Рішення № 77629089, 06.11.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/3343/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Єренкевич О.А.

За участю сторін:

Представника позивача: ОСОБА_1

Представників відповідачів: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфрут компані» до Державної фіскальної служби України, головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Модерн-Трейд» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфрут компані» до Державної фіскальної служби України, головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області, третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариства з обмеженою відповідальністю «Модерн-Трейд», в якому позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України №727045/40379140 від 25.05.2018 року; зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну від 15.11.2017 року №25; стягнути з Державної фіскальної служби України на користь позивача судові витрати у розмірі 5286,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним у встановленому законодавством порядку було складено та направлено до контролюючого органу податкову накладну №25 від 15.11.2017 року, реєстрацію якої було необґрунтовано зупинено. Підставою для зупинення було зазначено відповідність податкової накладної пункту 6 Критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної, затверджених наказом Міністерства фінансів України №567 від 13.06.2017 року.

На підтвердження правомірності та реальності господарської операції, відображеній у податковій накладній №25 від 15.11.2017 року, позивачем 21.05.2018 року було направлено до ДФС України первинні документи щодо здійснення господарської операції. Однак Комісією було прийнято рішення №727045/40379140 від 25.05.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної №25 від 15.11.2017 року.

Вищезазначене рішення позивач вважає незаконним, необґрунтованим, таким, що не враховує специфіку діяльності позивача та конкретної господарської операції, а також не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для його прийняття.

Ухвалою суду від 16.07.2018 року було відкрито спрощене позовне провадження із повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

03.08.2018 року протокольною ухвалою суду до участі у справи в якості другого відповідача було залучено головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області, а подальший розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.

28.09.2018 року протокольною ухвалою суду підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засідання 26.10.2018 року представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила задовольнити адміністративний позов.

Представник головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, яка є одночасно представником Державної фіскальної служби України, проти задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфрут компані» заперечувала з підстав, викладених у відзивах на адміністративний позов, та зазначила, що рішення Комісії ГУ ДФС в Одеській області №727045/40379140 від 25.05.2018 року, яким позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної №25 від 15.11.2017 року, є правомірним та законним, оскільки позивачем не було надано всіх необхідних документів для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Модерн-Трейд» - до судового засідання не з’явився, про дату час та місце слухання справи повідомлявся належним чином та своєчасно, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с. 123).

Суд у справі встановив наступне.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основними видами діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфрут компані» є: оптова торгівля фруктами й овочами (основний); роздрібна торгівля фруктами й овочами в спеціалізованих магазинах; інші види роздрібної торгівлі поза магазинами (а.с. 45-49).

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що 15.06.2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Укрфрут компані» (як постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Модерн-Трейд» (як покупцем) було укладено договір поставки №157 (а.с. 26-32).

Відповідно до п.1.1 вищезазначеного договору постачальник зобов’язується в порядку та на умовах, зазначених у цьому договорі, передати у власність покупцеві продукцію, визначену чинним договором, а покупець зобов’язується в порядку та на умовах визначеному у цьому договорі , приймати та оплачувати товар.

Згідно п.6.4 Договору товар, що поставляється покупцю за даним договором підлягає оплаті протягом 14 календарних днів з моменту прийняття товару покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

На виконання умов зазначеного договору товариство з обмеженою відповідальністю «Укрфрут компані» поставило на адресу ТОВ «Модерн-Трейд» обумовлений у договорі товар (фрукти) на загальну суму 150299,00 (в т.ч. ПДВ 25049,84 грн.)

За результатами першої події, а саме відвантаження товарів, позивач виписав та подав на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну №25 від 15.11.2017 року (а.с. 18-19).

Згідно квитанції від 23.11.2017 року податкова накладна №25 від 15.11.2017 року була доставлена до Державної фіскальної служби України, але її реєстрацію було зупинено з посиланням на п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (а.с. 136).

