Постанова № 77679580, 16.10.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2341/18

Номер справи місцевого суду: 515/1159/16-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Погорєлова С. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Таварткіладзе О.М., Калараш А.А.

за участю секретаря: Томашевської К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, на заочне рішення Татарбунарського районного суду Одеської області, ухвалене під головуванням судді Тимошенка С.В. 17 жовтня 2016 року у м. Татарбунари Одеської області, -

встановила:

Представник ПАТ «ОТП Банк» звернувся до суду із позовом до відповідачів, вказуючи, що 23 червня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк») та відповідачем ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № ML-502/087/2008, за умовами якого відповідачеві надано кредит в розмірі 47 173, 44 доларів США.

В забезпечення належного виконання зобов'язань ОСОБА_3, між Банком та ОСОБА_2 23 червня 2008 року було укладено договір поруки № SR-502/087/2008, а 22 листопада 2013 р. договір поруки № SR-502/087/2013 був укладений із ОСОБА_4, також в забезпечення належного виконання зобов’язань ОСОБА_3

Окрім того, 23 червня 2008 року між Банком та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки № PML-502/087/2008, відповідно до умов якого іпотекодавці передають в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру за адресою: м. Одеса, вул. Сергія Ядова, 24«а»/193. Згідно п.1.1. ч.2 кредитного договору, позичальник зобов’язаний своєчасно повернути всю суму отриманого кредиту, та сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов’язання згідно умов кредитного договору.

В порушення умов вказаного договору, відповідачі прострочили виплату грошової суми, тому, у зв'язку із невиконанням відповідачами умов кредитного договору, представник позивача просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 заборгованість у розмірі 58 286, 88 доларів США, що за курсом НБУ становить 1 485 423, 60 гривень, а також судові витрати у розмірі 22 281, 34 гривень (т.1, а.с. 2-5).

Заочним рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 17 жовтня 2016 року позов ПАТ «ОТП Банк» задоволено: стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором

№ ML-502/ 0872008 від 23 червня 2008 р. в сумі 58 286, 88 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на день проведення розрахунку становить 1 485 423 грн. 60 коп., стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, на користь ПАТ «ОТП Банк» судовий збір в розмірі 22 281, 34 грн.

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 10 липня 2017 р. заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 17 жовтня 2016 р. залишено без задоволення. (т.1, а.с.208-209).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на його необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме, на думку апелянта, позивачем невірно розрахована сума заборгованості за процентами та тілом кредиту; позивачем не надано доказів, з якого саме часу припинилися щомісячні платежі; ПАТ «ОТП Банк» не надано доказів щодо отримання відповідачами досудових вимог банку. (т.1, а.с.215-219).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № ML-502/0872008 від 23 червня 2008 р., відповідно до якого остання отримала кредитні кошти в розмірі 47 173 ,44 доларів США на придбання нерухомого майна зі сплатою фіксованого відсотку 4,49 % річних, строком остаточного повернення кредиту – 23 червня 2028 р. З умовами договору та тарифами ОСОБА_3 була ознайомлена, про що свідчить її власноручний підпис. Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості за кредитом, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.

У забезпечення виконання кредитного договору № ML-502/0872008 від 23 червня 2008 р., між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 укладений договір іпотеки PML-502/087/2008, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 (а.с.32-35), згідно якого, ОСОБА_3 передала ЗАТ «ОТП Банк», як іпотекодержателю, належне їй нерухоме майно - квартиру за адресою: м. Одеса, вул. Сергія Ядова, 24 «а»/193.

Крім того, забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору № ML-502/ 0872008 від 23 червня 2008 р., між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2, ОСОБА_4 були підписані договори поруки № SR-502/087/2008 та № SR-502/087/2013, згідно яких поручителі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відповідають перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов’язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення всієї суми боргу, сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій (а.с.39-42).

Банком надсилалися досудові вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором № ML-502/0872008 від 23 червня 2008 р. відповідачам, що вбачається з копій повідомлень (т.1, а.с.43-48).

Розрахунком заборгованості за кредитним договором № ML-502/0872008 від 23 червня 2008 р. (а.с.49) підтверджується, що станом на 19 квітня 2016 р. загальна сума заборгованості ОСОБА_3 за вказаним кредитним договором складає 58 286, 88 доларів США.

Згідно копії статуту (т.1,а.с.56), Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» є правонаступником усіх прав та обов’язків Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк».

