Ухвала суду № 7777091, 17.11.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2009 р.Справа № 2-а-71/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Гуцала М.І.

за участю секретаря судового засідання Чміленко Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківський окружний адміністративний суд від 13.07.2009р. по справі№2-а-71/09/2070

за позовом Спільного підприємства закрите акціонерне товариство "Хемз - Ірес"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Спільне підприємство-Закрите акціонерне товариство „ХЕМЗ-ІРЕС" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, в якому просив суд скасувати рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 18.02.2008 року №0000070852/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 680,00 грн. та від 18.02.2008 року №0000080852/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 38194,80 грн., прийняті на підставі акту від 07.02.2008 р. № 271/23-106/23914062, складеного за результатами планової виїзної перевірки СП-ЗАТ „ХЕМЗ-ІРЕС" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 р. по 30.09.2007 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2009р. по справі №2-а-71/09/2070 вимоги позивача були задоволені в повному обсязі. Скасовано рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 18.02.2008 року №0000070852/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 680,00 грн. та від 18.02.2008 року №0000080852/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 38194,80 грн.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2009р. по справі №2-а-71/09/2070 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Позивач вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2009р. по справі №2-а-71/09/2070 прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши суддю – доповідача колегія суддів встановила, що фахівцями СДПІ ВПП у м. Харкові було здійснено планову виїзну документальну перевірку СП ЗАТ „ХЕМЗ-ІРЕС" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 р. по 30.09.2007р., про що складено акт від 07.02.2008 р. № 271/23-106/23914062.

За висновками акту перевірки, встановлено порушення СП ЗАТ „ХЕМЗ-ІРЕС" ст.2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994р. № 185/94-ВР та ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993р. № 15-93 „Про систему валютного регулювання та валютного контролю".

На підставі висновків акту перевірки Відповідачем прийняті спірні рішення від 18.02.2008 року №0000080852/0 та №0000070852/0 про застосування сум штрафних (фінансових) санкцій у вигляді пені за порушення розрахунків у сфері ЗЕД та у вигляді штрафу за порушення порядку декларування, відповідно у розмірах 38194,80 грн. та 680,00 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач здійснював зовнішньоекономічну діяльність на підставі контракту № УЕ8/214 від 19.01.2005р. (специфікація № 4 від 03.06.2007року на поставку прутків високої точності на 18,93 тонн по ціні 148200,0 руб. РФ на загальну суму 2805426,0 руб.РФ), укладеного з ВАТ „Металургійний завод ім. А.К.Серова" та на підставі контракту № 28-11/4/671 від 09.11.1999р. на поставку лакотканини та плівки поліамідної на загальну суму 245 523,67 руб. РФ, укладеного з Федеральним унітарним підприємством „Новочеркаський завод синтетичних продуктів" .

За висновком Акту перевірки від 07.02.2008 р. № 271/23-106/23914062 по наведеним контрактам Відповідачем встановлено порушення ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Відповідно до контракту № УЕ8/214 від 19.01.2005р. , на підставі платіжних доручень в іноземній валюті №2-25 від 13.07.2007р. на суму 2200000 руб. РФ, №2-27 від 18.07.2007р. на суму 541700,00 руб. РФ та № 2-37 від 26.09.07) на суму 63726,0 руб. РФ СП ЗАТ „ХЕМЗ-ІРЕС" перерахувало на користь нерезидента кошти в іноземній валюті, а тому граничними термінами поставки (кінцевими датами надходження товару) є 11.10.2007 р., 16.10.2007р. та 25.12.2007 р. відповідно.

Виходячи зі змісту акту перевірки та оскаржуваного рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій відповідач по контракту № УЕ8/214 від 19.01.2005р. визначив порушення СП ЗАТ „ХЕМЗ-ІРЕС" законодавчо встановлених термінів з 11.10.2007 року по 17.10.2007 року (6 днів) та з 16.10.2007 року по 17.10.2007 року (1 день), у відповідності до яких останньому була нарахована пеня у розмірі 8354,51 грн.

Відповідно до ч.І ст.2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України (в редакції, що діяла до 1 січня 2008 року). У даному випадку граничний термін надходження товару на митну територію України - 06.08.2007 р. та 05.09.2007 р. відповідно.

Відповідно до ч. І ст. 40 МК України, митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 МК України, у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону країни.

Згідно відміток митних органів України на міжнародній транспортній накладній, копії яких долучені до матеріалів справи, товар, що був поставлений СП ЗАТ „ХЕМЗ-ІРЕС" ВАТ „Металургійний завод ім. А.К.Серова" на виконання укладеного між ними контракту, був взятий під митний контроль 12.10.2007р. (інвойс № 224/214 від 08.10.2007р.). Отже з 12.10.2007р. вказаний товар вже перебував на митній території України і 90-денний термін, передбачений ч. І ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" було порушено позивачем тільки по поставці товару за платіжним дорученням №2-25 від 13.07.2007р. на суму 2200000 руб. РФ на 1 день, а не на 6 днів, як помилково зазначив Відповідач.