В квитанції податковим органом було зазначено, що "податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 0810". Також даною квитанцією запропоновано товариству з обмеженою відповідальністю «Укрфрут компані» надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК, та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

21.05.2018 року, на виконання пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України, позивач направив до ДФС України повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по зазначені податковій накладній з поясненнями та відповідним пакетом первісної документації, а саме: договір суборенди № 1/4-17 від 01.04.2017 року, укладеного між ТОВ «Укрфрут компані» та ТОВ «Укрросресурси» (а.с. 40-43), договір поставки №01/02-17 від 01.02.2017 року укладений від між ТОВ «Укрфрут компані» та ТОВ «ОСОБА_3 Груп» (а.с. 140-143, 148-150), договір поставки №157 від 15.06.2017 року, укладений між ТОВ «Укрфрут компані» та ТОВ «Модерн Трейд» (а.с. 26-32, 151-155), видаткову накладну № 911 від 31.10.2017 року (а.с. 156), штатний розпис (а.с. 44, 157), митну декларацію № UA500060/2017/017358 від 19.09.2017 року (а.с. 20-21, 158), видаткову накладну № 1006 від 10.11.2017 року (а.с. 144, 159), видаткову накладну №1020 від 08.11.2017 року (а.с. 145, 160), видаткову накладну №ЛА-0000803 від 10.11.2017 року (а.с. 139, 161), договір поставки №ЛА-517 від 01.11.2017 року, укладений між ТОВ «Лампочка» та ТОВ «Укрфрут компані» (а.с. 137-138, 162), контракт №11-17 від 27.07.2017 року, укладений між «Укрфрут компані» та фірмою «Negrita S.A» (а.с. 33-39, 163-166), платіжне доручення № 33423 від 08.12.2017 року (а.с. 22, 167).

Однак рішенням Комісії головного управління ДФС України в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації року №727045/40379140 від 25.05.2018 року позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної №25 від 15.11.2017 року, оскільки платником податку не надано копій документів, зокрема: 1) договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, яким оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податків для здійснення операції; 2) первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити); документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (документи, які не надано підкреслити); 3) розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків (а.с. 13-14).

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням Комісії товариство з обмеженою відповідальністю «Укрфрут компані» звернулось до суду із даним адміністративним позовом.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, дослідивши письмові докази у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Згідно пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Як було встановлено судом, позивачем за правилами першої події, а саме за фактом відвантаження товару, було виписано та подано на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну №25 від 15.11.2017 року.

За приписами п. 74.2 ст. 74 ПК України (в редакції, чинній на час зупинення реєстрації податкової накладної) в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі, у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п.12 Порядку №1246 (в редакції, чинній на час зупинення реєстрації податкової накладної), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених п.12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Аналогічні норми містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України (в редакції, чинній на час зупинення реєстрації податкової накладної), згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування.

Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З квитанції від 23.11.2017 року вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної №25 від 15.11.2017 року критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених Наказом № 567.

Разом з тим суд зазначає, що пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України №567 (далі - Критерії) (в редакції чинній на час зупинення реєстрації податкової накладної) визначено, що моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за декількома критеріями, а саме:

- обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

- відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб’єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

- розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

Аналізуючи вищезазначені норми, суд доходить висновку, що приписами пункту 6 Критеріїв визначено декілька критеріїв оцінки ступеня ризиків, на підставі чого податковий орган повинен був у квитанції від 23.11.2017 року чітко зазначити вид критерію, якому не відповідає податкова накладна №25 від 15.11.2017 року.

Разом з тим, зі змісту Квитанції від 23.11.2017 року про зупинення реєстрації податкової накладної №25 від 15.11.2017 року вбачається, що фіскальним органом зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом № 567, що на думку суду, не свідчить про виконання контролюючим органом вимог пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України.

Викладення у вказаній квитанції речення про «невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 0810» та віднесення з цих підстав податкової накладної №25 від 15.11.2017 року до пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків суд вважає необґрунтованим, оскільки такого критерію не визначено у пункті 6 наказу Міністерства фінансів України № 567.

Крім того, судом під час розгляду справи було встановлено, що обсяг постачання товару, який був здійснений ТОВ «Укрфрут компані» на адресу ТОВ «Модерн-Трейд» на виконання умов договору №157 від 15.06.2017 року згідно спірної податкової накладної №25 від 15.11.2017 року (806 кг грейпфруту, 567 кг гранату, 738 кг хурми, 1833 кг лимонів та 1037 кг мандаринів) відповідає кількості та номенклатурі товару, придбаного позивачем для реалізації у вересні та листопаді 2017 року у своїх контрагентів-продавців: фірми «Negrita S.A», ТОВ «ОСОБА_3 Груп» та ТОВ «Лампочка».

З цього приводу представник відповідача у судовому засіданні зазначила, що система автоматизованого співставлення могла виявити у ТОВ «Укрфрут компані» невідповідність обсягу постачання товару обсягам придбання ним такого товару через те, що контрагенти позивача, які здійснювали продаж йому цих фруктів, зареєстрували свої податкові накладні пізніше, ніж позивач подав на реєстрацію податкову накладну №25.

Суд не приймає до уваги вищезазначені пояснення представника відповідачів як обґрунтування достатньої та належної підстави для зупинення реєстрації спірної податкової накладної позивача та подальшої відмови у її реєстрації, оскільки зазначені обставини не є доказом здійснення порушення податкового законодавства та порядку реєстрації податкової накладної з боку позивача. Крім того, представником ДФС України та ГУ ДФС в Одеській області не зазначено нормативного обов’язку платника податків здійснювати реєстрацію податкової накладної з продажу придбаного у контрагента товару на адресу покупця тільки після реєстрації податкової накладної даним контрагентом-продавцем.

При вирішенні справи судом також враховано і те, що не визначення контролюючим органом конкретного виду критерію, який встановлений п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу №567 прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017року №567 (далі Вичерпний перелік документів Наказу № 567).

Так, пунктом 1 Вичерпного переліку документів Наказу №567 (в редакції, чинній на час зупинення реєстрації податкової накладної), зазначено перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН у розмірі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, зокрема:

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договору, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантажування продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором або/законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З аналізу норм законодавства слідує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Як вбачається зі змісту Квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН по податковій накладній, фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

Таким чином, у Квитанції від 23.11.2017 року фіскальним органом, в порушення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику (пункт 6 Критеріїв містить визначення трьох різних критеріїв), ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом №567.

Крім того Наказ №567 (в редакції, чинній на час зупинення реєстрації податкової накладної) не містить п.4, на зміст якого посилається відповідач у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних із зазначенням надання «та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу».

Відповідно до пп. 201.16.2, пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПК України (в редакції, чинній на час зупинення реєстрації податкової накладної) письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування.

01.01.2018 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" №2245-VIII від 07.12.2017 року, яким пункт 201.16 ПК України викладено в такій редакції: «Реєстрація податкової накладної//розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України».

На виконання вказаної норми Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 року було прийнято постанову №117 від 21.02.2018 року "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі - Постанова №117).

Пунктом 2 Постанови №117 зазначено, що платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 року зупинено реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, що діяв до набрання чинності Законом України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", та які станом на 1 грудня 2017 року не подали пояснень і копій документів до таких податкових накладних/розрахунків коригування, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/ розрахунку коригування, подати пояснення і копії документів до таких податкових накладних/розрахунків коригування на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою.

Згідно з пунктом 14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до пунктів 18-20 Постанови №117, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі

Згідно до пункту 23 Порядку №117 комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:

- щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;

- щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Згідно з пунктом 21 Постанови №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку (зазначена у квитанції про зупинення пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі);

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Судом встановлено, що позивачем 21.05.2018 року було направлено до податкового органу копії первинних документів та пояснення по господарській операції, щодо якої була складена податкова накладна №25 від 15.11.2017 року.

Однак рішенням Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №727045/40379140 від 25.05.2018 року позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної в ЄРПН у формі рішення, яка передбачена додатком 2 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 22), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018 року. В цьому рішенні зазначено, що платником податку не надано копій документів: 1) договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, яким оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податків для здійснення операції; (далі - порушення №1); 2) первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити); документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (документи, які не надано підкреслити); (далі – порушення №2); 3) розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. (а.с.25) ( далі – порушення №3).

Разом з тим, відповідачем, при неприйнятті спірної податкової накладної до реєстрації не конкретизовано, яких саме документів не вистачає позивачу для прийняття рішення для її реєстрації, та, зокрема, не зроблено жодного підкреслення у зазначеній формі рішення для конкретизації документів, яких не було надано позивачем до податкового органу.

