Рішення № 7777837, 05.02.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.01.10р.Справа № 31/291(18/1-09)-09 За позовомВідкритого акціонерного товариства „Електромашина”,м.Харків

до відповідачаВідкритого акціонерного товариства „Південний гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг

Про стягнення суми

Суддя Єременко А.В.

Представники:

Від позивачаДмитрюк Г.І., дов. №215/30 від 03.12.09р.

Від відповідачаЧобанюк Т.М., дов. №52-16/113 від 24.12.09р. СУТЬ СПОРУ:

Позивач, з урахуванням уточнень позовних вимог, звернувся з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 647, 21 грн. 3% річних та 4940,80 грн. втрат від інфляції, обґрунтовуючи позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором №1568д від 04.08.08р. щодо своєчасної оплати поставленого товару.

Відповідач згідно відзиву проти задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних та втрат від інфляції заперечує, та зазначає, що строк для оплати не настав та відповідно не виник обов’язок по оплаті, оскільки позивачем не виконано зобов’язання щодо виставлення рахунку на підставі якого здійснюється оплата, з огляду на що, прострочення оплати не було, а тому нарахування 3% річних та втрат від інфляції є безпідставним.

За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно договору №1568д від 04.08.08р. (надалі –Договір), укладеного між сторонами у справі, позивач (постачальник) зобов’язався передати відповідачу (покупцю) товар згідно додатків-специфікацій до договору, а покупець зобов’язався прийняти товар та оплатити його на умовах передбачених даним договором.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що датою поставки товару вважається дата передачі товару, зазначена в товаротранспортних накладних, підписаних уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п.5.1., 5.2. Договору оплата товару здійснюється покупцем на підставі рахунків-фактур, виставлених постачальником, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 10-ти банківських днів з дня виставлення рахунків-фактур та податкових накладних за фактично поставлений товар.

Окрім того, п.6.2., 6.3. Договору передбачено, що постачальник, по факту поставки, надає покупцю чи зазначеному ним представнику „із рук в руки” чи іншим способом оригінали і копії документів, на товар, який передається покупцю на умовах передбачених даним договором, зокрема, рахунки-фактури на товар, податкові накладні, видаткові/товаротранспортні накладні. За несвоєчасне надання зазначених документів, постачальник сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми поставленого товару за кожен день прострочення.

Рішенням від 05.02.09р. у справі №18/1-09 між цими ж сторонами, що і у даній справі, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 09.07.09р., було стягнуто з ВАТ „Південний гірничо-збагачувальний комбінат” на користь ВАТ „Електромашина” суму основного боргу у розмірі 154400,0 грн.

Дане рішення було вмотивоване порушенням відповідачем зобов’язань, щодо оплати поставленого позивачем 22.09.08р. товару за договором №1568д від 04.08.08р.

Згідно наданих в матеріали справи документів, зокрема, рахунку-фактури №384 від 22.09.08р., податкової накладної від 22.09.08р., акту приймання ТМЦ від 23.09.08р., наказу №20256 від 22.09.08р., підписаного позивачем та представником відповідача, який отримав передбачений умовами договору товар на підставі довіреності ЯОП №451616/1179 від 19.09.08р., ВАТ „Електромашина” поставило, а ВАТ „Південний гірничо-збагачувальний комбінат” прийняло токоприймачі ТКЭ-14-5УХЛ2 (високовольтна+низьковольтна частини) у кількості 2 штук загальною вартістю 154400,0 грн.

17.10.08р. вих. №205/30 позивач надіслав на адресу відповідача претензію, згідно якої просив розрахуватися за поставлену продукцію, строк оплати якої настав 07.10.08р.

20.11.08р. вих. №52-16/1209 відповідач надав відповідь на претензію та послався на неможливість задовольнити претензію за відсутністю грошових коштів для погашення виниклої заборгованості.

Тобто, як вбачається з відповіді на претензію відповідач послався на неможливість сплатити суму боргу у зв’язку відсутність коштів, а не відсутністю виставленого позивачем рахунку-фактури.

У відповідності до ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Позивачем заявлено до стягнення 647,21 грн. 3% річних нарахованих за період прострочення оплати з 07.10.08р. по 26.11.08р. та 4940,80 грн. втрат від інфляції.

У відповідності до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Згідно ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що умовами договору передбачено обов’язок постачальника, по факту поставки, передати покупцю документи на товар, у тому числі і рахунки-фактури на оплату поставленого товару, а також те, що на момент поставки товар було прийнято відповідачем без зауважень, питання щодо невиконання позивачем обов’язку передати передбачені договором документи не порушувалося, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення суми 3% річних та втрат від інфляції обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного, перевіривши розрахунок позивача суд вбачає підстави для часткового задоволення позовних вимог та стягнення 632,78 грн. 3% річних за період з 07.10.08р. по 26.11.08р., а також 4940,80 грн. втрат від інфляції.

В іншій частині позову слід відмовити.

Заперечення відповідача, судом не приймаються оскільки останнім не доведено та не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що позивачем не виконано умови договору, щодо передачі разом з товаром рахунку фактури, та, відповідно не підтверджено в супереч вимог ст. 33 ГПК України ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.

Зважаючи, що при збільшенні позовних вимог позивачем не проведено доплату державного мита, воно підлягає достягненню у розмірі 23,27 грн. з позивача на користь державного бюджету.

Судові витрати по справі на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50034, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, ЄДРПОУ 00191000, п/р 26008150593008 в АКБ "Приватбанк", МФО 305299) на користь Відкритого акціонерного товариства "Електромашина" (61016, м. Харків, вул. Муранова,106, ЄДРПОУ 00214868; р\р 26000070159 в ХФ ВАТ "Кредитпромбанк" МФО 350727) 632,78 грн. 3% річних, 4940,80 грн. втрат від інфляції, 1599,74 грн. витрат на сплату держмита та 116,15 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Електромашина" (61016, м. Харків, вул. Муранова,106, ЄДРПОУ 00214868; р\р 26000070159 в ХФ ВАТ "Кредитпромбанк" МФО 350727) в доход Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління державного казначейства України у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, рахунок 31118095700005 в УДКУ в Дніпропетровській області, код ЗКПО 24246786, МФО 805012) державне мито в розмірі 23,27 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

          Суддя А.В.Єременко