Рішення № 77655123, 01.11.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.11.2018 Справа №607/4590/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Позняка В.М.,

з участю секретаря судового засідання Осів І.В.,

представника позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання права вкладника за договором банківського вкладу (депозиту), визнання права на відшкодування заборгованості за вкладом та зобов’язання включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів у межах гарантованої суми відшкодування за договором до свого провадження,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 пред’явила до суду позов до ПАТ «Дельта Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог – Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк», в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просила визнати за нею право вкладника за договором № 017-19553-250215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від ОСОБА_1» у доларах США, укладеного 25 лютого 2015 року з ПАТ «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи відділення ПАТ «Дельта Банк» в м. Тернополі на вклад в сумі 5000 доларів США; визнати за нею право на відшкодування заборгованості за вкладом в розмірі 5000 доларів США за вказаним договором; зобов’язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» включити її до переліку вкладників, які мають право відшкодування коштів в межах гарантованої суми відшкодування за договором № 017-19553-250215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від ОСОБА_1» у доларах США, укладеного 25 лютого 2015 року з ПАТ «Дельта Банк» за вкладом в сумі 5000 доларів США.

В обґрунтування позовних вимог в заявах по суті справи (позовній заяві, запереченні на відзив), позивач вказує, що 25 лютого 2015 року між нею та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір банківського вкладу № 017-19553-250215 «Найкращий від ОСОБА_1» в сумі 5000 дол. США. Строк повернення коштів за договором настав 26 травня 2015 року. 02 березня 2015 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 51, яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» - ОСОБА_3 Тимчасову адміністрацію було запроваджено строком на три місяці з 03 березня 2015 року по 02 червня 2015 року включно, рішенням виконавчої дирекції Фонду № 147 від 03 серпня 2015 року продовжено строки здійснення тимчасової адміністрації до 02 жовтня 2015 року. 02 жовтня 2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 181 прийнято рішення «Про початок здійснення процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації АТ «Дельта Банк» та призначено уповноважену особу Фонду – ОСОБА_3 з 05 жовтня 2015 року до 04 жовтня 2017 року. ОСОБА_4 виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20 лютого 2017 року № 619 продовжено строки здійснення процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» на два роки до 04 жовтня 2019 року, та продовжено повноваження ліквідатора ОСОБА_3 на два роки до 04 жовтня 2019 року. Вказує, що вона як вкладник, зверталася до Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» щодо включення її до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», яким гарантовано право на відшкодування заборгованості за вкладом за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми відшкодування. Однак в повідомленні від 23 вересня 2015 року відповідачем їй було повідомлено, що відповідно до рішення Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб договір банківського вкладу є нікчемним з підстав, визначених у п. 7 ч. 3 ст. 38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Позивач вказує, що обставини щодо наявності визначених ч. 3 ст. 38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підстав нікчемності правочину не підтверджено належними доказами, та відповідачем не обгрнутовано, та не наведено вимог чинного законодавства, які було порушено позивачем у зв’язку з укладенням Договору № 017-19553-250215 банківського вкладу «Найкращий від ОСОБА_1» у доларах США. Окрім того, вказує, що із умов договору та вимог Закону, які мають вищу юридичну силу в порівнянні з прийнятими локальними нормативними актами, не визначено застережень щодо неможливості зарахування грошових коштів, які надійшли до банку на ім’я вкладника від іншої особи. Вказує, що банк прийняв грошові кошти у доларах США від третьої особи та уклав договір банківського вкладу із позивачкою, про можливі ризики вкладника не повідомив, тому такі ризики взяв під свою відповідальність. Таким чином, вважає, що Уповноваженою особою Фонду неправомірно визнано договір нікчемним та не включено її до переліку вкладників, і як наслідок Фондом не включено позивача до загального реєстру вкладників і не відшкодовано кошти за рахунок Фонду. 03 листопада 2015 року нею заявлені кредиторські вимоги в порядку 4-ї черги. На даний час кошти за договором № 017-19553-250215 банківського вкладу в сумі 5000 доларів США не повернуті.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 лютого 2018 року замінено первісного відповідача у вказаній цивільній справі - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб належним відповідачем – Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» ОСОБА_3; залучено до участі у цивільній справі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб – як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача.