У судовому засіданні представник відповідачів зазначила, що порушення №1 було визначено позивачу через неприйняття контролюючим органом від позивача видаткової накладної №129 від 15.11.2017 року оскільки в ній не зазначено номеру довіреності або П.І.Б. посадової особи ТОВ «Модерн-Трейд», яка отримувала від позивача продукцію в інтересах підприємства. На підставі чого відповідач дійшов висновку, що даний первинний документ був складений з порушенням чинного законодавства та не був предметом розгляду Комісії.

З наданої до суду видаткової накладної №129 від 15.11.2017 року вбачається, що ТОВ «Укрфрут компані» на підставі договору №157 від 15.06.2017 року було передано на адресу ТОВ «Модерн-Трейд» грейпфрут, гранат, хурму, лимони та мандарини на загальну суму, у кількості та за ціною, що співпадають з даними, зазначеними у наданій до реєстрації податковій накладній. На зазначеній видатковій накладній міститься відбиток штампу ТОВ «Модерн-Трейд» та підпис посадової особи про отримування цього товару.

Суд зазначає, що документи та інші дані, що підтверджують реальність здійснення господарської операції, що відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надаються тощо. Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Тому відсутність на зазначеному документі номеру довіреності або П.І.Б. особи, яка від імені ТОВ «Модерн-Трейд» отримала від позивача придбаний товар, на думку суду, не є достатньою підставою для визнання цієї накладної недійсної або такою, що не підтверджує вчинення господарської операції.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 03.04.2018 року по справі №826/21425/15.

Крім того зазначені відповідачами обставини не були покладені в основу прийняття рішення від №727045/40379140 від 25.05.2018 року та не були зазначені ГУ ДФС в Одеській області у графі, яка передбачає надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Зазначені у видаткової накладної №129 від 15.11.2017 року обставини здійснення господарської операції позивачем та ТОВ «Модерн-Трейд» повністю узгоджуються з відомостями, відображеними у наданої позивачем до суду товарно-транспортної накладної №Р129 від 15.11.2017 року (а.с.24-25) про відвантаження та перевезення фруктів у зазначеній вище кількості контрагенту-покупцю.

Ненадання цієї товарно-транспортної накладної позивачем (порушення № 2) при подачі 21.05.2018 року товариством з обмеженою відповідальністю «Укрфрут компані» разом із поясненнями щодо здійснення ним господарської операції (відображеній у спірній ПН №25 від 15.11.2017 року) із ТОВ «Модерн-Трейд», не може бути самостійною підставою для визнання цієї господарської операції нереальною, та не спростовує обставин здійснення такої операції, що вбачаються із загальної кількості первинних документів, наданих позивачем контролюючому органу.

Крім того суд не приймає до уваги вищезазначене твердження представника контролюючого органу ще й з тих підстав, що відповідачем у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було визначено конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків, що в подальшому вплинуло на можливість надання позивачем відповідних документів, перелік яких міститься у Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017року №567.

Посилання представника відповідачів на визначення позивачу в оскаржуваному рішенні №727045/40379140 від 25.05.2018 року порушення №3 через те, що платіжне доручення №33423 від 08.12.2017 року, яке містить доручення ТОВ «Модерн-Трейд», як платника банку (публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 аваль»), здійснити переказ коштів у сумі 338721,17 грн., у тому числі ПДВ 56453,53 грн. зі свого рахунка на рахунок ТОВ «Укрфрут компані», не завжди свідчить про зарахування коштів на рахунки отримувача платежів коштів, а тому не може вважатися належним розрахунковим документом, суд вважає хибним та таким, що ґрунтується на припущеннях та суперечить фактичним обставинам справи.

Представником позивача у судовому засіданні зазначено та не було спростовано відповідачем, що за вказаним платіжним дорученням позивачем були отримані кошти від ТОВ «Модерн-Трейд» за продані контрагенту фрукти за податкової накладною №25 від 15.11.2017 року та іншими податковими накладними.

Крім того суд зазначає, що податкова накладна №25 від 15.11.2017 року була виписана позивачем та подана ним для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних за фактом вчинення позивачем першої події, а саме відвантаження товару контрагенту, а не за фактом отримання від нього коштів за цей товар.

