Рішення № 77658379, 31.10.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

31 жовтня 2018 р. № 2040/7011/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 16.04.2018 № 0124654-1307-2030 Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (код ЄДРПОУ: 39599198).

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем протиправно з огляду на здійснення невірного розрахунку вартості транспортного засобу, який є об’єктом оподатковування транспортним податком та не має відношення до належного позивачу транспортного засобу. Вказані обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 03.09.2018 року було прийнято справу до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позов, в якому останній проти заявленого позову заперечував та зазначив, що контролюючим органом було правомірно нараховану позивачу транспортний податок, останній є власником транспортного засобу, що є об’єктом оподаткування. Отже, на думку відповідача, відсутні підстави для задоволення позову.

Ухвалою суду від 27.09.2018 року ухвалено розгляд справи здійснювати з викликом учасників справи.

У судове засідання представник позивача прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.

ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу № 5677/18/002172 від 31.01.2018, укладеного з ТОВ «ВІП-ЕКСПЕРТ» набув право власності на вживаний автомобіль марки Toyota, модель Land Cruiser 200, 2016 року випуску, колір чорний, номер кузова НОМЕР_1, об’єм 4,5 двигун внутрішнього згорання, дизель, номерний знак НОМЕР_2, що також підтверджується і свідоцтвом про реєстрацію СХК 229231.

Матеріали справи свідчать, що 16.04.2018 року Головним управлінням ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення №0124654-1307-2030, яким відповідно до п. 267.6.2, п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України, визначено позивачу суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок в розмірі 25000,00 грн. за 2018 рік.

Судовим розглядом справи встановлено, що позивач скористувався належним йому правом на адміністративне оскарження шляхом звернення зі скаргою до Державної фіскальної служби України, однак у задоволенні такої скарги було відмовлено.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.

01.01.2015 року набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28.12.2014 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким згідно зі статтею 267 Податкового кодексу України було введено новий транспортний податок.

Відповідно положень норм названої статті платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування (підпункт 267.1.1).

Базою оподаткування відповідно до підпункту 267.3.1 є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до п.п.267.2.1 з чим п.п.267.2.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України викладено в новій редакції.

Відповідно до п.п 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України, в редакції, чинній на момент прийняття податкового повідомлення-рішення, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

Тобто, із набранням чинності вказаними положеннями Податкового кодексу України 01.01.2017, власники транспортних засобів, які з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року є платниками транспортного податку.

Суд зазначає, що відповідно до статті 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 01.01.2018 становить 3723,00 грн., а відтак, середньоринкова вартість автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) станом на 1 січня податкового (звітного) року, на 2018 рік, повинна становити 1396125,00 грн.

Пунктом 267.4 ст. 267 ПК України визначено, що ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Відповідно до п.п.267.5.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 ст.267 Податкового кодексу України передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Згідно п.п.267.6.2 п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності. Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Згідно п.п. 267.6.3 п. 267.6 ст. 267 ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, органи внутрішніх справ зобов'язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об'єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами. З 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ зобов'язані щомісяця у десятиденний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем реєстрації об'єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

Відповідно до п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 Податкового кодексу України сума визначеного транспортного податку фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Суд зазначає, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано до суду доказів того, що транспортний засіб марки Toyota, модель Land Cruiser 200, 2016 року випуску з об’ємом двигуна 4461 куб.см., дизель, має середньоринкову вартість понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

В той же час, представником відповідача у відзиві на позов та у наявних в матеріалах справи копіях доказів, а саме листі від 20.04.2018 року №3952/ФОП/20-40-13-07 вказано, що середньо ринкова вартість автомобіля належного позивачу у 2018 році складає 1859656,26 грн., а у рішенні про результати розгляду скарги від 25.07.2018 року №10808/С/99-99-11-02-01-14 вказано, що автомобіль за аналогічними характеристиками належному позивача , зазначений у переліку легкових автомобілів , які підлягають оподаткування транспортним податком у 2018 році, розміщеному на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку, протягом 2 років з року випуску.

Таким чином, суд враховує обставини того, що представником відповідача не надано до суду інформації стосовно того, яким саме чином було здійснено розрахунок вартості автомобіля належного позову.

Однак, суд зазначає, що з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що належний позивачу на праві власності автомобіль 2016 року випуску.

Відповідно до пп.14.1.220 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України рік виготовлення транспортного засобу – календарна дата виготовлення транспортного засобу (день, місяць, рік); для транспортних засобів, календарну дату виготовлення яких визначити неможливо, - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Суд зазначає, що під час судового розгляду справи встановлено, що день та місяць виготовлення транспортного засобу позивача встановити не вбачається можливим, а, відтак, з огляду на вищезазначене, рік виготовлення транспортного засобу позивача слід рахувати з 01.01.2016 року.

Отже, станом на 01.01.2018 року транспортний засіб позивача є таким, якому з року його випуску минуло більше 2 років, а отже під час розрахунку середньоринкової вартості слід застосовувати коефіцієнт за строком експлуатації для легкових автомобілів понад 2 до 3 років – 0,50.

Судовим розглядом встановлено, що позивач є власником транспортного засобу марки Toyota, модель Land Cruiser 200, 2016 року випуску з об’ємом двигуна 4461 куб.см., дизель, як встановлено з відомостей розміщених на офіційному веб - сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України станом на 23.08.2018 року середньоринкова вартість транспортного засобу позивача складає 1256524,50 грн., тобто менше ніж 1396125,00 грн.

При цьому, відповідно до Переліку легкових автомобілів, з року випуску яким минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2018 (звітного) року”, розміщеного на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, до цього переліку входить транспортний засіб марки Toyota, модель Land Cruiser 200, з об’ємом двигуна 4461 куб.см., дизель - до двох років.

Таким чином, слід дійти висновку, що транспортний засіб позивача марки Toyota, модель Land Cruiser 200, з об’ємом двигуна 4461 куб.см., дизель, 2016 року випуску не входить до вищевказаного переліку та, як наслідок, не є об’єктом оподаткування.

З огляду на встановлені під час судового розгляду справи обставини суд приходить до висновку, що транспортний засіб позивача не є об'єктом оподаткування у 2018 році, а отже податкове повідомлення - рішення від 16.04.2018 № 0124654-1307-2030 підлягає скасуванню.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_3.

Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 61166) до Головного управління ДФС у Харківській області (61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 16.04.2018 № 0124654-1307-2030.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 61166, код - 2938/510376) сплачену суму судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ - 39599198).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 05 листопада 2018 року.

Суддя Мельников Р.В.