Постанова № 7778373, 01.02.2010, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“26” січня 2010 року           Справа № 5/573-08

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Гончар Т.В., суддя Кравець Т.В.,

при секретарі - Бухановій Т,А.,

за участю представників:

позивача –не з*явився

відповідача –Приходько Д.В., дов. № 317 від 25.01.2010

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумитеплоенерго”, м. Суми (вх. № 2700С/2-5) на рішення Господарського суду Сумської області від 30.10.2008 р. по справі № 5/573-08

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ?? Суми ТЕКо ??,

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумитеплоенерго”, м. Суми

про стягнення 21044,29 грн., -

встановила:

У вересні 2008 р. ТОВ “Суми ТЕКо?? звернулось до суду з позовом про стягнення на його користь з ТОВ “Сумитеплоенерго” суми заборгованості, яка виникла внаслідок надмірно сплачених грошових коштів за договором № 1394-Т від 01.10.2006 р про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в розмірі 21 044,29 грн., у зв’язку з безпідставною зміною тарифів на зазначені послуги.

30.10.2008р. до господарського суду Сумської області від ТОВ «Сумитеплоенерго»надійшло клопотання (вих..№3838 від 29.10.2008р.) про зупинення провадження по справі № 5/573-08 до прийняття рішення по справі № АС 10/55-07 (а.с.79 т.1.) за позовом ТОВ ??Сумитеплоенерго?? до Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області про скасування припису, оскільки, вирішення справи № 5/573-08 по суті вважає, в зв?язку з цим , неможливим.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 30.10.2008 р. (суддя Гудим В.Д.) клопотання відповідача № 3838 від 29.10.2008р. про зупинення провадження у справі було залишено без задоволення; позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 21044,29 грн. коштів, 210,44 грн. витрат по державному миту; 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, з посиланням на необґрунтованість клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки порушення іншої справи не знаходиться в причинному зв’язку з предметом розгляду по даній справі і на те, що тариф, який діяв на момент укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, є нечинним, у зв’язку із скасуванням п. 3. та додатку 1 рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради № 483 від 04.09.2006 р. (далі - рішення ВК СМР).

Відповідач у поданій апеляційній скарзі та в обгрунтуванні про відмову щодо перерахунку вартості теплової енергії просить скасувати зазначене рішення місцевого суду від 30.10.2008 р. повністю та прийняти нове судове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права й відсутність правових підстав для проведення будь-яких перерахунків заборгованості за договором чи повернення сплачених надмірно коштів за спожиту теплову енергію теплопостачальною організацією у разі скасування рішень органів місцевого самоврядування щодо встановлення розміру тарифів на теплопостачання внаслідок порушення процедури затвердження тарифів. До того ж висновки, викладені в рішенні суду не відповідають обставинам справи.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та доповненні до неї просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки викладені у скарзі доводи є необґрунтованими та не містять будь-яких правових підстав для скасування оскаржуваного рішення, тому рішення суду першої інстанції є законним та таким, що прийнято з урахуванням всіх обставин справи. Представник позивача в судове засідання не з?явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення його уповноваженій особі поштового відправлення.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 3 Рішення виконавчого комітету Сумської міської ради № 556 від 21.11.2000р. було погоджено тарифи на теплопостачання для споживачів послуг ТОВ «СумиТЕКо», а саме, для населення, крім відомчого житлового фонду з ПДВ - 57,52 за 1Г/кал, для організацій що фінансуються з бюджетів з ПДВ –95,78 за1Г/кал, для інших споживачів та населення відомчого житлового фонду - 103,24 за 1Г/кал. (а.с. 49-50 т.1).

Згідно рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від «04»вересня 2006р. № 483 погоджено тарифи на послуги з теплопостачання, що надаються на базі міського цілісного майнового комплексу з виробництва та транспортування тепла ТОВ «Сумитеплоенерго»споживачам міста, а саме для населення 161,95 за 1 Г/кал з ПДВ, для бюджету 206,4 з ПДВ за 1 Г/кал, для інших 219,01 з ПДВ за 1 Г/кал. (а.с 51-53 т.1.)

Згідно рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від «29»вересня 2006 р. № 525 погоджено тарифи на послуги з теплопостачання, що надаються на базі окремо розташованих котелень, на базі міського цілісного майнового комплексу з виробництва та транспортування тепла, ТОВ «Сумитеплоенерго», а саме для населення 161,95 за 1 Г/кал з ПДВ, для бюджету 206,4 за 1 Г/кал з ПДВ, для інших 219, 01 за 1 Г/кал з ПДВ. (а.с. 54-56 т.1.)

