Рішення № 7794515, 01.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.02.10 р.                     Справа № 20/6                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО-НАФТА”, Ясиноватський район

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліга Ресурс”, м.Донецьк

про стягнення 444381,00 грн.

За участю представників:

від позивача: Курочкін С.В. – дов.

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “АГРО-НАФТА”, Ясиноватський район, із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліга Ресурс”, м.Донецьк, про стягнення заборгованості за договором комісії № 1611-2 від 10 листопада 2009 року в розмірі 125852,70 грн. та повернення товару за зазначеним договором на суму 318528,30 грн.

Ухвалою суду від 06.01.2010р. позовну заяву прийнято та порушено провадження у справі № 20/6.

Позовні вимоги ґрунтуються на невиконанні відповідачем зобов’язань за договором комісії №1611-2 від 10.11.09р., відповідно до якого відповідач зобов’язався за дорученням позивача за винагороду здійснити реалізацію товару (бензин, дизпаливо) на умовах, найбільш вигідних для позивача.

Крім того, позивач звернувся до господарського суду Донецької області із заявою про вжиття заходів щодо забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти відповідача в сумі 125852,70 грн. та на переданий відповідачеві товар на суму 318528,30 грн., що знаходиться на АЗС Донецької області.

Свою заяву про забезпечення позову позивач обґрунтовував наявністю у нього припущення про те, що до прийняття рішення по справі відповідач може вчинити дії, спрямовані на ухилення від виконання рішення суду по даній справі шляхом відчуження спірного майна.

Дане припущення позивач обґрунтовував тим, що відповідач протягом тривалого періоду часу не виконує належним чином свої зобов’язання за договором комісії та не реагує на листи та претензії позивача, що свідчить про можливе ухилення відповідача від виконання рішення суду по даній справі.

Ухвалою суду від 06.01.10 р. клопотання позивача про забезпечення позову задоволено та вжито заходів забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю „АГРО-НАФТА”, Ясиноватський район, до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліга Ресурс”, м.Донецьк, а саме: накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга Ресурс» (юридична адреса: вул. Челюскінців, 275, м. Донецьк, 83048, р/р 26003000100807 в Філії Донецької дирекції ТОВ УКБ «Камбіо», МФО 394523, ЄДРПОУ 35456831, ІПН 354568305640, Св-во 100068629), які знаходяться на поточному рахунку № 26002001316298 в АТ «ОТП Банк» м. Київ, на суму заборгованості у розмірі 125852,70 гривень, що передбачає позбавлення відповідача права розпоряджатися цими грошовими коштами до вирішення даної справи судом; накладено арешт на товар, переданий ТОВ «Агро-Нафта» до ТОВ «Ліга Ресурс» за Договором комісії №1611-2 від 10 листопада 2009 року для реалізації на АЗС, на суму 318528,30грн.

Ухвалою суду від 18.01.10 р. накладено арешт на грошові кошти відповідача в банківських установах в межах позовних вимог.

18 січня 2010 року позивач звернувся до суду із заявою від 15.01.10 р., в якій зазначив, що при виконанні ухвали господарського суду Донецької області від 06.01.10 р. про забезпечення позову було встановлено факт недостатності у відповідача арештованих коштів для повного забезпечення позову.          

Ухвалою суду від 18.01.10 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО-НАФТА” про забезпечення позову задоволено частково та вжито заходів забезпечення позову товариства з обмеженою відповідальністю „АГРО-НАФТА”, Ясиноватський район, до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліга Ресурс”, м.Донецьк, а саме - накладено арешт на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга Ресурс» (юридична адреса: вул. Челюскінців, 275, м. Донецьк, 83048, р/р 26003000100807 в Філії Донецької дирекції ТОВ УКБ «Камбіо», МФО 394523, ЄДРПОУ 35456831, ІПН 354568305640, Св-во 100068629).

20 січня 2010 року до господарського суду Донецької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Нафта” про вжиття заходів по забезпеченню позову.

У заяві про забезпечення позову позивач зазначив, що 06.01.10 р. господарським судом Донецької області була видана ухвала про забезпечення позову по справі № 20/6, згідно якої накладено арешт на грошові кошти ТОВ “Ліга Ресурс”, які знаходяться на поточному рахунку № 26002001316298 в АТ “ОТП Банк” м.Київ, в розмірі 125852,70 грн. та накладено арешт на товар, переданий для реалізації за договором комісії № 1611-2 від 10.11.09 р. на суму 318528,30 грн.

На виконання вищезазначеної ухвали відділом державної виконавчої служби Куйбишевського управління юстиції у м.Донецьку 14.01.10 р. були проведені заходи щодо арешту грошових коштів на зазначеному розрахунковому рахунку ТОВ “Ліга Ресурс” та товару, переданого останньому ТОВ “Агро-нафта” за договором комісії № 1611-2 від 10.11.09 р., у зв’язку з чим був складений акт опису та арешту майна від 14.01.10 р.

