Постанова № 77925143, 19.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 545/3197/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Донець Л.О.

суддів: Бенедик А.П. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 19.09.2018 (суддя І інстанції Храмцов В.Б.) по справі № 545/3197/17

за позовом ОСОБА_1

до Інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Полтава Департаменту патрульної поліціїї Міністерства внутрішніх справ Васильєва Олега Геннадійовича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України треті особи Департамент патрульної поліції м. Полтава , Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області , Управління Державної казначейської служби України у м. Полтава

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

01.11. 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач ) звернувся до суду з позов до інспектора роти №1 батальйону УПП у м. Полтаві ДПП МВС Васильева Олега Геннадійовича (далі - відповідач), Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - апелянт), треті особи - Департамент патрульної поліції м. Полтави, Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Полтави, в якому просить суд, після уточнення позову, визнати протиправними дії відповідача щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення позивача на місці зупинки транспортного засобу 17.10.2017 року в с. Супрунівка Полтавського району Полтавської області по вул. Київській, 2;

скасувати постанову серії БР №506705 від 17.10.2017 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за скоєння правопорушення, передбаченого ч.3 ст.121 та ч.1 ст.126 КУпАП;

стягнути з апелянта судові витрати, пов'язані з розглядом справи у розмірі 56 434,96 грн, стягнути моральну шкоду, завдану незаконними діями посадової особи у розмірі 2000 грн; стягнути витрати сторони позивача та його представників, що пов'язані із прибуттям до суду у розмірі 10 709,16 грн.

Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 19.09.2018 року позов задоволено частково.

Скасовано постанову серії БР №506705 від 17.10.2017 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за скоєння правопорушення, передбаченого ч.3 ст.121 та ч.1 ст.126 КУпАП.

Стягнуто з Департаменту Патрульної поліції Національної поліції України судові витрати, пов'язані з розглядом справи в розмірі 19 359,60 грн.

Стягнуто моральну шкоду, завдану незаконними діями посадової особи Управління Патрульної поліції м. Полтава - інспектором роти №1 батальйону Управління патрульної поліції Полтавської області Департаменту патрульної Поліції НПУ Васильєвим Олегом Геннадійовичем на користь позивача у розмірі 1000 грн.

Стягнуто витрати сторони позивача та його представників, що пов'язані із прибуттям до суду, понесені у зв'язку з незаконними діями посадової особи Управління Патрульної поліції м. Полтава - інспектором роти №1 батальйону Управління Патрульної поліції Полтавської області Департаменту Патрульної Поліції Васильєвим Олегом Геннадійовичем у розмірі 2 744,15 грн.

Апелянт, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить суд скасувати судове рішення та прийняти нове, яким повністю відмовити позивачу у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неврахування судом фактичних обставин справи, норм матеріального права, а саме: ч.3 ст.121 КУпАП, ст.126 КУпАП, ст. ст. 258, 268 КУпАП, ст. ст.134, 135, 139 КАС України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.09.2009 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що відповідачем складена постанова про те, що 17.10.2017 року об 2 годині в селі Супрунівка Полтавського району Полтавської області по вул. Київській, 2ч на території АЗС «АВІАС» позивач, здійснював керування транспортним засобом марки Renault Trafic державний номерний знак НОМЕР_1, який не пройшов обов'язкового технічного нагляду, та не пред'явив поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Суд першої інстанції, під час задоволення позову, дійшов до висновку про те, що відповідачем протиправно незаконно розглянуто справу на місці зупинки транспортного засобу, неправомірно позбавив позивача можливості скористатися своїми правами, зокрема, на правову допомогу, що унеможливило виконання вимог ст.245 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.

Крім цього, судом першої інстанції стягнута моральна шкода, що виразилась у певних душевних хвилюваннях, оскільки позивач утримався на місці зупинки більше чотирьох годин, та судові витрати.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частиною 3 статті 121 КУпАП зазначено, що керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, -тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частина 1 статті 126 КУпАП каже, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частинами 2, 4 статті 258 КУпАП зазначено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Частинами 1, 2 статті 276 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.

Матеріали справи свідчать про те, що 17.10.2017 року об 2 годині в селі Супрунівка Полтавського району Полтавської області по вул. Київській, 2ч на території АЗС «АВІАС» відповідачем оформлено постанову про те, що позивач, здійснював керування транспортним засобом марки Renault Trafic державний номерний знак НОМЕР_1, який не пройшов обов'язкового технічного нагляду, та не пред'явив поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

В своїй позовній заяві позивач каже про те, що відповідачем здійснено розгляді даної справи про адміністративного правопорушення не на місці вчинення, а на місці зупинки, що є порушенням діючого законодавства.