Сплата же коштів за відвантажений товар відбулась тільки 08.12.2017 року, що підтверджується наданим до суду платіжним дорученням.

Представником контролюючого органу також не було спростовано в судовому засіданні твердження позивача щодо реєстрації в ЄРПН без будь-яких зауважень податкових накладних ТОВ «Укрфрут компані» №37, №38, №39 від 08.12.2017 року, складених підприємством за результатом аналогічних господарських операцій позивача з ТОВ «Модерн-Трейд». При цьому будь-яких відмінностей у порядку складання спірної податкової накладної та податкових накладних №37, №38, №39 від 08.12.2017 року, або порядку надання їх до контролюючого органу, а також інших підстав, що могли бути причинами прийняття різних рішень щодо цих податкових накладних, податковим органом суду не зазначено.

При вирішенні справи суд також виходить із того, що оскаржуване рішення №727045/40379140 від 25.05.2018року про відмову у реєстрації податкової накладної від 15.11.2017 року №25 в Єдиному реєстрі податкових накладних є актом індивідуальної дії.

На думку суду правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб’єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов’язкових правил поведінки та стосується прав і обов’язків лише чітко визначеного суб’єкта (суб’єктів), якому (яким) він адресований.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб’єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв’язання за їх допомогою конкретних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових обов’язків, обумовлених цими актами; при цьому за умов відповідності такого акту нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржуване рішення фіскального органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.

Зазначений висновок суду узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року є джерелом права.

У рішенні від 13 грудня 2001 року у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).

На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року; "Тошкуце та інші проти Румунії", заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорватії", п. 74).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як вбачається з адміністративного позову товариство з обмеженою відповідальністю «Укрфрут компані» просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України №727045/40379140 від 25.05.2018 року.

Разом з тим судом було встановлено, що рішення №727045/40379140 від 25.05.2018 року було винесено не Державною фіскальною службою України, а комісією головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

На підставі вищезазначеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача шляхом визнання протиправним та скасування рішення комісії головного управління ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної або відмову в такій реєстрації протиправними №727045/40379140 від 25.05.2018 року.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта, суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час зупинення реєстрації податкової накладної) податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме комісією ДФС України.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Аналогічні обставини містяться у пункті 28 Порядку №117, зокрема податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній до Єдиного реєстру податкових накладних, звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246

Пунктом 20 Порядку №1246 встановлено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

На підставі вищезазначеного, суд доходить висновку, що реєстрація податкових накладних здійснюється Державною фіскальною службою України.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність у головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної шляхом прийняття відповідного рішення, суд вважає за необхідне зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 25 від №25 від 15.11.2017 року датою її фактичного подання - 23.11.2017 року.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Як вбачається з прохальної частини адміністративного позову позивач просить суд стягнути з Державної фіскальної служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфрут компані» судові витрати у розмірі 5286, 00 грн.

Разом з тим, позивачем до позовної заяви додано платіжне доручення №416 від 12.07.2018 року про сплату судового збору за подання адміністративного позову на суму 1762,00 грн. (а.с. 61).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфрут компані» та враховуючи сплату позивачем судового збору у розмірі 1762,00 грн., суд вважає за необхідне частково задовольнити дану позовну вимогу позивача та стягнути на його користь суму сплаченого ним судового збору у розмірі 1762,00 грн. з головного управління ДФС в Одеській області, оскільки саме його рішенням №727045/40379140 від 25.05.2018 року були порушенні права та інтереси позивача.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 180, 192-194, 205, 241-246, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфрут компані» (65038, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 43А) до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8), головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5), третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю «Модерн-Трейд» (65007, м. Одеса, вул. Болгарська, 1) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №727045/40379140 від 25.05.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної від 15.11.2017 року №25 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Державну фіскальну служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену товариством з обмеженою відповідальністю «Укрфрут компані» податкову накладну №25 від 15.11.2017 року датою її фактичного подання 23.11.2017 року.

Стягнути з головного управління ДФС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфрут компані» суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 1762,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до П’ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 06 листопада 2018 року.

Суддя О.В. Білостоцький

.