Позивач також у своїй заяві стверджував, що за визначеною умовно вартістю було арештовано товару на суму 160204,00 грн., що на 158324,30 грн. менше ніж необхідно.

Ухвалою суду від 21.01.10 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „АГРО-НАФТА” (юридична адреса: вул.Спартаківська сільрада, 71км, Донецька область, Ясиноватський район, 86082; поточний рахунок 260041747 в ДОД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, Мфо 335076, ЄДРПОУ 25328121) про вжиття заходів по забезпеченню позову задоволено та заборонено відповідачеві - Товариству з обмеженою відповідальністю “Ліга Ресурс” (юридична адреса: вул.Челюскінців, 275, м.Донецьк, 83048; поточний рахунок 26003000100807 в Філії Донецької дирекції ТОВ УКБ “Камбіо”, МФО 394523, ЄДРПОУ 35456831) та іншим особам вчиняти дії щодо відчуження належного відповідачеві майна, а саме: офісні меблі та комп’ютерна техніка, розташовані в приміщенні орендованого офісу ТОВ “Ліга Ресурс” за адресою: м.Донецьк, пров.Б.Хмельницького, 67”в”, к.11, 12, 13 у будинку “Імперія меблі”; майно АЗС “НК” – м.Волноваха, Донецької області, вул.Леніна, 6а: паливно-роздавальні колонки – 4шт. та резервуари для палива – 6 шт.; майно АЗС “НК” – м.Горлівка Донецької області, вул.Капітана Остапенко, 45: паливно-роздавальні колонки – 2шт. та резервуари для палива – 4 шт.

01 грудня 2010 року позивач надав суду клопотання, в якому змінив п.2 свого позову та просив суд витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліга Ресурс” товар, переданий за договором комісії № 1611-2 від 10 листопада 2009 р. для реалізації на АЗС на суму 318528,30 грн. Крім того, зазначеним клопотанням позивач залучив до матеріалів справи свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ “Ліга Ресурс”, свідоцтво платника ПДВ “Ліга Ресурс”, довідку ЄДРПОУ ТОВ “ліга Ресурс”, протокол № 2/2008 загальних зборів учасників ТОВ “Ліга Ресурс” від 05.11.08 р. про призначення директора, наказ № 9 від 07.11.2008 р. про призначення директора ТОВ “Ліга Ресурс”, довідку № 2604 від 14.04.1998 р. про присвоєння ідентифікаційного номеру Шепету М.Д., копію паспорта Шепет М.Д.

Відповідач до судового засідання не з’явився, обставин, викладених у позові не спростував, незважаючи на те, що про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у зв’язку з чим справу розглянуто в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу за наявними в ній матеріалами, які є достатніми для вирішення спору по суті.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

10 листопада 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “АГРО-НАФТА” (далі-Комітент) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ліга Ресурс” (далі-Комісіонер) було укладено договір комісії № 1611-2 (далі-Договір).

Відповідно до умов Договору, Комісіонер зобов’язався за дорученням Комітента за винагороду здійснити за рахунок останнього від свого імені один або кілька правочинів з реалізації бензину та дизельного палива на умовах, найбільш вигідних для Комітента.

Основні умови договірних взаємовідносин між Комітентом та Комісіонером були визначені в Договорі та Специфікаціях до нього, які є невід’ємними частинами Договору.

Відповідно до п.1.2 Договору, назва, вид, кількість, вартість кожної партії товару визначились сторонами в Специфікаціях до Договору.

Згідно із п.1.7 Договору, передача товару на комісію від Комітента Комісіонеру здійснювалась по акту приймання-передачі на кожну АЗС окремо.

Відповідно до п.2.1.5 Договору, Комісіонер зобов’язується щомісячно надавати Комітенту звіт та передавати йому всі отримані документи та провести розрахунок за проданий товар не пізніше 3-х робочих днів з моменту продажу.

Пунктом 2.1.6 Договору передбачено, що Комісіонер зобов’язується повернути товар з реалізації за першою вимогою Комітента.

Як зазначає позивач у своєму позові, протягом листопада-грудня 2009 року, Комітент передав, а Комісіонер прийняв для подальшого продажу товар окремими партіями.

Як стверджує позивач, 30.11.09 р. Комісіонер надав Комітенту звіт про виконання умов Договору протягом листопада 2009 року, який було підписано Комітентом. Відповідно до зазначеного звіту, Комісіонер отримав від Комітента для продажу товар, згідно актів приймання-передачі за листопад 2009 р. та актів переоцінки ТМЦ, на суму 789210,00 грн. Товар було реалізовано Комісіонером частково, лише на суму 259382,21 грн. Залишок товару, переданого на реалізацію за листопад 2009 року склад 529827,79 грн.

