Рішення № 7777840, 06.02.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.01.10р.Справа № 7/237-09

За позовом Державного підприємства "Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем", м. Львів

до Закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ

про стягнення втраченої вигоди за користування майном в сумі 104 637, 06 грн.

Суддя Коваль Л.А.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: провідний юрисконсульт Бурганова С.В., дов. № 4041 від 19.08.2008р.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем" (м. Львів) звернулося з позовом до господарського суду про стягнення з Закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (м. Дніпропетровськ) грошових коштів у розмірі 104 637, 06 грн. в якості відшкодування втраченої вигоди за користування майном.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі договору суборенди № 001/А-93 від 05.01.1993р., укладеного відповідачем з ТзОВ "Таіса", відповідач в особі відокремленого підрозділу відповідача –філії "Західне головне регіональне управління Закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" користується нежитловими приміщеннями (підвал, перший, другий та третій поверхи) площею 509, 9 кв.м у будинку № 21 по вул. Гуцульській у м. Львові. В подальшому, у зазначеному будинку горище переобладнано у мансарду, площа якої 104, 9 кв.м. За доводами позивача, крім приміщень, які відповідач орендує на підставі договору суборенди, відповідач користується і мансардою без укладення як договору оренди, так і договору суборенди, не сплачує плату за користування мансардою. На думку позивача, безоплатне користування відповідачем мансардою у період з 01.04.2007р. по 01.06.2009р. спричинило позивачу збитки у виді недоотриманої орендної плати (втрачена вигода) у розмірі 104 637, 06 грн., які позивач і просить стягнути з відповідача.

Відповідач проти позову заперечує. Відповідач підтверджує обставини користування ним нежитловим будинком в цілому по вул. Гуцульській, 21 в м. Львів, однак без мансарди, своєчасну сплату ним орендної плати та належне виконання інших зобов’язань за договором. 01.10.2007р. відповідач уклав з позивачем угоду на виконання підрядних робіт № 6/09/07, а саме: проведення ремонтно-будівельних робіт щодо облаштування горища у мансардні приміщення для подальшого їх використання під офіси. Однак, як зазначає відповідач, приміщення мансарди площею 104, 9 кв.м до цього часу у встановленому законодавством порядку не введені в експлуатацію, що виключає можливість користування ними до введення в експлуатацію. Право власності позивача на приміщення мансарди не зареєстроване у встановленому порядку, тому, відповідно до ст. 331 ЦК України, не виникло. Відповідач вважає, що оскільки позивач не є власником приміщень мансарди, він не має права передавати їх у найм, не може нести збитки у вигляді неотриманої орендної плати, про відшкодування яких заявлений позов. Також відповідач заперечує обставини користування ним приміщеннями мансарди у вказаний позивачем період, вважає, що належними доказами ця обставина позивачем не доведена. Будь-які договори між позивачем та відповідачем щодо користування мансардою не укладалися, відповідно, у відповідача не виникло будь-яких зобов’язань перед позивачем щодо оплати користування.

Розгляд справи відкладався з 01.12.2009р. на 21.12.2009р., з 21.12.2009р. на 28.01.2010р.

Згідно ухвали господарського суду від 21.12.2009р., винесеної заступником голови суду Камша Н.М., строк вирішення спору по справі продовжено терміном на один місяць.

В судовому засіданні 28.01.2010р. за погодженням представника відповідача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.02.1992р. Державне підприємство "Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем" (м. Львів), як орендодавець, та Приватне підприємство "Таіса", як орендар, уклали договір № 001/А-92 про оренду нежитлових приміщень, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в орендне користування нежитловий будинок, розташований в м. Львів, вул. Гуцульська, 21, загальною площею 509, 9 кв.м.

Передача нежитлового будинку в оренду від орендодавця до орендаря підтверджується актом приймання-передачі від 01.06.1992р.

Термін оренди встановлений з дня підписання акту приймання-передачі орендованого будинку по 31.03.2002р. (п.6 договору).

Відповідно до п.18 договору орендарю надається право передачі орендованого будинку або його частини в тимчасове користування (до 04.04.1997р.) третім особам по договору суборенди.

В подальшому, відповідно до складених та підписаних орендодавцем та орендарем 09.06.1992р. протоколу № 2 змін та доповнень до договору, 26.06.1992р. протоколу № 3 змін до договору термін оренди встановлений спочатку до 31.05.2002р. з правом орендаря передачі орендованого будинку або його частини в тимчасове користування третім особам по договору суборенди до 01.06.2002р., потім - термін оренди встановлений по 31.12.2017р. з правом орендаря передачі орендованого будинку або його частини в тимчасове користування третім особам по договору суборенди без зазначення терміну суборенди, відповідно, на період дії договору оренди.