17.10.2007 р. (ВМД типу ЇМ 40 № 347268 від 17.10.2007 р. на загальну суму 2805426,0 руб. РФ.) було проведено митне оформлення вказаних товарів, які вже перебували на митній території України.

Не може вважатись обґрунтованим посилання відповідача на пункт 3.3 Інструкції „Про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями", затвердженою постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 року за № 338/3631. Відповідно до цієї норми банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з ввезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД (типу ІМ-40 "Імпорт", ІМ-41 "Реімпорт", ІМ-72 "Магазин безмитної торгівлі", ІМ-75 "Відмова на користь держави", ІМ-76 "Знищення або руйнування"). Положення цього пункту стосуються лише установ банку і регулюють порядок їх дій в залежності від конкретних обставин. Підстави для розповсюдження цієї норми на правовідносини, які регулюються митним кодексом (актом більшої юридичної сили, ніж Інструкція) відсутні.

Відповідач визначив порушення СП ЗАТ „ХЕМЗ-ІРЕС" законодавчо встановлених термінів з 11.10.2007 року по 17.10.2007 року (6 днів) та з 16.10.2007 року по 17.10.2007 року (1 день), у відповідності до яких останньому була нарахована пеня у розмірі 8354,51 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач по поставці товару за платіжним дорученням №2-25 від 13.07.2007р. на суму 2200000 руб. РФ допустив порушення законодавчо встановлених термінів з 11.10.2007 року по 12.10.2007          року. Тобто, на 1 день.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" нарахування пені за порушення вказаної статті Закону відноситься саме до компетенції державних податкових інспекцій, якої є СДПІ ВПП у м. Харкові, тому у суду відсутні повноваження визначати розмір пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті в разі невірного визначення її розміру СДПІ ВПП у м. Харкові.          

Стосовно правомірності рішення відповідача від 18.02.2008 року №0000080852/0 в частині застосування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 29840,29 грн. Як свідчать матеріали справи, пеня у розмірі 29840,29 грн. була нарахована позивачу по контракту № 28-11/4/671 від 09.11.1999р., укладеного з Федеральним унітарним підприємством „Новочеркаський завод синтетичних продуктів" за період з 01.07.2006р. по 28.01.2007р. Так, при здійсненні розрахунків по даному контракту було встановлено порушення ст.2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" - імпортна продукція в сумі 245 523,57 руб. РФ не надійшла до СП ЗАТ „ХЕМЗ-ІРЕС" протягом 90-денного терміну.

Зазначене порушення було вперше зафіксовано актом перевірки ДПІ у Московському районі м. Харкова від 29.09.2000р. № 97/22-223. За висновками цього акту перевірки за період з 21.12.2000р. по 21.12.2003р. та з 07.02.2001р. по 07.02.2004р. (1095 днів) за порушення законодавчо встановлених термінів ДПІ відносно позивача здійснила нарахування пені у розмірі 154 136,88 грн. За даними відповідача, СП ЗАТ „ХЕМЗ-ІРЕС" в повному обсязі сплатило до бюджету пеню у вищезазначеному розмірі.          

З даних про нарахування пені СП ЗАТ „ХЕМЗ-ІРЕС" по контракту № 28-11/4/671 від 09.11.1999р., укладеного з Федеральним унітарним підприємством „Новочеркаський завод синтетичних продуктів" встановлено, що після сплати позивачем пені у розмірі 154 136,88 грн. відповідачем ще двічі нараховувалась позивачу пеня за порушення ст.2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" по наведеному контракту.

Так, по спірному контракту на підставі акту перевірки № 1949 від 27.10.2006р. за період з 21.12.2003р. по 01.07.2006р. (923 дні) та з 07.02.2004р. по 01.07.2006р. (875 днів) позивачу нарахована пеня у розмірі 123 584,91 грн.; на підставі акту перевірки № 271 від 07.02.2008р., висновки якого слугували підставою для винесення оскаржуваного рішення, за період з 01.07.2006р. по 28.01.2007р. (212 днів) позивачу нарахована пеня у розмірі 1 29 840,29 грн.

Відповідно до ч.І ст.4 Закону України „Про внесення змін до Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 31 травня 2007 року N 1108-У, - який на час проведення спірної перевірки та винесення оскаржуваного рішення набрав чинності (01.01.2008 року) загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до приєднаних до матеріалів справи розрахунків загальний розмір нарахованої пені за контрактом № 28-11/4/671 від 09.11.1999р., 307562,08 грн. (154 136,88 грн. +123 584,91 грн..+ 29 840,29 грн.), що перевищує вартість недопоставленого товару.          

Крім цього, відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого 1 самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта і господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими І законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції") в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Пеня, стягнення якої передбачено ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" за порушення резидентом термінів, визначених у статтях 1 та 2 цього Закону, належить до адміністративно-господарських санкцій та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю.

Таким чином, під час застосування адміністративно-господарських санкцій, у вигляді пені, на підставі Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.02.2008 року №0000080852/0 в частині застосування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 29840,29 грн., Відповідач всупереч вимогам ст. ст. 238, 250 Господарського кодексу України не застосував до порушень 90-денного терміну надходження імпортної продукції по контракту № 28-11/4/671 від 09.11.1999р., річний строк давності.

