Рішення № 7778176, 28.01.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.01.2010 Справа № 9/2-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ребристої С. В. при секретарі Шибінській А.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська овочева компанія", м. Київ

до Приватного сільськогосподарського підприємства "Діамант", с. Дмитрівка Каховського району Херсонської області

про стягнення 68331,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - Федотов Є.А.- представник, довіреність від 01.01.2010р.;

від відповідача - не прибув.

          Позивач 16.12.2009р. звернувся до суду з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 68331,00 грн., з якої: 66000,00 грн. - основний борг, 1127,00 грн. - 3% річних, 1204,00 грн. - інфляційні збитки. Також позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати по справі.

          Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує посиланнями на документальні докази - видаткова накладна №УО-0002387 від 12.09.2008р. та положення ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України.

          Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. У судовому засіданні представником позивача подано до суду витяг з ЄДРЮОФОП від 26.01.2010 р. № 4955537, в якому місцем знаходження ПСП "Діамант" зазначено: 74842, Херсонська область, Каховський район, с. Дмитрівка, вул. Белінського, 25. Даний документ суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

          Відповідач у судове засідання не прибув, витребуваних судом документів не надав, явку у судові засідання 14.01.2010р. та 28.01.2010р. уповноваженого представника не забезпечив, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за відсутності свого уповноваженого представника не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Ухвали господарського суду від 21.12.2009р., 14.01.2010р., які були направлені відповідачу за поштовою адресою вказаною позивачем в позовній заяві: 74842, Херсонська область, Каховський район, с. Дмитрівка, вул. Белінського, 25, до суду не повернулись, що свідчить про отримання відповідачем даних ухвал.           

          Відповідач був належним чином інформований про дату, час і місце проведення судового засідання по справі, оскільки суд направляв за адресою: 74842, Херсонська область, Каховський район, с. Дмитрівка, вул. Белінського, 25, процесуальні документи по справі, але відзиву на позов та витребуваних судом документів відповідач не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив.

          Враховуючи ті обставини, що відповідач у судове засідання не прибув, витребуваних судом документів не надав і судом вживалося всіх передбачених процесуальним законом заходів щодо його належного інформування про дату, час та місце проведення судового засідання по справі - розгляд справи здійснюється відповідно до положень ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами за відсутності представника відповідача, який належним чином був інформований судом про дату, час та місце проведення судового засідання, оскільки відповідно до положень ст. 93 ЦК України та Закону України від 15.05.2003р. №755-ІУ (зі змінами) “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

          Положеннями ст.ст. 16,17 Закону України від 15.05.2003р. №755-ІУ (зі змінами) “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” встановлено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру. Відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

                                                  В С Т А Н О В И В :

          Матеріали справи свідчать, що між сторонами виникли цивільно-правові відносини з підстав передбачених ст. 11 Цивільного кодексу України.

          Між ТОВ "Українська овочева компанія" (позивач) та ПСП "Діамант" (відповідач) було досягнуто усної домовленості щодо передачі позивачем відповідачу комбайну для збирання моркви однорядовий "SIMON" S3CMR в кількості 1 шт. за ціною 240000,00 грн.

          Відповідно до ч.1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

          Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

          Таким чином, усна домовленість між ТОВ "Українська овочева компанія" та ПСП "Діамант" щодо передачі комбайну, за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

          На виконання домовленостей між сторонами, позивач видатковою накладною №УО-002387 від 12 вересня 2008р. передав відповідачу комбайн для збирання моркви однорядовий "SIMON" S3CMR в кількості 1 шт. за ціною 240000,00 грн., який був отриманий відповідачем (а.с. 8).

          Відповідач в свою чергу свої зобов'язання виконав не в повному обсязі, розраховувався з позивачем за придбаний товар лише частково на суму 174000,00 грн., в результаті чого, станом на 16.12.2009 року утворилась заборгованість в сумі 68331,00 грн., з якої: 66000,00 грн. - основний борг, 1127,00 грн. - 3% річних, 1204,00 грн. - інфляційні збитки.

          Позивачем на адресу відповідача 19.06.2009р. та 09.11.2009р. було направлено претензії-вимоги про сплату залишку заборгованості на протязі 7 календарних днів.

          Вказані претензії-вимоги відповідач повністю визнав, але строки сплати залишку боргу не повідомив та заборгованість не погасив.

          На час звернення позивача з позовом до суду, відповідачем не здійснено оплату за придбаний товар у розмірі 66000,00 грн.

          Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

          За умовами ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. В односторонньому порядку відмовитися від виконання договірних обов'язків відповідач, згідно з приписами ст. 525 ЦК України, не може.

          Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Так, згідно ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          Доказів погашення заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 66000,00 грн. відповідачем суду не надано.

          З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 66000,00 грн., є доведеними і обґрунтованими.

          Щодо позовних вимог в частині стягнення інфляційних збитків та 3-х % річних, ст. 625 ЦК України допускає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора. Індекс інфляції, застосований у розрахунку, відповідає таким даним.

          В разі, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.

          Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних збитків у розмірі 1204,00 грн. та 3-х % річних у розмірі 1127,00 грн., підлягають задоволенню, оскільки вони погоджені в установленому законом порядку.

          Доказів сплати штрафних санкцій відповідачем суду не надано.

          Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

          Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Позовні вимоги обгрунтовані, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Своїх заперечень проти позову відповідач не навів, правами, передбаченими приписами ГПК України ті іншими нормативними актами, можливість використання яких була в рівній мірі надана судом обом сторонам учасникам процесу, відповідач не скористався.

          Понесені позивачем витрати зі сплати державного мита в сумі 683,31 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

          За згодою представника позивача у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, та повідомлено про дату та час виготовлення рішення у повному обсязі.

          На підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 205, 525, 526, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України, та керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

                                                  В И Р І Ш И В:

          1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства "Діамант" (74852, Херсонська область, Каховський район, с. Дмитрівка, вул. Бєлінського, 25, код ЄДРПОУ 31047723, р/р 26002874948181 у Козацькому відділенні Одеської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" МФО 328016) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Українська овочева компанія" (02121, м. Київ, вул. Декабристів, 7, код ЄДРПОУ 22921048, р/р 26003688135875 в КРД "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 322904) суму основного боргу у розмірі 66000,00 грн., суму інфляційних збитків у розмірі 1204,00 грн., суму 3% річних у розмірі 1127,00 грн., 683,31 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Копію рішення надіслати сторонам по справі.

          4. Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.В. Ребриста

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до ст.84 ГПК України,

01 лютого 2010 року.