Рішення № 78056705, 23.11.2018, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 360/2370/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2018 рокуБородянський районний суд

Київської області в складі: головуючого - судді Стасенка Г.В.,

за участі секретаря судового засідання - Клопот О.О.,

заявника - ОСОБА_1,

представника заявника - адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Бородянського районного суду всмт Бородянка Київської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Управління Державної міграційної служби України в Київській області, про встановлення факту проживання на території України,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до районного суду з вказаною заявою, обґрунтовуючи її тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_6 року в м. Талліні і після народження в 1988 році він разом із матір'ю повернувся до України в смт Бородянка, де проживає разом із батьками до цього часу. З 1995 року по 2003 рік він навчався в Бородянській загальноосвітній школі № 2. Паспорт громадянина України він не зміг оформити вчасно, оскільки його мати ОСОБА_3 паспорт отримала лише в 2018 році.В серпні 2018 року він звернувся до Бородянського районного сектору ДМС України в Київській області для оформлення паспорта громадянина України, проте йому було роз'яснено, що для встановлення належності його до громадянства України та оформлення паспорта необхідно надати рішення суду про встановлення факту його проживання в Україні станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року, оскільки він народився не в Україні.

Просив суд встановити факт його постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 рокуі по теперішній час.

В судовомузасіданні заявник ОСОБА_1 свою заяву підтримав і викладене підтвердив.

Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2в судовому засіданні також просила заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Заінтересована особа - Управління Державної міграційної служби України в Київській областів судове засідання свого представника не направила, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Вислухавши пояснення заявника ОСОБА_1, представника заявника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2, показання свідка ОСОБА_3, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що згідно з копією свідоцтва про народження, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 року в м. Талліні (ЕРСР),і його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.5)

З копії довідки Бородянської спеціалізованої школи - загальноосвітнього закладу I-III ступенів № 2 від 17 березня 2014 року за № 1686 вбачається, що ОСОБА_1, дійсно, навчався в цьому закладі з 01 вересня 1995 року по 21 червня 2003 року. (а.с.6)

Відповідно до з копії довідки Бородянської селищної ради Київської області за № 2347, ОСОБА_1, 1988 року народження, постійно проживає за адресою АДРЕСА_1, без реєстрації. (а.с.7)

Згідно з копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 року в с. Облітки Радомишльського району Житомирської області і зареєстрований в АДРЕСА_1 (а.с.9-10)

Відповідно до копії паспорта громадянки України № НОМЕР_2, виданого на ім'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки м. Коломия Івано-Франківської області, паспорт виданий 13 березня 2018 року. (а.с.8)

Як убачається з копії рішення Бородянського районного суду Київської області від 29 вересня 2017 року, судом встановлено факт постійного проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки м. Коломия Івано-Франківської області, на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3підтвердила, що вона є матір'ю заявника; до 1987 року вона проживала у м. Талліні, а потім у тому ж році вона переїхала до свого чоловіка в смт Бородянка, де працевлаштувалась на Бородянському екскаваторному заводі. На початку 1988 року вона поїхала в гості до своїх родичів в м. Таллін,де ІНФОРМАЦІЯ_6 року народила сина - заявника і вже з сином повернулася в Україну - в смт Бородянка, де вони постійно проживають до цього часу. Заявник закінчив місцеву школу та місцеве професійно-технічне училище.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про громадянство України" громадянами України є:

1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;

2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Відповідно до Указу Президента України від 27 березня 2001 року "Питання організації виконання Закону України "Про громадянство України", рішенням суду може підтверджуватись факт проживання особи на території України на певний час.

Оцінюючи досліджені докази, суд вважає підтвердженим факт, що заявник ОСОБА_1 станом на 24 серпня 1991 року і по теперішній час постійно проживав на території України.

Керуючись ст.259, 263-264, 268, 315, 319 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженець м. Таллін (ЕРСР), постійно проживав на території України станом на 24 серпня 1991 року і по теперішній час.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 23 листопада 2018 року.

Головуючий-суддяГ.Стасенко