Ухвала суду № 7775677, 09.11.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2009 р.Справа № 2-а-33231/08/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Донець Л.О. , Бенедик А.П.

за участю секретаря судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова на постанову Харківський окружний адміністративний суд від 02.03.2009р. по справі№2-а-33231/08/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Харківелектромонтаж"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

25.12.2008 року, Товариство з обмеженою відповідальністю „Виробнича фірма „Харківелектромонтаж” (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова (далі – відповідач), в якому просить визнати недійсним податкове повідомлення - рішення №0000061800/0 від 09.12.2008 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2009 року позовні вимоги було задоволено.

Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення відповідача від 19 грудня 2008 року №0000061800/0 по податку на додану вартість у сумі 6750,00 грн., в тому числі за основним платежем – 4500,00 грн., штрафними санкціями – 2250,00 грн.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд постанову Харківського окружного адміністративного суду від 2 березня 2009 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР (далі – Закон №334/94-ВР), Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР(далі – Закон № 168/97-ВР), що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що працівниками відповідача була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка з питань правових відносин позивача з ТОВ „ПБК Вертикаль” за період з 27.10.2006 року по 30.06.2008 року, про що був складений акт від 28.11.2008 року №6701/18/34632125.

Порушення встановлено відповідачем склало у порушенні п.п.7.4.1п.7.4ст.7 Закону №168, а саме: зайве віднесення до податкового кредиту за травень 2008 року податку на додану вартість на загальну суму 6750,00 грн.

За результатами перевірки відповідачем було ухвалено повідомлення-рішення від 09.12.2008 року №0000061800/0 на загальну суму 6750,00 грн. по податку на додану вартість, в тому числі за основним платежем - 4500,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2250,00 грн.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивач виконав всі умови передбачені Законами №168/97-ВР, тому оскаржуванеі податкове повідомлення-рішення є протиправними та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції , виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно до п.п.5.3.9.п.5.3 ст.5 Закону №334/94-ВР не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 1.32 ст.1 Закону №334/94-ВР зазначено, що господарською діяльністю визнається будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до пп..7.2.8п.7.2ст.7 Закону №168/97-ВР, платник податку зобов’язаний вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів(послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об’єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна та такі товари (послуги) відрізняються більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті6 та статтею 8.1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів(послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається із матеріалів справи, у своїй господарський діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ „ПБК Вертикаль”, яке виконувало проектно-технічну документацію на електропостачання бази відпочинку „Карнавал” (договір підряду №3/ПР/2008).

Виконання умов даної господарської операції підтверджується слідуючим:

платіжними дорученням від 16.05.2008 року №3 про перерахування на поточний рахунок ТОВ „ПБК Вертикаль” коштів в сумі 27000,00 грн.;

податковою накладною ТОВ”ВБК Вертикаль” від 16.05.208 року №5021 на суму 27000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість – 4500,00 грн.;

актом здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 31.05.20008 року на суму 27000,00 грн., який підписаний обома сторонами угоди;

узгодженням проектно-технічної документації з АК „Харківобленерго”;

актом прийняття проектно-технічної документації замовником та використанням ї його у господарській діяльності;

ліцензією Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 20 серпня 2007 року, наданої Товариству з обмеженою відповідальністю „Проектно-будівельна компанія „Вертикаль” на будівельну діяльність, зокрема, проектні роботи.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про правильне формування позивачем податкового кредиту за травень 2008 року є обґрунтованими.

Крім цього, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про неправильне застосування відповідачем до зазначеного договору підряду від 15.05.2008 року положень Цивільного кодексу про нікчемність угод, оскільки якщо контрагент не виконав свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Стосовно доводів апеляційної скарги, про те, що згідно до звітності контрагента позивача на підприємстві працювали технічні працівники, тому неможливо було виконати обсяг робіт, передбачених договорами, то колегія суддів, вважає, їх хибними, оскільки відповідно до копій актів приймання виконаних робіт, копій видаткової накладної, зазначені роботи фактично були виконані.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Таким чином, оскаржуване рішення відповідача не відповідае наведеним критеріям тому, його слід скасувати.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.1ч.1 ст.198КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін.

Колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга – задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, , 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківський окружний адміністративний суд від 02.03.2009р. по справі№2-а-33231/08/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяКононенко З.О.

Судді Донець Л.О. Бенедик А.П. Повний текст ухвали виготовлений 13.11.2009 р.