Ухвала суду № 77951898, 19.11.2018, Перечинський районний суд Закарпатської області

йСправа № 304/1319/18 Провадження № 6/304/25/2018

У Х В А Л А

19 листопада 2018 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання – Соханич Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» про заміну сторони виконавчого провадження, про поновлення пропущеного строку та видачу дубліката виконавчого документа у справі № 2-255/2010 для пред’явлення до виконання, -

В С Т А Н О В И В :

заявник звернувся до суду з вказаною заявою, яку мотивує тим, що 16 липня 2010 року Перечинським районним судом Закарпатської області було ухвалено рішення по справі №2-255/2010 про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» заборгованості в сумі 214 316 грн. 27 коп., судових витрат – судового збору у розмірі 1 700 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, а всього 216 136 грн. 27 коп. Додатковим рішенням цього ж суду від 15 серпня 2011 року у справі № 2-255/10, яке набрало законної сили 26 серпня 2011 року, кредитний договір № 014/4080/74/30820 від 07 грудня 2006 року, укладений між АТ «ОСОБА_2 Аваль» та ОСОБА_1, розірвано; стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/4080/74/30820 від 07 грудня 2006 року в сумі 214 316,27 грн., судові витрати у розмірі 1 700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. На виконання цього рішення Перечинським районним судом було видано виконавчі листи № 2-255/10, на підставі яких відкрито виконавче провадження. Однак, 26 грудня 2014 року відповідною постановою виконавчий лист було повернуто стягувачу. Разом з цим, 30 серпня 2017 року між ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» та ПАТ «Комерційний ОСОБА_4» було укладено Договір відступлення права вимоги № 114/7-4680 та 31 серпня 2017 року договір відступлення прав за договорами іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу і зареєстрований в реєстрі під № 3219, відповідно до яких первісний кредитор передав (відступив), а ПАТ «КІБ» прийняв всі права вимоги до боржників за кредитними договорами та договорами забезпечення (іпотеки), у тому числі й до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Цього ж дня аналогічні договори були укладені між ПАТ «КІБ» та ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп», внаслідок чого останнє набуло статусу Нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за кредитним договором № 014/4080/74/30820 від 07 грудня 2006 року та права іпотекодержателя за договором іпотеки від 07 грудня 2006 року, укладеного між первісним кредитором та боржником на забезпечення виконання основного зобов’язання. Однак, заявником оригінали виконавчих листів відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_3 внаслідок укладення договору про відступлення права вимоги не отримані, що свідчить про їх втрату. У зв’язку з наведеним з метою виконання судового рішення у нього виникла необхідність отримати дублікати виконавчих документів. Оскільки направити виконавчі листи заявник може тільки після заміни сторони виконавчого провадження та видачі дублікатів виконавчих документів, тому пропущений строк для пред’явлення до виконання виконавчих документів має бути поновлений, у зв’язку з чим просить заяву задовольнити.

У судове засідання представник заявника не з’явився, однак у поданій заяві одночасно просить розглянути таку без його участі.

ОСОБА_1, ОСОБА_3, представники Перечинського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області та ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» у судове засідання також не з’явилися, хоча у встановленому законом порядку були повідомлені про час і місце судового розгляду, а тому суд розглядає заяву у їх відсутності.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Встановлено, що у провадженні Перечинського районного суду Закарпатської області перебувала справа № 2-255/10 за позовом публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» в особі Закарпатської обласної дирекції ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості. Рішенням від 16 липня 2010 року у вказаній справі вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» заборгованість у сумі 214 316,27 грн., судові витрати в розмірі 1 700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, а всього 216 136,27 грн. Додатковим рішенням від 15 серпня 2011 року кредитний договір №014/4080/74/30820 від 07 грудня 2006 року, укладений між ВАТ «ОСОБА_2 Аваль» та ОСОБА_1, вирішено розірвати та стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» заборгованість по кредитному договору №014/4080/74/30820 від 07 грудня 2006 року в розмірі 214316 (двісті чотирнадцять тисяч триста шістнадцять) грн. 27 коп. та судові витрати у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. судового збору та 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи (а. с. 20, 21).