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як передбачено ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У разі порушення зобов’язання, як передбачено ст.611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач ОСОБА_3 не виконує зобов’язання за кредитним договором, відсутність своєї вини за порушення зобов’язання відповідач не довела, як це передбачено ч.2 ст.614 ЦК України. Оскільки відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є поручителями боржника ОСОБА_3 перед кредитором за виконання ним свого обов’язку, то відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України, вони відповідають перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача основані на законі, відповідачі повинні нести солідарну відповідальність перед позивачем за неналежне виконання умов договору кредиту, а тому з них необхідно було стягнути на користь позивача, який належно виконав свої умови договору, борг за кредитним договором та відсотками, які в загальній сумі складають 58 286,88 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на день проведення розрахунку становить 1 485 423, 60 грн., із розрахунку 25,4847 грн. за 1,00 долар США.

Колегія суддів вважає необґрунтованим довід апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що позивачем невірно розрахована сума заборгованості за процентами та тілом кредиту, оскільки вказане спростовується наступним: Пункти 1, 2 та 3 долучених до матеріалів справи протоколів Комитету управління активами та пасивами банку від 23 квітня 2008 року, на підставі яких затверджуються ставки FIDR но кредитним зобов'язанням, як передбачено умовами Кредитного договору №МК-502/087/2008 від 23 червня 2008 року (пункт 3 договору) свідчать про те, що, відповідно до умов кредитного договору позичальник уклав договір на умовах плаваючої процентної сатвкя, яка, в свою чергу, складається з фіксованої ставки + ставка FIDR, яка визначається як ставка но строковим депозитам фізичних осіб у валюті кредиту, що розміщені у банку на строк 366 днів, з виплатою процентів після закінчений строку дії депозиту.

На протязі з 2008 но 2013 роки між боржником та Банком було підписано чотири додаткові угоди та графіки погашення кредиту, відповідно до яких визначалось, яка процетитла ставка та на який період застосовується, тобто, підписуючи кожну наступну додаткову угоду та графік погашень до неї, боржник тим самим погоджувався з умовами нарахування процентів за кредитним договором па отрмував від кредитора усю необхідну для цього інформацію.

Із долучених до матеріалів справи графіків погашення до додаткових угод вбачається: - додаток до кредитного договору від 23 червня 2008 року, відсоткова ставка – 12, 99%;

- додаток №1 до кредитного договору від 10 вересня 2009 року – відсоткова ставка на період з 23 березня 2009 року до 25 серпня 2009 року складала 7,0 %, з 25 серпня 2009 13,44%;

- додаток №2 до кредитного договору від 10 вересня 2009 року - відсоткова ставка з 23 вересня 2009 року до 23 листопада 2009 становила 6,5 %;

- додаток №3 до кредитного договору від 23 грудня 2009 року - відсоткова ставка з 23 грудня 2009 року по 23 лютого 2010 рокустановила 6,5 % , з 23 лютого 2010 року по 23 серпня 2010 року- 12,82 %

- додаток №4 до кредитного договору від 22 листопада 2013 року - відсоткова ставка з 25 листопада 2013 року по 22 квітня 2014 року становила 6,5%, з 23 квітня 2014 року до закінчення строку дії договору - 13,32 %.

Таким чином, з вищевказаного вбачається, що відсоткова ставка за кредитним договором була плаваючою та змінювалась на протязі дії договору.

Крім того, безпідставними є доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що позивачем не надано доказів, з якого саме часу припинилися щомісячні платежі; ПАТ «ОТП Банк» не надано доказів щодо отримання відповідачами досудових вимог банку.

Щодо дати останього платежу за кредитним договором, то документом, підтвержуючим платежі, є розрахунок, який доданий до позовної заяви, та виписка з поточного рахунку, відповідно до яких датою останього погашення є 30 травня 2014 року.

Відповідно до застереження №2 п. 1.9 Кредитного договору від 23 червня 2008 року, вимога вважається надісланою в день її направлення на адресу Позичальника, зазначену у цьому договорі за допомогою поштового зв'язку. Досудова вимога від 17 серпня 2015 року була направлена позичальнику з описом вкладення в цінний лист, копії яких було надано до суду, що є підтверженням направлення боржнику саме цього документу. Однак, оскільки у досудовій вимозі було допущено технічну описку - а саме, невірно зазначено суму боргу за кредитним договором №МК-502/087/2008, 06 червня 2016 року на адресу боржника було направлено іншу досудову вимогу із зазначенням вірних сум боргових зобов'язань за кредитним договором №МК-502/087/2008, що не суперечить вимогам Кредитного договору, оскільки досудова вимога від 17 травня 2018 року не була виконана боржником, а сам по собі факт направлення досудової вимоги не зупиняє дію умов кредитного договору та нарахування відсотків за ним.

Інші докази та обставини, ні які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідження та встановленні судом дотримані норми матеріального і процесуального права.

При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Заочне рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 17 жовтня 2016 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Заочне рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 17 жовтня 2016 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складений 30 жовтня 2018 року.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді О.М. Таварткіладзе

ОСОБА_6