Постанова № 7795352, 02.02.2010, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«27»січня 2010 р. Справа № 16/163-08

Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя - доповідач Пуль О.А., суддя Фоміна В.О.,

при секретарі Сємєровій М.С.,

за участю представників сторін:

позивача нез*явився,

відповідачів від Відкритого акціонерного товариства «Український гірничний інститут по проектуванню підприємств рудної, флюсової, вогнетривкої сировини та будівельних матеріалів»- представник Осьмак О.В. за довіреністю № 01/107 від 16.11.2009 р.; від Закритого акціонерного товариства Науково виробничого об*єднання «Гіпроруда»- представник Суркова Л.П. за довіреністю від 01.06.2009 р.,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача- не з*явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх.№3931Х/2-6) позивача ОСОБА_3 на рішення господарського суду Харківської області від 26.11.2009 р. по справі № 16/163-08,

за позовом- ОСОБА_3, м. Київ,

до Відкритого акціонерного товариства «Український гірничний інститут по проектуванню підприємств рудної, флюсової, вогнетривкої сировини та будівельних матеріалів», м. Харків,

та до Закритого акціонерного товариства Науково виробничого об*єднання «Гіпроруда», м. Харків,

3-і особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів -

1. Департамент державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб підприємців Харківської міської ради, м. Харків,

2. Закрите акціонерне товариство «Грантполіс», м. Харків,

3.Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Грантсервіс», м. Харків,

4. Повне товариство «Ломбард «Грант-Абсолют», м. Харків,

про визнання недійсними рішень зборів, -

встановила:

До господарського суду Харківської області звернувся ОСОБА_3 з позовною заявою, в якій просив суд:

-взнати недійсним рішення установчих зборів акціонерів ВАТ «Укргіпроруда», оформлені протоколом № 4 від 09.04.1999 р.;

-визнати недійсними рішення установчих зборів акціонерів ЗАТ НВО «Гіпроруда», оформлені протоколом № 1 від 19.07.2000 р.;

-визнати недійсним установчий договір про створення та діяльність ЗАТ НВО «Гіпроруда»від 19.07.2000 р.;

-визнати недійсним Статут ЗАТ НВО «Гіпроруда», зареєстрований виконавчим комітетом Харківської міської ради 24.07.2000 р.;

-визнати недійсним запис № 14801200000000227 від 24.07.2000 р. про проведення державної реєстрації ЗАТ НВО «Гіпроруда»;

-припинити юридичну особу ЗАТ НВО «Гіпроруда»; призначити ліквідаційну комісію ЗАТ НВО «Гіпроруда»у складі ліквідатора Мартинко Валентина Івановича та покласти на відповідачів судові витрати. Рішенням господарського суду Харківської області від 26.11.2009 р. (суддя Здоровко Л.М.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Позивач, не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та доповненнями до неї, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити у повному обсязі, судові витрати покласти на відповідачів, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує наступним. Апелянт вважає, що господарським судом при винесенні оскаржуваного судового рішення порушено частину 1 статті 43 Закону України «Про господарські товариства»та не взято до уваги п.8.2.7 Статуту ВАТ «Укргіпроруда», оскільки скаржник не був повідомлений персонально про проведення загальних зборів акціонерів товариства 09.04.1999 р. Також порушено частину 8 статті 41 вказаного Закону, оскільки висновок суду, що загальні збори акціонерів були правомочними, на його думку, є передчасним, так як в матеріалах справи відсутні відповідні протоколи реєстраційної комісії, що здійснювала реєстрацію акціонерів, які прибули на збори. Порушено частину 1 статті 76 Цивільного кодексу УРСР та частину 1 статті 261 Цивільного кодексу України, оскільки перебіг строку позовної давності по його вимогам почався з вересня 2008 р., тобто з того моменту, коли він ознайомився з протоколом № 4 загальних зборів акціонерів ВАТ «Укргіпроруда»від 09.04.1999 р.

Відповідач - Відкрите акціонерне товариство «Український гірничний інститут по проектуванню підприємств рудної, флюсової, вогнетривкої сировини та будівельних матеріалів», м. Харків, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення господарського суду Харківської області від 26.11.2009 р. по справі № 16/163-08 залишити без змін, апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Відповідач - Відкрите акціонерне товариство «Український гірничний інститут по проектуванню підприємств рудної, флюсової, вогнетривкої сировини та будівельних матеріалів», м. Харків, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення господарського суду Харківської області від 26.11.2009 р. по справі № 16/163-08 залишити без змін, апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Від третьої особи - Повного товариства «Ломбард «Грант-Абсолют», м. Харків, представник за довіреністю ПТ «Ломбард ЗАТ «Грант поліс» і компанія»надав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просить залишити рішення господарського суду Харківської області від 26.11.2009 р. без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 - без задоволення.

3-я особа - Закрите акціонерне товариство «Грантполіс», м. Харків, надала відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просить суд залишити рішення господарського суду Харківської області від 26.11.2009 р. без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

3-я особа - Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Грантсервіс», м. Харків, надала відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просить залишити рішення господарського суду Харківської області від 26.11.2009 р. без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 - без задоволення.

26.01.2010 р. до апеляційного суду від ЗАТ СК «Гранпсервіс»надійшло клопотання про здійснення апеляційного розгляду даної справи без участі його представника.

26.01.2010 р. від ПТ «Ломбард ЗАТ «Грант поліс»і компанія»надійшло клопотання про здійснення апеляційного розгляду даної справи без участі його представника.

26.01.2010 р. від Закритого акціонерного товариства «Грантполіс»надійшло лопотання про здійснення апеляційного розгляду даної справи без участі його представника.

27.01.2010 р. від представника позивача ОСОБА_6 до апеляційного суду надійшла телеграма, в якій він просить суд розгляд справи здійснити без його участі.

У судове засідання з*явились представники відповідачів, які не заперечують проти слухання справи у відсутності представників позивача та третіх осіб.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідачів, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.

Як встановлено судом першої інстанції так і під час апеляційного провадження, позивач ОСОБА_3 є акціонером ВАТ ВАТ «Укргіпроруда»і володіє 50000 простими іменними акціями, що підтверджується сертифікатом іменних акцій, серія А № 0000118 ( а.с.13 т.1), випискою з реєстру власників іменних цінних паперів про стан особового рахунку 00-00/3111 ВАТ «Укргіпроруда»на 19.11.2008 р. ( а.с. 69 т.2).

ВАТ «Укргпроруда»було засноване Наказом Міністерства промисловості України від 01.08.1994 р. № 253 шляхом перетворення державного підприємства Українського гірничного інституту по проектуванню підприємств рудної, флюсової, вогнетривкої сировини та будівельних матеріалів (Державний інститут «Укргіпроруда»у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України від 15.06.1993 р. № 210 «Про корпоратизацію державних підприємств».

Під час корпоратизації до статутного фонду ВАТ «Укргіпоруда»держава у 1994 р передала нежитлові будівлі загальною площею 8872,1 м. кв. та 192,0 м кв., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Ромена Роллана,12.

09.04.1999 р. ВАТ «Укргіпроруда»проведено чергові загальні збори акціонерів, оформлені протоколом № 4 від 09.04.1999 р., на розгляд яких винесені наступні питання: звіт правління про результати фінансово - господарської діяльності товариства за 1998 р.; звіт ревізійної комісії; затвердження річних результатів діяльності товариства, річного звіту та балансу за 1998 рік, порядок розподілу прибутку ; різне.

У відповідності до частин 1,5,6 статті 41 Закону України «Про господарські товариства»( в редакції від 23.12.1997 р.) та п.8.2.3 чинного на час прийняття спірного рішення Статуту ВАТ «Укргіпроруда»вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства. У загальних зборах мають право брати участь усі акціонери, незалежно від кількості та класу акцій, власниками яких вони є. До виключної компетенції загальних зборів акціонерів відноситься: внесення змін до статуту товариства; затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття збитків; створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень; продаж нерухомого майна товариства. Також на розгляд загальних зборів акціонерів акціонерного товариства можуть виноситися інші питання, що стосуються діяльності цього товариства.

Судом попередньої інстанції встановлено, що на виконання вимог статті 43 Закону України «Про господарські товариства»( в редакції від 23.12.1997 р.) та відповідно до п. 8.2.7 Статуту ВАТ «Укргіпроруда», акціонери були належним чином повідомлені про дату, місце та порядок денний загальних зборів від 09.04.1999 р. шляхом опублікування відповідного оголошення в місцевій пресі за місцезнаходженням акціонерного товариства, а саме, в газеті «Время»№ 19 від 18.02.1999 р.

Також господарським судом було встановлено, що позивач був повідомлений про дату, місце та час проведення загальних зборів акціонерів ВАТ «Укргіпроруда»персонально у спосіб та у порядку, що передбачений Статутом ВАТ «Укргіпроруда».

За таких обставин, судом першої інстанції, обґрунтовано зазначено, що відсутність публікації загального повідомлення в одному з офіційних видань, на яку посилається позивач, не може вважатися порушенням порядку повідомлення позивача та статті 43 Закону України «Про господарські товариства»( в редакції від 23.12.1997 р.).

Відповідно до частини 4 статті 43 Закону України «Про господарські товариства»загальні збори не вправі приймати рішення з питань, не включених до порядку денного.

Як вбачається з протоколу від 09.04.1999 р., на загальних зборах акціонерів ВАТ «Укргіпроруда»було запропоновано розглянути питання «Про створення ЗАТ НВО «Гіпроруда». Акціонерам ВАТ «Укргіпроруда»в якості інформації було повідомлено про намір товариства взяти участь у створенні іншого товариства ЗАТ НВО «Гіпроруда»та про необхідність внесення до його статутного фонду нерухомості в оплату за акції,з огляду на що суд дійшов правильного висновку щодо відсутності порушень вимог частини 4 статті 43 Закону України «Про господарські товариства»( в редакції від 23.12.1997 р.), оскільки на зборах розглядалась пропозиція щодо можливості участі у створенні в майбутньому нового товариства.

Відповідно протоколу № 4 загальних зборів акціонерів ВАТ «Укргіпроруда»від 09.04.1999 р. ( надалі Протокол № 4) ( а.с.125-129 т.2) 09.04.1999 р. відбулись загальні збори акціонерів ВАТ «Укргіпроруда», у яких приймали участь акціонери та їх представники, що у сукупності володіють 2925718 акціями, що складає 83,2 % від загальної кількості акцій.

Відповідно до ч. 8 ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції від 23.12.1997р.) загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту товариства більш як 60 відсотків голосів.

Таким чином, на загальних зборах 09.04.1999 р. кворум для проведення чергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Укргіпроруда" був забезпечений, а загальні збори були правомочними відповідно до вимог законодавства.

Частиною 5 ст. 98 Цивільного кодексу України передбачено право учасника товариства на оскарження рішення загальних зборів до суду.

Рішення загальних зборів акціонерів акціонерного товариства є актом органу юридичної особи, оскільки це рішення зумовлює певні правові наслідки, спрямовані на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів господарського товариства може бути порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства, або порушення рішенням загальних зборів прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства.

Разом з тим не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів в силу прямої вказівки закону є:

- прийняття загальним зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (ст.ст. 41-42 Закону України "Про господарські товариства");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (ч. 4 ст. 43 Закону України "Про господарські товариства");

- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримана процедура надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (ст.ст. 40, 45 Закону України "Про господарські товариства").

У пункті 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами корпоративних спорів” №13 від 24.10.2008р. зазначається, що у разі, якщо на порушення вимог статті 43 Закону про господарські товариства питання не було включено до опублікованого порядку денного загальних зборів товариства, рішення цих зборів із зазначеного питання повинні визнаватися недійсними через пряму заборону закону. Також повинні визнаватися недійсними рішення загальних зборів, розглянутих у питаннях "Різне", "Організаційні питання" тощо.

Прийняття загальними зборами акціонерів, що відбулися 09.04.1999 р., рішення з питання, яке не було включене до порядку денного ("Про створення НВО "Гіпроруда"), відповідно до ст. 43 Закону України "Про господарські товариства", є підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів з вказаного питання.

Відповідно п. “г”ч. 1 ст. 10 Закону України Про господарські товариства”(в редакції від 23.12.1997р.) та п. 4.2. Статуту ВАТ "Укргіпроруда", затвердженого загальними зборами ВАТ "Укргіпроруда", протокол №1 від 26-29.04.1996 р., (перереєстрованого із змінами розпорядженням виконавчого Комітету Дзержинської районної Ради народних депутатів м. Харкова України №352/1 від 14.06.1996р.) учасники товариства мають право одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.

Таким чином, позивач у будь-який час після прийняття оспорюваного рішення мав право та можливість звернутись до ВАТ “Укргіпроруда” та отримати протокол від 09.04.1999р., доказів поважності причин не звернення до ВАТ "Укргіпроруда" з вимогою про ознайомлення з рішеннями прийнятими загальними зборами ВАТ "Укргіпроруда" від 09.04.1999р. (а саме наявності не передбачених та не переборюваних позивачем обставин - наприклад, тривале (більше трьох років) перебування за кордоном, таке інше), позивач суду не надав. Те, що позивач лише у 2008 р. звернувся за отриманням протоколу загальних зборів Товариства від 09.04.1999 р. не свідчить, що позивач не міг отримати його у 2000-2002 роках.

Відповідно до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України, ст. 71 Цивільного кодексу Української РСР).

Відповідно ст. 71 Цивільного кодексу Української РСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. (ст. 76 Цивільного кодексу Української РСР).

Статтею 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. При цьому, перебіг строку позовної давності починається з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права (ст. 261 Цивільного кодексу України).

Враховуючи, що позивач міг довідатись про порушення свого права, починаючи з дня, наступного за днем прийняття рішення загальних зборів, тобто 10.04.1999 р., з огляду на вимоги ст. 71 Цивільного кодексу Української РСР строк позовної давності сплив 11.04.2002 р.

Згідно ст. 80 Цивільного кодексу Української РСР закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові. Аналогічне положення міститься і у ст. 267 чинного Цивільного кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою лише 19.11.2008р., доказів поважності пропуску строку позовної давності позивач суду не надав.

За таких обставин, з урахуванням ст. 80 Цивільного кодексу Української РСР, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимог позивача до ВАТ "Укргіпроруда" про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Укргіпроруда", оформлених протоколом №4 від 09.04.1999 р. по питанню № 4 щодо участі у створенні ЗАТ НВО "Укргіпроруда", придбання акції вказаного товариства шляхом передачі в його статутний фонд в оплату придбаних акцій адміністративної будівлі, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Ромена Ролана, 12, на тій підставі, що позивачем строк для звернення з позовом пропущений без поважної причини.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення» від 29 грудня 1976 року N 11, встановивши, що строк для звернення з позовом пропущений без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, крім випадків, коли позов не доведений.

Отже, господарський суд Харківської області на законних підставах відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 щодо визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів ВАТ "Укргіпроруда" з питань 1 - 3, оформлених протоколом №4 від 09.04.1999 р., оскільки позивачем не доведено суду і судом не встановлено факту порушення, у звязку з ухваленими рішеннями по питанням 1-3 прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Щодо позовних вимог про:

- визнання недійсними рішення установчих зборів акціонерів ЗАТ НВО "Гіпроруда", оформлені протоколом №1 від 19.07.2000 р. ;

- визнання недійсним установчого договору про створення та діяльність ЗАТ НВО "Гіпроруда" від 19.07.2000 р.;

- визнання недійсним Статуту ЗАТ НВО "Гіпроруда", зареєстрованого Виконавчим комітетом Харківської міської ради 24.07.2000 р.,

- визнати недійсним запису №14801200000000227 від 24.07.2000 р. про проведення державної реєстрації ЗАТ НВО "Гіпроруда" (61058, Харківська обл., Дзержинський р-н, м. Харків, вул. Р.Ролана, б.12, код 31061608);

- припинити юридичну особу - ЗАТ НВО "Гіпроруда";

- призначити ліквідаційну комісію ЗАТ НВО "Гіпроруда" у складі ліквідатора - Мартинко Валентина Івановича( ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1), то колегія суддів також погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у їх задоволенні, виходячи із наступного.

Так, згідно п. 4 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Відповідно до ч. З ст. 167 Господарського кодексу України, під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Згідно ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Стаття 116 Цивільного Кодексу України та ст. 10 Закону України “Про господарські товариства”визначають права учасників господарського товариства як права: брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); вийти у встановленому порядку з товариства; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

За змістом наведених вище норм діючого законодавства учасник (акціонер) господарського товариства має певні корпоративні права щодо товариства, учасником якого він є, і не має корпоративних прав щодо іншого господарського товариства, учасником якого є таке господарське товариство.

Як зазначається в Постанові Пленуму Верховного Суду України, від 24.10.2008 р., №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", не підлягає розширеному тлумаченню пункт 4 частини першої статті 12 ГПК також щодо справ, пов'язаних зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності господарського товариства, якщо однією зі сторін у справі не є учасник (засновник, акціонер) господарського товариства, у тому числі такий, що вибув. (п. 3)

За таких обставин, вимоги позивача щодо визнання недійсними рішень установчих зборів ЗАТ НВО “Укргіпроруда”, оформлених протоколом № 1 від 19.07.2000 р.; визнання недійсним установчого договору про створення та діяльність ЗАТ НВО "Гіпроруда" від 19.07.2000 р. та визнання недійсним Статуту ЗАТ НВО "Гіпроруда", зареєстрованого Виконавчим комітетом Харківської міської ради 24.07.2000 року; визнання недійсним запису №14801200000000227 від 24.07.2000 р. про проведення державної реєстрації ЗАТ НВО "Гіпроруда" (61058, Харківська обл., Дзержинський р-н, м. Харків, вул. Р.Ролана, б.12, код 31061608); припинити юридичну особу - ЗАТ НВО "Гіпроруда"; призначити ліквідаційну комісію ЗАТ НВО "Гіпроруда" у складі ліквідатора - Мартинко Валентина Івановича не підлягають задоволенню, позовні вимоги в цій частині не доведені, оскільки позивач не є ні засновником, ні учасником ЗАТ НВО “Укргіпроруда”, відповідно не має корпоративних прав відносно ЗАТ НВО “Укргіпроруда”, в звязку з чим ці права не можуть бути порушеними. Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується позивачем, у нього повноважень на представництво інтересів ВАТ “Укргіпроруда” немає, також таке право не надається йому статутом акціонерного товариства.

