Рішення № 7794518, 26.01.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.01.10 р. Справа № 40/392

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Рожковій А.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом відкритого акціонерного товариства „ Укртелеком” в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №3 філії „Дирекція первинної мережі”, м Донецьк

до відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Димитров

про стягнення 9878 грн. 84 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача Трухина Л.Є. - юрисконсульт

від відповідача не зявився

Суть спору: відкрите акціонерне товариство „Укртелеком” в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №3 філії „Дирекція первинної мережі” звернулось до господарського суду з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення з останнього боргу з орендної плати в сумі 9521 грн. 07 коп., та відшкодувати витрати зі сплати земельного податку в розмірі 357 грн. 77 коп., згідно договору оренди нерухомого майна товариства №1141-8 від 02.09.08р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Тому неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

До прийняття рішення по справі, від позивача надійшло клопотання згідно вимог статті 22 ГПК України щодо уточнення ним позовних вимог у частини відшкодування витрат зі сплати земельного податку в розмірі 357 грн. 77 коп. у звязку з чим він намагається стягнути з відповідача збитків в сумі 357 грн. 77 коп. щодо відшкодування витрат, повязаних зі несплатою земельного податку. Судом перевірено клопотання на відповідність його предмету та підставам позову, у тому числі вимогам ГПК України, а тому прийнято до розгляду по даній справі.

Позов мотивовано тим, що на підтвердження пункту 1.1 укладеного 02.09.08р. між сторонами договору оренди нерухомого майна товариства № №1141-8, відкрите акціонерне товариство „Укртелеком” в особі філії „Дирекції” первинної мережі ВАТ „Укртелеком”, далі Орендодавець, передав за актом прийому-передачі від 02.09.08р. ( дата приймання-передачі майна у користування 01.05.08р.), у строкове платне користування фізичної особі-підприємцю ОСОБА_1, далі орендар, частину адміністративного приміщення за адресою: Донецька область, м. Добропілля, вул. Матросова, буд 1, що т відповідає вимогам пункту 2.1 договору.

У пункті 1.2 договору, сторони визначили застереження відносно того, що до їх договірних відносин не застосовується спеціальні норми передбачені у Законі України „Про оренду державного та комунального майна”, Постанові Кабінету Міністрів України „ Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду держаного майна” від 04.10.95р. за №786. Таким чином, до спірних правовідносин слід застосувати приписи загальних норм, які знайшли своє відображення у ст.ст. 759, 762 ЦК України та вимоги ст.ст. 284, 285, 286 ГК України.

Пунктом 3.1 договору сторони визначили розмір орендної плати, яка дорівнює 1115 грн. за місяць. Втім, пунктом 3.2 визначено, що орендна плата вноситься орендарем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Однак, дата початку внесення платежів орендарем вважається дата приймання-передачі, що вказана у додатку, підписаного сторонами без зауважень та заперечень.

Відповідач не виконує свої обвязки щодо своєчасного внесення орендних платежів, а тому за період з травня по листопад 2008 року за ним утворився борг в сумі 9521 грн. 07 коп., який позивач і намагається стягнути. Розрахунок орендної плати наданий позивачем з урахуванням її індексації відповідає вимогам статті 284 ГК України, з чим погодився і відповідач під час виникнення орендних відносин.

Пунктом 3.4 договору крім орендної плати Орендар додатково сплачує на користь Орендодавця витрати зі земельного податку пропорційно розміру орендної площі. Сума таких витрат дорівнює 357 грн. 77 коп. З урахуванням уточнень, позивач наполягає на стягнені з відповідача збитків у вигляді відшкодування витрат із земельного податку сплаченого ним на користь податкових органів в сумі 357 грн. 77 коп. У якості таких дій та утворення витрат, надає суду розрахункові документі ( платіжні доручення додаються до матеріалів справи).

Зясувавши правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних правовідносинах сторін, приймаючи до уваги доводи позивача, суд вважає позов обґрунтованим, виходячи із наступного:

За своєю правовою природою сторонами укладено договір оренди нерухомого майна. Сторони досягли всіх його суттєвих умов, а тому на підставі вимог ст. 638 ЦК України та ст.ст. 180,181 ГК України він вважається укладеним.

Пункт 1 ст. 759 ЦК України, як норма загальна визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Стаття 283 ГК України як норма спеціальна передбачає, що за договором оренди одна сторона (Орендодавець) передає другій стороні (Орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Орендна плата відноситься до суттєвих умов договору, і може бути проіндексована за допомогою вимог статті 284 ГК України, оскільки в розумінні вимог статті цього кодексу учасники судового процесу є субєктами господарювання.

