Ухвала суду № 7790160, 29.01.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Суддя 1 інстанцій'- Шальєва В. А. Суддя-доповідач Малашкевич С.А.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

«29» січня 2010 року справа № 2-а-9768/09/0570

м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Малашкевича С. А.

суддів Арабей Т. Г., Старосуд М. І.

при секретарі судового засідання Стеблєві О. Л.

за участю представників сторін: від позивача не прибули

від відповідача - не прибули

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Димитрові

на постанову Донецького окружного

адміністративного суду

від 16 вересня 2009 року

по адміністративній справі № 2-а-9768/09/0570

за позовом Державного підприємства «Красноармійськвугілля»

до Державної податкової інспекції у м. Димитрові

про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство «Красноармійськвугілля» звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Димитрові про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0001421640/0 від 15.05.2009 року, № 0001421640/1 від 10.06.2009 р., № 0001741640/0 від 14.07.2009 року та рішення № 5923/10 від 10.06.2009 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2009 року позов задоволено частково, внаслідок чого визнані недійсними податкові повідомлення-рішення: № 0001421640/0 від 15.05.2009 року, № 0001421640/1 від 10.06.2009 р., № 0001741640/0 від 14.07.2009 року. В інший частині позову відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, ДПІ у м. Димитрові подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Відповідач посилається на правомірність спрямування коштів позивача в рахунок погашення зобов'язань з того ж самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків та стосується як самостійно розрахованих платником податків зобов'язань, так і податкових зобов'язань, розрахованих контролюючим органом.

Сторони про день, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, проте до суду не прибули.

Від відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.

Позивач в письмових запереченнях на апеляційну скаргу, доводи останньої заперечив, просив скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає останні необгрунтованими, а постанову суду першої інстанції такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Під час розгляду спору судом було встановлено наступне.

Державною податковою інспекцією у м. Димитрові була проведена невиїзна документальна перевірка Державного підприємства «Красноармійськвугілля» з питань своєчасної сплати

узгоджених сум податкових зобов'язань по податку на додану вартість за період з 31.03.2009 року по 13.05.2009 року, за результатами якої був складений акт № 168/105-32087941 від 15.05.2009 року (а.с. 4-5) Вказаним актом відповідачем були встановлені порушення, а саме, здійснення погашення податку на додану вартість з порушенням граничних термінів сплати, тобто фактичне погашення податкового зобов'язання згідно податкової декларації з податку на додану вартість № 3654 від 21.04.2009 року у сумі 62364,48 грн. затримано на 13 днів, погашення податкового зобов'язання згідно уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 1869 від 31.03.2009 року у сумі 470000 затримано на 30 днів.

Відповідачем 15.05.2009 року на підставі зазначеного акту було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001421640/0 про визначення суми штрафних санкцій у розмірі 53236,45 грн. (а.с. 6).

Державним підприємством «Красноармійськвугілля» було оскаржено вказане податкове повідомлення-рішення до Державної податкової служби у м. Димитрові. Рішенням податкового органу скарга залишена без задоволення та винесені податкові повідомлення-рішення № 0001421640/1 від 10.06.2009 року.

Також, Державною податковою інспекцією у м. Димитрові була проведена невиїзна документальна перевірка Державного підприємства «Красноармійськвугілля» з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.06.2009 року по 30.06.2009 року, за результатами якої був складений акт № 244/162-32087941 від 14.07.2009 року (а.с. 42-43) Вказаним актом встановлено, що Державне підприємство «Красноармійськвугілля» здійснювало погашення податкового зобов'язання згідно декларації № 5015 від 20.05.2009 року у сумі 1046843,61 грн. з затримкою на 29 днів, згідно уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 5485 від 15.06.2009 року у сумі 3736 грн. з затримкою на 15 днів, № 5486 від 15.06.2009 року у сумі 900 грн. з затримкою на 15 днів, № 5487 від 15.06.2009 року у сумі 2324 грн. з затримкою на 15 днів, № 5488 від 15.06.2009 року у сумі 744 грн. з

затримкою на 15 днів.

На підставі вищезазначеного акту податковим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001741640/0 від 14.07.2009 року про визначення суми штрафних санкцій у розмірі 150454,76 грн.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Правовою підставою прийняття спірних повідомлень-рішень зазначені норми підпункту 17.1.7 пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про неправомірність прийнятих

відповідачем рішень.

Відповідно до ч. 1 пп. 5.3.1. п.5.3. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації (розрахунку), протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 цього Закону для подання податкової декларації (розрахунку).

Відповідно до плі. 17.1.7 п.17.1. ст.17 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафні (фінансові) санкції застосовуються у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим законом.

