Ухвала суду № 7768183, 27.01.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 22-а-1879/09 Головуючий у 1-й інстанції: Ковзель П.О.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"27" січня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Мамчура Я.С., Умнової О.В.,

при секретарі: Приходько Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційні скарги прокурора Солом’янського району м. Києва, Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.11.2008 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Проектне бюро «Рута»до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, –

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Проектне бюро «Рута»звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень: від 08.10.2007 року №0032631504/0 про сплату донарахованої перевіркою податкового органу суми 34,00 грн. податку на додану вартість за липень 2007 року, застосованої штрафної санкції у сумі 2,00 грн.; від 08.10.2007 року №0032621504/0 про сплату донарахованої перевіркою суми 761241,00 грн. податку на додану вартість за серпень 2007 року і застосованої штрафної (фінансової) санкції у сумі 38062,00 грн.; від 14.12.2007 року №0032621504/0 про сплату донарахованої перевіркою суми 761241,00 грн. податкового зобов'язання та застосованої штрафної (фінансової) санкції у сумі 38062,00 грн.; від 14.12.2007 року №0032631504/0 про сплату донарахованої перевіркою суми 34,00 грн. податку на додану вартість за липень 2007 року і застосованої штрафної санкції у сумі 2,00 грн.; від 14.01.2007 року №0000331504/0 про сплату донарахованої перевіркою суми 1614167,00 грн. податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 80708,00 грн., від 14.12.2007 року №0040841504/0 про сплату донарахованої перевіркою суми 15,00 грн. штрафних санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.11.2008 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, прокурор Солом’янського району м. Києва подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.

Крім того, прокурор Солом’янського району м. Києва подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та зазначає, що постанова від 13.11.2008 року отримана лише 09.12.2008 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 186 КАС України, заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. 17.12.2008 року прокурор Солом’янського району м. Києва подав заяву про апеляційне оскарження, а 08.01.2009 року апеляційну скаргу, тому, колегія суддів приходить до висновку, що строк апеляційного оскарження постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.11.2008 року апелянтом не пропущено, а тому відсутні правові підстави окремо вирішувати питання щодо поновлення пропущеного строку.

В свою чергу, Державна податкова інспекція у Солом’янському районі м. Києва також подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів знаходить, що вони не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Окружний адміністративний суд міста Києва в своєму рішенні прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Проектне бюро «Рута»(ідентифікаційний код юридичної особи 31169022) зареєстроване Солом'янською районною у місті Києві державною адміністрацією 21.09.2000 року та перереєстроване у зв'язку із зміною місцезнаходження юридичної особи 20.06.2007 року.

На виконання вимог статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1998 року №168, 05 жовтня 2000 року позивач зареєстрований платником податку на додану вартість Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Києва з отриманням свідоцтва №36047592 та присвоєнням індивідуального податкового номеру 311690226050, 20.07.2007 року проведена заміна свідоцтва на №100055226.

ДПІ у Солом'янському районі м. Києва надіслано позивачу податкові повідомлення-рішення від 08.10.2007 року №0032631504/0 про сплату донарахованої перевіркою податкового органу суми 34,00 грн. податку на додану вартість за липень 2007 року та штрафної (фінансової) санкції у сумі 2,00 грн.; від 08.10.2007 року №0032621504/0 про сплату донарахованої перевіркою суми 761241,00 грн. податку на додану вартість за серпень 2007 року та штрафної (фінансової) санкції у сумі 38062,00 грн.; від 14.12.2007 року №0032621504/0 про сплату донарахованої перевіркою суми 761241,00 грн. податкового зобов'язання та штрафної (фінансової) санкції у сумі 38062,00 грн.; від 14.12.2007 року №0032631504/0 про сплату донарахованої перевіркою суми 34,00 грн. податку на додану вартість за липень 2007 року та штрафної (фінансової) санкції у сумі 2,00 грн.; від 14.01.2007 року №0000331504/0 про сплату донарахованої перевіркою суми 1614167,00 грн. податку на додану вартість та штрафної (фінансової) санкції у сумі 80708,00 грн.; від 14.12.2007 року №0040841504/0 про сплату донарахованої перевіркою суми 15,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Вказані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі актів камеральних перевірок від 08.10.2007 року №№11241-15-1-31169022, 11242-15-1-31169022 та від 28.12.2007 року №15583/15-2-31169022.

Згідно висновків акту про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації від 08.10.2007 року №11241-15-1-31169022 ДПІ у Солом'янському районі м. Києва за результатами перевірки податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Проектне бюро «Рута»за липень 2007 року (дата реєстрації у податковому органі 15.08.2007 року вх. № 1502285), встановлено неправомірне заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 34,00 грн., у зв'язку з помилковим заповненням підприємством рядків 23, 23.2, 24, 26 податкової декларації, оскільки залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду складає нуль грн., відповідно зменшена сума, яка підлягала до зарахуванню до податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 979966,00 грн.

