Рішення № 77975382, 07.11.2018, Київський районний суд м. Одеси

______________________ Справа № 520/13409/18

Провадження № 2/520/6135/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2018 року

Київський районний суд м. Одеси

У складі судді Калашнікової О.І.

При секретарі Шеховцевій О.В.

За участю представника відповідача ОСОБА_1

Розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Прокуратури Одеської області, Головного Управління Державної казначейської служби України в Одеській області про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю органу державної влади,

Встановив:

ОСОБА_2 в жовтні 2018 року звернувся до суду з вимогами ухвалити рішення, яким стягнути за рахунок Держави Україна з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь позивача 5 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач вимоги підтримав в повному обсязі і стверджував, що бездіяльністю посадових осіб Одеської місцевої прокуратури №1 йому – ОСОБА_2 – завдано моральну шкоду, яка полягає у стражданнях і розмір якої він – позивач - визначив в суму 5000 грн.

Представник відповідача - Прокуратури Одеської області позов ОСОБА_2 не визнав і доводив, що позов є недоведеним і не підлягає задоволенню.

Представник Головного Управління Державної казначейської служби України в Одеській області до суду не з’явився, надав на позовну заяву відзив, в якому стверджував, що позов ОСОБА_2 є недоведеним і просив у задоволенні позову відмовити.

Суд вивчив матеріали справи і дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що 06.03.2018 року за вхідним №116 до Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_2 надав заяву про кримінальне правопорушення, скоєне у відношенні родини заявника - перешкоджання у користуванні власністю, а саме земельною ділянкою та спорудами, розташованими на цій ділянці, відповідальність за яке передбачена ст.356 КК України. У встановлений законом строк відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань не були внесені і це стало підставою для звернення ОСОБА_2 09.03.2018 року до Київського райсуду м. Одеси із скаргою на бездіяльність посадових осіб Одеської місцевої прокуратури №1. Ухвалою слідчого судді Київського райсуду м. Одеси у справі за №520\2766\18 від 12.03.2018 року скаргу на бездіяльність посадових осіб Одеської місцевої прокуратури №1 задоволено та зобов’язано посадових осіб місцевої прокуратури внести відповідні відомості до ЄРДР, викладені у заяві ОСОБА_2 від 06.03.2018 року за №116.

07.05.2018 року на виконання ухвали Київського райсуду м. Одеси Одеською місцевою прокуратурою №1 внесено відомості до ЄРДР за №42018162010000032. Окрім того, матеріали кримінального провадження направлені до СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області для організації розслідування, тому як відповідно до положень ст.216 КПК України, досудове розслідування злочину, передбаченого ст.356 КК України здійснюється слідчими органів Національної поліції.

Позивач стверджує, що за вказаним кримінальним провадженям досудове розслідування триває 6 місяців, але особи, які скоїли злочин до відповідальності не притягнуті.

В судовому засіданні позивач доводив, що моральна шкода йому завдана саме бездіяльність посадових осіб Одеської місцевої прокуратури №1 щодо несвоєчасного внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

На обґрунтування своїх вимог позивач посилається на копію заяви до Одеської місцевої прокуратури №1, ухвалу слідчого судді Київського райсуду м. Одеси від 12.03.2018 року і Постанову апеляційного суду Одеської області від 28.08.2018 року про залишення без змін рішення Київського райсуду м. Одеси від 01.06.2018 року про відмову ОСОБА_2, ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог до Прокуратури Одеської області і Одеської місцевої прокуратури №1 про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю органу державної влади.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Стаття 16 ЦК України визначає - кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами, діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173,1174 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем ОСОБА_2 оскаржувалась бездіяльність посадових осіб місцевої прокуратури №1, ця бездіяльність посадових осіб судовим рішенням визнана незаконною.

Позивач доводить наявність підстав для відшкодування моральної шкоди, встановлені ухвалою Київського райсуду м. Одеси бездіяльність посадових осіб Одеської місцевої прокуратури №1Одеській області. Суд дійшов висновку про відсутність спеціальних підстав для застосування статті 1176 ЦК України.

ОСОБА_2 зазначає, що шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

Відповідно до цієї норми обов'язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу Україна.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому ця шкода полягає, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Ні з позову ОСОБА_2 ні з його пояснень в судовому засіданні не вбачається в чому полягає моральна шкода для позивача, з яких міркувань виходив позивач, визначаючи розмір моральної шкоди, до позову не надані належні доказі на підтвердження розміру моральної шкоди.

Відповідно до положень ст.81 ЦПК України обов’язок доказування і подання доказів законом покладено на сторону. У даному випадку позивачева сторони свій обов’язок щодо надання належних і допустимих доказів на підтвердження заявлених вимог не виконала.

При наведених обставинах суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди є недоведеним.

Керуючись ст.259, 263-265,268 ЦПК України, суд

Вирішив:

Позов ОСОБА_2 до Прокуратури Одеської області, Головного Управління Державної казначейської служби України в Одеській області про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю органу державної влади залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду через Київський райсуд м. Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення виготовлено 16.11.2018 року.

Суддя Калашнікова О. І.