Рішення № 77657742, 06.11.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2018 року №810/3630/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідності до ст. 50, 54, 67 Закону України № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов'язати Переяслав-Хмельницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 (включно) державну пенсію по інвалідності з розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю з розрахунку 75 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та у відповідності до ст. 50, 54, 67 Закону України № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням виплачених сум, з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з 01.01.2014 по 02.08.2014.

Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що вона є особою, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС та відноситься до 1-ї категорії. Оскільки позивач є інвалідом другої групи, то користується правами та пільгами, передбаченими Законом України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Позивач зазначає, що 23.03.2018 звернулася до Відповідача з письмовою заявою в якій прохала перерахувати і виплатити їй пенсію та додаткову пенсію у відповідності до Закону № 796-ХІІ за період з 01.01.2014р. по 02.08.2014р. В травні 2018 року відповідачем було надано позивачу відповідь за №512/06-01, яка на думку позивача абсолютно не відповідала суті звернення позивача, що свідчить про байдужість відповідальних осіб управління до соціально незахищених верств населення, халатність у виконанні своїх посадових обов'язків, небажання вникати в суть звернень пенсіонерів, інвалідів і підтримувати їх інтереси, а також виконувати вимоги позивача з перерахунку пенсії, в зв'язку з чим позивачка вимушена була звернутися до суду за захистом своїх прав.

Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на обставини викладені в письмовому відзиві від 27.08.2018 та просив суд відмовити позивачу в задоволенні вимог в повному обсязі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.07.2018 відкрито спрощене позовне провадження.

Ухвалою від 06.08.2018 суд перейшов до розгляду справи у порядку загального провадження.

Протокольною ухвалою від 12.10.2018 суд на підставі ч. 9 статті 205 КАС України перейти до подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та є інвалідом II групи (посвідчення серії А № 085353, витяг із акту огляду МСЕК № 065419), захворювання пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС та перебуває на обліку в Переяслав-Хмельницькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області та отримує пенсію по інвалідності від захворювання, пов'язаного з наслідками аварії на ЧАЕС та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну її здоров'ю.

Позивач, вважаючи, що їй невірно нараховано пенсію, звернулася до відповідача з заявою про її перерахунок, на що отримала відмову, оформлену листом від 05.04.2018 № 512/06-01.

Із вказаної відмови слідує, що позивач перебуває на обліку в Переяслав-Хмельницькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Київській області з 16.12.1997 та отримує пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків згідно Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідач, заперечуючи проти позову в письмовому відзиві, зазначив, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014 № 719-VII (далі Закон № 719-VII) не було передбачено жодних змін чи обмежень для застосування розмірів основної та додаткової пенсії, встановлених статтями 50, 54 вищезазначеного закону. Водночас, Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 31.07.2014 №1622-VII, який набрав чинності з 03.08.2014, розділ Прикінцеві положення Закону № 719-VII доповнено пунктом 6, яким, зокрема, встановлено, що норми і положення статей 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 Закону № № 719-VII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового русурсу Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2014 рік.

Таким чином, відповідач вважає, що саме Законом було змінено можливість здійснювати виплати в розмірах більших ніж наявний фінансовий ресурс, а також делеговано Кабінету Міністрів України визначення порядку та розмірів виплат вищевказаним категоріям громадян.

Враховуючи вищевикладене, Переяслав-Хмельницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Київській області вважає, що пенсія позивача за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 (включно) нараховувалась та виплачувалась відповідно до норм чинного законодавства у розмірах визначених постановами КМУ.

Позивач, вважаючи відмову відповідача в здійсненні перерахунку її пенсії незаконною, звернулась із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами спору, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступні обставини справи та норми законодавства.

У відповідності до ст. 14 Закону України № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон № 796-ХІІ) - позивач віднесена до І категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно з ч. 1 ст. 54 Закону № 796-ХІІ пенсії по інвалідності, яка наступила внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії в зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, отриманого в зоні відчуження в 1986-1990рр. в розмірі відшкодування фактичної шкоди здоров’ю, який визначається у відповідності з Законодавством.

Відповідно до ч.4 ст.54 Закону № 796-ХІІ в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів II групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

У відповідності до ч. 1 ст. 50 зазначеного Закону № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії І, які є інвалідами II групи, призначається щомісячна додаткова пенсія у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, на підставі ст.ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ позивач має право на призначення та отримання пенсії в розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Отже, новий мінімальний розмір пенсії по інвалідності, визначений Законом, залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Відповідно до ч. 1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисіу потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України № 796-ХІІ.

Держава взяла на себе відповідальність за шкоду завдану громадянам та зобов'язалася відшкодувати її за пошкодження здоров'я або втрату працездатності громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що визначено в ст. 13 Закону України № 796-ХІІ.

Відповідно до ч. З ст. 67 Закону України № 796-ХІІ, яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 50, 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1,2,3,4 категорій та розмір щомісячної компенсації сім ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Таким чином, підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму. Для здійснення такого перерахунку не вимагається подання будь-яких заяв про його здійснення.

Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ч. 2 ст. 19 Конституції України та законами України, тобто забезпечувати відповідні гарантії проти свавільного порушення прав, свобод та інтересів юридичних і фізичних осіб.

У період з 01 січня 2014 року по 03 серпня 2014 року положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» не було передбачено обмежень щодо застосування ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ.

Чинним залишався й Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Порядок).

Виходячи з принципу пріоритетності Закону № 796-ХІІ над підзаконним нормативно- правовим актом - Порядком, нарахування та виплата основної та щомісячної додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров'ю, повинно було здійснюватися у розмірі та на підставі ст. ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ.

А отже в період з 01.01.2014 р. по 02.08.2014р. позивач мала право на отримання пенсії та додаткової пенсії у розмірі, який встановлено вказаними статтями ст.ст. 50, 54, 67 Закону № 796-ХІІ.

Така правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена у постанові Верховного Суду України від 26 квітня 2016 року (справа № 285/4300/14-а) та у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року (справа № 619/2262/17).

Отже, позивач має право на реалізацію гарантій їй наданих ст.ст. 19, 46 Конституції України та має право на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст. 50,54 Закону № 796-ХІІ.

Згідно ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більм як за 3 роки перед зверненням за одержанням пенсії. Суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Стаття 46 Закону України 1058-ІУ від 9 липня 2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначала, що нарахуванні суми пенсій, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Суд звертає увагу на ч. 2 статті 77 КАС У країни, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, вищевикладене є підставою для визнання дій відповідача щодо призначення та виплати позивачу пенсії по інвалідності та додаткової пенсії у відповідності до ст.ст. 50, 54, 67 Закону № 796-ХІІ протиправними, а отже відповідач зобов'язаний зробити перерахунок та виплатити позивачу заборгованість з виплати пенсії та додаткової пенсії за період з 01.01.2014р. по 02.08.2014р., виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50, 54, 67 Закону № 796-ХІІ.

Разом з тим, вимога позивача про зобов'язання Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 (включно) державну пенсію по інвалідності з розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю з розрахунку 75 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та у відповідності до ст. 50, 54, 67 Закону України № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням виплачених сум, з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 не підлягає задоволенню, оскільки прохальна частина заяви про перерахунок, адресована відповідачу такої вимоги не містила.

За таких умов, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Таким чином, керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідності до ст. 50, 54, 67 Закону України № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язати Переяслав-Хмельницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 (включно) державну пенсію по інвалідності з розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю з розрахунку 75 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та у відповідності до ст. 50, 54, 67 Закону України № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням виплачених сум.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Терлецька О.О.