Від представника відповідачів – АТ «Дельта Банк» та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у АТ «Дельта Банк» ОСОБА_3 – ОСОБА_5 надійшли відзиви на позов, в яких відповідачі заперечують проти задоволення позовних вимог, вважають їх безпідставними, виходячи з наступного. Вказують, що з 03 березня 2015 року діяльність банку щодо виплати коштів за договорами банківського вкладу здійснюється на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який передбачає, що введення тимчасової адміністрації та відкриття ліквідаційної процедури стосовно банку – це заходи, наслідком яких є спеціальний порядок повернення коштів вкладників. Відповідно до норм зазначеного Закону, Уповноважена особа у визначені строки складає перелік вкладників, які мають на відшкодування коштів за рахунок Фонду, та зобов’язана протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними. За результатами перевірки договір № 017-19553-250215 строкового банківського вкладу «Найкращий від ОСОБА_1» в доларах США від 25 лютого 2015 року був визнаний нікчемним, як такий, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки перевіркою встановлено, що зазначені операції здійснювалися шляхом перерахування грошових коштів в іноземній валюті з поточних рахунків одних фізичних осіб на вкладні (депозитні) рахунки інших фізичних осіб в період дії Постанови Національного банку України № 692/БТ від 30 жовтня 2014 року «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії проблемних», якою Банку було заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом. Вказана постанова була доведена АТ «Дельта Банк» 15 січня 2015 року, тому перевірці підлягали саме договори, що були укладені після 16 січня 2015 року, а договір банківського вкладу, який є предметом спору, укладений саме в цей період – 25 лютого 2015 року. Договір банківського вкладу містить умову, що зарахування Вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в Банку, або готівкою через касу Банку. Окрім того, відповідно до п. 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк», затверджених ОСОБА_4 директорів АТ «Дельта Банк» від 20 березня 2013 року, з якими позивач був ознайомлений, зарахування на вкладний (депозитний рахунок) грошових сум для вкладника від третьої особи не допускається, а фактично кошти вносилися третіми особами. Окрім того, вказує, що правовою підставою для підтвердження права власності на кошти за договором банківського кладу та права відшкодування коштів за вкладом має бути наявність права на відповідний вклад, що має підтверджуватися банківським документом, зокрема, квитанцією про внесення коштів або платіжного доручення про перерахування коштів на депозитний рахунок. При цьому, позивачем підтвердження про внесення ним особисто вкладу не надано. Зазначає, що Наказом тимчасової адміністрації АТ «Дельта Банк» № 813 «Щодо заходів, пов’язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів за вкладними операціями» від 16 вересня 2015 року було вирішено застосувати наслідки нікчемності Договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», за якими було здійснено перерахування коштів на вклади третіми особами та повернути кошти третім особам. Станом на даний час судового рішення про визнання оспорюваного договору дійсним судом не прийнято. Вказує, що позивачем не доведено факту порушення особистих своїх прав, оскільки не надав підтвердження, що кошти по договору банківського вкладу внесені ним особисто, так як це зазначено в договорі та є його власністю, тому підстав для задоволення позову немає. Обраний позивачем спосіб захисту не відповідає засадам ст. 15, 16 ЦК України.

Окрім того, від представника відповідача надійшла заява про закриття провадження у цивільній справі № 607/4590/17-ц на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. Заява мотивована тим, що з позовної заяви вбачається, що позовні вимоги адресовані Уповноваженому Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» ОСОБА_3, а згідно п. 1 ч. 3 ст. 16 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», позови, подані проти працівників Фонду, вважаються позовами, поданими проти Фонду. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об’єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Таким чином, спір, де позовні вимоги заявлені до Уповноваженої особи Фонду має ознаки публічно-правового спору та у спірних правовідносинах є суб’єктом владних повноважень в розумінні ст. 3, 4, 5 та 19 КАС України, а тому такі позовні вимоги належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою судді Сташків Н.М. від 25 квітня 2017 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі.

