Рішення № 78024655, 22.11.2018, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/4753/18

Провадження №2/367/4032/2018

РІШЕННЯ

Іменем України

22 листопада 2018 року Ірпінський міський суд Київської області в складі головуючої судді Оладько С.І

За участі Шубчик В

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,3-я особа служба у справах дітей та сім»ї Ірпінської міської ради про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди батька

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулась до суду із позовом,в якому вказала,що 16 січня 2004 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, .

Після реєстрації шлюбу прізвище позивача стало - ОСОБА_1. У 2012 році позивач змінила своє прізвище на ОСОБА_1. .

В період спільного проживання, до одруження, у позивача та відповідача народилась донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, .

Під час спільного проживання, та з початку шлюбу позивач та відповідач мешкали разом, мали доброзичливі сімейні стосунки, разом виховували доньку.

Однак, починаючи з 2014 року стосунки між позивачем та відповідачем погіршились у зв'язку з нерозумінням один одного у вирішенні простих побутових речей. Незважаючи на це позивач, відповідач та їх донька продовжували проживати разом. Позивач сподівалась, що відносини в них з Відповідачем налагодяться, однак з часом відносини в сім'ї ще більше погіршились.

У зв'язку з погіршенням стосунків між позивачем та відповідачем (зокрема, відбувались часті сварки з Відповідачем, які супроводжувались нецензурною лайкою та фізичним насиллям з боку Відповідача) Позивач була вимушена виїхати зі свого помешкання.

Також, для можливості забезпечення гідного рівня проживання доньки, оскільки Відповідач з власної ініціативи ніяким чином не приймав і досі не приймає ніякої участі у вихованні та забезпеченні доньки. Позивач вимушена була виїхати до Грузії для працевлаштування .

Через ситуацію, що склалася у сімейних стосунках між Позивачем та Відповідачем, Позивач подала позовну заяву про розірвання шлюбу з Відповідачем.

Крім того, з останнього часу спілкування з дитиною. відповідач вів себе неадекватно, застосовував психологічне насилля по відношенню до доньки. Відповідач вимагав у доньки грошові кошти, які Позивач надавала для утримання своєї дитини . Коли донька відмовлялася віддавати батькові гроші, які отримувала від матері для свого утримання, батько кричав на доньку, ображав її нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою. Одного разу, не зважаючи на нічний час. Відповідач вигнав дитину з дому. У зв'язку з описаним вище, донька зателефонувала до Позивача та повідомила про те, що батько її вигнав з дому, тоді мати попросила свою, тітку ОСОБА_4, приїхати та забрати доньку до себе. На момент, коли ОСОБА_4 приїхала забирати свою племінницю. Відповідач почав лаятись та застосовувати фізичне насилля по відношенню до доньки та ОСОБА_4, у зв'язку з чим ОСОБА_4 викликала поліцію .

З моменту погіршення стосунків між позивачем та відповідачем і по сьогоднішній день, маючи реальну можливість приймати участь у вихованні та забезпеченні дитини. відповідач з власної ініціативи самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків, не спілкується з дитиною, участі у житті дитини свідомо не приймає.

На даний час донька позивача та відповідача проживає у тітки позивача ОСОБА_4 та знаходиться на повному утриманні у матері.

На сьогоднішній день донька позивача та відповідача є неповнолітньою та навчається у школі.

Після конфліктних ситуацій з батьком здоров'я доньки погіршилось, адже в підлітковому віці (13-16 років) діти дуже вразливі. Тому, мати з донькою звертались до лікаря, аби отримати рекомендації стосовно того, яким чином можна позитивно вплинути на здоров'я доньки. Лікар порадив проживання біля моря.

У зв'язку з рекомендаціями лікаря щодо проживання дитини біля моря та бажанням своєї доньки. Позивач знайшла роботу в місті, яке має вихід до моря, там і орендує .

Позивач має намір надати можливість своїй доньці навчатися у навчальному закладі, який знаходиться у Грузії, що є забезпеченням інтересів дитини в межах здійснення батьківських прав та обов'язків. У зв'язку з тим, що донька позивача та відповідача є неповнолітньою, для поїздок до Грузії доньці потрібен дозвіл відповідача.

Позивач та її донька неодноразово зверталась до відповідача з проханням надати свій дозвіл на поїздки неповнолітньої ОСОБА_3 до Грузії, однак відповідач ігнорував указані прохання .

