Ухвала суду № 7777534, 10.11.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2009 р.Справа № 2а-903/09/1601

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Шевцової Н.В.,

суддів - Мягкий Є.В. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря су дового засідання Антоненко Н.В.

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14.07.2009р. по справі№2а-903/09/1601

за позовом ОСОБА_3

до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області

про визнання незаконною бездіяльність, зобов"язання здійснити перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та невиплаченої одноразової допомоги при народженні дитини,

ВСТАНОВИЛА:

07.04.2009 року ОСОБА_3 (надалі по тексту позивач) звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області (надалі по тексту відповідач), в якому просила суд:

- визнати незаконною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області в частині нездійснення перерахунку їй розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та разової допомоги по народженню дитини.

- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області здійснити перерахунок призначеної їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до рівня прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діяв на момент нарахування допомоги, починаючи з 31.12.2007р.

-зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області здійснити виплату їй недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період грудень 2007- грудень 2008 року шляхом перерахування грошових коштів в сумі 6 078,48 грн. 48 коп. на банківській рахунок №4146301000146364 у ВАТ «Банк «Фінанси та кредит»(код ЄДРПОУ 25717727, МФО 331564).

-зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області в подальшому нараховувати їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на момент нарахування суми даної допомоги.

-зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області здійснити перерахунок призначеної їй разової допомоги по народженню дитини.

-зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області здійснити виплату їй недоплаченої разової допомоги по народженню дитини шляхом перерахування грошових коштів в сумі 4 336,8 грн. 80 коп. на банківській рахунок №4146301000146364 у ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» (код ЄДРПОУ 25717727, МФО 331564).

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14.07.2009 року позовні вимоги задоволено частково. Поновлено ОСОБА_3 строку звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів. Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області щодо відмови ОСОБА_3 в перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми»в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, визначеного Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік»за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року протиправними. Зобовязано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_3 відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми»в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, визначеного Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік» з урахуванням проведених виплат та виплатити недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Позивачка, не погодившись з постановою суду, подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: приписів Законів України Про Державний бюджет України на 2007 та на 2008 рік, Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми», Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка є матірю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині щодо виплати позивачці допомоги при народженні дитини, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем була правомірно призначена допомога при народженні дитини відповідно до положень статті 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яка діяла на час виникнення у позивача права на отримання такої допомоги і не була визнана неконституційною

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»допомога при народженні дитини надається у сумі кратній 22, 6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у девятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Між тим, пунктом 7 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»зупинено на 2007 рік дію ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»встановлено, що допомога при народженні дитини відповідно до Закону України Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі 8500 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3400 гривень, решта - протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України .

Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України з дати ухвалення рішення Конституційним Судом України про визнання неконституційними п. 7 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»діючою стала на ряду зі ст.. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» і ст.. 41 Закону України Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Однак в зазначених нормах законів по різному визначається розмір допомоги при народженні дитини.

Отже, на час виникнення у позивача права на отримання допомоги існували дві норми закону, які встановлювали різний розмір допомоги при народженні дитини.

Конституційний Суд України в п.3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 по справі за № 4-зп (справа про набуття чинності Конституцією України) зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».

Таким чином, виходячи з системного аналізу Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», Рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 по справі за № 4-зп, колегія суддів дійшла висновку про небгрунтованість вимог позивача про стягнення допомоги при народженні дитини, оскільки позивачу була призначена допомога при народженні дитини відповідно до положень статті 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яка діяла на час виникнення у позивача права на отримання такої допомоги і не була визнана неконституційною.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що виходячи з висновків Конституційного Суду України наведених у рішення від 03.10.1997 по справі за № 4-зп (справа про набуття чинності Конституцією України) до даних правовідносин підлягає застосуванню Закон України «Про Державний бюджет на 2007 рік», який був прийнятий пізніше Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» в редакцій, що діяла на момент виникнення у позивача права на отримання допомоги.

Отже, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції, що при призначенні та виплаті позивачці допомоги при народженні дитини необхідно було керуватися положеннями статті 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», а тому не знаходить підстав для скасування рішення суду про відмову в задоволенні цієї частини позовних вимог.

Відмовляючи ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог в частині зобовязання відповідача здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік, суд першої інстанції виходив з того, що при нарахуванні та виплаті такої допомоги у 2008 році необхідно керуватися Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу призначена і виплачується допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років відповідно до п. 7-11 Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообовязкового державного соціального страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №13 від 11.01.2007 р. (а.с.17). Отже, позивач є особою, застрахованою в системі загальнообовязкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 23 розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»», статтю 12 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми»викладено в наступній редакції: Допомога при народженні дитини надається у розмірі 12 240 гривень - на першу дитину, 25 000 гривень - на другу дитину, 50 000 гривень - на третю і наступну дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні першої дитини в сумі 4 800 гривень, другої дитини - 4 840 гривень, третьої та наступної дитини - 5 000 гривень, решта на першу дитину виплачується протягом наступних 12 місяців, на другу дитину - 24 місяців, на третю і наступну дитину - 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України", також до ст. 13 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми»внесено зміни та виключено слова "не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування". Цей закон набув чинності з 1 січня 2008 р.

Отже, з цього часу право на державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми»набули, як застраховані особи, так і особи, які незастраховані системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Крім того, пунктом 23 розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»», внесено зміни до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми». За новою редакцією цієї норми допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сімї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.

Рішенням Конституційного суду України №10-рп/08 від 22.05.2008 року у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), положення п. 23 розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»» неконституційним не визнавалось.

Таким чином, відповідач, здійснивши у зазначений період, виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у порядку та розмірі, встановленому Законом України «Про державну допомогу сімям з дітьми», в редакції закону від 28.12.2007 р., правомірно діяв, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначено діючим законодавством України.

Отже, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції, що при нарахуванні та виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2008 році, необхідно керуватися Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», а тому не знаходить підстав для скасування рішення суду про відмову в задоволенні цієї частини позовних вимог.

Крім того, колегія суддів зазначає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобовязання відповідача в подальшому нараховувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на момент нарахування суми такої допомоги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративний позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

На момент звернення до суду зазначена допомога нарахована та виплачена не була, тому позивач не мала підстав вважати, що відповідач порушуватиме в майбутньому її законні права та інтереси.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що в даному випадку відсутнє порушення прав позивача, отже підстав для задоволення позову в цій частині, немає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14.07.2009р. по справі№2а-903/09/1601 в частині відмови в задоволенні позову залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяШевцова Н.В.

Судді Мягкий Є.В. Макаренко Я.М. Повний текст ухвали виготовлений 16.11.2009 р.