Також встановлено, що 06 жовтня 2011 року Перечинським районним судом у вказаній справі видано виконавчі листи із строком пред’явлення таких до виконання 26 серпня 2012 року (а. с. 22, 23).

Як вбачається з повідомлення Великоберезнянського міжрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області №14.2-14/5380 від 18 жовтня 2018 року у відділі ДВС відсутнє виконавче провадження по виконанню виконавчих листів, виданих Перечинським районним судом 06 жовтня 2011 року у справі № 2-255/10. Однак, вказані документи перебували на виконанні у Перечинському відділі ДВС, 27 квітня 2016 року такі повернуті стягувачу на підставі п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними) (а. с. 51).

Разом з цим, 30 серпня 2017 року між ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» та ПАТ «Комерційний ОСОБА_4» було укладено Договір відступлення права вимоги №114/7-4680, а також між ПАТ «Комерційний ОСОБА_4» та ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» (Новий кредитор) – Договір відступлення права вимоги, відповідно до умов яких відбулося, зокрема, відступлення права вимоги за кредитним договором №014/4080/74/30820 від 07 грудня 2006 року (а. с. 17, 28-30, 33-37). Крім цього, 31 серпня 2017 року між ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» та ПАТ «Комерційний ОСОБА_4», а також ПАТ «Комерційний ОСОБА_4» і ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» (Новий Іпотекодержатель) було укладено Договори відступлення прав за договорами іпотеки, згідно яких відбулося відступлення всіх прав за іпотечними договорами, в тому числі договором іпотеки від 07 грудня 2016 року, зареєстрованого в реєстрі за № 107 (а. с. 12-15, 17, 31-32, 38-39).

Відповідно до ст. 22 Закону України № 606-ХІV «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються, зокрема для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Згідно ст. 23 цього Закону строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Однак, 05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України № 1404-VIII «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року, із змісту ряду статтей якого вбачається наступне.

Згідно ст. 3 Закону України № 1404-VIII «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 11 цього Закону строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом. Строки, встановлені цим Законом, обчислюються в робочих днях, місяцях і роках, а також можуть визначатися посиланням на подію, яка повинна неминуче настати.

Згідно ст. 12 Закону України № 1404-VIII «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред'явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до п. 5 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №1404-VIII «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року виконавчі документи, видані до набрання чинності цим законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Із змісту вказаних норм вбачається, що, у випадку якщо строк пред'явлення виконавчого листа до виконання не закінчився, згідно норм закону у попередній редакції, у зв'язку із прийняттям та набранням чинності новим законом, - такий строк продовжується до трьох років. Норми ж нового Закону на правовідносини, що виникли до його прийняття та регулювались старим законом і не продовжували існувати на час набрання ним чинності - не розповсюджуються.

Зважаючи на вказане, а також те, що строк пред'явлення до виконання виконавчого листа не закінчився до набрання чинності новим законом, тому такий строк продовжується до трьох років.

Оскільки матеріалами справи встановлено, що строки пред’явлення до виконання виконавчих листів згідно вказаного рішення Перечинського районного суду від 15 серпня 2011 року закінчуються тільки 27 квітня 2019 року (через три роки з дня повернення виконавчого документа стягувачу), тому заява ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» у частині поновлення таких до задоволення не підлягає.

Що стосується вимог у іншій частині, то суд виходить з наступного.

Так, підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та статті 15 Закону України №1404-VIII «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України № 1404-VIII «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Як вбачається з правової позиції, висловленої Верховним судом України у постанові від 20 листопада 2013 року по справі № 6-122цс13, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту ст. ст. 512, 514 ЦК України та ст. 15 Закону України № 1404-VIII «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року.

При цьому, виконання судового рішення це заключний етап юрисдикційної діяльності. Виконанням судового рішення завершується процес захисту суб’єктивних майнових та особистих немайнових прав громадян та юридичних осіб шляхом їх фактичної реалізації у спосіб та в порядку, визначених Конституцією України та законами України.

Після укладання між первісним кредитором і новим Договору про відступлення права вимоги, первісний кредитор вже позбавлений права на звернення до відповідного відділу виконавчої служби для виконання рішення ухваленого на свою користь, в свою чергу новий кредитор без відповідної ухвали суду ще не має права на надання виконавчих листів для виконання.

