Ухвала суду № 77673060, 25.10.2018, Старобільський районний суд Луганської області

25.10.18

Справа № 431/5194/18

Провадження № 1-кс/431/1225/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

25 жовтня 2018 р. Старобільський районний суд Луганської області

у складі: слідчого судді Воронкіна О.А.,

при секретарі Хорольській І.Ю., Савковій Т.Є.,

прокурора Литвинюка О.В.,

захисника Чернобая С.С.,

захисника Кізіми В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Старобільськ скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РТ-Текс» на дії слідчого з ОВС 3-го ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Луганській області Баранова О.Ю. щодо незаконного проведення обшуку та бездіяльність щодо неповернення тимчасово вилученого майна, -

ВСТАНОВИВ:

22.10.2018 року на розгляд слідчого судді надійшла скарга адвоката Чернобая С.С. в інтересах ТОВ «РТ-ТЕКС» на бездіяльність уповноваженого слідчого з ОВС третього ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Луганській області Баранова О.Ю. в рамках кримінального провадження №32018130000000020 від 03.08.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, в якій скаржник просив суд зобов'язати слідчого негайно повернути ТОВ «РТ-ТЕКС» вилучене під час проведення обшуку 18.10.2018 року майно, відповідно до переліку зазначеного у протоколі обшуку.

Як на підставу звернення до суду зі скаргою, представник власника майна посилається на положення ст. 303 КПК України та обґрунтовує її тим, що 18.10.2018 року старшим слідчим з ОВС третього ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Луганській області Барановим О.Ю., на підставі ухвали слідчого судді Старобільського районного суду Воронкіна О. А. №431/5194/18 від 01.10.2018 року був проведений обшук у кількох приміщеннях, які належать ОСОБА_4. В ході вказаного обшуку слідчим було вилучено майно, яке належить ТОВ «РТ-ТЕКС», дозвіл на вилучення якого не надавався, арешт на вказане майно не накладався, жодного доказового значення у кримінальному провадженні вказане майно не має, ставить питання про повернення всього вилученого майна, посилаючись на порушення, які допущені слідчим під час обшуку.

У судовому засіданні представники володільця тимчасово вилученого майна адвокат Чернобай С.С. та Кізіма В.В. підтримали скаргу та просили її задовольнити з підстав у ній наведених.

Прокурор Литвинюк О.В. в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги та наголошував на законності вилучення документів та комп'ютерної техніки. Наголошував на тому, що слідчі діяли виключно в рамках правового поля та зазначив, що всі вилучені речі та документи охоплювались дозволом слідчого судді, що визначено в ухвалі про проведення обшуку. Що значний обсяг вилучених в ході обшуку речей та документів позбавив слідчих можливості на час розгляду скарги здійснити їх огляд та прийняти відповідне процесуальне рішення. Постанова про визнання вилучених речей та документів речовими доказами на час розгляду скарги не приймалась з тих же підстав.

Вивчивши скаргу та додані до неї матеріали, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Так, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні володільцем тимчасово вилученого майна може бути оскаржено бездіяльність слідчого, що полягає у неповерненні вказаного майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

У відповідності до ч.ч.1, 3 ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним, та у випадках, передбачених ч.5 статті 171 КПК, тобто у разі неподання клопотання слідчим, прокурором про арешт тимчасово вилученого майна не пізніш наступного робочого дня після вилучення.

Частиною 2 статті 168 КПК України встановлено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Згідно з ч. 7 ст. 236 КПК України тимчасово вилученим майном вважаються вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу.

Так, у судовому засіданні встановлено, що третім ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Луганській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №32018130000000020 від 03.08.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України

Ухвалою слідчого судді Старобільського районного суду №431/5194/18 від 01.10.2018 року був наданий дозвіл старшому слідчому з ОВС Лисогору Вадиму Ігоровичу, старшому слідчому з ОВС Циганковій Яні Сергіївні, старшому слідчому з ОВС Баранову Олексію Юрійовичу, начальнику З-го ВРКП Стрільцовій Інні Яковлівні на проведення обшуку в складських приміщеннях та офісі ТОВ «РТ-Текс», а саме, на об'єкті нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_1, який па праві приватної власності належить ОСОБА_4, з метою відшукання та вилучення речей і документів ТОВ «РТ-Текс» в період з 01.01.2017 по 25.06.2018, а саме: договорів, контрактів, додаткових угод, специфікацій, додатків, накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, рахунків, сертифікатів якості, технічної, проектно-кошторисної документації, довідок про вартість виконаних робіт (послуг), актів прийому-передачі ТМЦ. Актів приймання виконаних робіт (послуг), платіжних документів, актів звірок, ділового листування, чорнових записів, чернеток, нотаток, записних книжок, блокнотів, а також печаток, штампів, комп'ютерної техніки, електронних та магнітних носіїв інформації.

В ході проведення обшуку були вилучені речі та документи, які належать ТОВ «РТ-Текс» та складено протокол обшуку.

У відповідності до ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Слідчий суддя зауважує, що будь-яке вилучення майна є обмеженням права власності особи, і виходячи з принципу недоторканності права власності, уповноважені особи які проводять обмеження даного права повинні діяти виключно в порядку та спосіб встановлені законом та чітко дотримуватись обмежень встановлених у вмотивованому судовому рішенні, яким дозволено певне обмеження права власності. Право особи якій надано дозвіл на проведення обшуку та вилучення речей та документів не є абсолютним та обмежується попереднім дозволом слідчого судді, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Виходячи з тексту ухвали слідчого судді, якою було надано дозвіл на обшук та вилучення речей та документів, слідчий та прокурор, при розгляді клопотання про надання дозволу на обшук, визначали предметом доказування в даному кримінальному провадженні саме незаконність фінансово господарських операцій між ТОВ «РТ-Текс» та ТОВ «Прєм'єр Сокс» (код ЄДРПОУ 37650977) та ПП «Прєм'єр Сокс» та просили надати дозвіл на відшукання та вилучення документів фінансово-господарської діяльності, які були складені вказаними суб'єктами господарювання та документів щодо реалізації товару громадянам виключно за період з 01.01.2017 по 25.06.2618 р. Оскільки саме ці правовідносини описувались у клопотанні та фігурували у доданих до нього документах. Отже відшукання документів щодо взаємовідносин цих підприємств і були визначені слідчим суддею як мета обшуку.

Відповідно до ч. 5 ст. 236 КПК України, обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку.

Виходячи з протоколу обшуку, слідчий описував та вилучав не конкретні документи, щодо яких надавався попередній дозвіл на вилучення, а папки та файли, які містять в собі певні документи без зазначення назв та реквізитів цих документів. З наданого протоколу обшуку слідчий суддя не може встановити чи знаходяться в середині папки документи, на вилучення яких надавався дозвіл, чи стосуються вони господарської діяльності зазначених в ухвалі підприємств та чи складені вони в період з 01.01.2017 по 25.06.2018 р. Оскільки окремий опис вилучених речей та документів не складався, хоча складання такого опису прямо передбачено ч. 9 ст. 236 КПК України, слідчий суддя не має можливості перевірити чи мають вилучені речі та документи доказове значення для даного кримінального провадження.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що вилучені речі та документи не охоплюються попереднім дозволом слідчого судді, а відтак, у відповідності до ч.7 ст. 236 КПК України усі вилученні речі та документи є тимчасово вилученим майном.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У відповідності до протоколу, обшук був розпочатий о 09-30 18.10.2018 року та закінчено о 03-22 год 19.10.2018 року. Таким чином, клопотання про арешт тимчасово вилученого майна мало бути подане слідчим до суду до 21.10.2018 року. З урахуванням того, що 21.10.2018 року є вихідним днем, строк звернення слідчого з клопотанням про арешт майна сплинув 22.10.2018 року.

У відповідності до ч.1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

За приписами ч.7 ст. 234 КПК України, при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження.

З системного аналізу даних норм вбачається, що оцінювання доказового значення для кримінального провадження та вилучення того чи іншого документу мають відбуватись в саме в процесі самого обшуку, а не після його завершення та складання протоколу, оскільки при вилученні речей та документів суцільним порядком без їх оцінки слідчим, порушується один з ґрунтовних приписів визначених ст. 16 КПК України - недоторканність права власності. Обшук є самостійною слідчою дією і він жодним чином не пов'язаний з такою слідчою дією як огляд.

У зв'язку з цим, слідчий суддя критично оцінює доводи слідчих та прокурора щодо того, що вони не мали можливості оглянути вилучені речі та документи оскільки вважає, що оцінювати доказову цінність для кримінального провадження вилучених речей та документів слідчий мав в ході обшуку.

Стосовно тверджень заявника про те, що надавався дозвіл на обшук однієї будівлі, слідчий суддя зазначає що у відповідності до ухвали слідчого судді від 10.10.2018 року про надання дозволу на обшук, дозвіл надавався на проведення обшуку в складських приміщеннях та офісі ТОВ «РТ-Текс», а саме, на об'єкті нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_1.

Зі змісту протоколу обшуку встановлено, що обшук проводився в приміщенні начальника цеху, яке розташоване в будівлі виробничого приміщення за адресою: АДРЕСА_1. (стор.2 протоколу обшуку). В даній будівлі був вилучений системний блок та папки з документами.

На третій сторінці даного протоколу зазначено, що при обшуку офісу ТОВ «РТ-Текс» встановлено, що офіс розташовано у глибині двору за адресою м. Рубіжне, б.47 б., являє собою одноповерхову будівлю.

При наданні дозволу на обшук слідчий суддя в ухвалі використав термін «об'єкт нерухомого майна», при цьому зазначений термін був використаний в однині. Тобто виходячи з цього слідчий суддя, надаючи дозвіл, мав на увазі один об'єкт нерухомого майна.

У відповідності до п. 2 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.6.2018 року №1141, адреса об'єкта нерухомого майна - ідентифікатор об'єкта нерухомого майна, який складається з назви адміністративно-територіальної одиниці (Автономна Республіка Крим, область, м. Київ та Севастополь), району, населеного пункту або селищної чи сільської ради, іменованого об'єкта (у разі наявності), назви вулиці (проспекту, бульвару, площі, провулку тощо), номера об'єкта нерухомого майна (будинку, будівлі, споруди тощо), номера корпусу та/або номера окремої частини об'єкта нерухомого майна (квартири, приміщення тощо). Виходячи з даної норми, термін «об'єкт нерухомого майна» законодавцем розуміється як окремий будинок, будівля, споруда. До того ж п. 7 зазначеної постанови містить чітко визначені законодавцем типи об'єктів нерухомого майна: земельна ділянка; підприємство; житловий будинок; будівля; споруда; квартира; житлове приміщення; нежитлове приміщення; об'єкт незавершеного будівництва; інший. З наданої декларації про готовність об'єкта до експлуатації встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1, побудоване та здано в експлуатацію виробниче приміщення по виробництву трикотажних ниток. Замовником даних робіт визначено ТОВ «РТ -ТЕКС»

З огляду на викладене, слідчий суддя погоджується з доводами скаржника, та вважає, що дозвіл на проведення обшуку надавався на один об'єкт нерухомого майна (будинок, будівлю, споруду), а не на два чи більше. В ході обшуку слідчий, діючий на підставі ухвали про надання дозволу на обшук, правомірно розпочав та провів обшук в будівлі виробничого приміщення, але незаконно, без дозволу слідчого судді провів обшук в іншій будівлі офісу.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що, в порушення вимог кримінального процесуального законодавства України, слідчий без дозволу на обшук в окремій будівлі офісу провів обшук та вилучення речей та документів. Клопотання про арешт тимчасово вилученого майна не було подано до слідчого судді протягом 48 годин після його вилучення ані слідчим, ані прокурором. Не було таке майно і повернуто особі, в якої його було вилучено, що свідчить про вчинення слідчим бездіяльності, яка підлягає оскарженню в порядку ч. 1 ст. 303 КПК України, у зв'язку з чим вбачається за необхідне задовольнити скаргу адвоката Чернобая С.С. та зобов'язати слідчого з ОВС третього ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Луганській області Баранова О.Ю., що здійснює досудове розслідування кримінального провадження №32018130000000020 від 03.08.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, негайно повернути володільцю майно, тимчасово вилучене 19.10.2018 року під час проведення обшуку в складських приміщеннях та офісі ТОВ «РТ-Текс», а саме, на об'єкті нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_1, який па праві приватної власності належить ОСОБА_4.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 167-169, 171, 236, 303, 306, 307, 309, 376, 532 КПК України, слідчий суддя -

у х в а л и в:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РТ-Текс» на дії слідчого з ОВС 3-го ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Луганській області Баранова О.Ю. щодо незаконного проведення обшуку та бездіяльність щодо неповернення тимчасово вилученого майна - задовольнити частково.

Зобов'язати слідчого з ОВС 3-го ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Луганській області Баранова О.Ю., який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32018130000000020 від 03.08.2018 року негайно повернути власнику ТОВ «РТ-Текс» вилучене у нього за адресою: АДРЕСА_1, майно згідно з переліком у протоколі обшуку від 18.10.2018 року.

В іншій частині скарги відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст складено 30.10.2018 року.

Слідчий суддя О. А. Воронкін