Рішення № 7785670, 30.09.2008, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 2-2235/2008

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2008року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Вознюка С.М.,

при секретарі Височин Ю.В.,

за участю ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, представника ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" ОСОБА_3, представників Міністерства транспорту та зв'язку України ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства транспорту та зв'язку України, державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

встановив:

10.07.2008 року ОСОБА_1 звернувся з позов із зазначеним позовом, який було уточнено 18.07.2008 року. Позивач просив скасувати накази Міністра транспорту та зв'язку України від 07.07. 2008 року №823 та №824, поновити його на роботі на посаді генерального директора державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі - ДП «МА «Бориспіль»), стягнути з підприємства середній заробіток за час вимушеного прогулу. Свої вимоги обґрунтовував тим, що відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв'язку України його призначено на посаду генерального директора ДП «МА «Бориспіль». 07.07.2008 року наказом № 823 ОСОБА_1 звільнено з займаної посади на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогул без поважних причин, який мав місце 11 червня 2008 року, а виконуючим обов'язки генерального директора призначено ОСОБА_6 Цього ж дня наказом №824 ОСОБА_6 увільнено 20 липня 2008 року від виконання обов'язків генерального директора ДП «МА «Бориспіль», а з 21 липня 2008 року призначено виконуючим обов'язки генерального директора ОСОБА_7 Таке звільнення ОСОБА_1 вважає незаконним, оскільки його з наказом про звільнення ознайомлено не було; причини звільнення, зазначені в ньому, не відповідають дійсності, оскільки на момент проведення перевірки Державною авіаційною адміністрацією 11.06.2007 року він перебував у відрядженні в м. Алушта, АРК; звільнення здійснено у період його тимчасової непрацездатності. Зважаючи на вказані обставини просив позов задовольнити.

На попередньому судовому засіданні ДП «МА «Бориспіль» залучено в якості співвідповідача в даній справі.

В судовому засіданні ОСОБА_1, допитаний як свідок, та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, зазначивши, що позивач діяв в межах повноважень та у відповідності до вимог законодавства. При цьому позивач вказав, що він з 09.06.2008 року по 12.06.2008 року він перебував у відрядженні в м. Алушта на засіданні правління асоціації «Аеропорти України» цивільної авіації, про що свідчить посвідчення про відрядження. Одночасно він перебував на лікарняному, однак виконував свої обов'язки генерального директора, про що свідчить телефонограма від 10.062008 року, зважаючи на хворобу призначеного ним т.во. генерального директора ОСОБА_8 Крім того, позивач перебував на робочому місці в аеропорту ввечері 10.06.2008 року, куди прилетів за власний рахунок. ОСОБА_1 пояснив, що на момент його звільнення, а саме 07.07.2008 року, він також перебував на лікарняному. Перебував у відрядженні за вказівкою Міністра транспорту та зв'язку України, й діяв з його дозволу. Про звільнення дізнався від начальника відділу кадрів ДП «МА «Бориспіль» при усній розмові, оскільки наказ про своє звільнення поштою не отримував.

Представники Міністерства транспорту та зв'язку України позов не визнали, надали письмові заперечення, в яких зазначили, що звільнення ОСОБА_1 є обґрунтованим, оскільки на момент проведення перевірки стану управлінської діяльності ДП «МА «Бориспіль», а саме 11.06.2008 року, позивач був відсутній на робочому місці, поважність причин його відсутності встановити не надалось можливим за відсутності підтверджуючих документів. Посадові особи підприємства не змогли відповісти на поставлені членами комісії запитання з приводу наявності діючого керівництва аеропорту. Про результати перевірки складено акт та доповідна записка, які стали підставою для звільнення ОСОБА_1 Крім того пояснили, що перебування ОСОБА_1 у відрядженні є незаконним, оскільки ОСОБА_6, який видав наказ про відрядження позивача, не мав на те права зважаючи на призначення його виконуючим обов'язки генерального директора у зв'язку з відпусткою ОСОБА_1 з 30.05.2008 року по 02.06.2008 року, яка не була погоджена у встановленому порядку з Міністром транспорту та зв'язку України, а заява на таку відпустку не містить дійсного підпису Міністра. Про перебування позивача на лікарняному ОСОБА_1 нікого не повідомив, докази цього надав лише в судовому засіданні. Зважаючи на викладене законні підстави для поновлення позивача на роботі на посаді генерального директора аеропорту відсутні.

