Ухвала суду № 7768191, 27.01.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №22-а-1797/09                                                   Головуючий у 1- й інстанції Добрянська Я.І.                                                                                                     Суддя - доповідач: Саприкіна І.В.                                                                                                      У Х В А Л А Іменем України

27 січня 2010 р.          м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Мамчура Я.С., Умнової О.В.,

при секретарі: Приходько Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.12.2008 року у справі за їх позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання податкових повідомлень-рішень та рішення про результати розгляду первинної скарги нечинними, –

В С Т А Н О В И Л А :

НАК «Нафтогаз України»звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання нечинними податкові повідомлення-рішення від 13.12.2007 року № 0002044120/0, від 26.02.2008 року № 0002044120/1, від 17.05.2008 року №0002044120/2, від 09.06.2008 року № 0002044120/3 та рішення про результати розгляду скарги від 20.02.2008 року № 1818/10/25-020.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.12.2008 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.

21.01.2010 року до Київського апеляційного адміністративного суду сторони подали клопотання про закриття провадження у справі в частині визнання недійсними податкових повідомлень-рішень в частині визначення штрафних санкцій в зв’язку з примиренням сторін (ст. 113 КАС України).

Клопотання мотивовано тим, що відповідно до ст. 84-5 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 12.12.2008 № 659-VI, встановлено списати Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України»пеню та штрафні санкції, визначені контролюючими органами за порушення податкового та митного законодавства.

На виконання вказаної норми закону Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків прийнято рішення від 31.12.2008 р. №1 про списання пені та штрафних санкцій НАК "Нафтогаз України", визначених органами державної податкової служби за порушення податкового законодавства. Згідно з вказаним рішенням Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України»списано, штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання за платежем «частина прибутку»у сумі 47 555 772,00 грн., які визначені податковими повідомленнями-рішеннями, що є предметом спору у цій справі.

Згідно з ст. 51 КАС України сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії адміністративного процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 КАС України сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на основі взаємних поступок. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмета адміністративного позову.

При цьому предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, тобто в даній справі предметом позову є вимога про визнання податкових повідомлень-рішень від 13.12.2007 року №0002044120/0, від 26.02.2008 року №0002044120/1, від 17.05.2008 року №0002044120/2 та від 09.06.2008 року №0002044120/3 та рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від 20.02.2008 року №1818/10/25-020 про результати розгляду скарги - недійсними.

Враховуючи наведене вище, сторони судового процесу повідомляють про досягнення примирення за таких умов:

–НАК «Нафтогаз України»не наполягатиме на подальшому провадженні у справі про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 13.12.2007 року №0002044120/0, від 26.02.2008 року №0002044120/1, від 17.05.2008 року №0002044120/2 та від 09.06.2008 року №0002044120/3 та рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від 20.02.2008 року №1818/10/25-020 про результати розгляду скарги. –Спеціалізована державна податкова інспекція у м. Києві по роботі з великими платниками податків, в свою чергу, не вживатиме будь-яких заходів щодо виконання податкових повідомлень-рішень від 13.12.2007 року №0002044120/0, від 26.02.2008 року №0002044120/1, від 17.05.2008 року №0002044120/2 та від 09.06.2008 року №0002044120/3 та рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від 20.02.2008 року №1818/10/25-020 про результати розгляду скарги в тому числі зобов’язується утримуватись від будь-яких дій по стягненню визначених спірними податковими повідомленнями-рішеннями штрафних санкцій. Умови примирення оголошені в судовому засіданні.

Сторони просять суд своєю ухвалою визнати примирення, а провадження по справі закрити.

Наслідки ст. 113 КАС України сторонам роз`яснено і зрозуміло.

За ч. 3 ст. 113 КАС України у разі примирення сторін суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, у якій фіксуються умови примирення. Умови примирення не повинні суперечити закону або порушувати чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо сторони досягли примирення.

Апеляційна інстанція, проаналізувавши матеріали справи, приходить до висновку, що в даному випадку умови примирення сторін не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, а тому визнає його.

Відповідно до ч. 2 ст. 203 КАС України, якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження по справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження по справі.