При постановленні зазначеної ухвали суд керувався вимогами ЦПК України, в редакції, яка була чинною станом на день її постановлення.

15 грудня 2017 року набрав чинності ОСОБА_6 України №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Відповідно до вимог п. 9 ч. 1 розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Позняка В.М. від 30 травня 2018 року вказану цивільну справу прийнято до свого провадження. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Пдготовче судове засідання призначено на 11 год. 30 хв. 20 червня 2018 року.

Протокольною ухвалою суду від 20 червня 2018 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підтсав, викладених у ньому та просив його задовольнити.

Представники відповідачів в судове засідання не з’явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. При цьому, ними було подано відзиви на позов.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини:

25 лютого 2015 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (далі - Банк) та ОСОБА_2 (Вкладник) було укладено Договір № 017-19553-250215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від ОСОБА_1» у доларах США з наступними умовами:

-сума вкладу складає 5000 доларів США (п. 1.2);

-вклад залучається на строк із моменту зарахування вкладу на рахунок, вказаний в п. 1.6. цього Договору та по 26 травня 2015 року включно (п. 1.3);

-процентна ставка на суму вкладу становить 5,5 % річних (п. 1.4.);

-банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний рахунок) № 26301113042933 (п. 1.6);

-зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного рахунку вкладника), відкритого в Банку або готівкою через касу Банку в день укладення сторонами цього Договору. У разі якщо в день укладення сторонами цього Договору вкладник не здійснить перерахування коштів, що становлять суму вкладу на рахунок, цей договір вважається таким, що не був укладений (п. 1.8);

-у разі закінчення строку залучення вкладу, зазначеного в п. 1.3. даного договору, або в разі дострокового припинення дії цього Договору, вклад виплачується шляхом зарахування на поточний рахунок, операції за якими можуть здійснюватись із використанням електронних платіжних засобів № 26203703771790, відкритий на ім’я вкладника в установі Банку (п. 1.8);

-із підписанням цього договору вкладник засвідчує, що він ознайомлений з правилами та погоджується вважати обов’язковими для застосування до взаємовідносин, які виникли на підставі цього договору (п. 2.2.);

-підпис вкладника на цьому примірнику договору є письмовим підтвердженням того, що вкладник в день укладення цього договору отримав свій примірник договору, а також один примірник діючих Правил Банку (п. 2.3).

Як вбачається з платіжного доручення в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності № 46450521 від 25 лютого 2015 року, ОСОБА_7 зарахував 5000 доларів США на рахунок ОСОБА_2 № 26301113042933.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року № 150 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02 березня 2015 року № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк», відповідно до якого з 03 березня 2015 року у Банку запроваджено тимчасову адміністрацію.

12 червня 2015 року ОСОБА_2 звернулася до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» ОСОБА_3 з заявою про надання інформації щодо невиплати їй відшкодування коштів за договорами № 016-19553-250215 від 25 лютого 2015 року та № 017-19553-250215, укладеними з ПАТ «Дельта Банк».

Згідно відповіді Тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта Банк» за № 05-3004304 від 16 червня 2015 року, адресованої ОСОБА_2, адресата повідомлено, що за рахунками, відкритими на її ім’я в Банку операції щодо виплат тимчасово обмежені на час тимчасової адміністрації та здійснюється перевірка за рахунками, відкритими на її ім’я в Банку.

Згідно повідомлення Тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта Банк» № 8821/2420 від 23 вересня 2015 року, ОСОБА_2 повідомлено про нікчемність Договору банківського вкладу (депозиту) № 017-19553-250215 від 25 лютого 2015 року, укладеного між АТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2, згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 02 жовтня 2015 року № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати АТ «Дельта Банк».