Постановою Зарічного районного суду м.Суми від 20.04.2007р по справі № 2-а-76/2007 визнано рішення виконкому Сумської міської ради № 483 від 4 вересня 2006 року «Про тарифи на послуги з теплопостачання, що надаються на базі міського цілісного майнового комплексу з виробництва та транспортування тепла, ТОВ «Сумитеплоенерго»з наступними змінами згідно рішень Виконавчого комітету Сумської міської ради №525 від 26 вересня 2006 року «Про протест прокуратури м.Суми на рішення виконавчого комітету від 04.09.06 № 483 «Про тарифи на послуги з теплопостачання, що надаються на базі міського цілісного майнового Комплексу з виробництва та транспортування тепла ТОВ «Сумитеплоенерго»та № 109 від 27 лютого 2007 року «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 26.09.06 № 525 «Про протест прокуратури м. Суми на рішення виконавчого комітету від 04.09.06 № 483 «Про тарифи на послуги з теплопостачання, що надаються на базі міського цілісного майнового комплексу з виробництва та транспортування тепла, ТОВ «Сумитеплоенерго»протиправним в частині затвердження тарифу з централізованого опалення на базі міського цілісного майнового комплексу з виробництва та транспортування тепла ТОВ «Сумитеплоенерго», пункт 3, додаток 1 та скасувано його в цій частині. (а.с. 38-41 т.1.)

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2008 р. постанову Зарічного районного суду м.Суми від 20.04.2007р по справі № 2-а-76/2007 залишено без змін (а.с. 42-48 т.1.)

Як встановлено судом першої інстанції так і під час апеляційного провадження 01.10.2006 р. між сторонами був укладений договір № 1394-Т про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, за яким відповідач зобов'язується надавати позивачу вказані послуги, а останній, в свою чергу, –своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами на умовах даного договору.

П. 2.1. договору передбачено, що на момент укладення договору тарифи на теплову енергію з централізованого опалення встановлені рішенням Сумської міської ради №483 від 04.09.2006р. та становлять 219,01 грн. / Гкал ( з ПДВ ).

Позивач, в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що при розрахунку вартості теплової енергії, що споживалася за період з жовтня 2006 року до вересня 2008 року слід керуватися рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради № 556 від 21 листопада 2000 року «Про тарифи на теплову енергію ТОВ «СумиТЕКо», яким було встановлено тариф на теплову енергію в розмірі 103,24 грн. за 1 Гкал (з ПДВ), що застосовувався відповідачем до погодження нового тарифу (у період до вересня 2006 року), оскільки новий тариф було скасовано на підставі рішень адміністративних судів по справі № 2-а-76/2007.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Ні в позовній заяві, ні в рішенні місцевого суду не зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню до правовідносин, які виникли між сторонами. Норми матеріального права, на підставі яких позивач вимагає стягнення заборгованості в сумі 21044,29 грн., як надмірно сплачених грошових коштів., не були зазначені ним і у відзиві на апеляційну скаргу.

Тобто предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача повернути грошові кошти в сумі 21044,29 грн., що отримані останнім, без достатньої правової підстави, а саме, - внаслідок завищення тарифу на теплопостачання протягом жовтня 2006 р.- вересня 2008 р.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами гл. 83 ЦК України.

Так, ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу ч. 2 вказаної норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, до предмету доказування у даній справі входять встановлення факту отримання відповідних коштів відповідачем за рахунок позивача; наявності чи відсутності правових підстав для цього.

Вирішуючи спір у даній справі по суті заявлених вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було зайво сплачено відповідачу 21044,29 грн. коштів, перерахованих відповідно до договору № 1394Т про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 01.10.2006 р., які підлягають поверненню, оскільки тариф, який діяв на момент укладення вказаного договору є нечинним в зв'язку зі скасуванням п. 3 та додатку 1 рішення ВК СМР № 483 від 04.09.2006 р., а тому суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і такі, що підлягають задоволенню.

Однак, відповідний висновок суду про здійснення оплати у відповідній сумі не ґрунтується на доказах, в порушення вимог ст. 32 ГПК України, згідно якої наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, встановлюються на підставі доказів. При цьому, в силу ст. 34 ГПК України, до доказів пред’являються вимоги щодо їх належності та допустимості.

Між тим, в матеріалах справи відсутні допустимі докази перерахування позивачем відповідних коштів відповідачу –відповідні платіжні документи та виписки з рахунку.

На вимогу апеляційного господарського суду позивач не надав документального підтвердження фактично сплаченої суми.