Що ж стосується решти позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень, то апеляційна інстанція повністю погоджується з доводами суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, з огляду на наступне:

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків була проведена невиїзна документальна перевірка дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати частини прибутку (доходу) НАК «Нафтогаз України»за результатами фінансово-господарської діяльності 9 місяців 2007 року. За результатами перевірки складений акт від 05.12.2007 року № 981/41-20/20077720 та прийняте податкове повідомлення-рішення від 13.12.2007 року №0002044120/0 на загальну суму 523 113 492,00 грн., з яких 475 557 720,00 грн. - основного платежу та 47 555 772,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Перевіркою встановлено порушення вимог ст. 63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», пунктів 2, 3, 4 Порядку відрахування господарськими організаціями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу), затвердженого Постановою КМУ від 29 січня 2007 року № 68, Наказу Фонду Державного майна України від 12 лютого 2007 року № 249 «Щодо затвердження нормативів відрахування до фонду дивідендів», в результаті чого не нарахована та не сплачена частина прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності за III квартал 2007 року в сумі 596 223 240,00 грн., сума яка підлягає сплаті до Державного бюджету складає 475 557 720,00 грн.

Згідно з пп. "б" пп.4.2.2 п.4.2 ст.4, пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на підставі акту перевірки СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП було прийняте податкове повідомлення-рішення від 13.12.2007 року №0002044120/0 про визначення податкового зобов'язання за платежем частина прибутку (доходу) у розмірі 523 113 492,00 грн., з яких основний платіж складає 475 557 720,00 грн. та 47 555 772,00 грн. застосовані штрафні (фінансові) санкції.

НАК «Нафтогаз України»оскаржила податкове повідомлення-рішення від 13.12.2007 року №0002044120/0 в адміністративному порядку до СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП, ДПА у м. Києві, ДПА України.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від 20.02.2008 року № 1818/10/25-020 залишає податкове повідомлення-рішення від 13.12.2007 року №0002044120/0 без змін, а скаргу директора юридичного департаменту НАК «Нафтогаз України».

Відповідно ч. 2 ст. 69 КАС України докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Статтею 63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»встановлено, що господарські організації сплачують до Державного бюджету України частину прибутку (доходу), зокрема, акціонерні, холдингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать акції (частки, паї), та їх дочірні підприємства, - у розмірі базових нормативів відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів.

Частина прибутку (доходу) сплачується до Державного бюджету України або місцевих бюджетів за результатами фінансово-господарської діяльності 2006 року (крім частини прибутку (доходу), сплаченої відповідно до статті 67 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»та наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2007 році у строки, встановлені для сплати податку на прибуток підприємств.

Для акціонерних, холдингових компаній та інших суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірніх підприємств, зазначені відрахування провадяться з частини прибутку (доходу) відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах.

Порядок відрахування частини прибутку (доходу), визначеної цією статтею, встановлюється Кабінетом Міністрів України (крім порядку і нормативу відрахування частини прибутку (доходу) господарських організацій, які належать до комунальної власності або у статутних фондах яких є частка комунальної власності, які встановлюються відповідними радами).

Відповідно до ст. 84 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету здійснюється органами, які повинні забезпечувати їх надходження, згідно з додатком № 8 до цього Закону.

Таким чином, контроль за справлянням частини прибутку (доходу) до Державного бюджету України здійснюється органами державної податкової служби.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2007 року № 68, із змінами та доповненнями, затверджений «Порядок відрахування господарськими організаціями до Державного бюджету частини чистого прибутку (доходу)»(далі Порядок № 68).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 68, відрахування частини чистого прибутку (доходу) здійснюється акціонерними, холдинговими компаніями та іншими суб'єктами господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірніми підприємствами - у розмірі, визначеному базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, які затверджуються Фондом державного майна за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку № 68 передбачено, що частина чистого прибутку (доходу), що відраховується до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, та розмірів відрахувань частини прибутку (доходу), зазначених у пункті 2 цього Порядку. Господарські організації, включені до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», зменшують чистий прибуток, з якого розраховуються відрахування до державного бюджету, на суму прибутку, отриманого в результаті погашення заборгованості відповідно до зазначеного Закону. Частина чистого прибутку (доходу) сплачується господарськими організаціями до державного бюджету у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 68 акціонерні, холдингові компанії та інші суб'єкти , господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірні підприємства здійснюють відрахування частини чистого прибутку (доходу) відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутному фонді.

Наказом Фонду державного майна України від 12.02.2007 року № 249 «Щодо затвердження нормативів відрахування до фонду дивідендів»затверджено базові нормативи відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності господарських організацій у 2006 році згідно з їх галузевою належністю для Міністерства палива та енергетики норматив встановлений у розмірі - 40%.

Законом України «Про внесення змін до Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»внесено зміни до п.1.9 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до яких дивіденд - платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за Правилами бухгалтерського обліку.

До дивідендів прирівнюється також платіж, який здійснюється державним некорпоратизованим, казенним чи комунальним підприємством на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв'язку з розподілом частини прибутку такого підприємства, платіж, який виплачується власнику сертифіката фонду операцій з нерухомістю в результаті розподілу доходу фонду операцій з нерухомістю. При цьому наявність чи відсутність прибутку, розрахованого згідно з правилами податкового обліку, не може впливати на прийняття чи неприйняття рішення щодо нарахування дивідендів.

Отже, частину прибутку (доходу) віднесено до загальнодержавних податків.

Що ж стосується відмови в скасуванні рішення про результати розгляду первинної скарги від 20.02.2008 року № 1818/10/25-020, то постанова суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з закриттям провадження, враховуючи наступне:

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Враховуючи положення законодавства, під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Якщо виходити з положень правознавства, то такі рішення не можна визначити як документи, які містять норми права загальної або індивідуальної дії. Вони не можуть створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати чинне податкове законодавство та не мають обов'язкового характеру для суб'єкта господарювання.

Тобто, таке рішення, не має обов'язкового характеру і не набуває статусу рішення в розумінні п. 1 частини 1 статті 17 КАС України, внаслідок чого не може бути оскаржений в адміністративному суді в порядку адміністративного судочинства.

Ч. 1 ст. 203 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 113, 157, 160, 195, 196, 198, 200, 203, 205, 206 КАС України, судова колегія, –

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»–задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.12.2008 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо скасування рішення про результати розгляду первинної скарги від 20.02.2008 року № 1818/10/25-020 –скасувати, а провадження по справі в цій частині – закрити.

Клопотання Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»та Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про примирення сторін та закриття провадження по справі в частині визнання недійсними податкових повідомлень-рішень в частині визначення штрафних санкцій в сумі –задовольнити.

Визнати клопотання про примирення сторін на таких умовах:

1) НАК «Нафтогаз України»не наполягатиме на подальшому провадженні у справі про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 13.12.2007 року №0002044120/0, від 26.02.2008 року №0002044120/1, від 17.05.2008 року №0002044120/2 та від 09.06.2008 року №0002044120/3 та рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від 20.02.2008 року №1818/10/25-020 про результати розгляду скарги. 2) Спеціалізована державна податкова інспекція у м. Києві по роботі з великими платниками податків, в свою чергу, не вживатиме будь-яких заходів щодо виконання податкових повідомлень-рішень від 13.12.2007 року №0002044120/0, від 26.02.2008 року №0002044120/1, від 17.05.2008 року №0002044120/2 та від 09.06.2008 року №0002044120/3 та рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від 20.02.2008 року №1818/10/25-020 про результати розгляду скарги в тому числі зобов’язується утримуватись від будь-яких дій по стягненню визначених спірними податковими повідомленнями-рішеннями штрафних санкцій. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.12.2008 року в частині визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 13.12.2007 року №0002044120/0, від 26.02.2008 року №0002044120/1, від 17.05.2008 року №0002044120/2 та від 09.06.2008 року №0002044120/3 в частині визначення штрафних санкцій в сумі 47555772,00 грн. –визнати нечинною. Провадження по справі в цій частині - закрити.

В решті постанову залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 01 лютого 2010 року.

Головуючий суддя:                    

Судді: