Ухвала суду № 77657001, 06.11.2018, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

06 листопада 2018 року м. Чернігівсправа № 927/646/18

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Книш Н.Ю., у судовій справі 927/646/18 розгляд якої здійснюється у порядку загального позовного провадження

за позовом: Талалаївської селищної ради

вул. Вокзальна, 3, смт. Талалаївка, Талалаївський район, Чернігівська область

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Авантаж 7»

АДРЕСА_1, 01042

до відповідача: Талалаївської сільської ради

вул. Незалежності, 8 с. Талалаївка, Ніжинський район Чернігівська область

про стягнення 969991грн 73 коп.

За участю представників учасників справи:

від позивача: 31.10.18 та 06.11.2018 - ОСОБА_1, представник, довіреність від 05.01.2018; ОСОБА_2, спеціаліст І категорії фінансового відділу Талалаївської селищної ради Талалаївського району Чернігівської області, довіреність від 11.10.2018; 31.10.2018 - ОСОБА_3 начальник фінансового відділу Талалаївської селищної ради Талалаївського району Чернігівської області, довіреність від 11.10.2018

від відповідача: 31.10.2018 та 06.11.2018 - ОСОБА_4, адвокат, довіреність №03 від 16.10.2018, ордер на надання правової допомоги серія ЧН №067901 від 16.10.2018; 31.10.2018 – ОСОБА_5 сільський голова, ОСОБА_6 головний бухгалтер Талалаївської сільської ради, довіреність №02 від 16.10.2018

від третьої особи: 31.10.2018 та 06.11.2018 - не прибув

У судовому засіданні 06.11.2018 відповідно до ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини ухвали.

Ухвала виноситься після оголошеної в судовому засіданні перерви з 31.10.2018 по 06.11.2018 відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України.

Талалаївською селищною радою подано позов до Талалаївської сільської ради про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 969991,73 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставне отримання відповідачем коштів – частини акцизного податку, за реалізовані обсяги пального на АЗС ТОВ «Авантаж 7» у другому півріччі 2017 року та 1 півріччі 2018 року. Позивач у позовній заяві вказує на те, що на території Талалаївської селищної ради в смт Талалаївка, Талалївського району за адресою: смт Талалаївка, вул. Степова, 2 діє автозаправна станція ТОВ «Авантаж 7», однак при її реєстрації, за зазначеною адресою, було невірно вказано КОАТУУ (вказано код території с. Талалаївка Ніжинського району, Чернігівської області - НОМЕР_1), внаслідок чого обсяг пального реалізованого на даній АЗС були помилково зараховані Талалаївській сільській раді при розрахунках частки для зарахування до бюджетів місцевого самоврядування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального у другому півріччі 2017 року та першому півріччі 2018 року. Ухвалою господарського суду від 17 вересня 2018 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №927/646/18 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17 жовтня 2018 року.

Крім того, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.09.2018 за ініціативою суду до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Авантаж 7». В підготовче засідання 17.10.2018 прибули уповноважені представники позивача та відповідача, в той же час представник третьої особи в підготовче засідання не прибув.

03.10.2018 на адресу Господарського суду Чернігівської області від відповідача надійшов відзив №230/03-08 від 02.10.2018. В поданому відзиві відповідач проти позову заперечує та зазначає, що до бюджету Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області зараховувався акцизний податок з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального протягом 2 півріччя 2017 р. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 №116 «Деякі питання зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування у 2018 році». За відсутності факту перерахування відповідачу коштів акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального, відповідач мав право на отримання додаткової дотації на утримання ДНЗ «Лелеченька» Талалаївської сільської ради. Натомість внаслідок ухвалених Кабінетом Міністрів України актів та на підставі наданих третьою особою даних , перерахування коштів акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального збільшило доходну частину бюджету Талалаївської сільської ради на відповідну суму і автоматично зменшило додаткову дотацію. Відповідач стверджує, що станом на 02.10.2018 згідно виписки Ніжинського УДКСУ на рахунку Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області залишок коштів – 10259,91 грн і їх фактично не достатньо для погашення суми в розмірі 984541,61 грн. Крім того, відповідач не погоджується з правовими підставами позовної заяви, якими він обґрунтовує позовні вимоги.