Клопотання представників Міністерства транспорту та зв'язку України про закриття провадження в даній цивільній справі з підстав необхідності розгляду справи в порядку, передбаченому КАС України, оскільки оспорюються накази Міністра, - судом залишено без задоволення, з мотивів зазначених в ухвалі суду від 27.08.2008 року (а.с. 142).

Представник ДП «МА «Бориспіль» позов ОСОБА_1 не визнала, просила позивачу відмовити у задоволенні його вимог, зважаючи на законність звільнення останнього. Підтримала з цього приводжу думку представників Міністерства транспорту та зв'язку України.

ОСОБА_6, допитаний в судовому засіданні в якості свідка, повідомив, що він дійсно був призначений ОСОБА_1 виконуючим обов'язки генерального директора з 03.06.2008 року, однак 09.06.2008 року він був у відрядженні і не міг виконувати обов'язки останнього. Хто керував аеропортом 10 та 11 червня 2008 року йому не відомо, про що він надавав пояснення членам комісії, яка здійснювала перевірку, а також особисто доповів голові Державної авіаційної адміністрації України. Наказ про відрядження ОСОБА_1 до м. Алушта підписував особисто, й поставив свій підпис в ньому замість ОСОБА_1, оскільки на той час виконував обов'язки генерального директора.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, представників сторін, свідка ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.

Між сторонами виникли трудові відносини пов'язані зі звільненням працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу та поновленням на роботі, які врегульовуються нормами Кодексу законів про працю України, оскільки посада генерального директора ДП «МА «Бориспіль», як встановлено судом, не відноситься до категорій державної служби, зважаючи на те, що аеропорт є госпрозрахунковим підприємством (державним комерційним підприємством), яке підпорядковується безпосередньо Міністерству транспорту та зв'язку України й входить до сфери його управління (а.с. 106).

Зважаючи на надані під час судового розгляду пояснення, досліджені матеріали, судом встановлено наступні обставини.

Позивачем не пропущено, визначений ст. 233 КЗпП України процесуальний строк на звернення до суду захистом порушеного права.

Контракт Міністерством транспорту та зв'язку України з генеральним директором ОСОБА_1 не укладався, однак останній працював, як найманий працівник, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про наявність між позивачем та відповідачем трудового договору, укладеного на невизначений строк.

Копія наказу про звільнення ОСОБА_1 своєчасно - в день його звільнення, надано останньому не було, що є порушенням ст. 47 КЗпП України, оскільки відповідно до вказаної статті, у разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, він зобов'язаний у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. Це також підтверджується листами ДП «МА «Бориспіль» та реєстрами відправленої кореспонденції (а.с. 87-94), з яких вбачається, що відправка повідомлення про звільнення та копії наказу здійснена 09.07.2008 року, 17.07.2008 року. Дані про вручення такої рекомендованої кореспонденції ОСОБА_1 відсутні.

Згідно наказу виконуючого обов'язки генерального директора ДП «МА «Бориспіль» ОСОБА_6 від 02.06.2008 року №18-18-21/к ОСОБА_1 та його раднику надано дозвіл на оформлення відрядження для участі в засіданні правління асоціації «Аеропорти України» цивільної авіації в м. Алушта з 09.06.2008 року по 12.06.2008 року. Перебування ОСОБА_1 у відрядженні підтверджується посвідченням про відрядження, авіаквитками (а.с. 9-11), а також звітом про використанні кошти (а.с. 14). Перебування ОСОБА_1 в м. Бориспіль 10.06.2008 року не спростовує даного висновку.

Відповідно до листка непрацездатності серії ААЯ №379783, виданого 10.06.2008 року Центральною районною лікарнею Дарницького району м. Києва (a.c.194), ОСОБА_1 в період з 10.06.2008 року по 17.06.2008 року перебував на лікарняному й підлягав звільненню від роботи.

Перебування на лікарняному та у відрядженні одночасно, підтвердив в судовому засіданні й сам ОСОБА_1 Дані обставини можуть свідчити лише про поважність причин відсутності на робочому місці позивача на підприємстві в м. Бориспіль 11.06.2008 року.

Відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України трудовий договір укладений на невизначений строк може бути розірвано власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу без поважних причин.

Як встановлено судом прогулу без поважних причин з боку ОСОБА_1 не було.

Здійснення ж керівництва ДП "МА "Бориспіль" в період з 10.06.2008 року здійснювалось особисто ОСОБА_1, що також підтверджується телефонограмою від 10.06.2008 року (а.с. 27, 250 та наказом по підприємству № 11-07-468/п (a.c.247). В той же час, як вбачається з пояснень позивача, 11.06.2008 року керівництво діяльністю аеропорту здійснювалось ОСОБА_1 з м. Алушта, АРК, де знаходиться підрозділ ДП "МА "Бориспіль". Зазначена обставина відповідачами не оспорювалась.

Перебування ж позивача на робочому місці, виконання ним своїх обов'язків та одночасне перебування на лікарняному та відрядженні, не є порушенням, яке б свідчило про наявність підстав для звільнення працівника, а може мати значення при нарахуванні заробітної плати та оплаті лікарняних, тобто нормування та оплаті праці. Тим більше вказані обставини не є підставою звільнення ОСОБА_1 згідно наказу Міністра транспорту та зв'язку України.

Накази ОСОБА_1 від 03.06.2008 року №11-07-446/п та №11-07-447/п щодо призначення ОСОБА_6 та ОСОБА_8 виконуючими обов'язки генерального директора підприємства, та від 10.06.2008 року №11-07-468/п щодо прийняття на себе обов'язків генерального директора, - належним чином зареєстровані в журналі обліку наказів по особовому складу ДП "МА "Бориспіль", завірена копія якого долучена до матеріалів справи (а.с. 213-244). Сумніву щодо їх законності у суду не виникає.

Згідно листка непрацездатності серії ААШ №632098, виданого Центральною районною лікарнею Дарницького району м. Києва 01.07.2008 року, ОСОБА_1 в період з 01.07.2008 року по 10.07.2008 року перебував на лікарняному. Відповідно до наказу генерального директора аеропорту від 07.07.2008 року №11-07-554/п на період тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 обов'язки генерального директора аеропорту тимчасово покладені з 07.07.2008 року на заступника генерального директора з комерційної та економічної діяльності ОСОБА_9 (а.с. 29). Зазначене свідчить про видання наказу від 07.07.2008 року №823 про звільнення позивача в період його тимчасової непрацездатності, що є порушенням вимог ч.3 ст. 40 КЗпП України, оскільки згідно вказаної норми не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності.

Пояснення представників Міністерства транспорту та зв'язку України щодо незаконності наказу генерального директора ДП "МА "Бориспіль" ОСОБА_1 від 02.06.2008 року №18-18-21/к "Щодо оформлення відрядження", підписаного замість ОСОБА_1 тимчасово виконуючим обов'язки директора ОСОБА_6 та особисті письмові пояснення Міністра ОСОБА_10 з цього приводу, суд оцінює разом з іншими доказами у справі, й знаходить їх такими, що не є достатніми для визнання неповажними причин відсутності ОСОБА_1 на робочому місці на підприємстві в м. Борисполі 11.06.2008 року.

Щодо необхідності погодження відпустки ОСОБА_1 в період з 30.05.2008 року по 02.06.2008 року безпосередньо у Міністра транспорту та зв'язку України, як уповноваженого органу, то суд вважає, що відповідність такий дій позивача діючому законодавству не є предметом судового розгляду в даній цивільній справі, й за своїм змістом останні, в разі їх протиправності, повинні розцінюватись як порушення трудового законодавства. Крім того такі обставини не мають істотного значення для прийняття судом рішення за позовом ОСОБА_1

До того ж, звільнення ОСОБА_1 відбулось за п. 4 ст. 40 КЗпП України відбулось з порушенням вимог ч. 1 ст. 43 цього Кодексу, оскільки попередньо не було погоджено з первинною профспілковою організацією, членом якої є позивач. При цьому суду відомо, що на ДП "МА "Бориспіль" така профспілкова організація створена і діє.

В постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" зазначено, що відсутність згоди профспілкового органу на звільнення може бути підставою для поновлення працівника на роботі.

