Ухвала суду № 77819960, 14.11.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5813/18

УХВАЛА

14 листопада 2018 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., вивчивши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕРУМ» до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області про скасування приписів, протоколу та постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕРУМ» до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області про:

скасування припису Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, стандартів і правил від 11.10.2018 року;

скасування припису Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 11.10.2018 року;

скасування протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.10.2018 року;

скасування постанови №100 від 25.10.2018 року Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області про накладення штрафу у розмірі

1 656 900,00 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона належить до залишення без руху з наступних підстав.

Згідно з ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В позовній заяві позивач просить суд скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, стандартів і правил від 11.10.2018 року; скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 11.10.2018 року; скасувати протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.10.2018 року; скасувати постанову №100 від 25.10.2018 року Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області про накладення штрафу у розмірі 1 656 900,00 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Позивачем не виконані вимоги п.2 ч.5 ст.160 КАС України оскільки в позовній заяві не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача.

Також, в порушення п.5 ч.5 ст.160 КАС України позивач в позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовує свої вимоги, однак не зазначив докази, що підтверджують вказані обставини.

В порушення п.8 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Зі змісту позову незрозуміло в чому полягає порушене право позивача у сфері публічно-правових відносин, оскільки прохальна частина позовної заяви не містить вимог про визнання протиправними рішень чи дій суб’єкта владних повноважень.

Також, в порушення п.9 ч.5 ст.160 КАС України позивач в позовній заяві належним чином не обґрунтував з посиланнями на норми законодавства в чому полягає його порушене право, оскільки будь-яких доказів звернення до відповідача та отриману відповідь до суду надано не було.

Відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно з ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч.2 ст.79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Згідно з ч.4 ст.79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об’єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

В порушення вказаних норм позивач до позовної заяви не надав в повному обсязі доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та не зазначив про причини, з яких докази не можуть бути подані разом із поданням позовної заяви. Також, позивач не надає доказів, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання цих доказів.

Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно з ч.ч.4-5 ст.94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, , а саме національним стандартом України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації". Зокрема, згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

В порушення зазначених норм позивач до позовної заяви не надав належним чином засвідчених копій доказів, що приєднуються до позовної заяви та не зазначив де знаходяться оригінали письмових доказів.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Позивачем в адміністративному позові заявлено чотири позовні вимоги:

скасування припису Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, стандартів і правил від 11.10.2018 року;

скасування припису Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 11.10.2018 року;

скасування протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.10.2018 року;

скасування постанови №100 від 25.10.2018 року Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області про накладення штрафу у розмірі

1 656 900,00 гривень.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою встановлюється ставка судового збору у сумі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 01.01.2018 року розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1762,00 грн.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно пп.1 п. 1 ч. ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою встановлюється ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, оскільки в позовній заяві позивачем фактично заявлено три вимоги немайнового характеру, та одна вимога майнового характеру (із розрахунку ціни позову у розмірі 1 656 900,00 гривень) - сума судового збору складає 30 139,50 гривень. (1 656 900,00*1,5=24 853,50 гривень + 1762+1762+1762 =30 139,50 гривень).

Позовну заяву було подано без доказів сплати судового збору, проте 12 листопада 2018 року через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів позовної заяви доказів сплати судового збору на загальну суму 30 139,50 гривень.

Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Вимоги до адміністративного позову викладені у 160, 161 КАС, згідно яких, крім іншого, саме у позовній заяві повинні бути зазначені ім’я позивача та відповідача, третіх осіб, зміст позовних і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Саме належним чином оформлений позов, якій вважається поданим у день первинного, направляється сторонам, тому не може бути уточненим, доповненим, тощо, оскільки саме за поданим належним чином оформленим позовом суд вирішує питання про відкриття провадження по справі за вимогами викладеними у позові.

Відповідно до ч.9 ст. 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали здано на пошту чи передано іншими відповідними засобами зв’язку.

У разі своєчасного виконання ухвали суду та усунення недоліків позовної заяви не шляхом здачі належним чином оформленого позову, документів до канцелярії суду, а шляхом відправки його до суду у встановлений строк засобами поштового зв’язку, для попередження повернення судом позовної заяви з підстав невиконання вимог ухвали суду щодо усунення недоліків у встановлений строк позивачу необхідно про надіслання матеріалів засобами поштового зв’язку повідомити суд на його електрону адресу, телефон, факс.

Згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д – день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 – кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

У разі неотримання судом позову та матеріалів на виконання даної ухвали суду з урахуванням встановлених нормативів та відсутності повідомлень про її виконання іншими засобами зв’язку, суд вирішить питання про повернення позову у вказані строки.

Вищезазначені недоліки позовної заяви необхідно усунути шляхом надання до суду належним чином оформленого позову, відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України, його копій та копій документів відповідно до кількості учасників справи, наданням відповідних належних доказів по справі.

За таких обставин позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.5, 79, 94, 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕРУМ» (65014, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 32428553) до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна 83) про скасування припису Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, стандартів і правил від 11.10.2018 року; скасування припису Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 11.10.2018 року; скасування протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.10.2018 року; скасування постанови №100 від 25.10.2018 року Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області про накладення штрафу у розмірі 1 656 900,00 гривень – залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви п’ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем. В іншому випадку позов буде повернутий позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Балан Я.В.