Постанова № 77925155, 15.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 820/2475/18

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Лях О.П.

суддів: Яковенка М.М. , Старосуда М.І.

при секретарі судового засідання Жданюк Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю трубний завод "СЛАВСАНТ" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2018 року (повний текст складено 03.07.2018 року, головуючий суддя І інстанції Біленський О.О., м.Харків) по справі № 820/2475/18 за позовом Харківської місцевої прокуратури №1 до Товариства з обмеженою відповідальністю трубний завод "СЛАВСАНТ", третя особа Державна служба України з безпеки на транспорті, про стягнення плати за проїзд,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківська місцева прокуратура №1, звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю трубний завод "СЛАВСАНТ" (далі - ТОВ ТЗ «СЛАВСАНТ»), третя особа Державна служба України з безпеки на транспорті, в якому просила стягнути в дохід державного бюджету України плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, плату за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування в сумі 66578,50 грн. (а.с.5-13)

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2018 року по справі № 820/2475/18 задоволено адміністративний позов та стягнуто з ТОВ ТЗ "СЛАВСАНТ" в дохід державного бюджету України плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, плату за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування в сумі 66578,50 грн. (а.с.137-145)

Не погодившись із даним рішенням суду першої інстанції, ТОВ ТЗ "СЛАВСАНТ" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2018 року по справі № 820/2475/18 та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову. (а.с.151-154)

В обгрунтування апеляційної скарги вказано, що суд першої інстанції всупереч заявленому позивачем клопотанню розглянув справу без виклику уповноваженого представника відповідача. Також, апелянт вказав, що у нього не виникло обов'язку по сплаті відповідного платежу, оскільки підприємством оскаржено відповідний розрахунок у судовому порядку. При цьому, відповідач звернув увагу, що прокурор не мав права звертатись із даним позовом.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає на обгрунтованості позовних вимог та законності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як свідчать матеріали справи, 01.03.2017 року при проведенні рейдової перевірки (місце проведення перевірки: а\д М-03 Київ-Харків-Довжанськийткм.207+450 державними інспекторами Управління у Полтавській області, проведено зважування автомобіля (тягача) марки: DAF, модель: XF95, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з причепом марки KOGEL, модель: SN 24P100, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, які належать позивачу. За кермом згідно посвідчення водія НОМЕР_3 перебував ОСОБА_1.

За результатами проведеного габаритно-вагового контролю складено:

- акт № 0160197 про перевищення транспортним засобом встановлених обмежень загальної маси та (або) осьових навантажень, яким зафіксоване порушення вимог ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: надання послуг із перевезення вантажу із перевищенням осьових навантажень. Нормативно допустима норма повної маси становить 40т, тоді як фактична - 40.35т;

- довідку про результати здійснення габаритно - вагового контролю на автомобільній дорозі від 01.03.2017 р. з зазначенням наступних параметрів транспортного засобу позивача: повна маса транспортного засобу 40,35 тон;

- розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 0160197 від 01.03.2017 р. з зазначенням перевищення нормативів: навантаження на строєну вісь 24,55 т. - перевищено на (11,59%), плата за проїзд за перевищення нормативних параметрів, євро/км - 0,54, яким зобов'язано позивача здійснити плату (переведення в гривні відповідно до курсу обміну НБУ) за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Так, згідно зазначеного розрахунку №160197 від 01.03.2017 плата ТОВ ТЗ "СЛАВСАНТ" за проїзд автомобіля із реєстраційним номером НОМЕР_1 становить 2313,36 євро. Наведена сума еквівалентна 66578, 50 грн. по курсу валют НБУ від 01.03.2017.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що законодавством України не передбачено механізму примусового стягнення Укртрансбезпекою та її територіальними підрозділами плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у випадку несплати у добровільному порядку, або звернення із позовом про таке стягнення до суду, а також той факт, що несплата коштів тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України, що суттєво порушує інтереси держави, у прокурора виникають всі підстави для звернення до суду з позовом на захист інтересів держави.

Також, суд першої інстанції вказав, що великоваговий транспорт має право здійснювати дорожнє перевезення вантажів або за умови отримання дозволу на рух автомобільними дорогами України, або документа про внесення плати за проїзд. Проте, позивачем такі положення законодавства дотримані не були, а до суду не було надано ані дозвіл, ані документ про внесення плати за проїзд. Розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №160197 від 01.03.2017 р. є чинним та не скасованим, а тому підлягає до виконання відповідачем.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).

Відповідно до частини 12 статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно з пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" через центри надання адміністративних послуг.

Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв'язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Відповідно до п.1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 р. № 879, (далі - Порядок №879) цей Порядок визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.

Згідно із п.21 Порядку №879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

У разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подвійний розмір застосовується в частині перевищення фактичних показників над показниками, визначеними у дозволі, за пройдену частину маршруту.

Довідка про здійснення габаритно-вагового контролю та/або сертифікат зважування, або документ щодо внесення плати за проїзд є чинними протягом усього маршруту.

Положеннями п.27 Порядку №879 передбачено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.

Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Згідно із п.28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Перевізник має право на відшкодування вантажовідправником чи замовником коштів, внесених у рахунок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу.

Погодження маршруту видається після внесення в установленому розмірі плати за проїзд. У разі прийняття рішення про відмову перевізника від проїзду за погодженим маршрутом внесена плата за проїзд не повертається.

Методику розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту визначено приписами п.30 Порядку № 879.

Відповідно до п.31-1 Порядку №879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Із наведеного випливає, що плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу є обов'язковим платежем, який дає право на рух транспортного засобу.

Як свідчать матеріали справи , транспортний засіб: марки DAF, модель XF95, держаний реєстраційний номер НОМЕР_1 та причіп марки Kogel, модель SN 24 P100, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 перебуває у власності Товариства з обмеженою відповідальністю трубний завод "Славсант" ..

