Рішення № 77900806, 16.11.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/11523/17

Провадження № 2/712/2277/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2018 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого-судді – Мельник І. О.

з участю секретаря – Хоменко А.В.

представника позивача - ОСОБА_1

відповідачки ОСОБА_2 та її представника - адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_4 автокооперативу «Сокіл» до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_4 автокооператив «Сокіл» 15.09.2017 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення боргу, мотивуючи свої вимоги тим, що 21.10.2005 було зареєстровано гаражно-будівельний автокооператив «Сокіл», який є правонаступником автокооперативу «Сокіл» та створений з метою задоволення потреб членів автокооперативу в зберіганні транспортних засобів тощо. Відповідачка є членом автокооперативу «Сокіл» з 17.02.1997, після смерті її чоловіка на підставі відповідної заяви. Згідно з пунктом 6.4 Статуту члени автокооперативу зобов’язані своєчасно сплачувати пайові та членські внески в розмірах передбачених кошторисом, прийнятим рішенням загальних зборів або уповноважених. Розмір щорічних платежів та внесків до ГБА «Сокіл», які повинні сплачувати члени автокооперативу, на кожен рік встановлювався прибутково-видатковими кошторисами, затвердженими рішенням правління авто кооперативу. Згідно з пунктом 6.6. розділу 6 Статуту визначено, що виключення із членів кооперативу може бути проведено через систематичне невиконання Статуту кооперативу та рішень загальних зборів членів автокооперативу, а також у зв’язку з несплатою пайових внесків без поважних причин. ОСОБА_2, в порушення вимог вищевказаних пунктів Статуту, ухиляється від сплати внесків, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість станом на 01.07.2017, яка становить 2495,00 грн. основного боргу, 1505,64 грн. інфляційних втрат. Внаслідок порушення відповідачкою вимог пунктів 6.4, 6.6 рішенням загальних зборів від 20.07.2016 (протокол №71 Уповноважених членів гаражно-будівельного а/к «Сокіл») остання виключена із членів кооперативу. Просять суд стягнути з ОСОБА_5 на користь гаражно-будівельного кооперативу «Сокіл» заборгованість по сплаті членських внесків в загальному розмірі 4000,64 грн., а також стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.09.2017 відкрито провадження у справі.

Заочним рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 29.11.2017 стягнуто з ОСОБА_5 на користь гаражно-будівельного кооперативу "Сокіл" суму заборгованості у розмірі 4000,64 грн. та сплачений судовий збір в сумі 1600 грн., а всього 5600,64 грн. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 29.08.2018 заочне рішення від 29.11.2017 скасовано та призначено справу до розгляду в порядку спрощенного позовного провадження в судовому засіданні 21.09.2018.

Відповідачка ОСОБА_2 10.10.2018 скерувала до суду відзив на позовну заяву, яким просила суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обгрунтування вказувала, що 20.07.2016 затверджена нова редакція статуту протоколом загальних зборів членів ОСОБА_4 автокооперативу «Сокіл» № 71. Відповідно до протоколу уповноважених членів ОСОБА_4 автокооперативу «Сокіл» № 71 від 20.07.2016, питання про викладення статуту у новій редакції на розгляд не виносилось. Також, списки уповноважених членів, присутніх на зборах, не відповідають змісту протоколу. Відповідно до списку зареєстровано 84 уповноважених членів а/к, тоді як в протоколі зазначено, що зареєстровано 82 уповноважених члена а/к. Все це ставить під сумнів правомірність нової редакції статуту, відповдіно до якого позивач вимагає сплатити борг. Крім того, вказувала, що розрахунок суми боргу, здійснений позивачем, грунтується на виписках з протоколів № 74 від 31.12.2016, № 70 від 28.01.2016 № 62 від 12.01.2015, № 58 від 31.12.2013, № 54 від 31.12.2012, № 48 від 12.01.2012, № 42 від 25.01.2011, № 33 від 28.12.2009, які прийняті не уповноваженим на те органом управління а/к «Сокіл», Також, позивач, посилається на протокол № 71 від 20.07.2016, відповідно до якого відповідач виключена з членів а/к «Сокіл» 20.07.2016, але у розрахунку боргу, нараховує відповідачу борг із сплати членських внесків за друге півріччя 2016 та перше півріччя 2017, тоді як відповідач вже не була членом а/к «Сокіл». Вважаючи, що обставини, викладені у позові не підтверджуються доказами, що обгрунтовують існівання боргу та його розмір, ОСОБА_2 просить суд відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача 30.10.2018 скерував до суду заперечення на відзив, в обґрунтування якого вказував, що відповідно до положень ст. 8 Закону України «Про кооперацію» статут ГБК «Сокіл» є правовим документом, що регулює його діяльність. Таким чином, у своїй діяльності кооператив керується статутом як нормативним документом, в тому числі у взаємовідносинах із усіма юридичними та фізичними особами, а також членами кооперативу, оскільки він виконує функцію внутрішнього (локального) правового акта, нормативного та індивідуального характеру, за допомогою якого здійснюється локальне правове регулювання у конкретній юридичній особі із урахуванням можливостей, що надаються диспозитивними нормами законодавства, чи деталізації останнього, і можуть наставати цивільно-правові наслідки для учасників та співробітників юридичної особи. Члени кооперативу, повинні дотримуватись статуту кооперативу, оскільки викладені у ньому положення носять для них обов’язковий характер. Законом передбачено порядок, набрання статутом чинності, що заключається у його обов’язковій державній реєстрації. Статут ГБК «Сокіл» зареєстрований у встановленому законом порядку та на даний час ніким, зокрема відповідачем, не оспорений та не скасований, а отже його положення розповсюджують свою дію на всіх осіб коло інтересів яких він регулює. За таких умов, ставлення відповідачем під сумнів окремих положень статуту не відміняє дію його нормативних положень та не звільняє від виконання встановлених ним обов’язків осіб, коло інтересів яких він регулює.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити. Суду пояснив, що члени кооперативу, зокрема і ОСОБА_2, протягом тривалого часу сплачували за членство у кооперативу на підставі аналогічних рішень його правління за попередні періоди. Що стосується правонаступництва відповідачки та членства у кооперативі, вважає, що прийнявши від свого померлого чоловіка спадщину, до останньої перейшли всі права та обов’язки померлого, зокрема і на право членства в А/к «Сокіл». Остання реалізувала своє право шляхом подачі відповідної заяви про включення її в члени кооперативу замість померлого. Набувши права членства у вказаному кооперативі, відповідачка погодилась із обов’язками, які із цього випливають, зокрема із обов’язком своєчасно та в повному обсязі сплачувати членські внески.

Відповідачка та її представник – адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнали, вказували на те, що розмір членських внесків встановлений не уповноваженим на те органом, а тому такі рішення правління не підлягають до виконання. Крім того, позивачем не наданий Статут в попередній редакції та відповідні протоколи загальних зборів про встановлення розміру членських внесків. Також, позивач не обґрунтовано нарахував борг із сплати членських внесків за друге півріччя 2016 року та перше півріччя 2017 року, тоді як відповідач вже не була членом а/к «Сокіл» відповідно до рішення від 20.07.2016.

Суд, заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали, вважає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 17.02.1997 була членом автокооперативу “Сокіл”, після смерті свого чоловіка, на підставі відповідної заяви.

ОСОБА_4 автокооператив “Сокіл” відповідно до п. 1.4 Статуту затвердженого загальними зборами членів від 20.07.2016 є правонаступником автокооперативу “Сокіл” та створений з метою задоволення потреб членів автокооперативу в зберіганні приватних автотранспортних засобів та.ін.

У зв’язку із систематичною несплатою пайових та членських внесків, відповідачка виключена із членів кооперативу на підставі рішення загальних зборів від 20.07.2016.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, повязаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обовязків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).

Згідно з ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За положеннями статті 2 Закону України «Про кооперацію» від 10 липня 2003 року № 1087-IV зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 1087-IV) кооператив це юридичнаособа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. Вступний внесок - грошовий чи інший майновий неповоротний внесок, який зобов'язана сплатити особа у разі вступу до кооперативної організації. Членський внесок - грошовий неповоротний внесок, який періодично сплачується членом кооперативного об'єднання для забезпечення поточної діяльності кооперативного об'єднання. Цільовий внесок - грошовий чи інший майновий внесок члена кооперативу, що вноситься понад пай до спеціального фонду кооперативу для забезпечення виконання конкретних завдань кооперативу.

Згідно з ст. 6 Закону № 1087-IV кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

За ст. 12 Закону основними обов'язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов'язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків.

Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків та може мати печатки.

За ст. 15 Закону вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; заслуховування звітів його органів управління і органів контролю; затвердження порядку розподілу доходу кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу, тощо.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про кооперацію», вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом.

Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

Як вбачається з виписки з протоколу № 74 від 31.12.2016 та № 70 від 28.01.2016 рішення про затвердження кошторису та суми річних членських внеску прийнято на засіданні Правління зборів а/к «Сокіл».

В свою чергу п.7.2. Статуту передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів а/к «Сокіл» належить встановлення тарифів та пайових внесків, затвердження фінансово-господарського кошторису.

До повноважень Правління відповідно до п.7.7. Статуту входить лише контроль та забезпечення надходження від членів кооперативу пайових та членських внесків. Встановлення розміру пайових внесків та затвердження кошторису до повноважень Правління не входить.

Отже, виписки з протоколу № 74 від 31.12.2016 та № 70 від 28.01.2016 спростовують існування боргу відповідача, так як розмір членських внесків встановлений не уповноваженим на те органом, а тому таке рішення не підлягає виконанню членами а/к «Сокіл».

Аналогічно, виписки з протоколу № 62 від 12.01.2015, № 58 від 31.12.2013, № 54 від 31.12.2012, № 48 від 12.01.2012, № 42 від 25.01.2011, № 33 від 28.12.2009 підтверджують те, що Правління а/к «Сокіл» протягом тривалого часу, перебирають на себе повноваження, які належать виключно до компетенції загальних зборів а/к «Сокіл». Відповідно, рішення які прийняті не уповноваженим на те органом управління а/к «Сокіл», не підлягають до виконання.

Положеннями ст. 76 ЦПК України, встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Враховуючи викладене, аналізуючи докази в їх сукупності, беручи до уваги той факт, що обставини справи, на які посилається позивач, є безпідставними та такими, що не обгрунтовують існування боргу, оскільки рішення щодо стягнення суми боргу приймалось нелігітимним органом, суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, на підставі ст. 526, 527, 530, 1054 ЦК України , суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4 авто кооперативу «Сокіл» до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до апеляційного суду Черкаської області через місцевий суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення буде складено 17.11.2018.

Головуючий І.О. Мельник