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 526 ЦК України та 193 ГК України, визначають, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору та припинятися виконанням проведеним належним чином згідно ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України.

Як це зазначено у статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Належність і допустимість доказів, знайшло своє відображення у статті 34 ГПК України. Господарський суд приймає ті докази, які мають значення для справи., а саме доведеність позивачем невиконання відповідачем зобовязань за договорами оренди.

На підставі викладеного, позов відкритого акціонерного товариства „ Укртелеком” в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №3 філії „Дирекція первинної мережі” щодо стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 основного боргу з орендної плати в сумі 9521 грн. 07 коп., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відносно позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача збитків у вигляді відшкодування земельного податку передбаченого пунктом 3.4 договору, то вони також обґрунтовані, зокрема:

Законодавець зазначає, що стаття 623 ЦК України як загальна норма, та статті 224, 225 ГК України як спеціальні норми, передбачають, що у випадку невиконання або неналежного виконання зобовязань боржником він повинен відшкодувати кредитору заподіяні цим збитки.

Стаття 22 ЦК України визначає частини (види) збитків:

1)реальні збитки;

2)упущена вигода.

Як свідчать докази по справі, сторони є субєктами господарювання у розумінні ст. 55 ГК України.

Частина друга ст. 224 та ст. 225 ГК України визначають склад збитків. У той же час в ч. 1 ст. 225 ГК України використовується термін неодержаний прибуток( втраченої вигоди), що є за змістом тотожнім поняттям упущеної вигоди. В даному випадку це розглядається як неодержаний прибуток, на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

На позивачеві лежить обовязок довести суду згідно ст. 33 ГПК України наступне:

-по-перше, факт заподіяння йому збитків;

-по-друге, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобовязань;

-по-третє, причинно-наслідковий звязок між невиконанням зобовязань та заподіяними збитками.

Згідно загальної практики про визначення розміру збитків заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги:

А) вид (склад) збитків;

Б) наслідки порушення договірних зобовязань.

Позивачем доведено факт заподіяння йому збитків, їх розмір та докази не виконання відповідачем зобовязань за договором, причинно-наслідковий звязок між невиконанням зобовязань та заподіяними збитками, докази їх виникнення, у звязку з перерахуванням на адресу податкового органу суми податку в розмірі 357 грн. 77 коп. В розумінні вимог діючого законодавства, вказані витрати розглядаються судом як міра цивільно-правової відповідальності. Відповідач не надав своїх заперечень до позову, у тому числі відсутність вини у заподіяних позивачеві збитків.

За такими обставинами позов у частині стягнення з відповідача збитків, у вигляді відшкодування витрат, повязаних із перерахуванням позивачем грошових коштів на адресу податкового органу земельного податку в сумі 357 грн. 77 коп., обґрунтовані та підлягають також задоволенню.

Судом прийнято до у ваги, що позовні вимоги заявлені юридичною особою в особі його структурного підрозділу ( виробнича діяльність філії). Коло повноважень відособленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і стягнення здійснюється господарським судом з юридичної особи або на її користь. Таким чином стороною справі є відкрите акціонерне товариство „Укртелеком” і стягнення здійснюється на її користь.

Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу покладаються на відповідача у справі фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

У звязку з тим, що у судовому засіданні за згодою позивача присутнього у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення згідно частини третьої ст. 85 ГПК України, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого згідно статті 84 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 599, 623, 625, 759, 762 ЦК України, ст. ст. 193, 202, 224, 225, 283, 284, 285 ГК України, ст. ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 82, 84, частиною другою та третьою ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №3 філії „Дирекція первинної мережі” до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, 85322, АДРЕСА_1, свідоцтво про державну реєстрацію, серія НОМЕР_2 від 11.06.97р., ідентифікаційний номер платника податків та інших обовязкових платежів НОМЕР_1, на користь:

- відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, 01030, м. Київ, Шевченківський район, бульвар Тараса Шевченко, будинок 18, ід. код 21560766, основний борг з орендної плати в сумі 9521 грн. 07 коп., збитки в сумі 357 грн. 77 коп., витрати по державному миту в сумі 102 грн. та забезпечення судового процесу в сумі 236 грн., видавши наказ.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя