Постанова № 7764405, 27.01.2010, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2010 р.                                                             Справа № 2а-576/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.

          за участю:

          секретаря судового засідання - Дишковець Ю.М.,

          представника позивача – Гордієнко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Насоселектромаш" до Державної податкової інспекції в м. Суми про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Насоселектромаш" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000852306/0/79109 від 19.11.2009 року щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2009 року на суму 11508 грн. 00 коп. Свої вимоги мотивує тим, що за результатами невиїзної документальної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2009 року відповідачем був складений акт, в якому зазначається про порушення ТОВ "Насоселектромаш" податкового законодавства, а саме, була завищена заявлена сума бюджетного відшкодування за квітень 2009 року на суму 11508 грн. 33 коп. В акті зазначено, що підстави для бюджетного відшкодування в розмірі 11508 грн. 00 коп. ТОВ "Насоселектромаш" відсутні, оскільки у зв’язку з невиконанням умов договору №1-04 від 02.02.2009 року постачальнику ТОВ «Кальцій» була повернута передплата за товар, надходження до бюджету податку на додану вартість по зазначеній операції не відбулося. На підставі акту податковим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення від 19 листопада 2009 року №0000852306/0/79109 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 11508 грн. 00 коп. Позивач вважає, що таке рішення не відповідає вимогам законодавства, а тому просить визнати його нечинним.

Представник позивача Гордієнко Л.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

21.12.2009 року представником відповідача до суду було подане заперечення проти адміністративного позову, обґрунтовуючи свою позицію тим, що згідно п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, платник податку-особа, яка зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем. Відповідно до п. 1.8 ст. 1 вищевказаного Закону, бюджетне відшкодування – сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Тобто законом чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум податкового кредиту з податку на додану вартість є фактичне надходження цих сум до Державного бюджету України. Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету випливає з самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (п. 19 ст. 1. ст. 9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку, як особи, яка зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем (п. 1.3 ст.1 зазначеного Закону України «Про податок на додану вартість»).

Законом України “Про податок на додану вартість” встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому, зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку. Право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.

Тому, відповідач вважає, що винесене податкове повідомлення-рішення від 19 листопада 2009 року №0000852306/0/79109 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 11508 грн. 00 коп. прийняте у відповідності до норм чинного законодавства, а отже підстави для його скасування відсутні.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином /а.с.70/, клопотань про відкладення розгляду даної адміністративної справи до суду не подав, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, доказів поважності неприбуття в судове засідання до суду не надав, тому, відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, справа розглядається за наявними в ній доказами .

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та вивчивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного:

В судовому засіданні встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Насоселектромаш" зареєстроване 31.03.2003 року виконавчим комітетом Сумської міської ради як юридична особа, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію серія А00 №732535 та внесене до ЄДРПОУ /а.с.37/.

В період з 13.11.2009 року службовими особами ДПІ в м. Суми проводилася перевірка ТОВ "Насоселектромаш" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2009 року, за наслідками якої був складений акт від 13.11.2009 року № 7856/23-6/32318056-184. Перевіркою встановлені порушення позивачем п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за квітень 2009 року на суму 11508 грн. 33 коп. /а.с.31-34/.

На підставі зазначеного акту податковим органом 19.11.2009 року було прийнято податкове повідомленні-рішення №0000852306/0/79109 – про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 11508 грн. 00 коп. за квітень 2009 року /а.с.5/.

Суд вважає, що зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість позивачу в сумі 11508 грн. 00 коп. є безпідставним виходячи з наступного:

Судом встановлено, що між позивачем - ТОВ "Насоселектромаш" та ТОВ "Кальцій" був укладений договір №1-04 від 02.02.2009 року, відповідно до якого продавець - ТОВ "Кальцій" зобов’язаний передати покупцю - ТОВ "Насоселектромаш" поглиначі хімічні вапняні /а.с.6-7/.

В березні 2009 року на підставі вищевказаного договору ТОВ "Насоселектромаш" здійснило попередню оплату ТОВ "Кальцій", за придбання поглиначів хімічних вапняних на загальну у 69050 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ 11508 грн. 33 коп., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: №217 від 13.03.09 р. на суму 16250 грн. 00 коп.; №228 від 19.03.09 р. на суму 17800 грн. 00 коп.; №245 від 26.03.09 р. на суму 5000 грн. 00 коп.; №267 від 30.03.09 р. на суму 30000 грн. 00 коп. /а.с.8-11/.

Відповідно до п.п. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Згідно п.п. 7.3.1. п. 7.3 ст. 7 вищевказаного Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Отже, на дату отримання попередньої оплати Продавець зобов’язаний був здійснити нарахування податкових зобов’язань по ПДВ і , відповідно, виписати та надати Покупцю податкову накладну на суму авансового платежу.

Так, відповідно до наведених норм податкові накладні були виписані по передплаті, а саме: № НН-0000020 від 30.03.09 р. вартість без ПДВ 25000 грн. 00 коп., сума ПДВ 5000 грн. 00 коп.; №НН-0000018 від 26.03.09 р. вартість без ПДВ 4166 грн. 67 коп., сума ПДВ 833 грн. 33 коп.; №НН - 0000015 від 19.03.09 р. вартість без ПДВ 14833 грн. 33 коп., сума ПДВ 2966 грн. 67 коп.; №НН - 0000014 від 13.03.09 р. вартість без ПДВ 13541 грн. 67 коп., сума ПДВ 2708 грн. 33 коп. /а.с.12-15/.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, суми ПДВ по вищезазначеним податковим накладним, позивачем було правомірно віднесено до складу податкового кредиту березня 2009 року.

Слід зазначити, що з 22.06.2009 р. по 26.06.2009 року працівниками ДПІ в м. Суми була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2009 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в березні 2009 року, за наслідками якої була складена довідка від 26.06.2009 року №4619/23-6/32318056-100 /а.с.25-30/. Даною перевіркою заявлену ТОВ "Насоселектромаш" суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2009 року в сумі 17387 грн. 00 коп. було підтверджено.

Крім того, судом встановлено, що суми ПДВ, які отримані у складі попередньої оплати ТОВ "Кальцій" від ТОВ "Насоселектромаш" повністю відображені в податкових зобов’язаннях (додатку №5 до декларації з податку на додану вартість за березень 2009 р.). Таким чином, надходження до бюджетну ПДВ по зазначеній операції відбулось своєчасно та в повному обсязі.

17.06.2009 року до ТОВ "Насоселектромаш" надійшов лист ТОВ «Промтехкомплект» №17/06-09 про відмову замовника від обладнання /а.с.24/, позивач в свою чергу відмовився від закупівлі наведеної продукції. На підставі чого попередня оплата була повернута в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями, а саме : №193 від 06.07.09 р. на суму 21250 грн. 00 коп. та №231 від 04.08.09 р. на суму 47800 грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ /а.с.16-17/.

На повернення передплати ТОВ "Кальцій" виписало розрахунки коригування кількісних і вартісних показників:

№00009/00014 від 06.07.09 р. до податкової накладної №00014 від 13.03.2009 р. на суму ПДВ (- 2708 грн. 33 коп.);

№00010/00018 від 06.07.09 р. до податкової накладної №00018 від 26.03.2009 р. на суму ПДВ (- 833 грн. 33 коп.);

№00011/00015 від 04.08.09 р. до податкової накладної №00015 від 19.03.09 р. на суму ПДВ (- 2966 грн. 67 коп.);

№00012/00020 від 04.08.09 р. до податкової накладної №00020 від 30.03.09 р. на суму ПДВ (- 5000 грн. 00 коп.) /а.с.18-21/.

ДПА України у своєму листі від 06.04.2007 N 7003/7/16-1517-26 зазначала, що вимоги ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо формування сум бюджетного відшкодування, відповідно до яких при заповненні рядка 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування, платник податку може врахувати із суми податкового кредиту попереднього податкового періоду (рядок 17 Декларації, ті суми податку, які фактично сплачені у такому ж податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) грошовими коштами (у тому числі авансом), включаючи суми податку, які фактично були сплачені у такому ж попередньому податковому періоді при ввезенні на митну територію України товарів (супутніх послуг), у тому числі і суми податку на додану вартість, які були сплачені грошовими коштами у такому попередньому податковому періоді, в якості оплати податкового векселя, виданого при імпорті товарів.

Отже, суми сплачених авансів, враховуються під час розрахунку відшкодування податку на додану вартість.

З огляду на вищевикладене, суд вважає необґрунтованим твердження відповідача про неможливість проведення бюджетного відшкодування позивачеві з мотивів неможливості підтвердження надходження сум податку на додану вартість до бюджету, оскільки для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту, в розумінні Закону України “Про податок на додану вартість”, не передбачається умова сплати цих сум до бюджету. Не передбачено обов`язку особи при включенні сум податку, сплаченого в ціні товару або послуги, до податкового кредиту пересвідчитися у фактичному надходженні таких сум до бюджету та не наділено її відповідними повноваженнями для таких дій. Незважаючи на це, відповідачем право позивача на отримання бюджетного відшкодування поставлено в залежність від добросовісності осіб, з якими позивач навіть не перебував у правовідносинах. Невиконання такими особами свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету, тягне негативні наслідки саме для цих осіб.. На переконання суду, такими діями та винесенням оспорюваного рішення відповідач встановив для позивача додаткові, порівняно з законом України "Про податок на додану вартість", обмеження при отриманні бюджетного відшкодування, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та суперечить вимогам ст. 19 ч. 2 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Доказів же того, що фактично такі операції позивачем не проводились відповідачем не подано.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про визнання нечинним податкового повідомленні-рішення від 19 листопада 2009 року №0000852306/0/79109 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 11508 грн. 00 коп. та вважає їх такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Насоселектромаш" до Державної податкової інспекції в м. Суми про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення –задовольнити в повному обсязі.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми № 0000852306/0/79109 від 19.11.2009 року щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2009 року на суму 11508 грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 02.02.2010 року.

Суддя                               (підпис)                               О.М. Кунець

З оригіналом згідно

          Суддя                                                                       О.М. Кунець