ОСОБА_4 Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 жовтня 2015 року № 181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку» розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно; призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «Дельта Банк» ОСОБА_3 на два роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року.

03 листопада 2015 року ОСОБА_2 направила Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» ОСОБА_3 кредиторську вимогу, в якій просила визнати її кредитором АТ «Дельта Банк» за заборгованістю, що виникла за всіма Договорами, укладеними між нею та АТ «Дельта Банк» та за іншими видами заборгованості у сумі всіх належних їй коштів. Належні їй кошти просила перерахувати на її рахунок, відкритий в АТ Ощадбанк.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв’язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступних висновків.

Так, правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; ОСОБА_6 № 4452-VI). ОСОБА_6 є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.

За змістом ст. 3 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону № 4452-VI основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Для цього Фонд наділено відповідними функціями, передбаченими ч. 2 ст. 4 Закону № 4452-VI, серед яких, зокрема, ведення реєстру учасників Фонду; здійснення заходів щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснення заходів щодо інформування громадськості про функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників, підвищення рівня фінансової грамотності населення відповідно до цього Закону.

Крім того, відповідно до ст. 6 Закону № 4452-VI Фонд наділено повноваженнями видавати нормативно-правові акти, що підлягають державній реєстрації у порядку, встановленому законодавством, з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами.

За змістом п. 17 ч. 1 ст. 2 цього Закону уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

За приписами ч. 1 ст. 54 Закону № 4452-VI рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.

Таким чином, нормативно-правове регулювання статусу Фонду та його місце в системі гарантування вкладів фізичних осіб дозволяє зробити висновки, що Фонд є суб'єктом публічного права, створений з метою реалізації публічних інтересів держави у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, здійснює нормативне регулювання, тобто наділений владними управлінськими функціями та є суб'єктом владних повноважень.

Так, згідно з ч. 1, 2 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до ч. 4 ст. 26 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх уповноваженим представникам чи спадкоємцям у національній валюті України з наступного робочого дня після затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстру вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування.

Отже, правовідносини між Фондом і вкладниками, які претендують на отримання гарантованого відшкодування за рахунок коштів Фонду, складаються без участі банку-боржника і не породжують прав та обов'язків для банку.

Наведене свідчить, що спір стосовно права на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду є публічно-правовим, має окремий характер і стосується виконання окремої владної функції Фонду, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами (п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону № 4452-VI).

Зважаючи на викладене, ОСОБА_8 Верховного Суду у Постанові від 18 квітня 2018 року у справі № 813/921/16 дійшла висновку, що Фонд є державною спеціалізованою установою, який виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, уповноважена особа Фонду у цьому випадку виконує від імені Фонду делеговані ним повноваження щодо гарантування вкладів фізичних осіб, а тому спір стосовно формування переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та затвердження реєстру вкладників для здійснення гарантованих виплат є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Стаття 5 КАС України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За змістом п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є, зокрема, будь-який суб'єкт при здійсненні ним публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства.

Пунктом 1 частини 1 ст. 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадженн.

Отже, до компетенції адміністративних судів належить вирішення спорів фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи те, що як встановлено судом, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, який виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, уповноважена особа Фонду у цьому випадку виконує від імені Фонду делеговані ним повноваження щодо гарантування вкладів фізичних осіб, а тому провадження по справі в частині позовних вимог, пред’явлених до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» ОСОБА_3, про визнання права вкладника за договором банківського вкладу (депозиту), визнання права на відшкодування заборгованості за вкладом у розмірі 5000 доларів США за договором № 017-19553-250215 банківського вкладу «Найкращий від ОСОБА_7» за рахунок коштів гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми відшкодування та зобов’язання включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів у межах гарантованої суми відшкодування за договором № 017-19553-250215 банківського вкладу «Найкращий від ОСОБА_7» підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_2, пред’явлених до ПАТ «Дельта Банк» про визнання права вкладника за договором банківського вкладу (депозиту) та визнання права на відшкодування заборгованості за вкладом у розмірі 5000 доларів США за договором № 017-19553-250215 банківського вкладу «Найкращий від ОСОБА_7» за рахунок коштів гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми відшкодування, суд виходить з наступного.

