Постанова № 77681488, 07.11.2018, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2018 року м. Чернівці

Справа № 713/1252/18

Апеляційний суд Чернівецької області у складі колегії суддів палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Литвинюк І. М.

суддів: Кулянди М.І., Одинака О.О.

секретар: Скакун К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 19 липня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна адвокатська група «Теміс ОСОБА_4», Міжнародна адвокатська група «Теміс ОСОБА_4 «Київ», про стягнення заборгованості, головуючий у І-й інстанції – Кибич І.А.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у липні 2018 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 19 липня 2018 року позовну заяву передано на розгляд Святошинського районного суду м. Києва.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 19 липня 2018 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до Вижницького районного суду Чернівецької області, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Відповідно до ч. 12 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 - 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

___________________

Провадження № 22-ц/794/988/18 Категорія:27 Доповідач Литвинюк І.М.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Передаючи справу за позовом ОСОБА_1 на розгляд до Святошинського районного суду м. Києва, суд першої інстанції керувався положеннями п.7 ст. 30 ЦПК України та виходив з того, що стороною основного зобов’язання є ОСОБА_2, жителька м. Києва, вул. Василя Кучера 2-А/59, натомість – ОСОБА_3 є поручителем, тобто стороною правочину, укладеного для забезпечення основного зобов’язання.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

На підставі ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За змістом п. 7 ст. 30 ЦПК України у випадку об'єднання позовних вимог щодо укладання, зміни, розірвання і виконання правочину з вимогами щодо іншого правочину, укладеного для забезпечення основного зобов'язання, спір розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, який є стороною основного зобов'язання.

Як убачається з матеріалів справи, предметом позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є стягнення грошових коштів.

Підставою позову, тобто обставинами, якими ОСОБА_1 обґрунтовувала позовні вимоги, зазначала невиконання зобов’язання за договором між ОСОБА_2 та ТОВ «Міжнародна адвокатська група Теміс ОСОБА_4» про надання юридичних послуг від 25 грудня 2014 року №25/12-14/1 та договором між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 поруки від 12 березня 2018 року №2321/12/03-18, яким забезпечено виконання зобов’язання.

Ураховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що справа підлягає розгляду за місцем знаходження відповідача ОСОБА_2, який є стороною основного зобов’язання.

Частиною 15 ст. 28 ЦПК України встановлено, що позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред’являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Відповідно до роз’яснення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних України у абз.1п.40 постанови від 1 березня 2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності (стаття 109 ЦПК) і правилом альтернативної підсудності (стаття 110 ЦПК) підсудна справа, належить виключно позивачеві (частина чотирнадцята статті 110 ЦПК).

За змістом п.42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних України від 1 березня 2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» у разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Отже, у даному випадку поширюються правила виключної підсудності, які урегульовані ст. 30 ЦПК України.

Тому вимоги ч.15 ст. 28 ЦПК України, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, при визначенні територіальної підсудності у даному випадку застосуванню не підлягають.

Згідно з ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 проживає ІНФОРМАЦІЯ_1.

З огляду на наведене, місце проживання відповідача ОСОБА_2 не знаходиться на території адміністративного району суду, який вирішував питання про відкриття провадження у справі.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що спір повинен розглядатися Святошинським районним судом м. Києва за місцезнаходженням відповідача ОСОБА_2, який є стороною основного зобов'язання.

Доводи апелянта про те, що вказана справа повинна розглядатися Вижницьким районним судом Чернівецької області, є помилковими та спростовуються вищенаведеним та вимогами ч.7 ст. 30 ЦПК України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив це рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 374, ч.1ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 19 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає відповідно до п.1 ч.1 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий І.М. Литвинюк

Судді: М. І. Кулянда

ОСОБА_5