Ухвала суду № 7791787, 14.08.2008, Апеляційний суд Запорізької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-2810 / 08 Головуючий у 1-й інстанції: Богданенко І.Ю.

Суддя-доповідач: Боєва В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2008 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Боєвої В.В.

суддів: Глазкової О.О., Осоцького І.І.

при секретарі: Батарейній О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 10 червня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої злочином,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2007 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої злочином.

У позовній заяві зазначала, що 04.11.2006 року о 11-00 годині у м. Пологи Запорізької області ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, керував автомобілем НОМЕР_1. На автодорозі у м. Пологи - від вул. ОСОБА_4 до ЗАТ «Мінерал» - відповідач, рухаючись зі швидкістю 80 км/г, скоїв наїзд на її чоловіка - ОСОБА_5, який від отриманих тілесних ушкоджень помер.

ОСОБА_3 в позовній заяві від 05.07.2007 року просила стягнути на її користь з ОСОБА_2 4135 грн. матеріальну шкоду, 25000 грн. моральну шкоду та 1000 грн. витрати на правову допомогу.

Позивач уточнила позовні вимоги після скасування апеляційним судом рішення суду першої інстанції від 22.07.2007 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 щодо стягнення з відповідача матеріальної шкоди і просила суд стягнути на її користь половину середньомісячного доходу загиблого чоловіка, оскільки вона з 2002 року є пенсіонером і знаходилась на утриманні чоловіка (а. с. 60, 64) а саме, 1037 грн. 30 коп.

Рішенням Пологівського районного суду Запорізької області від 10 червня 2008 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 відшкодування шкоди у розмірі 1037, 30 грн. щомісячно - довічно.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір 373,50 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.

В апеляційній скарзі на це рішення суду ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так, задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції вірно посилався на положення статті 1200 ЦК України, якою передбачено порядок, умови та розмір відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого.

Зокрема, частиною 1 статті 1200 ЦК України передбачено, що у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Пунктом 2) частини 1 статті 1200 ЦК України визначено, що шкода відшкодовується чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно.

Відповідно до ч. 2 статті 1200 ЦК України особам, визначеним у пунктах 1-5 частини 1 цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів.

З довідок про загальну суму доходів загиблого ОСОБА_5 (а. с. 12 13) видно, що ОСОБА_6 працював в ЗАТ «Мінерал» (код за ЄДРПОУ 25890503) та в навчальному закладі ЗАТ «Гірничодобувна компанія «Мінерал» (код за ЄДРПОУ 00191253), тому розмір середньомісячного доходу ОСОБА_5 нараховується сукупно за двома місцями його роботи і становить 2074 грн. 59 коп.

Такі дані не суперечать відомостям про нараховані доходи, отриманим на запит суду першої інстанції (а. с. 100-101).

З матеріалів справи - довідок про розмір пенсії ОСОБА_3 (а. с. 15-17) та її пенсійного посвідчення (а. с. 74) вбачається, що вона є пенсіонером за віком з 2002 року і отримує пенсію у незначному розмірі (зокрема, у 2006 році середній розмір пенсії склав 370 грн., у 2007 році 440 грн.). Таким чином, підтверджуються доводи позивача стосовно того, що вона знаходилась на утриманні загиблого чоловіка, тому висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь непрацездатної (пенсійного віку) дружини загиблого 1037 грн. 30 коп. відповідає як вимогам закону, так і обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 стосовно того, що на утриманні загиблого ОСОБА_5 знаходилась також і його теща, тому розмір відшкодування необхідно зменшити, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Доводи апелянта стосовно того, що суд повинен був врахувати, що у ДТП є вина як ОСОБА_2, так і самого загиблого ОСОБА_5, спростовуються матеріалами справи, зокрема, змістом постанови Пологівського районного суду Запорізької області від 19.06.2007 року про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 286 ч. 2 КК України на підставі п. «б» ст. 1 Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року та закриття провадження в кримінальній справі з зазначених підстав (а. с. 3), протоколу № 263 медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп*яніння від 04.11.2006 року (а. с. 110), з яких вбачається, що ОСОБА_2 під час ДТП знаходився за кермом автомобіля у стані алкогольного сп*яніння.

З висновку експертизи трупа ОСОБА_5 (а. с. 112- на звороті) видно, що в крові ОСОБА_5 алкоголю не виявлено, а з висновків судової автотехнічної експертизи, що проводилась в межах кримінального судочинства (а. с. 114-119), вини потерпілого ОСОБА_5 не вбачається. Навпаки, зазначено, що відстань між автомобілем та пішоходом ОСОБА_4 дорівнювала 69,4 м і в даній дорожній ситуації водій ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода, а невиконання водієм ОСОБА_2 вимог п. п. 12.4, 12.9 Правил дорожнього руху України знаходиться в причинному зв*язку з ДТП (а. с. 119).

Виходячи з того, що провадження в кримінальній справі було закрито з нереабілітуючих підстав, а в зв*язку з амністією, то закриття кримінальної справи не позбавляє ОСОБА_3 потерпілу в кримінальній справі - можливості вимагати відшкодування матеріальної і моральної шкоди в порядку цивільного судочинства.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

З урахуванням вищевикладеного судова колегія вважає, що підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 10 червня 2008 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді:

Ў