У відповідності до наданих до справи матеріалів відеозапису нагрудної камери відповідача, позивача було зупинено для оформлення постанови про скоєння правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, про що складена постанова №506704, згодом відповідачем розглянуто справу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 121, ч.1 ст.126 КУпАП, про що складена постанова №506705, що є предметом оскарження даного позову; та оформлено протокол про скоєння правопорушення за ст. 122-2 КУпАП.

Постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 21.11.2017 року по справі №545/3052/17, провадження №3/545/605/17 провадження по справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.122-2 КУпАП - закрито за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення (дата набрання чинності 04.12.2017 року).

Позивачем оскаржена постанова №506704 від 17.10.2017 року в судовому порядку та перебуває у провадженні Октябрського районного суду м. Полтава справа №545/469/18.

Наведені вище обставини справи, надають колегії суддів дійти до висновку про те, що позивач був затриманий відповідачем для фіксації адміністративних правопорушень та розгляду справ про адміністративне правопорушень, тобто на місці вчинення правопорушення.

Виходячи із викладеного, колегія суддів вважає правильними посилання апеляційної скарги на те, що судом першої інстанції необґрунтовано застосовані до даного спору Рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 року у справі №5-рп/2015, оскільки воно приймалось до внесення змін у статтю 258 КУпАП.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 15.03.2018 року у справі №554/5558/16-а.

З приводу позиції суду першої інстанції про порушення прав позивача на правову допомогу під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, то колегія суддів зауважує на таке.

Частина 1 статті 268 КУпАП зазначає про те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-4 цього Кодексу.

Згідно до ст.279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

За матеріалами відеофіксації, позивачем надавалось клопотання про надання правової допомоги від 17.10.2017 року, яке теж міститься в матеріалах справи та містить час його складання - 04:15 годин каже про розгляд справи про адміністративне правопорушення, але без зазначення якого саме правопорушення (т. 1 аркуш справи 128).

Наданий до справи протокол про адміністративне правопорушення серії БР №235920 за скоєння правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП, складений о 04:00 годині містить посилання, як додаток до протоколу, на клопотання про що позивачем зроблений підпис у протоколі окремо (т.2 аркуш справи 114).

Разом з тим, до матеріалів справи наданий екземпляр постанови № 506 705 від 17.10.2017 року (т.1 аркуш справи 127), який зазначає про складення його саме о 03:30 годині, та не містить посилання на додання до нього клопотання про адвоката, отриманий позивачем на місці складення про що є його підпис.

Колегія суддів вважає, що матеріали справи містять лише одне клопотання про розгляд справи в присутності адвоката позивача, та перенесення розгляд справи на іншу дату, яке за особистим відміткою позивача складене о 04:15 годині, в той же час як відбувалось складення саме протоколу про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП та оформлення постанови № 506705 від 17.10.2017 року, клопотання про розгляд справи у присутності адвоката та перенесення у зв'язку з цим розгляду справи не подавалось.

Виходячи із викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення частини позовних вимог про скасування постанови № 506705 від 17.10.2017 року, оскільки наведені позивачем підстави протиправності, на його думку, не знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.

Стосовно частини позовних вимог про стягнення моральної шкоди та витрати сторони позивача та його представників, що пов'язані із прибуттям до суду, у розмірі 2 744,15 грн, та стягнення з апелянта судових витрат, пов'язаних з розглядом справи в розмірі 19 359,60 грн, то колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Пунктом 6 частини 2 статті 245 КАС України зазначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

За висновками викладеними вище, про необхідність відмови у задоволенні позову, у зв'язку з тим, що судові витрати слід стягувати за умови задоволення позову, колегія суддів вважає необхідним відмовити і в цій частині позовних вимог.

Повноваження на це передбачені в статті 139 КУпАП.

Так, частини 6 статті 139 КУпАП визначено, що суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції зроблені висновки, які не відповідають обставинам справи, неправильно застосована норми матеріального права, а саме - ст. ст.258, 279 КУпАП, тому судове рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга частковому - задоволенню.

В силу приписів ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

На підставі п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України задовольнити частково.

Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 19.09.2018 по справі № 545/3197/17 скасувати в частині задоволення позову.

В цій частині прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1.

В іншій частині рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 19.09.2018 року по справі № 545/3197/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Головуючий суддя Л.О. ДонецьСудді А.П. Бенедик Л.В. Мельнікова

Повний текст постанови складено 19.11.2018.