Рішення № 77991416, 19.11.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/4594/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Танцюри К.О.,

за участю секретаря Орленко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації, треті особи Одеська обласна рада, ОСОБА_2, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації, треті особи Одеська обласна рада, ОСОБА_2, про визнання протиправною бездіяльності Одеської обласної державної адміністрації щодо укладення контракту на посаду директора театру-художнього керівника комунального підприємства "Одеський обласний академічний російський драматичний театр", який повинен бути укладений з ОСОБА_2 у відповідності до вимог абзацу 2, абзацу 3 статті 19 Закону України "Про театри і театральну справу", зобов'язання Одеської обласної державної адміністрації здійснити дії з виконання вимог абзацу 2 статті 19 Закону України "Про театри і театральну справу" щодо укладення контракту на посаду директора театру-художнього керівника комунального підприємства "Одеський обласний академічний російський драматичний театр".

Ухвалою суду від 17.09.2018р. відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначила, що 20.02.2017р. конкурсна комісія прийняла рішення визнати ОСОБА_2 переможцем конкурсного добору на посаду директора- художнього керівника КП «Одеський обласний академічний російський драматичний театр». Позивач пояснила, що у подальшому, Одеська обласна державна адміністрація підготувала та головою Одеської обласної державної адміністрації внесено на розгляд Одеської обласної ради проект рішення «Про призначення на посаду «директора -художнього керівника комунального підприємства «Одеський обласний академічний російський драматичний театр», що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, повноваження з управління яким делеговано обласній державній адміністрації та п.2 проекту рішення зазначено доручити голові обласної державної адміністації укласти відповідний контракт з призначеною особою. Позивач вважає, що дії Одеської обласної державної адміністрації з укладення контракту з ОСОБА_2 є протиправними, посилаючись на те, що всупереч Закону України від 28.01.2016р. №955-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури» та ст. 19 Закону України "Про театри і театральну справу" контракт з ОСОБА_2 на посаду директора-художнього керівника комунального підприємства "Одеській обласний академічний російський драматичний театр", замість засновника - Одеської обласної ради, укладено Одеською обласною державною адміністрацією в особі голови ООДА ОСОБА_3 У зв'язку з викладеним, на думку позивача, контракт між ОСОБА_2. та Одеською обласною радою вважається не укладеним, а бездіяльність Одеської обласної державної адміністрації щодо укладення контракту на посаду директора театру-художнього керівника комунального підприємства "Одеський обласний академічний російський драматичний театр", який повинен бути укладений з ОСОБА_2 у відповідності до вимог абзацу 2, абзацу 3 статті 19 Закону України "Про театри і театральну справу", є протиправною. Позивач зазначила, що вона, є керівником громадської організації «Фонд дитячих, юнацьких та молодіжних конкурсів», займається мистецьким аматорством та є керівником козацького народного хору «Козацьке коло», який готує та виконує театрально - концертні програми та інші заходи, приймає участь в інших театрально - концертних програмах та заходах, забезпечує замовлення та виготовлення предметів художнього оформлення концертів. При цьому, позивач зазначила, що вона, фізичні особи -учасники козацького народного хору "Козацьке коло" та невизначене коло інших фізичних осіб, виходячи зі змісту абзацу 5 статті 19 Закону України "Про театри і театральну справу", повинні укладати угоди з директором - художніми керівником вищенаведеної комунальної установи - театру щоб реалізувати свої права та інтереси, визначені абз. 4, абз. 7 ст. 8 Закону України "Про театри і театральну справу", однак позивач вважає, що контракт про призначення ОСОБА_2 є не укладеним, а відповідно, вона не допущена до роботи у зв'язку з відсутністю укладеного контракту.

