Ухвала суду № 7769946, 29.10.2009, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

29.10.2009                                         Справа № 2-а-4047/08/9/0170

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Омельченка В. А.,

суддів           Горошко Н.П. , Єланської О.Е.                      секретар судового засідання          Антонова Н.В.

за участю представників сторін:

представник позивача - Відкритого акціонерного товариства "Корпорація Єлєна" - не з’явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про відкладення розгляду справи. представник відповідача - Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі АР Крим - не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив. розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі АР Крим на постанову Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим (суддя Цикуренко А.С. ) від 24.02.09 року по справі №2-а-4047/08/9/0170

за позовом           Відкритого акціонерного товариства "Корпорація Єлєна" (вул. Куйбишева 2, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95034)

до           Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі АР Крим (вул. Комсомольська, 4, с.м.т.Красногвардійське, Красногвардійський район, Автономна Республіка Крим,97000)

Про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.02.2009р. по справі № 2-а-4047/08/9 позов Відкритого акціонерного товариства «Корпорація Єлєна» до Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі АР Крим задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі АР Крим щодо Відкритого акціонерного товариства «Корпорація «Єлєна»про стягнення: штрафу в сумі 7890,50грн. від 17.09.2008р. № 0005331501/0 за платежем по земельному податку з юридичних осіб; штрафу в сумі 41,22грн. від 19.02.2008р. № 0000571501/1 за платежем по комунальному податку; штрафу в сумі 420,40грн. від 19.02.2008р. № 0000581501/1 за платежем по комунальному податку; штрафу в сумі 10,22грн. від 19.02.2008р. № 0000561501/0 за платежем по збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; штрафу в сумі 60,34грн. від 19.02.2008р. № 0000551501/0 за платежем по збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; штрафу в сумі 26,06грн. від 19.02.2008р. № 0000571501/0 за платежем по збору на спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення; штрафу в сумі 113,35грн. від 19.02.2008р. № 0000581501/0 за платежем по збору за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення. Крім того, постановлено стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у розмірі 03,40грн.

Постанова суду мотивована тим, що відповідачем щодо штрафних санкцій, застосованих по збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, збору на спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення та комунальному податку порушено встановлений п.п.п 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000р. 1095-денний строк давності, оскільки граничні строки подачі декларацій та розрахунків та граничні строки сплати узгоджених податкових зобов’язань по ресурсним та рентним платежам та комунальному податку настали в 2000 році – вересні 2002 року, в той час як спірні податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій по комунальному податку, збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету та збору на спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення, винесені тільки 19.02.2008р.

Щодо податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних санкцій по земельному податку, то суд першої інстанції зазначив, що строки сплати даного податку визначені не Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», а ст. 14 Закону України «Про плату за землю». При цьому, відповідальність за прострочення встановлених строків сплати земельного податку у вигляді пені передбачена ст. 25 Закону України «Про плату за землю», а інші санкції, зокрема, штрафні (фінансові) санкції за порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов’язань, даним законом не передбачені.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція в Красногвардійському районі АР Крим звернулась до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим та в позовних вимогах Відкритому акціонерному товариству «Корпорація «Єлєна» відмовити.

Апеляційну скаргу відповідач мотивує порушенням норм матеріального права, а також невідповідністю викладених у постанові висновків обставинам справи.

Зокрема, вважає, що проведеними 04.02.2008р. та 15.09.2008р. документальними невиїзними перевірками позивача з питання своєчасності сплати збору за геологорозвідувальні роботи, спеціальне використання водних ресурсів, комунального податку та земельного податку виявлено порушення позивачем граничних строків сплати вищевказаних податків і зборів, що стало підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних санкцій.

При цьому, апелянт не погоджується із застосуванням судом положень щодо строку давності для нарахування штрафних санкцій, оскільки, на його думку, зі змісту п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ слідує, що термін давності стосується лише податкових зобов’язань, які визначаються податковими органами у випадках, передбачених п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 вказаного Закону, тобто коли податковий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання.

В даному ж випадку, за твердженням апелянта, мова йде про застосування фінансових санкцій на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 вищевказаного Закону, за порушення строків сплати податків, самостійно визначених платником податків у декларації, у зв’язку з чим строк давності 1095 днів не поширюється на застосування штрафних санкцій.

Щодо податкових повідомлень-рішень про нарахування штрафних санкцій по податку на землю, то відповідач також вважає їх правомірними та вказує, що відповідно до ст. 26 Закону України «Про плату за землю»за порушення норм цього Закону платники податків несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та законами України. На думку апелянта, таким спеціальним законом в галузі податкового законодавства є Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000р., п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 якого і передбачено застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати самостійно узгоджених податкових зобов’язань.

          Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2009 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі АРК.

          Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2009 року справа призначена до апеляційного розгляду на 17.09.2009 року о 16 годині 00 хвилин.

          В судове засідання, призначене на 17.09.2009 року, ані позивач ані відповідач явку уповноважених представників не забезпечили, у зв'язку з тим, що учасники процесу належним чином не були повідомлені про день, та час судового засідання розгляд справи був відкладений в порядку ст. 150 КАС України. на 29.10.2009 року на 14 годин 00 хвилин.

Позивач та відповідач явку уповноважених представників в судове засідання, призначене на 29.10.2009 року, не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач та відповідач викликались в судове засідання, але в суд не з’явились, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників позивача та відповідача.

При розгляді справи в порядку ст.. 195 КАС України судова колегія встановила наступне.

04.02.2008р. Державною податковою інспекцією в Красногвардійському районі АР Крим проведена невиїзна документальна перевірка з питання своєчасності сплати збору за геологорозвідувальні роботи ВАТ «Корпорація «Єлєна»за період з 19.07.2000р. по 04.02.2008р., за результатами якої складено акт перевірки № 139/15-03/20752392. З акту перевірки слідує, що перевірялась своєчасність сплати податкових зобов’язань з даного збору, самостійно визначених позивачем у податкових розрахунках за геологорозвідувальні роботи за півріччя 2000 рік від 13.07.2000р., 2000р. від 12.01.2001р, півріччя 2002 року від 05.08.2002р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем абз.1 п.п. 5.3.1. п.5 3 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", яке виразилося у порушенні граничних строків сплати податкових зобов’язань з даного збору.

Висновки вказаного акту перевірки були покладені в основу податкових повідомлень-рішень: від 19.02.2008р. № 0000561501/0 про застосування штрафних санкцій в розмірі 20% в сумі 10,22грн., від 19.02.2008р. № 0000551501/0 про застосування штрафних санкцій в розмірі 50% в сумі 60,34грн.

Крім того, 04.02.2008р. Державною податковою інспекцією в Красногвардійському районі АР Крим проведена невиїзна документальна перевірка з питання своєчасності сплати збору за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення ВАТ «Корпорація Єлєна»за період з 19.10.2000р. по 04.02.2008р., за результатами якої складено акт перевірки № 138/15-03/20752392. З акту перевірки слідує, що перевірялась своєчасність сплати податкових зобов’язань з даного збору, самостійно визначених позивачем у податкових розрахунках за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення за 9 місяців 2000р. від 10.10.2000р., 2000 рік від 12.01.2001р, 1 квартал 2001р. від 13.04.2001р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем абз.1 п.п. 5.3.1. п.5 3 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", яке виразилося у порушенні граничних строків сплати податкових зобов’язань з даного збору.

Висновки вказаного акту перевірки були покладені в основу податкових повідомлень-рішень: від 19.02.2008р. № 0000571501/0 про застосування штрафних санкцій в розмірі 20% в сумі 26,06грн., від 19.02.2008р. № 0000581501/0 про застосування штрафних санкцій в розмірі 50% в сумі 113,35грн.

Також 04.02.2008р. Державною податковою інспекцією в Красногвардійському районі АР Крим проведена невиїзна документальна перевірка з питання своєчасності сплати комунального податку ВАТ «Корпорація Єлєна»за період з 19.01.2001р. по 04.02.2008р., за результатами якої складено акт перевірки № 197/15-03/20752392. З акту перевірки слідує, що перевірялась своєчасність сплати податкових зобов’язань з даного податку, самостійно визначених позивачем у податкових розрахунках комунального податку № 112 від 19.01.2001р., № 6702 від 24.10.2001р., №1687 від 06.10.2000р., № 2356 від 13.04.2001р., № 4397 від 17.07.2001р., № 4401 від 17.07.2001р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем абз.1 п.п. 5.3.1. п.5 3 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", яке виразилося у порушенні граничних строків сплати податкових зобов’язань з даного податку.

Висновки вказаного акту перевірки були покладені в основу податкових повідомлень-рішень: від 19.02.2008р. № 0000571501/1 про застосування штрафних санкцій в розмірі 20% в сумі 41,22грн., від 19.02.2008р. № 0000581501/1 про застосування штрафних санкцій в розмірі 50% в сумі 420,40грн.

Крім того, 15.09.2008р. відповідачем була проведена невиїзна документальна перевірка з питання своєчасності сплати земельного податку ВАТ «Корпорація Єлєна»за період з 01.09.2002р. по 10.09.2008р., за результатами якої складено акт перевірки № 1403/15-03/20752392. З акту перевірки слідує, що перевірялась своєчасність сплати податкових зобов’язань з даного податку, самостійно визначених позивачем у податкових розрахунках земельного податку за 2002 рік від 25.02.2002р., за 2002 рік від 03.02.2003р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем абз.1 п.п. 5.3.1. п.5 3 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", яке виразилося у порушенні граничних строків сплати податкових зобов’язань з даного податку.

Висновки вказаного акту перевірки були покладені в основу податкового повідомлення-рішення № 0005331501/0 від 17.09.2008р. про застосування штрафних санкцій в розмірі 50% в сумі 7890,50грн.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі АР Крим є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, всі спірні податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій винесені відповідачем на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” № 2181-Ш від 21.12.2000р. з наступними змінами і доповненнями.

П. 17.3 ст. 17 вказаного Закону визначає, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

В свою чергу, п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-Ш від 21.12.2000р., з наступними змінами та доповненнями, передбачено, що за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Крім того, в розумінні п. 1.3 ст. 1 даного Закону податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Отже, виходячи з даних положень законодавства, нарахування штрафних санкцій прирівнюється до визначення податкових зобов’язань, адже в разі їх несплати у встановлені законом строки, вони стають податковим боргом.

Таким чином, судова колегія вважає, що встановлений п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. 1095-денний строк давності на право податкового органу самостійно визначати податкове зобов’язання по декларації розповсюджується і на застосування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань за такими деклараціями.

В розумінні п. 1.11 ст. 1 даного Закону податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) –це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, граничні строки подачі розрахунків по комунальному податку, а також зборів за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення та геологорозвідувальні роботи, які були досліджені при перевірках, а також граничні строки сплати визначених в них податкових зобов’язань, настали в 2000- вересні 2002 року, у зв’язку з чим судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно протиправності нарахування по розрахункам 2000-2001 років згідно з податковими повідомленнями-рішеннями штрафних санкцій, у зв’язку з пропуском строку давності.

Згідно з п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України № 2181-ІІІ, якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.           

Що стосується податкового повідомлення-рішення № 0005331501/0 від 17.09.2008р. про застосування штрафних санкцій в розмірі 7890,50грн. за несвоєчасну сплату земельного податку з юридичних осіб, то судова колегія вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про наявність підстав для визнання його протиправним та скасування.

При цьому судова колегія виходить з того, що на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000р. штрафні санкції, в розмірах залежно від кількості днів прострочки, застосовуються у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом.

Даним Законом строки погашення податкового зобов'язання встановлені у п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ, де вказано, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

В той же час, граничні строки та порядок сплати податку на землю встановлено іншим законом, а саме - ст. 14 Закону України «Про плату за землю», відповідно до якої земельний податок сплачується рівними частками власниками земельних ділянок, земельних часток (паїв) землекористувачами –виробниками товарної сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами до 15 серпня і 15 листопада, а всіма іншими платниками –щоквартально до 1 числа наступного за звітним кварталом місяця.

Таким чином, оскільки граничні строки сплати податкових зобов’язань з податку на землю встановлені іншим Законом - Законом України «Про плату за землю», а не Законом України № 2181-ІІІ, судова колегія вважає, що підстави для застосування штрафних санкцій на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000р. відсутні.

В той же час, ст.. 13 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” також встановлює, що посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Крім того, ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов’язує органи державної влади, органи місцевого самоврядування та їх посадових осіб діяти тільки з підстав, в межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, належних доказів того, що нарахування застосованих до позивача штрафних санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями здійснено правильно та правомірно, Державною податковою інспекцією в Красногвардійському районі АР Крим не надано.

В силу ст.. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За таких обставин справи, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а отже, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст. ст. 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                         УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі АР Крим залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.02.2009р. по справі № 2-а-4047/08/9 - залишити без змін.

                    Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

                    Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 04 листопада 2009 р.

Головуючий суддя          підпис                              В.А.Омельченко

Судді           підпис                               Н.П.Горошко підпис                               О.Е.Єланська З оригіналом згідно

Головуючий суддя                                                                       В.А.Омельченко