Як уже було встановлено, відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону № 4452-VI, вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Правовідносини між Фондом і вкладниками, які претендують на отримання відшкодування за рахунок коштів Фонду, по формуванню реєстрів складаються без участі банку-боржника.

Учасниками цих правовідносин є виключно вкладники та Фонд, і саме в них виникають відповідні права та обов'язки.

Банк, який ліквідується, жодним чином не впливає на той факт, чи буде особу включено до переліку тих, хто має право на відшкодування за рахунок коштів Фонду. ОСОБА_6 питання відповідно до норм Закону № 4452-VI вирішує виключно Фонд.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що правовідносини між вкладниками та Фондом щодо формування переліку осіб, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок коштів Фонду, складаються за участі банку. Юридичний факт неплатоспроможності банку є лише підставою для виникнення правовідносин щодо відшкодування вкладникам їх вкладів за рахунок коштів Фонду, проте процес ліквідації має окремий перебіг і не впливає на обсяг відшкодування вкладникам.

Вказана правова позиція викладена в Постанові ОСОБА_8 Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 813/921/16.

Як встановлено судом, Постановою Правління Національного банку України від 02 жовтня 2015 року № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «Дельта Банк».

Таким чином, з даного часу правовідносини стосовно отримання відшкодування за рахунок коштів Фонду виникають між Фондом і вкладниками, які претендують на отримання відшкодування, без участі банку-боржника, і саме в Фонду та вкладників виникають відповідні права та обов'язки.

Банк, в даному випадку – ПАТ «Дельта Банк», з моменту відкликання банківської ліцензії та прийняття рішення про ліквідацію банку припиняє здійснення будь-яких заходів щодо виплати відшкодувань за вкладами, оскільки згідно п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону № 4452-VI вказані функції переходять до Фонду. Від-так, банк не є належним відповідачем у справі, позовні вимоги в якій пов’язані з виплатою таких відшкодувань за вкладами.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_2 до ПАТ «Дельта Банк» про визнання права вкладника за договором банківського вкладу (депозиту) та визнання права на відшкодування заборгованості за вкладом у розмірі 5000 доларів США за договором № 017-19553-250215 банківського вкладу «Найкращий від ОСОБА_7» за рахунок коштів гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми відшкодування не підлягають до задоволення, оскільки пред’явлені до неналежного відповідача.

Враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено, а позивач звільнений від сплати судового збору, в силу вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати компенсуються за рахунок держави.

На підставі наведеного, відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», керуючись ст. ст. 2, 5, 10, 141, 263 – 265, 268, 273, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 (м. Тернопіль, вул. Д. Вишнівецького, 4/20) до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (м. Київ, вул. Щорса, 36-Б) - третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17) про визнання права вкладника за договором банківського вкладу (депозиту) та про визнання права на відшкодування заборгованості за вкладом у розмірі 5000 доларів США за договором № 017-19553-250215 банківського вкладу «Найкращий від ОСОБА_7» за рахунок коштів гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми відшкодування – відмовити.

Закрити провадження по справі в частині позовних вимог ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання права вкладника за договором банківського вкладу (депозиту), про визнання права на відшкодування заборгованості за вкладом у розмірі 5000 доларів США за договором № 017-19553-250215 банківського вкладу «Найкращий від ОСОБА_7» за рахунок коштів гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми відшкодування та зобов’язання включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів у межах гарантованої суми відшкодування за договором № 017-19553-250215 банківського вкладу «Найкращий від ОСОБА_7» на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 06 листопада 2018 року.

Головуючий суддяОСОБА_9