Рішення № 77655125, 05.11.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

05.11.2018 Справа №607/650/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Позняка В.М.,

за участю секретаря судового засідання Осів І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

В С Т А Н О В И В :

Позивач – публічне акціонерне товариство «Універсал банк» пред'явив до суду позов до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 11/134-К від 26 квітня 2007 року у розмірі 21 891,70 доларів США, з яких: 1548,14 доларів США – прострочена заборгованість по сумі кредиту; 17488,37 доларів США – сума тіла кредиту, яка стягується достроково; 2792,60 доларів США – сума простроченої заборгованості по відсоткам; 62,59 доларів США – сума нарахованих підвищених відсотків.

ОСОБА_3 обґрунтовано тим, що 26 квітня 2007 року згідно умов кредитного договору №11/134-К ОСОБА_1 отримав у ПАТ «Універсал банк» кредитні кошти в сумі 32500,00 доларів США, що підтверджується меморіальним валютним ордером № 144_2 від 26.04.2007 року та випискою по особовому рахунку позичальника. Кредитний договір передбачав надання кредиту за плату, процентна ставка за користування кредитними коштами становила 12,5 % річних. 11 квітня 2008 року з укладанням додаткової угоди до кредитного договору, сторони домовились, що починаючи з 14 квітня 2008 року проценти за користування кредитом нараховуються щоденно методом: факт/365. 10 травня 2009 року між позивачем та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода б/н до кредитного договору № 11/134-К, відповідно до умов якої сторони змінили розміри відсоткових ставок за користування кредитними коштами, а саме з 10 травня 2009 року позичальник зобов’язався сплачувати кредитору за користування кредитом в розмірі 8,22%. 05 червня 2009 року укладено додаткову угоду, відповідно до якої сторони підтвердили, що кредитор надав позичальнику грошові кошти в сумі 32500,00 дол. США, а позичальник прийняв та належним чином використав ці грошові кошти, а також зобов'язався повернути суму кредиту та сплатити проценти за користування коштами у наступному порядку: з 05 червня 2009р. по 09 травня 2010р. включно, за користування кредитом проценти, без порушення встановленого строку погашення кредиту у розмірі «базової процентної ставки», яка визначена на рівні 8,22% річних; з 10 травня 2010р. за користування кредитом проценти у розмірі 14,11% річних. Разом з тим, з підписанням даної додаткової угоди, позичальник підтвердив правомірність нарахування процентів за користування кредитом та факт їх сплати в добровільному порядку в період з 15 липня 2008 року по 05 червня 2009 року включно на рівні 12,95% річних. 19 травня 2014 року між сторонами укладено додаткову угоду, відповідно до якої вони домовились внести зміни до договору, згідно яких, позичальник зобов’язався сплатити проценти за користування коштами з 19 травня 2014р. по 09 травня 2015р. включно, за користування кредитом проценти, без порушення встановленого строку погашення кредиту у розмірі «базової процентної ставки», яка визначена на рівні 8,6% річних та починаючи з 10 травня 2015р. у розмірі «базової процентної ставки», збільшеної на 4, 69% річних (8,6 + 4,69 = 13,29%). 24 липня 2015 року між ПАТ «Універсал банк» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода, відповідно до якої сторони змінили розміри відсоткових ставок та строки їх застосування за користування кредитними коштами, а саме: з 24 липня 2015р. по 09 січня 2016р. включно, позичальник зобов'язався сплачувати кредитору за користування кредитом проценти, без порушення встановленого строку погашення кредиту у розмірі «базової процентної ставки», яка визначена на рівні 8,00% річних, а з 10 січня 2016р. у розмірі «базової процентної ставки», збільшеної на 5,29% річних (8,00 + 5,29 = 13,29%). 13 квітня 2016 року була укладена додаткова угода відповідно до якої змінено розміри відсоткових ставок та строки їх застосування за користування кредитними коштами, а саме: з 13 квітня 2016р. по 09 квітня 2017р. включно погашення кредиту у розмірі «базової процентної ставки», яка визначена сторонами на рівні 8,00% річних та починаючи з 10 квітня 2017р. у розмірі «базової процентної ставки», збільшеної на 5, 29% річних (8,00 + 5,29 = 13,29%). Згідно п. 2.3 додаткової угоди від 13 квітня 2016р., позичальник зобов'язався здійснювати погашення кредиту та процентів шляхом сплати щомісячних платежів в останній робочий день, що передує 10 числу кожного місяця згідно графіку погашення кредиту. Станом на 26 жовтня 2017 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 11/134-К від 26 квітня 2007 року становить 21891,70 доларів США, з яких: 1548,14 доларів США – прострочена заборгованість по сумі кредиту; 17488,37 доларів США – сума тіла кредиту, яка стягується достроково; 2792,60 доларів США – сума простроченої заборгованості по відсоткам; 62,59 доларів США – сума нарахованих підвищених відсотків. З метою забезпечення виконання зобов’язань позичальника за кредитним договором, 13 ківтня 2016 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір поруки від 13.04.2016 року, відповідно до якого остання зобов’язалась перед ПАТ «Універсал Банк» відповідати по усіх зобов’язаннях ОСОБА_1, що виникли з кредитного договору № 11/134-К від 26.04.2007 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_1, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. ПАТ «Універсал банк» вживались заходи досудового врегулювання спору, так, 16 серпня 2017 року ОСОБА_2 була направлена письмова вимога № 2496/61ГО від 10 серпня 2017 року про сплату заборгованості, однак відповідач не відреагував на вимогу, внаслідок чого поточна сума заборованості перед позивачем продовжує зростати. На підставі викладеного, у зв’язку із порушенням відповідачами умов кредитного договору та договору поруки позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором та суму сплаченого судового збору.

У судове засідання представник позивача не з’явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечив.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися. Відзиву на позов від відповідачів не надходило. За вказаних обставин суд приходить до переконання, що згідно з ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача згідно з поданою ним письмовою заявою не заперечив проти такого вирішення справи, та відповідно до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що між ПАТ «Універсал банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 11/134-К, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит розмірі 32500,00 доларів США, терміном на 240 місяців, з процентною ставкою 12,5 % та кінцева дата погашення кредиту – 25 квітня 2027 року.

Пунктом 4.2 договору № 11/134-К передбачено, що для видачі кредиту банк відкриває позичальнику позичковий рахунок та рахунок для нарахування та сплати процентів. Кредит надається позичальнику у готівковій або безготівковій формі.

Відповідно до п. 4.3 договору № 11/134-К датою видачі кредиту вважається день списання коштів з позичкового рахунку (утворення строкової заборгованості по позичковому рахунку).

Згідно із п. 4.4 договору № 11/134-К проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня видачі кредиту по день його повернення за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. Сплата процентів здійснюється позичальником не пізніше 10-го числа наступного за звітним місяцем.

Умовою пункту 4.5 вказаного договору визначено, що сплата позичальником заборгованості по кредиту здійснюється відповідно до графіку погашення заборгованості по кредиту (додаток №1), який є невід’ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 6.1.1 договору № 11/134-К позичальник зобов’язується своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені даним договором терміни, а також виконати інші свої зобов’язання згідно даного договору.

Пунктом 6.1.2 договору № 11/134-К визначено, що грошові кошти, які направляються на виконання зобов’язань, передбачених цим договором, перераховуються в наступному порядку: а) в першу чергу – для сплати процентів за кредит; б) в другу чергу – сплата штрафних санкцій та пені; в) в третю чергу – погашення основної суми кредиту.

Згідно із п. 6.1.4 договору № 11/134-К позичальник зобов’язаний при настанні випадків передбачених п.п. 10.3-10.4 даного договору, достроково погасити заборгованість по кредиту та процентах в повному розмірі, а також оплатити всі суми пені і штрафів. Невиконання позичальником зобов’язань, передбачених цим пунктом, є підставою для примусового стягнення всієї заборгованості за даним договором.

Відповідно до укладеної додаткової угоди до кредитного договору від 11 квітня 2008 року, сторони домовились, що починаючи з 14 квітня 2008 року, проценти за користування кредитом нараховуються щоденно методом: факт/365.

10 травня 2009 між позивачем та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду згідно якої сторони змінили розміри відсоткових ставок за користування кредитними коштами, а саме з 10 травня 2009 року ОСОБА_1 зобов'язався сплачувати банку за користування кредитом в розмірі 8,22 % річних в порядку на умовах та в строки, визначені цим договором.