05.01.1993р. Приватне підприємство "Таіса", як орендодавець (в подальшому відповідно до протоколів про зміни та доповнення до договору суборенди – Товариство з обмеженою відповідальністю "Таіса"), та Закрите акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (м. Дніпропетровськ), як орендар (правовий статус сторін договору суборенди змінений з орендодавця та орендаря, відповідно, на орендаря та суборендаря протоколом № 2 від 31.05.2002р. до договору суборенди), уклали договір № 001/А-93 суборенди нежитлових приміщень (далі - договір суборенди), відповідно до п. 1.1. якого, з урахуванням протоколу № 4 від 16.09.2003р. змін та доповнень до договору суборенди, орендар передає а суборендар отримує в суборенду по акту приймання-передачі об'єкт суборенди - нежитловий будинок в цілому, розташований за адресою: м. Львів, вул. Гуцульська, 21, загальною площею 509, 9 кв.м, терміном по 30.11.2007р.

Відповідач підтверджує отримання в суборенду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Таіса" нежитлового будинку в цілому, розташованого за адресою: м. Львів, вул. Гуцульська, 21, загальною площею 509, 9 кв.м, та користування об’єктом суборенди на час вирішення даного спору, що узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 774 ЦК України щодо можливості строку піднайму в межах строку договору найму, який укладено до 31.12.2017р.

Як договір оренди, так і договір суборенди визначають права та обов’язки сторін договорів щодо правовідносин, що склалися між сторонами договорів, в тому числі щодо розміру та порядку оплати орендної плати, інших платежів, передбачених договорами.

Відповідач, як суборендар, 01.11.2004р. уклав з позивачем, як орендодавцем, прямий договір № 1/11/04 про відшкодування витрат на теплопостачання орендованого відповідачем нежитлового будинку.

Як вбачається з матеріалів справи, в період дії договору оренди та договору суборенди горище нежитлового будинку по вул. Гуцульська, 21 в м. Львів було переобладнано в мансарду, до складу якої ввійшли нежитлові приміщення № 21, 22, 23, 24, 25 функціонального призначення –офіс, коридор, сходова клітина. Загальна площа мансарди –104, 9 кв.м. Ця обставина підтверджується технічним паспортом на нежитлові приміщення за адресою: м. Львів, вул. Гуцульська, 21, виготовленим Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" за станом на 31.07.2006р., інвентаризаційною справою на будинок № 21 по вул. Гуцульська в м. Львів, виготовленою Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" за станом на 08.05.2009р., технічним паспортом на будинок літ. "А-3" за адресою: м. Львів, вул. Гуцульська, 21, виготовленим Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" за станом на 12.05.2009р.

25.10.2005р. комісією у складі представників позивача та відповідача складено акт про те, що в ході реконструкції будинку № 21 по вул. Гуцульській збільшено будівельний об'єм будинку. Для розрахунку додаткових витрат на опалення сторони визначили збільшення опалювальної площі будинку до 558,07 кв.м. Опалення зазначених площ розпочалося з 20.10.2005р.

30.03.2007р. комісією у складі представників позивача та відповідача складено акт введення в експлуатацію мансардного приміщення будинку № 21 по вул. Гуцульській у м. Львові, в якому зазначено, що горище будинку № 21 на вул. Гуцульській у м. Львові облаштоване в мансардне приміщення і придатне до подальшої експлуатації. Загальна площа мансардного приміщення складає 104, 9 кв.м.

У встановленому законодавством порядку, тобто шляхом укладення відповідного договору, підписання акту-приймання-передачі, мансардне приміщення в оренду від позивача до відповідача не передавалося.

Між тим, 11.07.2007р. комісія у складі працівників позивача провела обстеження мансардних приміщень у будинку № 21 по вул. Гуцульській у м. Львові та встановила, що приміщення № № 21, 22, 23, 24, 25 використовуються відповідачем без належних на те правових підстав, про що склала відповідний акт.

Позивач вважає, що користування відповідачем мансардними приміщеннями в період з 01.04.2007р. (з часу введення в експлуатацію) по 01.06.2009р. без укладення договору оренди спричинило збитки позивача у сумі неотриманої орендної плати (втрачена вигода), які відповідач позивачу не відшкодував, що і є причиною спору.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 225 ГК України).

З наведених правових норм вбачається, що підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, а саме сукупність наступних елементів: наявність порушення господарського зобов'язання або установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, наявність збитків, причинний зв'язок між порушенням господарського зобов'язання або установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності та понесеними збитками, вина особи, що допустила відповідне порушення.