08.10.2018 від позивача надійшов лист №404 від 05.10.2018 з доказами направлення копії позовної заяви з додатками третій особі. Суд долучив подані документи до матеріалів справи.

17.10.2018 через відділ документального забезпечення суду (канцелярія) відповідачем подана заява №233/03-08 від 16.10.2018 про залучення Кабінету Міністрів України до участі у справі як третьої особи.

В обґрунтування поданої заяви відповідач посилається на те, що заявлені позовні вимоги стосуються питання розподілу коштів акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального, який безпосередньо здійснений Кабінетом Міністрів України, ч. 3 ст. 37 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» визначає, що Кабінет Міністрів України в порядку, визначеному законом, за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України, компенсує витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень Кабінету Міністрів України.

17.10.2018 через відділ документального забезпечення суду (канцелярія) відповідачем подано клопотання №233/03-08 від 16.10.2018 про закриття провадження у справі. В поданому клопотанні відповідач просить закрити провадження у справі, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначає, що до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом. Статтею 4 Господарського кодексу України, якою регламентовано розмежування відносин у сфері господарювання з іншими видами відносин, визначено, що не є предметом регулювання цього кодексу : - майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Цивільним кодексом України; - фінансові відносини за участю суб’єктів господарювання, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів. Таким чином, оскільки заявлені позивачем позовні вимоги безпосередньо стосуються бюджетних відносин, враховуючи те, що статтею 8 Господарського кодексу України регламентовано, що держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб’єктами господарювання, відповідач просить закрити провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.10.2018 підготовче засідання було відкладено на 31.10.2018. Ухвала від 17.10.2018 направлена учасникам справи рекомендованою кореспонденцією.

22.10.2018 від відповідача надійшло клопотання від 19.10.2018 вих. №236/03-08 про долучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом, документи долучено до матеріалів справи.

29.10.2018 від відповідача на адресу суду надійшло клопотання №246/03-09 від 26.10.2018 про долучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.

29.10.2018 на адресу Господарського суду Чернігівської області від позивача надійшов лист №455 від 25.10.2018. До вказаного листа позивачем додано відповідь на відзив №449 від 25.10.2018.

У поданій відповіді позивач повідомляє, що відповідно до ст. 43 та 43-1 розділу VI Бюджетного кодексу України 13,44 відсотка акцизного податку з виробленого в Україні пального та 13,44 відсотка акцизного податку з ввезеного на митну територію України пального у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, зараховуються до фонду бюджетів місцевого самоврядування автоматично, пропорційно до обсягу реалізованого суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пального на відповідній території. А отже кошти, що надійшли на рахунки Талалаївської сільської ради Ніжинського району у 2 півріччі 2017 року та 1 півріччі 2018 року, є безпідставно набутими та відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України підлягають перерахуванню до бюджету Талалаївської селищної ради Талалаївського району Чернігівської області, оскільки АЗС ТОВ «Авантаж 7» розташована о вул. Степова 2 в смт. Талалаївка Талалаївського району Чернігівської області, про що зазначено в статутних документах.

Окрім того, до листа №455 від 25.10.2018 позивачем додано пояснення №450 від 25.10.2018 на клопотання відповідача від 16.10.2018 про закриття провадження у справі. В поданому поясненні позивач наголошує, що предметом спору є не відносини які виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів, а повернення безпідставно набутих коштів. Таким чином, у позивача виникли всі передумови звернутися за для вирішення даного спору до господарського суду у відповідності із вимогами ст. 4 Господарського процесуального кодексу України та п. 6 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, де зазначається, що право на звернення до господарського суду мають органи місцевого самоврядування за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Позивачем до листа №455 від 25.10.2018 додано пояснення на заяву відповідача від 17.10.2018 про залучення Кабінету Міністрів України до участі у справі як третьої особи, в якій останній зазначає, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади та може бути позивачем та відповідачем у судах, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для здійснення його повноважень у спосіб, що передбачений конституцією та законами України. Статус третьої особи не зазначений в профільному законі та інших нормативних документах, а отже на думку позивача є неврегульованим, що може затягнути розгляд даного спору.