Від суми реалізації переданого товару в розмірі 259382,21 грн. Комісіонер перерахував на поточний рахунок Комітента грошові кошти частково у розмірі 171174,87 грн.

Відповідно до актів приймання-передачі, які були підписані у грудні 2009 року, протягом грудня 2009 року Комісіонером від Комітента було отримано для реалізації товар на суму 332617,54 грн. Товар поставлений Комісіонеру у грудні 2009 року та залишок товару за листопад 2009 року було реалізовано останнім на суму 543917,03 грн.

Як стверджує позивач, станом на 29.12.09 р. за Договором Комісіонер заборгував Комітенту за реалізований товар грошові кошти на загальну сумі 125852,70 грн., залишок товару, переданого на реалізацію Комісіонеру складає 318528,30 грн.

Як зазначено у позові, ТОВ “АГРО-НАФТА” неодноразово зверталось із листами та вимогою до ТОВ “Ліга Ресурс” про виконати належним чином свої зобов’язання за Договором та повернення залишків товару з АЗС, але останній відповіді не надав.

Посилаючись на вищевикладене та на те, що до теперішнього часу Комісіонер не перерахував на рахунок Комітента грошові кошти за реалізований товар у сумі 125852,70 грн., що Комісіонер намагається уникнути виконання своїх зобов’язань по перерахуванню зазначеної суми заборгованості, позивач звернувся до суду із позовними вимогами, уточнив їх та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором комісії № 1611-2 від 10.11.09 р. у розмірі 125852,70 грн. та витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліга Ресурс” товар, переданий за договором комісії № 1611-2 від 10.11.09 р. для реалізації на АЗС на суму 318528,30 грн.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст.612 зазначеного кодексу, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Свої позовні вимоги позивач підтверджує наявними в матеріалах справи договором комісії № 1611-2 від 10.11.09 р., специфікаціями до договору, актами прийому-передачі, звітом комісіонера ТОВ “Ліга Ресурс”, листом № 9212-1 від 29.12.09 р., листом від 18.11.09 р., бухгалтерськими довідками.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за договором комісії № 1611-2 від 10 листопада 2009 року в розмірі 125852,70 грн. та повернення товару за зазначеним договором на суму 318528,30 грн. є обґрунтованими матеріалами справи та посиланнями на приписи чинного законодавства України та підлягають задоволенню.

Відповідач до судового засідання не з’явився, заперечень проти позову суду не надав, обставин, викладених у позові не спростував, доказів належного виконання договору комісії суду не надав.

Судові витрати по справі покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 610, 612 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО-НАФТА”, Ясиноватський район, до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліга Ресурс”, м.Донецьк, про стягнення 444381,00 грн. – задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліга Ресурс” (юридична адреса: 83048, м.Донецьк, вул.Челюскінців, 275; поштова адреса: 83000, м.Донецьк, пр.Б.Хмельницького, 67 “в”; поточний рахунок 26003000100807 в філії Донецької дирекції ТОВ УКБ “Камбіо”; поточний рахунок 26002001316298 в ВАТ “ОТП Банк” м.Київ, МФО 394523, ЄДРПОУ 35456831, ІПН 354568305640) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО-НАФТА” (юридична адреса: 86082, Донецька область, Ясиноватський район, вул.Спартаківська сільрада, 71км; поштова адреса: 83100, м.Донецьк, бул.Шевченка, 17 “А”/9; поточний рахунок 260041747 в ДОД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 335076, ЄДРПОУ 25328121, ІПН 253281205457) 125852,70 грн. – суму заборгованості за договором комісії № 1611-2 від 10 листопада 2009 року, 4443,80 грн. – суму держмита, 236,00 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліга Ресурс” (юридична адреса: 83048, м.Донецьк, вул.Челюскінців, 275; поштова адреса: 83000, м.Донецьк, пр.Б.Хмельницького, 67 “в”; поточний рахунок 26003000100807 в філії Донецької дирекції ТОВ УКБ “Камбіо”; поточний рахунок 26002001316298 в ВАТ “ОТП Банк” м.Київ, МФО 394523, ЄДРПОУ 35456831, ІПН 354568305640) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО-НАФТА” (юридична адреса: 86082, Донецька область, Ясиноватський район, вул.Спартаківська сільрада, 71км; поштова адреса: 83100, м.Донецьк, бул.Шевченка, 17 “А”/9; поточний рахунок 260041747 в ДОД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 335076, ЄДРПОУ 25328121, ІПН 253281205457) товар, переданий за договором комісії № 1611-2 від 10 листопада 2009 року для реалізації на АЗС на суму 318528,30 грн.

Видати наказ у встановленому порядку.

Повний текст рішення оголошено 01.02.10 р.

Суддя                               

Надруковано 3 примірники:

1-          позивачеві;

1 – відповідачеві;

1 –у справу

Вик.Канаховська В.В.