16.10.2018р. до суду від Одеської обласної державної адміністрації надійшов відзив на позов, згідно якого відповідач зазначає що не погоджується із наявністю порушення прав та інтересів ОСОБА_1, посилаючись на те, що: факт зайняття позивача, ОСОБА_1, аматорським мистецтвом та інтерес до театрального мистецтва і театральної справи не може бути обґрунтуванням порушення її прав, інтересів укладанням контракту на посаду директора театру-художнього керівника комунального підприємства «Одеський обласний академічний російський драматичний театр»; ОСОБА_1, не наводить приклади неможливості реалізації визначених ст. 8 Закону України «Про театри та театральну справу» прав та інтересів, у зв'язку з тим, що ОСОБА_2, начебто не допущена до роботи та з нею не укладено контракт; ОСОБА_1, посилається також на порушення прав інших осіб, зокрема «фізичних осіб-учасників козацького народного хору «Козацьке коло» та невизначеного кола фізичних осіб», при цьому не надано підтвердження повноважень щодо звернення до суду в їх інтересах; укладений з ОСОБА_2 контракт є чинним, відсутні також будь - які спори щодо визнання цього контракту протиправним. Також, представник відповідача зазначила, що незрозуміло про яку бездіяльність зазначає позивач, оскільки в якості обґрунтування позовних вимог зазначаються саме дії щодо укладання контракту, що не узгоджується між собою. При цьому, представник відповідача зазначала, що головою Одеської обласної державної адміністрації укладено контракт із директором-художнім керівником комунального підприємства «Одеський обласний академічний російський драматичний театр» ОСОБА_2 відповідно до вимог чинного законодавства, а твердження позивача, ОСОБА_1 що Одеська облдержадміністрація в особі голови облдержадміністрації порушила чинне законодавство в частині визначення сторони, яка укладає контракт, та щодо того, що голова Одеської обласної державної адміністрації не має законних повноважень щодо укладення цього контракту, є необгрунтованими та безпідставними.

16.10.2018р. до суду від Одеської обласної ради надійшов відзив на позовну заяву згідно якого третя особа просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, зазначивши що призначення ОСОБА_2 на посаду директора театру - художнього керівника комунального підприємства «Одеський обласний академічний російський драматичний театру» ніяким чином не порушує права позивача. Разом з тим, представник третьої особи зазначив, що п. 2 рішення Одеської обласної ради від 22 вересня 2006 року № 73-У «Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління яким здійснює обласна рада» було вирішено делегувати обласній державній адміністрації повноваження з управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, визначеними у розділі 1-8 Переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління якими здійснює обласна рада, а також відповідно до підпункту 3.2.1 п. 3 рішення (зі змінами та доповненнями від 25.07.2007р. № 262-У) було зазначено, що обласна державна адміністрація, укладає на підставі рішень обласної ради контракти з керівниками підпорядкованих комунальних підприємств, установ організацій та закладів, вносить зміни та доповнення в них. У зв'язку з викладеним, на думку представника Одеської обласної ради, ОСОБА_2 правомірно призначена на посаду директора-художнього керівника комунальної установи «Одеський обласний академічний російський драматичний театру».

07.11.2018р. до суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив Одеської обласної державної адміністрації, згідно якої, на думку позивача, є незаперечним, що ч.2, 3, 5 статті 19 Закону України "Про театри і театральну справу" передбачено обов'язкове запровадження для керівників державних та комунальних театрів контрактної форми трудового договору та чітко встановлено обов'язкове укладення контракту виключно засновником театру. Також, на думку позивача, висновок, що становить змістову основу твердження відповідача "Щодо фактичних обставин справи", є хибним, адже суперечить Закону України "Про театри і театральну справу". Разом з тим, позивач зазначила що її правова позиція підтверджується висновками Конституційного суду України у рішенні №12-рп/98 від 09.07.1998р. Також, позивач зазначила, що Одеська обласна державна адміністрація не здійснила державний контроль за застосуванням приписів Закону України "Про театри і театральну справу" та не забезпечила його виконання у повному обсязі, а тому, на думку позивача, наявні підстави вважати, що права та інтереси ОСОБА_1 порушені бездіяльністю Одеської обласної державної адміністрації, яка не виконує свої обов'язки з забезпечення виконання приписів Закону України "Про театри і театральну справу". Крім того, позивач пояснила, що алгоритм дій, які повинна здійснити Одеська обласна державна адміністрація для забезпечення виконання Конституції та законів України на території Одеської області викладено у Регламенті Одеської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації "Про затвердження Регламенту Одеської обласної державної адміністрації" №360/А-2017 від 28.04.2017р.

Представник третьої особи ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1, зазначивши, що, на її думку, жодних порушень прав та законних інтересів ОСОБА_1 питанням щодо укладення контракту на посаду директора театру-художнього керівника комунального підприємства "Одеський обласний академічний російський драматичний театр" з ОСОБА_2 не допущено. Також представник ОСОБА_2 зазначала, що ОСОБА_1 не зверталась до театру з жодних питань.

Заслухавши пояснення представників позивача і відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є керівником козацького народного хору «Козацьке коло».

Рішенням Одеської обласної ради від 16.06.2017р. №421-VII призначено ОСОБА_2 на посаду директора-художнього керівника комунального підприємства «Одеський обласний академічний російський драматичний театр» строком на 5 років (а.с.14).

Пунктом 2 вказаного рішення Одеської обласної ради від 16.06.2017р. №421-VII доручено голові обласної державної адміністрації укласти відповідний контракт з призначеною особою.

16.06.2017р. між Одеською обласною державною адміністрацією в особі голови Обласної державної адміністрації ОСОБА_3 з однієї сторони та ОСОБА_2, з другої сторони, укладено контракт про наступне: «ОСОБА_2 на підставі відповідного рішення обласної ради від 16.06.2017р. №421-VII призначається на посаду директора - художнього керівника комунального підприємства «Одеський обласний академічний російський драматичний театр», що розташований за адресою: 65057, м.Одеса, вул. Грецька, 48, і є об'єктом права спільної вдасності територіальних громад сіл, селищ, міст областей, управління яким здійснює Одеська обласна рада (а.с.109-116).

ОСОБА_1, посилаючись на те, що контракт про призначення ОСОБА_2 є, на думку позивача, неукладеним, вважає, що зазначені обставини унеможливлюють реалізувати права позивача, визначені абзацом 4, 7 ст.8 Закону України «Про театри і театральну справу».

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України від 25.11.1997р.

N6-зп по справі №18/1148-97 частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемлюють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.

З викладеної правової позиції Конституційного Суду України випливає, що підставою для звернення особи до суду з позовом щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльності будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб є наявність у позивача переконання у порушенні його прав або свобод чи в існуванні перешкод у здійсненні цих прав.

Вказаний принцип також закріплений у ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, який визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, підставою для звернення особи за захистом до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому, слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права та/або виникнення додаткового обов'язку.

З урахуванням викладеного, дії суб'єкта владних повноважень є такими що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо вони, по-перше, вчинені з перевищенням визначених законом повноважень, та, по-друге, є юридично значимими, тобто мають безпосередній вплив та стан суб'єктивних прав та обов'язків особи.

Суд наголошує, що захисту адміністративним судом підлягають фактично порушені права особи у публічно-правових відносинах з відповідачем і саме при здійсненні ним чітко визначених чинним законодавством владних управлінських функцій. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Абзацами 4, 7 ст.8 Закону України «Про театри і театральну справу», щодо можливого порушення яких позивач звернувся із позовними вимогами про оскарження бездіяльності відповідача, передбачено, що видами основної діяльності театру є: підготовка театральних постановок, театрально-концертних програм та інших заходів на основі договорів з юридичними та фізичними особами для їх публічного виконання чи публічного показу на власній чи орендованих сценах з додержанням прав авторів та виконавців ролей (партій) відповідно до законодавства про авторське право та суміжні права; виготовлення на замовлення юридичних та фізичних осіб предметів художнього оформлення театральних постановок, концертів.

При цьому, судом не встановлено, а позивачем не доведено того, що порядок укладення контракту між Одеською обласною державною адміністрацією в особі голови Обласної державної адміністрації ОСОБА_3 та ОСОБА_2, порушує права ОСОБА_1, зокрема, які визначені у абз. 4, 7 ст.8 Закону України «Про театри і театральну справу».

Натомість, під час з'ясування офіційних обставин справи судом встановлено, що ОСОБА_1 не перебуває у жодних правовіносинах з комунальним підприємством "Одеський обласний академічний російський драматичний театр".

Частиною 4 ст.78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.08.2016р. по справі №815/1720/18 за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Одеська обласна рада, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу, відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог. Вказане рішення набрало законної сили 11.10.2018р.