Згідно акту про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації від 08.10.2007 року №11242-15-1-31169022 ДПІ у Солом'янському районі м. Києва за результатами перевірки податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Проектне бюро Рута»за серпень 2007 року (дата реєстрації в податковому органі 20.09.2007 року вх. №№ 162802), виявлено, що підприємством неправомірно занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті в розмірі 761241,00 грн., оскільки залишок від'ємного значення попереднього періоду складає нуль грн.

Згідно акту про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації від 28.12.2007 року №15583/15-2 ДПІ у Солом'янському районі м. Києва за результатами перевірки податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Проектне бюро Рута»за жовтень 2007 року (дата реєстрації в податковому органі 15.11.2007 вх. №№ 223193), встановлено, що за результатами звітного періоду підприємством підлягає до сплати 1614167,00 грн., оскільки листом ДПІ в Солом'янському районі м. Києві від 31.10.2007 року декларація підприємства за вересень 2007 року вважається не прийнятою, в тому числі і в частині включення зазначеної суми до податкових зобов'язань підприємства у вересні 2007 року.

16.10.2007 року вищевказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва.

Рішенням ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 14.12.2007 року №22380/10/25/10 у задоволенні скарги позивачу відмовлено з посиланням на те, що ТОВ «Проектне бюро «Рута»надано податкову декларацію з ПДВ за січень 2007 року, у якій у рядку 9 вказано прочерк, у рядках 10.1 та 17 зазначено 980000,00 грн., відповідно у рядках 18.2. 21 та 22 зазначено - 30000,00 грн., за даними, проведеними по обліку ДПІ зазначена декларація відрізняється в частині заповнення рядків 10.1 та 17. За висновками ДПІ, оскільки рядки 9 та 17 декларації, яка задана ДПІ дорівнюють нулю гривень, рядок декларації 18.2 «від'ємне значення»складає не 980000,00 грн., а нуль гривень.

Апеляційна інстанція погоджується з правовою позицією суду першої інстанції, а тому вважає за необхідне зазначити наступне:

Відповідно ч. 2 ст. 69 КАС України докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Згідно положень Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі по тексту –Закон №2181) податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України, в свою чергу податкове повідомлення - письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.

У відповідності до п. 4.2.2 п. 4.2 ст. Закону № 2181, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Таким чином, висновок відповідача про невідображення у відповідних рядках декларації з податку на додану вартість підприємством податкового кредиту спростовується наявними в матеріалах справи податковими деклараціями, прийнятими відповідачем.

10.01.2007 року між позивачем ТОВ «Проектне бюро «Рута»та ТОВ інноваційно-консалтинговою фірмою «Інтерком»укладений договір №10/01-07 про надання послуг на виконання комплексу дій, пов'язаних з отриманням авторського права на графічне зображення «Рута»та подальшої реєстрації знака у патентному відомстві.

У відповідності до п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі по тексту –Закон № 168), податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Податковий кредит, згідно п. 7.4 ст. 7 Закону № 168, визначається виходячи з договірної ціни та складається з сум податку сплаченого (нарахованого) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в межах господарської діяльності.

Згідно п. 7.5 ст. 7 Закону № 168, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (послуг).

Положеннями пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону №168 визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання податкового періоду та сумою кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 така сума враховується у зменшення податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності, зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Поряд з цим пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 передбачено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом. Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Податкова декларація з податку на додану вартість позивача за січень 2007 року складена у відповідності до вимог Закону №168 та Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 року за №250/2054 «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання, розділи декларації заповнені з дотриманням вимог п. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України 30.05.2005 року № 213, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 року за № 3702/10982.

Таким чином, позивач обґрунтовано та у відповідності до закону включив до податкового кредиту за січень 2007 року нарахований ПДВ в сумі 980000,00 грн. та відобразив її в розрахунках з бюджетом в наступних податкових періодах.

Згідно п. 5.2.1 п. 5.1 ст. 5 Закону №2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Підпунктом 5.2.2. пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181 встановлено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Остаточне рішення контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.

Якщо відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення або відповіді контролюючого органу на скаргу, замість десятиденного строку, визначеного у абзаці першому цього підпункту.

Процедура адміністративного оскарження здійснюється тим контролюючим органом, який надіслав платнику податків податкове повідомлення, відповідно до своєї компетенції, визначеної цим Законом.

Заява, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою (пп.5.2.4)

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Позивач оскаржив повідомлення-рішення в адміністративному порядку у встановлений законом строк, а в подальшому звернувся з позовом до суду.

За результатами і розгляду скарги позивача на вищезазначені повідомлення-рішення від 08.10.2007 року та у зв'язку з відмовою в її задоволенні, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва направлені позивачу нові повідомлення-рішення на ті ж суми, проте датовані груднем 2007 року, а саме №0032621504/0 від 14.12.2007 року про сплату донарахованої перевіркою суми 761241,00 грн. податкового зобов'язання року і застосованої штрафної (фінансової санкції) у сумі 38062,00 грн. №0032631504/0 від 14.12.2007 року про сплату донарахованої перевіркою суми 34,00 грн. податку на додану вартість за липень 2007 року і застосованої штрафної санкції у сумі 2,00 грн.