Згідно до пункту 1 наведеної постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року, на суд покладено обов'язок охороняти конституційні права кожного на працю, яке включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується, а також на охорону прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій, а відповідно до пункту 18 вказаної Постанови при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідач звільнив позивача без законної на те підстави, а тому, відповідно до положень ст. 235 КЗпП України, суд зобов'язаний поновити ОСОБА_1 на попередній роботі, оскільки зазначеною нормою закону передбачена необхідність поновлення працівника на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір, у разі звільнення його без законної підстави.

Тому порушене право на працю ОСОБА_1 підлягає захисту, а позивач поновленню на раніше займаній посаді генерального директора ДП "МА "Бориспіль" з моменту звільнення - з 07.07.2008 року.

З урахуванням цього прийняті накази Міністра транспорту та звязку України від 07.07.2008 року №823 та №824 щодо звільнення ОСОБА_1 та призначення

ОСОБА_7 відповідно, - зазначених вище підстав є недійсними з моменту видачі й підлягають скасуванню.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Абзацом 2 п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 визначено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням він визначається виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Згідно довідок про заробітну плату ОСОБА_1 від 16.07.2008 року №14.5-1781 та від 29.08.2008 року №14-5-2130, заробітна плата за травень, червень 2008 року складає 5478 грн. 04 коп. (з вирахування податку з доходів). Період вимушеного прогулу позивача з 07.07.2008 року по момент проголошення рішення становить 2 місяці та 23 дні.

Судом встановлено, що нарахування та виплата заробітної плати генеральному директору підприємства здійснюється саме ДП "МА "Бориспіль", у зв'язку з чим його залучено в якості співвідповідача у справі.

Приймаючи до уваги наведене з відповідача ДП "МА "Бориспіль" слід стягнути на користь - на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 07.07.2008 року по 30.09.2008 року в розмірі 15155 грн. 91 коп.

Судові витрати в справі, а саме суму судового збору в розмірі 151 грн. 56 коп. та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. 00 коп., які підлягають покладенню на відповідача, відповідно до п. 1 ч.3 ст. 81 та ч.2, 3 ст. 88 ЦПК України, - слід стягнути з ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на користь держави, оскільки позивач звільнений від їх оплати. При цьому розмір судового збору визначений судом на підставі Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року №7-93, а суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - відповідно до Розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року №1258.

Відповідно до вимог п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд зобов'язаний допустити негайне виконання рішення про поновлення незаконно звільненого працівника та виплату присудженої працівникові заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст. 40 п.4, 40 ч.3, 43, 47, 233, 235 КЗпП України, постанови Пленуму Верховного Суду України „Про розгляд трудових спорів" від 06.11.1992 року №9, керуючись ст. ст. 4, 10, 60, 81, 88, 213, 215, 367 ч.1 п.п. 2, 4 ЦПК України, суд -

виpішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати недійсними накази Міністра транспорту та зв'язку України від 07.07.2008 року №823 "Про звільнення ОСОБА_1Ф." та №824 "Про призначення ОСОБА_7Р.".

Поновити ОСОБА_1 на посаді генерального директора державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" з 7 липня 2008 року.

Стягнути з ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (ідентифікаційний код 20572069, р/р 26003301210879 в філіалі АКБ «Національний кредит» м. Бориспіль, МФО 300700, м. Бориспіль Київської області, 08307) на користь ОСОБА_1 15155 (п'ятнадцять тисяч сто п'ятдесят п'ять) грн. 91 коп. середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу за період з 07.07.2008 року по 30.09.2008 року з подальшим вирахуванням обов'язкових платежів та податків.

Стягнути з ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (ідентифікаційний код 20572069, р/р 26003301210879 в філіалі АКБ «Національний кредит» м. Бориспіль, МФО 300700, м. Бориспіль Київської області, 08307), на користь держави України: 151 (сто п'ятдесят одна) грн. 56 коп. судового збору (р/р №31115095700004, ОСОБА_7 УДК в Київській області, код 23570059, МФО 821018, КБК 22090200), та 30 (тридцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (р/р№ 31218259700004, ГУДКУ в Київській області, МФО 821018, код 23570059).

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць підлягає негайному виконанню.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.