Відповідно, при вирішенні даного спору є необхідним, зокрема, встановлення протиправного користування відповідачем приміщеннями мансарди в період з 01.04.2007р. по 01.06.2009р., об’єктивна можливість позивача передати в оренду приміщення мансарди з 01.04.2007р., яка не була реалізована саме внаслідок протиправного користування відповідачем приміщеннями мансарди.

Між тим, наявність наведених обставин не підтверджується матеріалами справи.

В якості доказів користування відповідачем приміщеннями мансарди позивач посилається на складений його працівниками акт від 11.07.2007р. про безпідставне користування відповідачем приміщеннями мансарди, укладення між позивачем та відповідачем договору про відшкодування витрат на теплопостачання та оплата відповідачем отриманих послуг по теплопостачанню з урахуванням збільшення площі будинку за рахунок переобладнання горища в мансардні приміщення.

Однак докази, на які посилається позивач, не підтверджують обставини користування відповідачем приміщеннями мансарди в певний період (з 01.04.2007р. по 01.06.2009р.).

Акт від 11.07.2007р. складений лише працівниками позивача без залучення до його складення представників відповідача. Зазначений акт складений лише на певну дату та не може підтверджувати користування відповідачем мансардними приміщеннями з 01.04.2007р. по 01.06.2009р. Відповідач користування мансардними приміщеннями заперечує.

Оплата відповідачем послуг з теплопостачання будинку в цілому також не підтверджує користування відповідачем приміщеннями мансарди, а пов'язана з цілісністю системи теплопостачання будинку та відсутністю інших користувачів приміщеннями будинку.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення

будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст. 23 Закону України "Про планування і забудову територій" забудова територій полягає в розміщенні та здійсненні будівництва нових об'єктів, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування існуючих об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств.

Отже, перебудова горища під мансардні приміщення є будівництвом в розумінні Закону України "Про планування і забудову територій".

Відповідно до ст. 30-1 Закону України "Про планування і забудову територій" в редакції за станом на час складання акту введення в експлуатацію від 30.03.2007р. прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється приймальними комісіями. Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.

Відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004р. № 1243, що діяв до прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2008р. № 923, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів, їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування. Датою введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата затвердження акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію цього об'єкта органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив комісію.

Відповідно до ст. 30-1 Закону України "Про планування і забудову територій" в редакції за станом на час вирішення спору прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, який видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата видачі зареєстрованого сертифіката відповідності. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів будівництва забороняється.

Мансардні приміщення, що створені внаслідок перебудови горища, в експлуатацію у встановленому законом порядку не введені.

Ця обставина також підтверджується Витягами з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданими Обласним комунальними підприємством Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" за станом на 07.08.2007р. та за станом на 14.01.2010р., які містять у складі будинку № 21 по вул. Гуцульська опис мансарди, але мають відмітку, що документів на добудову мансарди площею 104, 9 кв.м не надано.

Отже, відповідно до Закону експлуатація мансарди заборонена, що виключає можливість передачі її в оренду та отримання доходу від оренди у вигляді орендної плати.

За наведених встановлених обставин справи, суд не вбачає як неправомірного користування відповідачем мансардними приміщеннями в зазначений позивачем період, так і збитків позивача у вигляді неотриманої орендної плати (втрачена вигода).

Позовні вимоги заявлені неправомірно та не підлягають задоволенню.

З огляду на встановлені обставини справи суд відхиляє доводи позивача у справі.

Листування з відповідачем, на яке посилається позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог, не спростовує встановлені обставини справи, які підтверджують неправомірність вимог позивача.

Відповідно до статуту Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", затвердженого загальними зборами акціонерів від 30.04.2009р., погодженого Національним банком України 15.07.2009р., державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 17.07.2009р., змінено найменування відповідача у справі з Закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", у зв’язку з чим відповідно до ст. 25 ГПК України суд вбачає підстави для заміни відповідача у справі його правонаступником - Публічним акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк".

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати відносяться на позивача.

На підставі п.1 ч.1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" та ст. 47 ГПК України зайво сплачене позивачем державне мито у сумі 0, 01 грн. підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст. 1, 25, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Замінити відповідача у справі - Закрите акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" його правонаступником Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк".

В позові –відмовити.

Витрати у справі віднести на позивача.

Повернути Державному підприємству "Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем" (79008, м. Львів, вул. Кривоноса, 6, ідентифікаційний код 04728690) зайво сплачене згідно платіжного доручення № 724 від 25.06.2009р., яке знаходиться в матеріалах справи, державне мито у сумі 0, 01 грн., про що видати довідку.

СуддяЛ. А. Коваль