Рішення № 7778159, 02.02.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"02" лютого 2010 р. справа № 5020-12/283 Господарський суд міста Севастополя в складі:

судді Харченка І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі господарську справу за позовом Державного акціонерного товариства “Чорноморнафтогаз”

(пр. Кірова/пров. Совнаркомовський, буд. 52/1, м. Сімферополь, 95000),

до Товариства з обмеженою відповідальністю “СГС ПЛЮС”

(пр. Перемоги, буд. 39, кв. 3, м. Севастополь, 99046)

про стягнення заборгованості у розмірі 133 454,82 грн.,

за участю представників:

позивача –Білялова М.Р., довіреність №11/65 від 09.11.2009;

відповідача –Серебряннікової К.В., довіреність №29 від 02.01.2010.

Державне акціонерне товариство “Чорноморнафтогаз” (далі –Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “СГС ПЛЮС” (далі –Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 133 454,82 грн., з яких: 127 891,54 грн. –основна заборгованість, 4041,37 грн. - пеня, 498,78 грн. –3 % річних, 1 023,13 грн. –інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані не належним виконанням Відповідачем зобов’язань з оплати наданих послуг за договором №2083-ТГ-2009 від 02.03.2009.

19.01.2010 представник позивача надав заяву про зміну позовних вимог /а.с. 27, 28/ про зменшення позовних вимог, у якій просить стягнути з відповідача 96 091,49 грн., з яких: 90000,00 грн. –основна заборгованість, 4309,77 грн. - пеня, 630,70 грн. –3 % річних, 1 151,02 грн. –інфляційні втрати.

В судовому засіданні 02.02.2010 представник Позивача надав заяву /а.с. 34/ у якій просить припинити провадження у справі в частині стягнення основної суми заборгованості у розмірі 90000,00 грн., у зв’язку із сплатою її Відповідачем; інші заявлені вимоги відповідач підтримав

Представник Відповідача надав відзив на позовну заяву /а.с. 35-37/, у якому просить зменшити розмір штрафних санкцій на підставі частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

          02.03.2009 між Державним акціонерним товариством “Чорноморнафтогаз” (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “СГС ПЛЮС” (Замовник) укладений договір №2083-ТГ-2009 (далі –Договір) на надання послуг з транспортування природного газу, відповідно до пункту 1.1 якого предметом є надання послуг з транспортування у 2009 році природного газу в обсязі 35883.000 тис.м3, по газотранспортній системі «Виконавця»до газорозподільної станції і передачі його в газові мережі Газо збутової організації «ВАТ «Севастопольгаз»).

Вартість послуг і порядок розрахунків визначені розділом 5 Договору.

Так, замовник сплачує вартість послуг з транспортування газу з розрахунку 35,52 грн. за 1000 м.куб. (пункт 5.1 Договору).

Розрахунки за послуги з транспортування природного газу Замовник здійснює грошовими коштами в національній валюті України шляхом перерахування коштів на рахунок «Виконавця»не пізніш 25 числа місяця, наступного за звітним, у розмірі 100 % вартості обсягу послуг з його транспортування, відповідно до акту прийому-передачі фактично спожитого за місяць газу (пункт 5.3 Договору).

Строк дії договору визначений сторонами з моменту його підписання і до 31.12.2009.

Судом встановлено, що договір недійсним не визнаний.

На виконання умов договору Позивач надав Відповідачу послуги по транспортуванню 3600550,00 м.куб., природного газу, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.08.2009 /а.с 11/ та актом виконаних робіт по транспортуванню природного газу від 31.08.2009 на суму 127891,54 грн. /а.с. 12/, підписаними представниками сторін Договору без зауважень.

Як зазначено у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог, а також визнано Відповідачем у відзиві на позовну заяву, обов’язок щодо оплати наданих послуг Відповідач виконував не своєчасно, у зв’язку з чим Позивач просить стягнути з Відповідача пеню у розмірі 4309,77 грн., 3 % річних у розмірі 630,70 грн., інфляційні витрати у розмірі 1 151,02 грн.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

                    Судом встановлено, що за своєю правовою природою та ознаками укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

                    Укладення договорів про надання послуг регулюється нормами глави 63 розділу III Цивільного кодексу України.

                    Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

                    Відповідно до частини першої статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

                    Частина перша статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

                    Статті 525 та 526 Цивільного кодексу України встановлюють, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Факт надання Позивачем послуг відповідно до умов договору №2083-ТГ-2009 від 02.03.2009 Відповідач не оспорює.

                    Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок Позивача 3 % річних та інфляційних втрат /а.с. 28/ визнаний судом правильним, зокрема, розрахунок інфляційних втрат відповідає правилам, наведеним у рекомендаційному листі Верхового Суду України №62-97р від 03.04.1997.

За таких обставин, заявлені позовні вимоги про стягнення з Відповідача 3% річних у розмірі 630,70 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1 151,02 грн. суд визнає такими, що підлягають задоволенню.

В силу частини другої статті20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

До інших способів відноситься, зокрема, передбачена статтею 549 Цивільного кодексу України пеня, яка є грошовою сумою, і яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 6.2 Договору при несвоєчасній оплаті за послуги з транспортування природного газу Замовник оплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки

Національного банку України, що діє у період, за який оплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Позивачем заявлена вимога про стягнення з Відповідача пені у розмірі 4309,77 грн. Розрахунок суми пені, здійснений Позивачем /а.с. 28/, суд визнає вірним.

Відповідачем у відзиві на позов заявлене клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з частиною першою статті 223 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

З огляду на положення пункту 3 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи обставини справи, добровільне погашення Відповідачем суми основного боргу, суд вважає можливим зменшити розмір пені, що належить стягнути з Відповідача на 4000,00.

Таким чином, вимога про стягнення пені у розмірі 4309,77 грн., підлягає задоволенню частково, в сумі 309,77 грн.

Витрати Позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.           Керуючись статтями 49, 82, пунктом 3 частини першої статті 83, статтями 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “СГС ПЛЮС” (пр. Перемоги, буд. 39, кв. 3, м. Севастополь, 99046, ідентифікаційний код 32294088, р/р №260020683601 у Філії «Кримська дирекція АБ «Кліринговий Дім», МФО 384920, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Державного акціонерного товариства “Чорноморнафтогаз” (пр. Кірова/пров. Совнаркомовський, буд. 52/1, м. Сімферополь, 95000, ідентифікаційний код 00153117, р/р №26000000131709 в АКБ «Чорноморський банк реконструкції та розвитку», м. Сімферополь, МФО 384577) заборгованість у розмірі 2091,49 грн. (дві тисячі дев’яносто одна грн. 49 коп.), з яких: пеня - 309,77 грн. (триста дев’ять грн. 77 коп.), 3 % річних –630,70 грн. (шістьсот тридцять грн. 70 коп.), інфляційні втрати - 1 151,02 грн. (одна тисяча сто п’ятдесят одна грн. 02 коп.), а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 1 334,54 грн. (одна тисяча триста тридцять чотири грн. 54 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 81,03 грн. (вісімдесят одна грн. 03 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Суддя           І.А. Харченко

Рішення складено відповідно до вимог статті 84

Господарського процесуального кодексу України

та підписано 04.02.2010.