Згідно товарно-транспортної накладної від 01.03.2017 року здійснювалося перевезення товару автотранспортним засобом з пункту завантаження: вул. Геологів, 12а, м. Моршин, Львівська обл., до пункту розвантаження: вул. Червонофлотська, 194, м. Маріуполь, Донецька обл.

Перевищення вагового габаритного нормативного параметра автомобіля відповідача згідно до акту склало майже 12 %. При цьому транспортний засіб продовжив подальший рух за маршрутом перевезення.

Відповідно до розрахунку №160197 від 01.03.2017 плата ТОВ ТЗ "СЛАВСАНТ" за проїзд автомобіля із реєстраційним номером НОМЕР_1 становить 2313,36 євро. Наведена сума еквівалентна 66578, 50 грн. по курсу валют НБУ від 01.03.2017.

ТОВ ТЗ "СЛАВСАНТ" в судовому порядку оскаржувався розрахунок плати за проїзд № 160197 від 01.03.2017 р.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2017 по справі №820/1337/17, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018, відмовлено у задоволенні адміністративного позову ТОВ ТЗ "СЛАВСАНТ" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №160197 від 01.03.2017 до акту № 0160197 від 01.03.2017. (а.с.16-23)

Ухвалою Верховного Суду від 27.04.2018 року було відкрито касаційне провадження по справі №820/1337/17 за касаційною скаргою ТОВ ТЗ «СЛАВСАНТ». Однак, виконання рішень судів першої та апеляційної інстанцій зупинене не було. Крім того, ухвалами Верховного Суду від 13.06.2018 року та від 18.07.2018 року було відмовлено у задоволенні клопотань ТОВ ТЗ «СЛАВСАНТ» щодо зупинення виконання зазначених судових рішень по справі №820/1337/17.

З огляду на викладене правильним є висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з автомобільного перевізника обов'язкового платежу в примусовому порядку, враховуючи що на час розгляду справа такий платіж добровільно не проведено.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.04.2018 року по справі №823/5255/15.

Щодо посилання апелянта на відсутність у прокурора повноважень на звернення до суду із даним позовом, колегія суддів відмічає наступне.

Відповідно до п.5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015, Укртрансбезпека України, являючись юридичною особою на відміну від її територіальних органів, відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті та габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Згідно з п.п.27 п.5 даного Положення Укртрансбезпека здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Проте, приписами даного Положення не передбачено повноважень Укртрансбезпеки на звернення до суду з позовом про стягнення сум несплаченої плати за проїзд автомобільним транспортом.

При цьому, положеннями ст.ст.4, 5, 19 КАСУ передбачено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

В свою чергу, відповідно до ч.ч.3 та 4 ст.53 КАСУ у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

З огляду на вказане та беручи до уваги, що законодавством України не передбачено механізму примусового стягнення Укртрансбезпекою та її територіальними підрозділами плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у випадку несплати у добровільному порядку, або звернення із позовом про таке стягнення до суду, а також той факт, що несплата коштів тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України, що суттєво порушує інтереси держави, у прокурораа виникають всі підстави для звернення до суду з позовом на захист інтересів держави.

Колегія суддів звертає увагу, що у позовній заяві міститься обгрунтування подання адміністративного позову прокуратурою.

Щодо посилання апелянта на розгляд судом першої інстанції даної справи без виклику сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 року було відкрито спрощене провадження у справі, оскільки дана справа визнана судом першої інстанції справою незначної складності. Відповідачем з підстав порушення правил підсудності дану ухвалу було оскаржено в апеляційному порядку. При цьому, апелянт не вказував жодних інших доводів щодо незгоди із відкриттям провадження саме у порядку спрощеного. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2018 року оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишено без змін. (а.с.53-95)

Відповідно до ч.ч.2 та 6 ст.12 КАСУ спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: 1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище; 2) оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію; 3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; 4) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; 5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію; 6) оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження; 8) типові справи; 9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині; 10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження; 11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.

Згідно із ч.ч.1, 2, 4 ст.257 КАСУ за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями ч.ч.1 та 3 ст.263 КАСУ передбачено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: 1) оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію; 2) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; 3) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; 4) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію.

У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Крім того, із ухвали суду першої інстанції про відкриття спрощеного провадження вбачається. що відповідачу було надано достатній час для надання відзиву на позов разом з усіма доказами, що обгрунтовують доводи, які в ньому наведені. Відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому повідомлялося про оскарження у касаційному порядку судових рішень по справі №820/1337/17 та про можливість прийняття судового рішення на його користь.

Колегія суддів зазначає, що оскарження судових рішень у касаційному порядку не зупиняє набрання такими судовими рішення законної сили, так само і не зупиняє виконання таких рішень. При цьому, зупинення виконання відповідних судових рішень судом касаційної інстанції є правом, а не обов'язком суду. В межах справи №820/1337/17 Верховним Судом було відмовлено у задоволенні клопотань ТОВ ТЗ «СЛАВСАНТ» щодо зупинення виконання зазначених судових рішень по справі №820/1337/17, про що суд першої інстанції відмітив у рішенні від 03.07.2018 року по справі №820/2475/18.

Враховуючи вищевикладене суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про обгрунтованість адміністративного позову позивача, а доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції з огляду на вищевказане.

Відповідно до ч.1 ст.316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Керуючись ст.ст.2, 229, 241, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю трубний завод "СЛАВСАНТ" - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2018р. по справі № 820/2475/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку, а у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 19 листопада 2018 року.

Головуючий суддя О.П. ЛяхСудді М.М. Яковенко М.І. Старосуд