Ухвала суду № 77873962, 15.11.2018, Шевченківський районний суд Харківської області

15.11.2018

637/754/15-ц

6/637/18/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2018 року Шевченківський районний суд Харківської області в складі:

гол-чого судді Стеганцова С.М.,

за участю секретаря Реуцької Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Шевченкове подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження в праві виїзду за межі України боржника – ОСОБА_2, -

в с т а н о в и в :

13.11.2018 року приватний виконавець виконавчого округу Харківської області ОСОБА_1 звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання зобов’язань, покладених на нього виконавчим листом № 637/754/15-ц, виданим 29.12.2015 року Шевченківським районним судом Харківської області щодо стягнення на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором № 6/4/2013/980-Р2 від 24.09.2013 року у розмірі 1 071 268,19 гривень для подальшого направлення до органів паспортного контролю прикордонної служби.

В обгрунтування подання приватний виконавець зазначає, що на його виконані знаходиться зведене виконавче провадження № 57305102 на загальну суму з урахуванням розміру суми стягнення, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця, всього 1 199 820,37 гривень, з примусового виконання виконавчого листа № 637/754/15-ц, виданого 29.12.2015 року Шевченківським районним судом Харківської області

про стягнення з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, інд.код НОМЕР_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором № 6/4/2013/980-Р/2 від 24.09.2013 року у розмірі 1 071 268,19 гривень.

ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження як зазначає виконавець була направлена сторонам рекомендованим листом. Таким чином, боржник є належним чином повідомлений про початок примусового виконання рішення.

На вимогу приватного виконавця, протягом 5-ти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження, в порушення п. 3 ч. 5 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження» боржником декларацію про доходи та майно не надано.

За відомостями Пенсійного фонду України боржник не перебуває на обліку.

Згідно відповіді на запит МВСУ РСЦ в Харківській області за боржником зареєстровано наступні транспортні засоби: ВАЗ 2103 (1982 р.в.) д/н НОМЕР_2; ВАЗ 21063 (1984 р.в.) д/н НОМЕР_3; ВАЗ 2107 (2006 р.в.) д/н НОМЕР_4; Транспортні засоби знаходяться у розшуку з 10 жовтня 2018 року.

Джерел отримання доходів за боржником не зареєстровано.

Для забезпечення виконання рішення було застосовано арешт на майно боржника ОСОБА_3 про арешт боржника від 26 вересня 3018 року.

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є відомості щодо права власності на майно, а саме: на квартиру за адресою: м. Харків, вул. Слинська, буд. 16 «А», кв. 33, яка знаходиться у валютній іпотеці банку (стягувача).

Згідно повідомлення Державної міграційної служби України, (як зазначає виконавець в ОСОБА_4 має паспорт), хоча в поданні по справі йде річ про зовсім іншу особу ОСОБА_2, має паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії FJ № 723184 від 27.10.2017 року терміном дії до 27 жовтня 2027 року, виданий органом 6356.

Враховуючи викладене, рішення по теперішній час не виконано, а боржник ухиляється від його виконання, не вживає заходів щодо виконання.

Суд, розглядає справу в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України, дослідивши надані до подання матеріали, вважає, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 441 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Суд відповідно до ч. 4 негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

В статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» зазначено як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон - ухилення громадянина від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, рішенням іншого органу (посадової особи) - до виконання зобов'язань.

Оцінюючи надані приватним виконавцем матеріали, суд приходить до висновку, що останнім не надало до суду всі необхідні докази на підтвердження того, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовими рішеннями, а вжиті приватним виконавцем заходи примусового виконання позитивного результату не дали.

На підтвердження цього свідчить відсутність в матеріалах клопотання будь-яких доказів, а саме; що постанова про відкриття виконавчого провадження як зазначає виконавець була направлена ОСОБА_2 рекомендованим листом,

щодо виклику особи для з’ясування всіх обставин, відсутні документи, які підтверджували б ухилення особи від виконання зобов’язань,

щодо повідомлення боржника про направлення до суду подання, про встановлення тимчасового обмеження у праві його виїзду.

Під ухиленням боржника від виконання зобов’язань, покладених рішенням суду, слід розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов’язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов’язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об’єктивні обставини.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в частині другій п. 7 постанови № 5 від 30.03.2012 року роз’яснив, що питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень у порядку, передбаченому статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» та статтею 441 ЦПК, зокрема в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.

У відповідністю з п. 12.1.2 «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5 у поданні мають бути визначені заходи (тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого), найменування органів, які мають їх здійснити.

Згідно п.12.1.5. вищезазначеної Інструкції про направлення до суду подання, щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду державний виконавець повідомляє боржника.

Державним виконавцем не надано суду доказів, щодо повідомлення боржника про направлення до суду подання, щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду відповідно до п.12.1.5. вищезазначеної інструкції.

Оскільки наведені у поданні обставини і додані до нього документи суд вважає такими, що не дають достатніх підстав вважати боржника таким, що умисно ухиляється від виконання судових рішень, в силу положень ст. 441 ЦПК України, суд вважає недоцільним встановлювати щодо ОСОБА_2 тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

На підставі ст.ст. 33, 124 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", керуючись ст. 81, 441 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження в праві виїзду за межі України боржника – ОСОБА_2 - відмовити.

Копію ухвали невідкладно надіслати до приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_1.

Ухала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Шевченківський районний суд протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали суду.

Суддя: С.М. Стеганцов