Згідно з п.п.7.1.1 п.7.1 ст.7 Закону України № 2181 -III від 21.12.2000 року джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей,

випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, встановлених цією статтею.

Таким чином, статтею 7 вказаного закону передбачений вичерпний перелік джерел самостійної сплати податкового зобов'язання або погашення податкового боргу. Зменшення податкового боргу шляхом подання уточнюючого розрахунку, яким платником податків зменшується сума податкового зобов'язання Законом України №2181-111 не передбачено.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст.5 вказаного Закону передбачено узгодження податкового зобов'язання платника податку, нараховане контролюючим органом. При цьому законодавець зазначає, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

В актах перевірки зазначено, що податкові зобов'язання позивача були узгоджені податковими деклараціями № 3654 від 21.04.2009 року у сумі 62364,48 гра, уточнюючими документами № 1869 від 31.03.2009 року у сумі 470000 грн.. податковою декларацією № 5015 від 20.05.2009 року на суму 1046843,63 грн., уточнюючими документами № 5485 від 15.06.2009 року у сумі 3736 грн., № 5486 від 15.06.2009 року у сумі 900 грн., № 5487 від 15.06.2009 року у сумі 2324 грн., № 5488 від 15.06.2009 року у сумі 744 грн. з порушенням граничних строків сплати податкового зобов'язання, тому позивачу були нараховані штрафні санкції за спірним податковим повідомленням-рішенням.

Разом з тим, в цей період платник податків самостійно проводив погашення податкових зобов'язань по податку на додану вартість за поточні періоди, а не сплачував заборгованість, що виникла в попередніх податкових періодах.

Позивачем у жовтні та листопаді 2008 року проводились оплати податку на додану вартість платіжним дорученням № 1199 від 05.04.2009 року (а.с. 10) на загальну суму 30000 грн. згідно договору № 06/24-113 від 03.03.2008 року - 13691,67 грн. та договору № 8/24 від 31.03.2008 року - 16308,33 грн., платіжним дорученням № 1276 від 13.04.2009 року (а.с. 11) на суму 13000 грн. за договором 8/24 від 31.03.2008 року - 3439,58 грн. та договору № 43/24 від 31.07.2008 року - 9560,42 грн. платіжним дорученням № 1276 від 08.04.2009 року (а.с. 11) на загальну суму 25000 грн. згідно договору № 8/24 від 31.03.2008 року, також протягом червня 2009 року платіжними порученцями № 1460 від 04.06.2009 року (а.с. 54) на суму 29000 грн. згідно договору № 6/24 від 03.03.2008 року, № 1540 від 12.06.2009 року (а.с. 55) на суму 21000 грн. згідно договору № 43/24-113 від 31.07.2008 року, № 1578 від 19.06.2009 року (а.с. 56) на суму 1000 грн. згідно договору № 81/24-113 від 18.03.2009 року. В платіжних дорученнях при сплаті узгоджених сум та податкового боргу по податку на додану вартість вказане призначення платежу.

Таким чином, оскільки платник податків Державне підприємство «Красноармійськвугілля» не сплачував у зазначені в акті перевірки періоди узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за податковими деклараціями заборгованість, що виникла в інших податкових періодах, а проводив поточні платежі та платежі згідно з графіком розстроченої заборгованості за рішеннями відповідача № 06/24-113 від 03.03.2008 року, № 8/24 від 31.03.2008 року, № 43/24-113 від 3.1.07.2008 року, № 81/24-113 від 18.03.2009 року, тому у податкового органу не було передбачених п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" правових підстав для застосування штрафних санкцій.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про недоведеність відповідачем, що спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті законно та обгрунтовано.

Посилання відповідача на правомірність нарахування сплаченої позивачем суми в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу з посиланням на приписи п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є необгрунтованим.

Відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов'язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов'язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу (у даному випадку - органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-яким іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні вимог позивача про визнання недійсним рішення № 5923/10 від 10.06.2009 року про результати розгляду скарги Державного підприємства «Красноармійськвугілдя» від 22.05.2009 року на податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Димитрові № 0001421640/0 від 15.05.2009 року, оскільки воно не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні ч. 1 ст.17 КАС України, так як не встановлює, не змінює та не припиняє будь-яких прав та обов'язків сторін, тобто не породжує певних правових наслідків

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає постанову суду першої інстанції такою, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, керуючись ст. ст. 195, 196, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Димитрові на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2009 року у справі № 2-а-9768/09/0570 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2009 року у справі № 2-а-9768/09/0570 - залишити без змін.

Ухвала прийнята у нарадчій кімнаті. Вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні. Ухвала у повному обсязі складена 03 лютого 2010 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий С. А. Малашкевич

Судді Т. Г. Арабей

М. І. Старосуд