Зазначені дії відповідача суперечать положенням п. 6.1. ст. 6 Закону № 2181, в якому передбачено, що у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Як зазначено у п.п.6.5-6.6 статті 6 Закону №2181, у разі коли нарахована сума податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу зменшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення або податкова вимога вважаються відкликаними від дня отримання платником податків нового податкового повідомлення або відповідної податкової вимоги, що містить нову суму податкового зобов'язання (податкового боргу).

У разі коли нарахована сума податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення або податкові вимоги не відкликаються, а на суму такого збільшення надсилається окреме податкове повідомлення.

Як вбачається з рішення відповідача від 14.12.2007 року, за результатами розгляду скарги відповідач збільшив податкові зобов'язання позивача на суму 15,00 грн., в зв'язку з чим додатково направив позивачу повідомлення-рішення № 0040841504/0 від 14.12.2007 року на суму 15,00 грн. штрафних санкцій та одночасно направив повідомлення-рішення датовані 14.12.2007 року на суми податкових зобов'язань, на які направлялися повідомлення датовані 08.10.2007 року.

Таким чином, відповідач на порушення вимог статті 6 Закону №2181 направив позивачу повідомлення-рішення №0032621504/0 від 14.12.2007 року про сплату донарахованої перевіркою суми 761241,00 грн. податкового зобов'язання і застосованої штрафної (фінансової санкції) у сумі 38062,00 грн. №0032631504/0 від 14.12.2007 року про сплату донарахованої перевіркою суми 34,00 грн. податку на додану вартість за липень 2007 року і застосованої штрафної санкції у сумі 2,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Проектне бюро «Рута»протягом вересня 2007 року здійснювали імпорт товарів на митну територію України з видачею на суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість митним органам податкових векселів за кожною митною декларацією.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 1997 року №1104 «Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України», видача податкового векселя при здійсненні митного оформлення імпорту здійснюється за бажанням платника податку на додану вартість. Векселедержателем є державна податкова адміністрація (інспекція) за місцем реєстрації векселедавця як платника податку на додану вартість.

Податковий вексель складається на суму податкового зобов'язання, тобто на суму податку на додану вартість, яка нарахована і має бути сплачена при імпорті товарів на митну територію України. Вартість товарів для цілей визначення суми податку, належної до сплати, визначається відповідно до пункту 4.3 Закону №168.

Вексель видається на повну суму податкового зобов'язання, нарахованого за вантажною митною декларацією (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), і окремо для кожної вантажної митної декларації.

У відповідно до п.19 Порядку, якщо термін погашення податкового векселя настає не закінчення терміну подання податкової декларації до органу державної податкової служби за звітний (податковий) період, в якому він був поданий органові митного контролю, платник податку не включає суму зобов'язань за векселем до складу податкових зобов'язань та погашає вексель шляхом перерахування коштів до бюджету. При цьому платник податку має право на включення перерахованої суми зобов'язань за векселем до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому проведене таке перерахування.

Якщо термін погашення податкового векселя настає після закінчення терміну подання податкової декларації до органу державної податкової служби за звітний (податковий) період. в якому він був поданий органові митного контролю, платник податку включає суму зобов'язань за векселем до складу податкових зобов'язань у звітному (податковому) періоді, в якому він був поданий органові митного контролю. При цьому платник податку має право на включення суми зобов'язань за векселем до складу податкового кредиту у наступному звітному (податковому) періоді за умови погашення суми податкових зобов'язань шляхом перерахування коштів до бюджету або зарахуванням бюджетного відшкодування.

Сума податку на додану вартість, зазначена в податковому векселі, включається у визначених Законом випадках до суми податкового кредиту платника податку, який видав цей вексель, і відображається в податковій декларації окремим рядком.

Згідно п.1.6 статті 1 Закону №168 податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

Положеннями п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону №168 визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання податкового періоду та сумою кредиту такого звітного податкового періоду.

Методичними рекомендаціями Державної податкової адміністрації України від 22.12.2005 року «Щодо порядку адміністрування, видачі та погашення податкових векселів»визначено, що якщо по податковій декларації з ПДВ за результатами розрахунків з бюджетом визначена сума до відшкодування з бюджету або розрахунки з бюджетом за результатами звітного періоду не здійснюються (немає ні сплати до бюджету, ні відшкодування з бюджету), то включені до рядка 19.2 декларації з ПДВ вважаються погашеними за рахунок поточних податкових зобов'язань і можуть не оплачуватися окремо. Такі векселі вважаються погашеними на дату, яка відповідає граничному терміну подання такої декларації.

Наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення»встановлено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платник податків. У цьому разі, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією (письмове звернення надсилається поштою з повідомленням про його вручення) надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

У відповідності до п.4.5 зазначеного Порядку, після подання декларації за звітний (податковий) період платник податку має право до закінчення граничного терміну подання декларації за такий самий період подати нову декларацію з виправленими показниками.

Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав, апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції –без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційних скарг прокурора Солом’янського району м. Києва, Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва - відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.11.2008 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 01 лютого 2010 року.

Головуючий суддя:                    

Судді: