Постанова № 7766530, 29.12.2009, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2009 р. м. Чернівці Справа №2а-1918/09/2470

13:00

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Боднарюка О.В.,

при секретарі Федаш Л.Я.,

за участю:

представника позивача - Микитчук І.В.,

представника відповідача - не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Путильському районі Чернівецької області досільскогосподарського виробничого кооперативу "Гуцульські візерунки"про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Управління Пенсійного Фонду України в Путильському районі Чернівецької області звернулось до суду із адміністративним позовом про стягнення заборгованості по виплаті і доставці пільгових пенсій з сільськогосподарського виробничого кооперативу «Гуцульські візерунки» в сумі 8035,70 грн..

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що сільськогосподарський виробничий кооператив “Гуцульські візерунки” перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Путильському районі і є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування. У кооперативі працювало 3 осіб, яким призначена пільгова пенсія, відповідно до ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Відповідачем з липня по грудень 2009 року не відшкодовані витрати Пенсійного фонду України по виплаті та доставці пільгових пенсій ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в сумі 8035,70 грн. Дана заборгованість не була сплачена відповідачем добровільно, у звязку з чим порушені вимоги Закону України “Про пенсійне забезпечення”

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач в судове засідання потворно не зявився, належним чином повідомлений, причини неявки суду не повідомив. Суд вважає за можливе та доцільне розглянути справу без його участі, що відповідає вимогам ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Письмові заперечення відповідач на позов не подав.

Заслухавши пояснення сторони, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування ” від 09.07.2003 р. №1058-ІV, який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про обовязкове державне пенсійне страхування (далі Закон №1058-ІV).

Судом встановлено, що сільськогосподарський виробничий кооператив “Гуцульські візерунки” був включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 18 квітня 2000 року та є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п. “є”ч.1 ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, мають право робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років.

Судом встановлено, що у відповідача працювало троє працівників, які мають право на пільгову пенсію відповідно до ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення ”, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 Даний факт підтверджується пільговими довідками, які видані сільськогосподарським виробничим кооперативом “Гуцульські візерунки” на імя ОСОБА_1 про те, що вона дійсно працювала чесальниці чесального агрегату в цеху первинної переробки вовни повний робочий день з 01.11.74р. по березень 2003 р.; на імя ОСОБА_2 про те, що вона дійсно працювала на посаді прядильниці прядильних машин цеху первинної переробки вовни повний робочий день з 22.04.77р. по 01.10.02р.; на імя ОСОБА_3 про те, що вона дійсно працювала на посаді прядильниці прядильних машин цеху первинної переробки вовни повний робочий день з 09.12.74р. по 18.10.04р..

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за період з липня по грудень 2009 року виплатив зазначеним громадянам пільгові пенсії, витрати на виплату яких і доставку відповідачем не компенсовані, що призвело до виникнення недоїмки в сумі 8035,70 грн., що підтверджується розрахунками позовних вимог по відшкодуванню відповідачем витрат на доставку та виплату пільгових пенсій відповідно до п.п.“б”“з”ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” по СВК “Гуцульські візерунки”.

Відповідно до п.2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону №1058-ІV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць на посадах, що мають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Однак до запровадження пенсійного страхування через такі фонди призначення пенсій за віком на пільгових умовах здійснюється за нормами Закону України №1058-ІV, а саме у разі досягнення особою пенсійного віку та за наявності у неї трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”.

При цьому, згідно п.2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону №1058-ІV зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цього Закону.

Відшкодуванню підлягають фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. “б”“з”ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” у розмірі 100% цих витрат відповідачем з 01.01.2004 року (із дня набрання чинності Закону №1058-ІV). Тобто відшкодуванню підлягають витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених згідно з ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, незалежно від часу їхнього призначення, до досягнення працівниками пенсійного віку.

Крім того, порядок відшкодування підприємством витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.03р. №21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.01.04р. №64/8663 (далі - Інструкція).

Відповідно до п.п.6.4 п.6 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону №1058-ІV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го числа поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно із пунктом 6.1. Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону N1058. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону №1058, сплачуються одночасно із сплатою фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Зазначена сума не була сплачена відповідачем самостійно у терміни передбачені п.п.6.8 п.6 Інструкції, а тому визначається як сума страхових внесків, що своєчасно не сплачені страхувальником у визначені законодавством строки і вважається простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (недоїмкою), що дає право органу Пенсійного фонду звернутися з позовом про стягнення даної недоїмки до суду відповідно до ч.3 ст.106 Закону № 1058-ІV.

Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача суду, не подано.

Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте відповідач не надав доказів по сплаті заборгованості.

Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, обєктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 106 та п.2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” та ст.ст. 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу "Гуцульські візерунки" (ідентифікаційний код 05398467) на користь управління Пенсійного фонду України в Путильському районі Чернівецької області (код ЄДРПОУ 21430578) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 8035,41 гривень.

Постанову складено в повному обсязі 30 грудня 2009 року.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя О.В. Боднарюк