Правомірно господарський суд відхилив і клопотання позивача вийти за межі позовних вимог та зобовязати ЗАТ НВО “Укргіпроруда” повернути ВАТ “Укргіпроруда” майно, яке останнє внесло до статутного фонду ЗАТ НВО “Укргіпроруда”в обмін на акції ЗАТ НВО “Укргіпроруда”; зобовязати ВАТ “Укргіпроруда” повернути ЗАТ НВО “Укргіпроруда” пакет акцій ЗАТ НВО “Укргіпроруда” в розмірі 120000 шт., що складає 44,444 % статутного капіталу товариства.

Відповідно до ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано суду жодного доказу, що оплата акцій ЗАТ НВО "Гіпроруда" нерухомим майном ВАТ "Укргіпроруда" є порушенням його прав або охоронюваних законом інтересів, як акціонера ВАТ “Укргіпроруда”

До того ж, у ЗАТ НВО "Гіпроруда" право власності на нерухоме майно - нежитлові будівлі літ. "А-4", літ. "Б-2", та літ. "В-1", які знаходяться в м. Харкові, вул. Ромена Ролана, 12, виникло на підставі протоколу № 1 установчих зборів ЗАТ НВО "Гіпроруда" від 19.07.2000р., установчого договору про створення та діяльність ЗАТ НВО "Гіпроруда", підписаного засновниками 19.07.2000р., свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Харківської міської ради 31.08.2000 р.

У відповідності до ст. 26 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції від 23.12.1997р.) ВАТ "Укргіпроруда" має право бути засновником іншої юридичної особи.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції від 23.12.1997р.) вкладами учасників та засновників товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті.

Згідно до приписів ст. 86 Цивільного кодексу Української РСР, ст.ст. 4, 20 Закону України "Про власність" на момент передачі зазначених вище нежитлових будівель по вул.Ромена Роллана, 12, в м. Харкові до статутного фонду ЗАТ НВО "Гіпроруда", ВАТ "Укргіпроруда" мало право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до п.8.4.2 Статуту ВАТ "Укргіпроруда" до компетенції правління належать всі питання діяльності товариства, крім тих, що згідно з чинним законодавством, Статутом або рішенням загальних зборів акціонерів товариства віднесені виключно до компетенції іншого органу товариства.

Згідно зі ст. 48 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції від 23.12.1997р.) та п. 8.4.6 Статуту ВАТ "Укргіпроруда" голова правління має право без довіреності здійснювати дії від імені товариства. Також відповідно п. 8.4.6 Статуту ВАТ "Укргіпроруда" голова правління уповноважений керувати поточними справами товариства, виконувати рішення загальних зборів акціонерів та ради, представляти товариство в його відносинах з іншими юридичними особами, вести переговори та укладати угоди від імені товариства.

Як вбачається з протоколу № 1 Установчих зборів ЗАТ НВО "Гіпроруда" від 19.07.2000 року, у зборах засновників ЗАТ НВО "Гіпроруда" від імені ВАТ "Укргіпроруда" приймав участь голова правління ВАТ "Укргіпроруда" Квітка В.І.

Відповідно до Установчого договору ЗАТ НВО "Гіпроруда", підписаного засновниками 19.07.2000р., від імені ВАТ "Укргіпроруда" Установчий договір ЗАТ НВО "Гіпроруда" було підписано одноособово головою правління ВАТ "Укргіпроруда" Квітка В.І., який діяв в межах своєї компетенції, у відповідності з чинним законодавством та Статутом товариства.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору; ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Частина 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У стаття 129 Конституції України закріплено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з тим, що господарський суд Харківської області по даній справі відмовив у задоволенні позову повністю.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 26.11.2009 р. по справі № 16/163-08 прийняте у відповідності з матеріалами справи, фактичними обставинами та чинним законодавством.

Заперечення, викладені в апеляційній скарзі, є необгрунтованими і не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення по даній справі, через що рішення господарського суду Харківської області від 26.11.2009 р. по справі № 16/163-08 залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст. 99, п.1 ч.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 26.11.2009 р. по справі № 16/163-08 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом місяця.

Повний текст постанови підписано 01 лютого 2010 року.

Головуючий суддя Лакіза В.В.

суддя Пуль О.А.

суддя Фоміна В.О.