Як вбачається з доданого позивачем до листа №455 від 25.10.2018 мотивованого письмового пояснення №452 від 25.10.2018 щодо отримання суми компенсації у грудні 2017 року, позивач стверджує, що в наслідок того, що одним з платників податку (ТОВ «Авантаж 7») у заяві було невірно вказано код КОАТУУ, обсяги пального реалізованого на АЗС платника за адресою Чернігівська область Талалаївський район смт. Талалаївка вул. Степова, 2 було зараховано за кодом території, що відповідає с. Талалаївка Ніжинського району Чернігівської області. А внаслідок цього, для двох періодів (2 півріччя 2017 року та 1 півріччя 2018 року) було невірно визначено частки для зарахування до бюджетів місцевого самоврядування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального. Позивач зазначає, що у 2017 році дійсно відповідно до «Порядку зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до бюджетів місцевого самоврядування», затвердженого постановою КМУ №96 від 08.02.2018, було передбачено компенсацію із загального фонду державного бюджету бюджетам місцевого самоврядування. Постановою КМУ №726 від 20.09.2017 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2017 №96» було змінено методику розрахунку компенсації. Позивач стверджує, що сума відшкодування становила 601932,23 грн, у разі якщо б коефіцієнт було затверджено вірно, сума компенсації складала б 118523,00 грн. У 2018 році, відповідно до «Порядку зарахування частини акцизного податку до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування у 2018 році», затвердженого постановою КМУ №116 від 28.02.2018, компенсація не передбачена.

В ході підготовчого засідання представник відповідача підтримав вищевказані заяву та клопотання та просив їх задовольнити, а також наголосив, що позивачем подано відповідь на відзив із пропуском строку встановленого судом для її подачі.

Вислухавши пояснення представників сторін, переглянувши наявні у справі матеріали, суд з приводу заявленого відповідачем клопотання про закриття провадження у справі зазначає наступне, відповідно до ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судочинство здійснюється Конституційним судом України та судами загальної юрисдикції.

Відповідно до ст.125 Конституції України, система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації.

Статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що система судів загальної юрисдикції відповідно до Конституції України будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Згідно зі ст.22 Закону України «Про судоустрій і статус судів» місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності. За змістом ч. 3 цієї норми місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Підвідомчість справ загальним і господарським судам визначається законодавством, а у разі відсутності прямої вказівки закону застосовується принцип розмежування підвідомчості за суб'єктним складом.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до п. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

У відповідності до п. 1 ст. 12 Цивільного кодексу України, особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Позивач наполягає на тому, що відносини які виникли між сторонами регулюються ст. 1212 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спорах між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб’єкту законом;

6) спорах щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;

8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов’язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;

10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;

11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», за винятком спорів, пов’язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю;

12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень»;

13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

2. Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи:

1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;

2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства;

3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом;

4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об’єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.

3. Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Таким чином, до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників є суб'єктом владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Разом з тим участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак не кожен спір за участю суб'єкта владних повноважень є публічно-правовим.

Під час визначення предметної юрисдикції даної справи суд виходить із суті права та інтересу, за захистом якого звернувся позивач, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, обставин у справі.

За таких обставин, враховуючи суть спору, спрямовану на врегулювання інтересів сторін, позицію позивача, щодо предмету та підстав позовних вимог про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України і при цьому не оскаржується рішення суб’єкта владних повноважень (нормативно-правові акти чи індивідуальні акти), його дії чи бездіяльність, суд доходить висновку, що спір між сторонами належить розглядати в порядку господарського судочинства.