Згідно ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Це означає, що після набрання законної сили відповідним судовим рішенням, воно підлягає обов’язковому виконанню сторонами справи, які, виходячи із суті такого рішення, зазвичай набувають статусу стягувача та боржника, а у разі відсутності добровільного виконання судового рішення боржником, вчиняються дії щодо його примусового виконання у спосіб та в порядку, що визначені, зокрема Законом України «Про виконавче провадження», зокрема ініціювання відкриття виконавчого провадження тощо.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід’ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення (пункт 41 рішення від 19 березня 1997 року в справі «Горнсбі проти Греції»).

Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов'язкове судове рішення залишалось невиконаним стосовно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід'ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 63 рішення від 28 липня 1999 року в справі «ОСОБА_5 проти Італії»).

У пункті 28 рішення Європейського суду з прав людини від 11 грудня 2008 року в справі «Антонюк проти України» зазначено, що відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що є всі підстави для заміни сторони виконавчого провадження.

Крім цього, в обґрунтування підставності своїх вимог щодо видачі судом дублікатів виконавчих листів № 2-255/10, виданих Перечинським районним судом 06 жовтня 2011 року, заявник посилається на те, що такі з відділу ДВС до ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» не поверталися, відтак за договорами про відступлення права вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» передані не були.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України № 606-ХІV «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, тобто повернення виконавчих листів стягувачу) копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Однак, будь-які відомості про дотримання вищевказаних вимог органом ДВС відсутні. Крім цього, згідно акту приймання-передачі документів по клієнту ОСОБА_1 №114-40/17-310 від 28 серпня 2017 року та акту приймання-передачі документації за договором відступлення права вимоги від 30 серпня 2017 року оригінали виконавчих листів № 2-255/10 не передавалися, передані тільки їх копії (а. с. 17, 37).

Відповідно до п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що є всі підстави вважати вказані виконавчі листи втраченими у ході пересилання, а оскільки строк, встановлений для пред'явлення таких до виконання, не закінчився, тому може видати їх дублікати.

Тому, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 129-1 Конституції України, ст. ст. 11, 512, 514 ЦК України, ст. ст. 1, 3, 11, 12, 15, п. 5 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 1404-VIII «Про виконавче провадження», ст. ст. 22, 23 31 ч. 1 Закону України № 606-ХІV «Про виконавче провадження», ст. ст. 2, 7, 10, 44, 258-261, 263, 442, п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» про заміну сторони виконавчого провадження, про поновлення пропущеного строку та видачу дубліката виконавчого документа у справі № 2-255/2010 для пред’явлення до виконання — задовольнити частково.

Замінити стягувача у виконавчому провадженні по виконанню виконавчих листів №2-255/10, виданих Перечинським районним судом Закарпатської області 06 жовтня 2011 року про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заборгованості по кредитному договору № 014/4080/74/30820 від 07 грудня 2006 року в розмірі 214 316 (двісті чотирнадцять тисяч триста шістнадцять) грн. 27 коп., судових витрат у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. судового збору та 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи з публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, № 63; код ЄДРПОУ 40326297).

Видати дублікат виконавчого листа № 2-255/10 щодо боржника ОСОБА_1, виданого Перечинським районним судом Закарпатської області 06 жовтня 2011 року про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заборгованості по кредитному договору № 014/4080/74/30820 від 07 грудня 2006 року в розмірі 214 316 (двісті чотирнадцять тисяч триста шістнадцять) грн. 27 коп., судових витрат у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. судового збору та 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Видати дублікат виконавчого листа № 2-255/10 щодо боржника ОСОБА_3, виданого Перечинським районним судом Закарпатської області 06 жовтня 2011 року про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заборгованості по кредитному договору № 014/4080/74/30820 від 07 грудня 2006 року в розмірі 214316 (двісті чотирнадцять тисяч триста шістнадцять) грн. 27 коп., судових витрат у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. судового збору та 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

У задоволенні вимоги про поновлення пропущеного строку для пред’явлення до виконання виконавчого документа у справі № 2-255/2010 – відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п’ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Головуючий: ОСОБА_6