Згідно висновків акту перевірки від 07.02.2008 р. № 271/23-106/23.914062, порушення терміну надходження імпортної продукції тривало з 01.07.2006р. по 28.01.2007р., а вперше факт порушення було зафіксовано ДПІ актом перевірки від 29.09.2000р. № 97/22-223. Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у вигляді пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД прийнято лише 07.02.2008 року.

Стаття 250 Господарського кодексу України передбачає, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином Відповідач не мав права нараховувати пеню в розмірі 29840,29 грн. по контракту № 28-11/4/671 від 09.11.1999р. на підставі Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.02.2008 року №0000080852/0 в частині застосування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 29840,29 грн., оскільки це Рішення в зазначеній частині прийнято поза межами річного строку давності, визначеного ст. 250 Господарського кодексу України.

Крім цього Відповідачем не було враховано наявність або відсутність в діях Позивача вини під час остаточного оформлення ВМД типу ІМ-40.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ч.І ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності).

Матеріали справи свідчать про те, що товар за контрактом № 28-11/4/671 від 09.11.1999р. не надійшов до позивача, в зв'язку з крадіжкою на території Російської Федерації на шляху Ростов-Новошахтинськ. За фактом розбійного нападу та викрадення вантажу Жовтневим сільським РВВС по Ростовській області було порушено в день розбійного нападу карну справу №0048480 від 25.05.2000 р. згідно ст. 162 КК РФ та проведені слідчі дії. По даному факту була проінформована Державна податкова адміністрація України, а також усі державні органи, які спроможні вплинути на розшук вкраденого вантажу і повернення його на територію України. Листом від 02.10.2000р. за № 8/7583 слідчий СВ при Жовтневому районі Ростовської області РФ повідомив Позивача про припинення попереднього слідства за кримінальною справою на підставі ст. 195 п. З КПК РСФРР, у зв'язку з неможливістю встановлення особи. Як вбачається з матеріалів справи, втрата вантажу відбулась з незалежних від Позивача причин, який зі свого боку вживав заходи і це підтверджено матеріалами справи, для розшуку вкраденого вантажу і повернення його на територію України.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що листом від 16.06.2007 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи, банк з посиланням на Постанову Правління НБУ № 455 від 13.12.2006р., визнавши факт крадіжки на суму 245 523,57 руб. РФ, повідомив СП ЗАТ „ХЕМЗ-ІРЕС" про зняття з контролю операції по контракту № 28-11/4/671 від 09.11.1999р.

Отже в діях позивача відсутня вина, а тому відсутні підстави застосувати до нього адміністративно-господарські санкції у розмірі 29 840,29 грн. за порушення 90-денного терміну надходження імпортної продукції за контрактом № 28-11/4/671 від 09.11.1999р.

Стосовно рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 18.02.2008 року №0000070852/0 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 680,00 грн. слід зазначити наступне.

Підставою для винесення оскаржуваного рішення слугували висновки акту перевірки від 07.02.2008р. про порушення позивачем ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 від 19.02.1993р. „Про систему валютного регулювання та валютного контролю" із змінами та доповненнями. А саме, порядку декларування СП ЗАТ „ХЕМЗ-ІРЕС" за період з 01.07.2006р. по 30.09.2007р. валютних цінностей та іншого майна.

Так, зі змісту акту перевірки (стор.66) вбачається, що в пункті 13 „Сума коштів, перерахованих за кордон та виставлених векселів по імпортних контрактах, по яких на звітну дату перевищено встановлені законодавством терміни здійснення цих контрактів" розділу II „Фінансові вкладення" Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами" СП ЗАТ „ХЕМЗ-ІРЕС" станом з 01.10.2006р. по 01.01.2007р. не задекларовано суми неодержаної валютної виручки у розмірі 245 523,15 рублів РФ по контракту №28-11/4/671 від 09.11.1999р.

Внаслідок чого, з посиланням на п.2 ст.16 Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 від 19.02.1993р. „Про систему валютного регулювання та валютного контролю" та п.2.7 ст.2 Постанови Національного банку України № 49 від 08.02.2000р. „Про затвердження Положення про валютний контроль" на СП ЗАТ „ХЕМЗ-ІРЕС" накладено штраф у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 680 грн.

Оскільки за наслідками розгляду справи була встановлена відсутність підстав у відповідача для винесення Рішення від 18.02.2008 року №0000080852/0 про застосування до СП ЗАТ „ХЕМЗ-ІРЕС" штрафних (фінансових) санкцій у вигляді пені у розмірі 38194,80 грн. по контракту №28-11/4/671 від 09.11.1999р., оскаржуване рішення про накладення штрафу у розмірі 680 грн., яке є наслідком встановлення відповідачем порушень ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" також підлягає скасуванню.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і доказів в їх обґрунтування відповідачем не надано.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення.

Постанову Харківський окружний адміністративний суд від 13.07.2009р. по справі№2-а-71/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Філатов Ю.М.

Судді(підпис)

(підпис)Водолажська Н.С. Гуцал М.І. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М. Повний текст ухвали виготовлений 23.11.2009 р.