За таких обставин, суд доходить висновку, про відмову відповідачу в задоволенні клопотання від 16.10.2018 №233/03-08 про закриття провадження у справі за позовом Талалаївської селищної ради до Талалаївської сільської ради про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 969991 грн 73коп.

З приводу заяви відповідача про залучення Кабінету Міністрів України до участі у справі як третьої особи №233/03-08 від 16.10.2018 суд зазначає наступне.

За змістом ст. 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Також в ухвалі суд повинен вказати про те, на які права чи обов'язки третьої особи вплине судове рішення у справі.

Щодо тверджень позивача, якими він обґрунтовує свої заперечення, щодо залучення до участі у справі Кабінет Міністрів України в якості третьої особи суд зазначає, що відповідно ст. 37 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» останній може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема звертатися до суду, якщо це необхідно для здійснення його повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. Інтереси Кабінету Міністрів України у судах загальної юрисдикції представляє Міністерство юстиції України, якщо інше не передбачено законами України або актами Кабінету Міністрів України.

Разом з цим, жодним нормативно-правовим актом не позбавлено Кабінет Міністрів України, в разі необхідності для здійснення його повноважень, представництва інтересів держави у судах України, в тому числі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Відповідно до § 143 Регламенту Кабінету Міністрів України інтереси Кабінету Міністрів під час розгляду справ судами загальної юрисдикції (далі - суди) представляє Мін'юст, якщо інше не передбачено законами України або актами Кабінету Міністрів.

За приписами §144 Регламенту Кабінету Міністрів України документи, що надходять до Кабінету Міністрів, з питань розгляду судами справ, стороною або третьою особою в яких є Кабінет Міністрів, Секретаріат Кабінету Міністрів надсилає в день їх реєстрації Мін'юсту та органу виконавчої влади (підприємству, установі, організації), причетному до вирішення питання, що розглядається судом (далі - причетний орган), для підготовки необхідних матеріалів та документів Кабінету Міністрів.

Отже твердження позивача, якими він обґрунтовує свої заперечення, щодо залучення до участі у справі Кабінет Міністрів України в якості третьої особи спростовуються, зокрема, положеннями Регламенту Кабінету Міністрів України.

При вирішенні відповідного питання щодо наявності юридичного інтересу у третьої особи, суд з’ясовує, чи буде у зв’язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов’язки, або змінено її наявні права та/або обов’язки, або позбавлено певних прав та/або обов’язків у майбутньому. При цьому, у такої третьої особи має бути очевидним та безумовним зв’язок зі сторонами спору, або з однієї з них.

Проте, у даному випадку відповідачем не наведено належного обґрунтування та не подано доказів впливу рішення по даній справі на права та обов'язки Кабінету Міністрів України за результатами розгляду даної справи з підстав та предмету позову визначених позивачем.

При цьому, на переконання суду, внаслідок прийняття судового рішення по даній справі на Кабінет Міністрів України не буде покладено нових обов'язків, або позбавлено певних прав та/або обов’язків у майбутньому.

Відтак, суд не вбачає підстав для залучення Кабінету Міністрів України до участі у справі як третьої особи, і відповідно суд доходить висновку відмовити відповідачу в задоволенні заяви №233/03-08 від 16.10.2018 про залучення Кабінету Міністрів України до участі у справі як третьої особи.

Керуючись ст. 2, 4, 42, 46, 50, 231, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити відповідачу в задоволенні клопотання від 16.10.2018 №233/03-08 про закриття провадження у справі за позовом Талалаївської селищної ради до Талалаївської сільської ради про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 969991 грн 73коп.

2. Відмовити відповідачу в задоволенні заяви №233/03-08 від 16.10.2018 про залучення Кабінету Міністрів України до участі у справі як третьої особи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та оскарженню не підлягає.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://www.court.gov.ua. або в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст ухвали складено 07.11.2018.

Суддя Н.Ю.Книш