05 червня 2009 року між позивачем та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода №б/н до кредитного договору №11/134-К від 26 квітня 2007р., відповідно до якої сторони домовились внести зміни до договору, виклавши текст договору у наступній редакції, згідно п. 1.1. кредитного договору сторони підтвердили, що кредитор надав позичальнику на умовах цього договору грошові кошти в сумі 32500,00 дол. США, а позичальник прийняв та належним чином використав ці грошові кошти, а також зобов'язався повернути суму кредиту та сплатити проценти за користування коштами у наступному порядку: п. 1.1.1. з 05 червня 2009р. по 09 травня 2010р. включно, позичальник зобов'язався сплачувати кредитору за користування кредитом проценти, без порушення встановленого строку погашення кредиту у розмірі «базової процентної ставки», яка визначена сторонами на рівні 8,22% річних (надалі базова процентна ставка); п. 1.1.2. з 10 травня 2010р. до 09 травня 2015 року позичальник зобов'язався сплачувати кредитору за користування кредитом проценти, без порушення встановленого строку погашення кредиту у розмірі 14,11% річних. Разом з тим, з підписанням даної додаткової угоди, позичальник підтвердив правомірність нарахування кредитором процентів за користування кредитом та факт їх сплати позичальником в добровільному порядку в період з 15 липня 2008 року по 05 червня 2009 року включно на рівні 12,95% річних.

19 травня 2014 року між позивачем та ОСОБА_4 була укладена додаткова угода №б/н до кредитного договору №11/134-К від 26 квітня 2007р., відповідно до якої сторони домовились внести зміни до договору, виклавши текст договору у наступній редакції, зокрема, в п. 1.1. кредитного договору сторони підтвердили, що кредитор надав позичальнику на умовах цього договору грошові кошти в сумі 32500, 00 дол. США, а позичальник прийняв та належним чином використав ці грошові кошти, а також зобов'язався повернути суму кредиту та сплатити проценти за користування коштами у наступному порядку: з 19 травня 2014р. по 09 травня 2015р. включно позичальник зобов'язався сплачувати кредитору за користування кредитом проценти, без порушення встановленого строку погашення кредиту у розмірі «базової процентної ставки», яка визначена сторонами на рівні 8,6% річних (надалі базова процентна ставка), а з 10 травня 2015р. позичальник зобов'язався сплачувати кредитору за користування кредитом проценти, без порушення встановленого строку погашення кредиту у розмірі «базової процентної ставки», збільшеної на 4, 69% річних (8,6 + 4,69 = 13,29%).

24 липня 2015 року між ПАТ «Універсал банк» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода №б/н до кредитного договору №11/134-К від 26 квітня 2007р., відповідно до якої сторони змінили розміри відсоткових ставок та строки їх застосування за користування кредитними коштами, а саме: з 24 липня 2015р. по 09 січня 2016р. включно, позичальник зобов'язався сплачувати кредитору за користування кредитом проценти, без порушення встановленого строку погашення кредиту у розмірі «базової процентної ставки», яка визначена сторонами на рівні 8,00% річних; починаючи з 10 січня 2016р. - у розмірі «базової процентної ставки», збільшеної на 5,29% річних (8,00 + 5,29 = 13,29%).

13 квітня 2016 року, між позивачем та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода №б/н до кредитного договору №11/134-К від 26 квітня 2007р., відповідно до якої сторони змінили розміри відсоткових ставок та строки їх застосування за користування кредитними коштами, а саме: з 13 квітня 2016р. по 09 квітня 2017р. включно, позичальник зобов'язався сплачувати кредитору за користування кредитом проценти, без порушення встановленого строку погашення кредиту у розмірі «базової процентної ставки», яка визначена сторонами на рівні 8,00% річних, а з 10 квітня 2017р. позичальник зобов'язався сплачувати кредитору за користування кредитом проценти, без порушення встановленого строку погашення кредиту у розмірі «базової процентної ставки», збільшеної на 5,29% річних (8,00 + 5,29 = 13,29%).

Згідно п. 2.3 додаткової угоди від 13 квітня 2016р. позичальник зобов'язався здійснювати погашення кредиту та процентів шляхом сплати щомісячних платежів в останній робочий день, що передує 10 числу кожного місяця згідно графіку погашення кредиту.

У зв'язку із порушенням зобов'язань ОСОБА_1 щодо сплати заборогованості по кредиту та нарахованих по ньому процентів у останнього виник обов'язок повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти, тому сума заборгованості за кредитом станом на 26 жовтня 2017 складає 21891,70 доларів США з яких: прострочена заборгованість по кредиту 1548 доларів США; сума дострокового стягнення кредиту 17488,37 доларів США; заборгованість по відсотках 2792,60 доларів США; заборгованість по підвищеним відсоткам 62,59 доларів США.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин» від 30.03.2012 №5 у разі, якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позичальник) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам ст. 533 ЦК України.

Згідно положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до укладеного між сторонами договору та ст.ст. 1049, 1050 та 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.

За нормами ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник зобов’язувався повертати кошти частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позичкодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишився та сплати процентів.

Для забезпечення виконання умов зобов'язання ОСОБА_1 13 квітня 2016 між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір поруки б/н, відповідно до умов якого поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник за всіма зобов'язаннями останнього, включаючи повернення основної суми боргу сплати процентів, комісій, пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору. Поручитель засвідчив, що йому добре відомі усі умови основного договору та він погоджується з ними.

Згідно п. 2.1 вказаного договору поруки, у випадку невиконання боржником своїх зобов’язань за основним договором кредитор має право пред’явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов’язковими до виконання поручителем з дати відправлення кредитором йому такої вимоги та/або дати її вручення поручителю.

Відповідно до ст. 554 ЦК України та п. 1.4 договору поруки відповідальність поручителя і боржника є солідарною.

Згідно п. 4.2 договору поруки від 13 квітня 2016 року, порука припиняється якщо кредитор протягом трьох років з дня настання терміну виконання боржником основного зобов'язання за основним договором не пред'явить вимоги до поручителя.

Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 ЦК України).

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, та кредитором боржника.

Відповідно до частини першої ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

10 серпня 2017 відповідачу ОСОБА_1 було направлено вимогу про дострокове погашення суми заборгованості на адресу, яка була вказана при укладені кредитного договору.

Однак, боржником не виконано зобов'язань, визначених договором, порушено умови щодо погашення кредиту та нарахованих відсотків за його користування, що підтверджується розрахунком суми заборгованості по договору.

Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Якщо умовами договору кредиту передбачені окремі самостійні зобов'язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов'язку, то у разі неналежного виконання позичальником цих зобов'язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Таким чином, у разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачі своїх зобов'язань за договором належним чином не виконували, перестали сплачувати щомісячні платежі з погашення кредиту та процентів.

Станом на дату розгляду справи сторонами не подано, а судом не здобуто доказів погашення заборгованості.

На підставі наведеного суд, оцінивши докази у їх сукупності, дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вомог, а тому вони підлягають задоволенню.

Обставини наведені в позовній заяві та додані до неї докази не спростовані відповідачами, які не скористалися своїм процесуальним правом подати відзив (заперечення) на позовну заяву та докази на спростування заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на відповідача.

Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідачів підлягає солідарне стягнення судового збору на користь позивача у розмірі 9147 грн. 33 коп.

На підставі викладеного, керуючись вимогами, п. 17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» ст.ст. 525, 526, 553, 554, 559, 628, 1054 ЦК України; ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 353 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_3 публічного акціонерного товариства «Універсал банк» (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ - 21133352) до ОСОБА_1 (46000, м. Тернопіль, вул. 15 Квітня, 35/155, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1), ОСОБА_2 (46000, м. Тернопіль, вул. 15 Квітня, 35/155, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2) про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (46000, м. Тернопіль, вул. 15 Квітня, 35/155, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1), ОСОБА_2 (46000, м. Тернопіль, вул. 15 Квітня, 35/155, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2) в користь публічного акціонерного товариства «Універсал банк» (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ - 21133352) суму заборгованості за кредитним договором № 11/134-К від 26 квітня 2007 року в розмірі 21891 (двадцять одна тисяча вісімсот дев’яносто один) доларів США 70 (сімдесят) центів, з яких 1548,14 доларів США – прострочена заборгованість по сумі кредиту; 17488,37 доларів США – сума тіла кредиту, яка стягується достроково; 2792,60 доларів США – сума простроченої заборгованості по відсоткам; 62,59 доларів США – сума нарахованих підвищених відсотків.

Стягнути з ОСОБА_1 (46000, м. Тернопіль, вул. 15 Квітня, 35/155, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1), ОСОБА_2 (46000, м. Тернопіль, вул. 15 Квітня, 35/155, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2) в користь публічного акціонерного товариства «Універсал банк» (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ - 21133352) по 4573 (чотири тисячі п’ятсот сімдесят три) гривні 66 (шістдесят шість) копійок понесеного судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Заочне рішення може бути переглянуте Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Тернопільського міськрайонного суду

Тернопільської області ОСОБА_3