Зазначеним рішенням від 01.08.2018р., предметом якого є оскарження наказу Одеської обласної державної адміністрації про призначення ОСОБА_2 директором театру-художнім керівником комунального підприємства «Одеський обласний академічний російський драматичний театр» встановлено, що: «ОСОБА_1 не було спростовано тверджень представників третьої особи у справі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2, відносно того, що позивач, яка не є працівником Одеського обласного академічного російського драматичного театру, ні як фізична особа, ні як керівник творчого колективу, жодного разу не зверталась до зазначеного театрального закладу з наміром укласти відповідні договори про підготовку театральних постановок, театральних-концертних програм та інших заходів, та такі договори із ОСОБА_1 ніколи не укладались. Позивачем також не було жодним чином доведено та обґрунтовано своє твердження в адміністративному позові про порушення відповідачем прав та інтересів громадян України, у сфері їх естетичного виховання, розвитку театрального мистецтва та театральної справи, формування та задоволення своїх творчих потреб.»

Разом з тим, відповідно до п.20 ч.1 ст.43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання: вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників.

Частиною 15 ст. 21-5 Закону України «Про культуру» від 14 грудня 2010 року N2778-VI керівник органу управління зобов'язаний призначити переможця конкурсу керівником державного чи комунального закладу культури не пізніше двох місяців з дня оголошення конкурсу. Підставою для видання наказу про призначення керівника державного чи комунального закладу культури є підписання контракту. Істотні умови контракту публікуються на офіційному веб-сайті органу управління не пізніше наступного дня після його підписання.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про театри і театральну справу" керівництво діяльністю державних та комунальних театрів у порядку, встановленому їхніми установчими документами, здійснюється директором театру - художнім керівником, з яким засновник укладає контракт строком на п'ять років. Керівництво діяльністю національних театрів у порядку, встановленому їхніми установчими документами, здійснює генеральний директор театру - художній керівник, з яким засновник укладає контракт строком на п'ять років. Рішення про укладення контракту з керівником державного чи комунального закладу культури приймає засновник театру за результатами конкурсу. Порядок проведення конкурсу та вимоги до кандидатів на посаду директора - художнього керівника державного чи комунального театру та генерального директора - художнього керівника національного театру визначаються статтями 21 -1 - 21 -5 Закону України "Про культуру".

Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999р. №586-XIV визначено, що місцеві державні адміністрації здійснюють функцію управління майном підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління. Голови місцевих державних адміністрацій укладають та розривають контракти з їх керівниками.

Пунктом 5 ст. ст.39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що голови місцевих державних адміністрацій укладають та розривають контракти з керівниками підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління відповідної місцевої державної адміністрації, або уповноважують на це своїх заступників.

Як встановлено судом під час з'ясування офіційних обставин справи, ОСОБА_2 була призначена на посаду директора-художнього керівника комунального підприємства «Одеський обласний академічний російський драматичний театр» строком на 5 років рішенням Одеської обласної ради від 16.06.2017р. №421-VII. При цьому, пунктом 2 вказаного рішення Одеської обласної ради від 16.06.2017р. №421-VII було доручено голові обласної державної адміністрації укласти відповідний контракт з призначеною особою.

На виконання вказаного рішення від 16.06.2017р. №421-VII, 16.06.2017р. між Одеською обласною державною адміністрацією в особі голови Обласної державної адміністрації ОСОБА_3 з однієї сторони та ОСОБА_2, з другої сторони, укладено контракт «з директором-художнім керівником комунального підприємства «Одеський обласний академічний російський драматичний театр».

Рішення Одеської обласної ради від 16.06.2017р. №421-VII, яким доручено голові обласної державної адміністрації укласти відповідний контракт з призначеною особою є чинним, докази його скасування до суду не надано.

Враховуючи викладене та те, що Одеською обласною державною адміністрацією, укладено контракт із ОСОБА_2 на виконання рішення Одеської обласної ради від 16.06.2017р. №421-VII, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Одеської обласної державної адміністрації щодо укладення контракту на посаду директора театру-художнього керівника комунального підприємства "Одеський обласний академічний російський драматичний театр", який повинен бути укладений з ОСОБА_2 у відповідності до вимог абзацу 2, абзацу 3 статті 19 Закону України "Про театри і театральну справу" є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Оскільки суд прийшов до висновку про відсутність підстав для визнання протиправною бездіяльності Одеської обласної державної адміністрації щодо укладення контракту, позовні вимоги про зобов'язання Одеську обласну державну адміністрацію здійснити дії з виконання вимог абзацу 2 статті 19 Закону України "Про театри і театральну справу" щодо укладення контракту на посаду директора театру-художнього керівника комунального підприємства "Одеський обласний академічний російський драматичний театр", відповідно задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 Олексіївни-відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра

.