Слід також зазначити, що позивач обраховував розмір коштів до стягнення, за період з жовтня 2006р.по вересень 2008р., керуючись тарифами, що були затверджені не для відповідача , а для ТОВ «Суми ТЕКо»( рішенням ВК СМР від 21.11.2000р. № 556), що суперечить Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, яким передбачено порядок формування та затвердження тарифів виключно для виконавця послуги за його розрахунками. А п.3 та додаток №1 рішення ВК СМР № 483 від 04.09.2006р.( в ред. рішень №525 та №109 ), яким було погоджено тариф, що постачався позивачу скасовано лише 14.07.2008р.( дата набрання законної сили Постанови Зарічного районного суду від 20.04.2007р.).

Крім того, відповідно до ч. 2. ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Проте, місцевий господарський суд безпідставно погодився з посиланням позивача на те, що відповідач фактично відмовився від сплати грошових коштів, оскільки ним було залишено без відповіді звернення позивача в порядку ст. 530 ЦК України від 05.08.2008р. №5/1 (а.с.57) з вимогою провести перерахунок вартості теплової енергії. З вимогою про перерахування коштів в сумі 21044,29 грн. позивач до відповідача не звертався.

Відповідно до Закону України “Про теплопостачання” тариф (ціна) на теплову енергію – грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування і постачання одиниці теплової енергії.

Ч. 3 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, передбачено, що органи місцевого самоврядування затверджують ціни/ тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Враховуючи вищезазначене, тарифи на житлово-комунальні послуги (теплопостачання) повинні бути економічно обґрунтованими і застосування до позивача тарифів, які передбачені рішення ВК СМР 2000 р. є не тільки порушенням законодавства, але й економічно необґрунтованим, адже витрати на виробництво теплової енергії 2000 р. економічно не відповідають тарифам 2006 р.

Посилання позивача на обов’язок відповідача здійснювати згідно з умовами договору перерахунок вартості отриманої ним (позивачем) теплової енергії чи повернення сплачених надмірно коштів за спожиту теплову енергію теплопостачальною організацією у разі скасування рішень органів місцевого самоврядування щодо встановлення розміру тарифів на теплопостачання внаслідок порушення процедури затвердження тарифів безпідставне, оскільки в договорі № 1394-Т від 01.10.2006 р. такі умови відсутні.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не доведено наявності правових підстав для покладання на енергопостачальника зобов'язання з повернення виконаного споживачем за договором постачання теплової енергії у зв’язку з безпідставністю такого виконання.

Задовольнивши позов про стягнення заборгованості, яка виникла в наслідок застосування недіючого тарифу на постачання теплової енергії, суд першої інстанції, не навів правових підстав такому висновку.

Щодо невірного застосування судом першої інстанції норми ст.79 Господарського процесуального кодексу України та необґрунтованості висновку залишити без задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі представник відповідача в судовому засіданні уточнив апеляційну скаргу та не заперечував проти висновку суду першої інстанції про залишення вказаного клопотання без задоволення.

Дійсно господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду данної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Однак розгляд данної справи можливий до вирішення іншої справи № АС 10/55-07, оскільки по цій справі, на твердження відповідача, призначеною судово-економічною експертизою вирішується питання економічної обґрунтованості тарифів на послуги (теплопостачання), погоджених рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від «29»вересня 2006 р. № 525, яким внесені зміни до рішення ВК СМР №483 від 04.09.2006р. і яке на данний час в частині затвердження тарифів скасовано на підставі рішень адміністративних судів по справі № 2-а-76/2007. Тому колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення без задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі. Оскаржуване рішення Господарського суду Сумської області від 30.10.2008 р по справі № 5/573-08 в цій частині залишається без змін.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає рішення суду від 30.10.2008 р. по справі № 5/573-08 в частині задоволених вимог таким, що підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 2 ст. 103, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

постановила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумитеплоенерго”, м. Суми задовольнити.

Рішення Господарського суду Сумської області від 30.10.2008 р. по справі № 5/573-08 скасувати в частині задоволених вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумитеплоенерго” на користь ТОВ «Суми ТЕКо»21044,29 грн. коштів, 210, 44 грн. витрат по державному миту, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та прийняти в цій частині нове рішення, яким у позові відмовити.

Стягнути з ТОВ «Суми ТЕКо»(40024, м. Суми, вул.. СКД, 24 п/р 26001002000101 в СФ ВАТ Банк «Біг-Енергія, МФО 337803 код ЄДРПОУ 31066370) на користь ТОВ “Сумитеплоенерго” (40022, м. Суми, вул. 2-а Залізнична, 10, п/р 2600710607 в СОД АППБ «Аваль», МФО 337483, код ЄДРПОУ 33698892) 105,22грн. (сто п*ять грн. 22 коп.) державного мита сплаченого за апеляційною скаргою.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом місяця до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя

Судді