Позивач просить надати дозвіл на тимчасовий виїзд за межі України до Грузії, неповнолітній ОСОБА_3, без згоди та супроводу батька ОСОБА_2, з 02.07.2018 р. до досягнення нею 16 років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 р.

Позивач та її представник у судове засідання не з»явились,подали заяву,відповідно до якої позов підтримують та просять його задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з»явився,про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином ,у судове засідання не з»явився,заяву про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його відсутності не подав,у зв»язку з чим суд розглянув справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Представник 3-ї особи у судове засідання не з»явився,до суду направлені заяви про розгляд справи за їх відсутності,позов підтримують.

Суд, дослідивши письмові докази по справі,вважає позов таким,що підлягає до задоволення.

В судовому засіданні встановлено,що 16 січня 2004 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження від 31.01.2004 р. .

Також,у судовому засіданні встановлено,що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_3,у свідоцтві про народженняи якої батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Також,у судовому засіданні встановлено,що позивач працює в Грузії (а.с.10),згідно договору оренди (а.с.22)у м.Батумі орендує житло.

Позивач має намір надати можливість доньці навчатися у навчальному закладі, який знаходиться у Грузії, на ім.»я директора школи №3 м.Ірпінь 30.05.2018р направлено згоду ,підписану директором «Гімназія 21-вік» м.Батумі на прийняття на навчання ОСОБА_3 (а.с.20)

Також,у судовому засіданні встановлено,що позивач зверталась до відповідача з проханням надати свій дозвіл на поїздки неповнолітньої ОСОБА_3 до Грузії, однак відповідач дозвіл не надав,відповідні докази з даного приводу відповідач до суду не подав.

У зв'язку з виникненням ситуації, що стосується навчання неповнолітньої доньки Позивача та Відповідача у Грузії, та ігноруванням з боку батька прохань доньки та Позивача на надання дозволу на виїзд за кордон доньки. Позивач змушена звернутись до суду з даною позовною заявою.

ВІдповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

За приписами ст. 313 ЦК України фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років, має право пересування по території України лише за згодою батьків (усиновлювачів), опікунів та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

Фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

Згідно ч.7 ст.7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України. Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

На підставі ч.8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Питання виховання дитини за вимогами ст. 157 СК України вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

За умовами ч.2 ст.4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», оформлення проїзного документу дитини проводиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. З відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

Вказані вимоги повністю кореспондуються із умовами п.18 Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1995 р. за №231, згідно з яким оформлення паспорта/проїзного документа здійснюється на підставі заяви батьків (законних представників батьків чи дітей), а у разі, коли батьки не перебувають у шлюбі між собою, - того з них, з ким проживає дитина, справжність підпису яких засвідчено нотаріально. За наявності заперечень одного з батьків документ може бути оформлено на підставі рішення суд.

Згідно з п. 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 р. № 57, виїзд з України громадян, які не досягли 16 - річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється: за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску або без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків, зокрема, у разі пред'явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16- річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.

Частина 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, прийнятої 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Згідно з Принципом 2 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року дитині законом або іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, які б дозволяли їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та у соціальному розумінні здоровим та нормальним шляхом і в умовах свободи та гідності.

Станом на сьогоднішній день, батьки зобов'язані брати участь у вихованні своєї дитини, яке зводиться не тільки до особистих побачень із дитиною, але й до забезпечення всебічного розвитку власної дитини, закладення основ здоров'я, нормального відношення дитини до основних життєвих засад, розвитку інтелектуальних, творчих здібностей.

Враховуючи,що для поїздок за кордон ОСОБА_3 потрібен дозвіл її батька ОСОБА_2,який не надає дозволу дитині для її виїзду за кордон,з метою захисту прав дитини,суд вважає за необхідне задовольнити позовну заяву та надати дозвіл на тимчасовий виїзд за межі України до Грузії , неповнолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 без згоди та супроводу батька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, до досягнення нею 16 років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

Враховуючи,що сторони по справі в судове засідання не з"явились,відповідно до ст. 247 ч 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

На підставі ст. 141,157 Сімейного Кодексу України,керуючись ст.ст. 4,10,76,259,264-265,268 , 273 ,365 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити .

Надати дозвіл на тимчасовий виїзд за межі України до Грузії, неповнолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 без згоди та супроводу батька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, до досягнення нею 16 років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 30 днів з дня складання даного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано,набирає законної сили після повернення апеляційної скарги ,відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: С.І. Оладько