Рішення № 7795022, 11.01.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2010 р. Справа № 59/310-09

вх. № 9137/4-59

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Ляшенко В.А., за довіреністю б/н від 28.12.2009р.;

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДІ ВАН", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Інтермаркет", м. Харків

про стягнення 197139,81 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд накласти арешт на майно відповідача; стягнути з відповідача 176981,60грн. основного боргу; 16264,61грн. пені; інфляційні витрати у розмірі 3893,60грн.; стягнути з відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого державного мита у розмірі 1971,39 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. Позивач обгрунтовує позовні вимоги невиконанням відповідачем вимог попереднього договору № 080808/05 від 08.09.2008р.

В судовому засіданні 11.01.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі, наполягає на задоволенні позову, через канцелярію суду в порядку ст. 22 ГПК надав додаткові письмові пояснення (вх.144), в яких зазначив, що відповідачем порушено п. 3.4. та п. 5.1. попереднього договору № 080808/05 від 08.09.2008р., а також супровідним листом (вх.6) додаткові документи для залучення до матеріалів справи, які долучаються судом.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать відмітки про направлення ухвал про призначення справи до розгляду та відкладення розгляду справи за належною адресою, яка підтверджується наявним в матеріалах справи Витягом з ЄДРПОУ.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою суду від 09.12.2009 року сторони було повідомлено, що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі відповідача.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

08 вересня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІДІ ВАН" (позивач по справі) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Інтермаркет" (відповідач по справі) був укладений попередній договір № 080808/05, у відповідності до п. 1.1. якого відповідач зобов"язався не пізніше 30 робочих днів з дати отримання свідоцтва на право власності на торгово-розважальний комплекс "Леополіс" з місцем розташування у м. Львові по вул. Кульпарківська, укласти договір оренди нерухомого майна приміщення загальною площею 138 кв.м.

У відповідності до п. 1.5. попереднього договору сторони обумовили, що приблизною датою відкриття комплексу, яка може змінюватись на розсуд орендодавця, є 14 квітня 2009 року. Орендодавець про зміну дати відкриття не пізніше ніж за 3 (три) місяці до нової зміненої дати відкриття.

Пунктом 3.2. договору № 080808/05 від 08.09.2008р. було передбачено, що позивач протягом 5 робочих днів з моменту укладення попереднього договору зобов"язується сплатити відповідачу платіж в розмірі трьохмісячної орендної плати, одномісячний розмір якої визначається в порядку, передбаченому п. 3.1. зазначеного договору. Цей платіж є забезпечувальним платежом за попереднім договором та договором оренди. Протягом 5 робочих днів з моменту укладення цього попереднього договору позивач зобов"язується сплатити орендодавцю платіж у розмірі одномісячної орендної плати, розмір якої визначається в порядку, передбаченому п. 3.1. цього попереднього договору. Авансовий платіж, зазначений цим пунктом є попередньою оплатою першого місяця строку оренди за договором оренди.

Відповідно до п. 3.4. договору № 080808/05 від 08.09.2008р. в разі неукладення договору оренди з вини орендодавця, він зобов"язаний повернути орендарю забезпечувальний платіж та попередню оплату згідно письмової вимоги орендаря без нарахування будь-яких процентів.

Згідно з п. 4.5.1. орендодавець має обов"язок підписати договір оренди відповідно до форми, передбаченої додатком №1 до попереднього договору, у термін, встановлений ст. 1.1. попереднього договору, та здійснити всі дії для належного нотаріального посвідчення та державної реєстрації вимагається законодавством України.

У відповідності до п. 5.1. договору № 080808/05 від 08.09.2008р. у випадку відмови орендодавця від укладення договору оренди у строк, зазначений в п. 1.1. попереднього договору, сплачений орендарем забезпечувальний платіж та попередня оплата повертається орендарю.

Позивач згідно прийнятих зобов"язань в період з 17.09.2008р. по 24.11.2008р. перерахував відповідачу у безготівковому порядку платежі на загальну суму 176981,60 грн., що підтверджується банківськими виписками, наявними в матеріалах справи.

Однак відповідач порушив вимоги п.п. 1.1., 1.5. договору № 080808/05 від 08.09.2008р. та станом на момент винесення рішення по справі не уклав з позивачем основний договір оренди нерухомого майна приміщення загальною площею 138 кв.м. в торговому центрі "Леополіс", інформації щодо строку його відкриття позивачу не надав.

16.06.2009р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 75, в якій просив визнати договір № 080808/05 від 08.09.2008р. таким, що втратив чинність та повернути раніше сплачені 176981,60 грн.

На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що відповідач повернув у відповіності до вимог договору позивачу сплачені ним кошти.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

          У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

          Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов’язку в натурі (присудження до виконання обов’язку в натурі).

Відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог позивача, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань, не провів звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надав суду свій варіант проекту акту звірки.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Отже, враховуючи вищевикладене, враховуючи вимоги п.п. 3.4., 4.5.1., 5.1. договору № 080808/05 від 08.09.2008р., позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основної суми боргу 176981,60 грн. позовні вимоги обгрунтовані, підтверджені наявними матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Як вбачається з позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 16264,61 грн. пені та 3893,60 грн. індексу інфляції.

Розглянувши зазначені позовні вимоги, суд відмовляє в задовленні позову в цій частині, оскільки спірним договором № 080808/05 від 08.09.2008р. не було передбачено нарахування інфляційних та стягнення пені за невиконання зобов"язань за договором.

У відповідності до п. 3.4. договору № 080808/05 від 08.09.2008р. в разі неукладення договору оренди з вини орендодавця, він зобов"язаний повернути орендарю забезпечувальний платіж та попередню оплату згідно письмової вимоги орендаря без нарахування будь-яких процентів.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 16, 525, 509, 629 Цивільного кодексу України, 173, 179 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 46, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгової компанії "Інтермаркет" (61001, м. Харків, пр. Гагарина, буд. 7, кімната 1, ідентифікаційний номер 138274113040, р/р 26008000002018 в ВАТ "ЕлектроБанк" в м. Києві, МФО 325213, код ЄДРПОУ 13827416) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДІ ВАН" (01104, м. Київ, Печерський район, вул. Басейна, буд. 21, кв. 18, ідент. код 303050826557, р/р 2600001000083 в АКБ "Правекс-Банк" в м. Києві, МФО 321983, код ЄДРПОУ 30305087) 176981,60 грн. основного боргу; 1769,82 грн. державного мита та 211,87 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 16264,61 грн. пені та 3893,60 грн. інфляційних в задоволенні позову відмовити.

Суддя

/Повний текст рішення

у справі 59/310-09

підписаний 15.01.2010 року./