Рішення № 77627788, 24.10.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2018 року м.Житомир справа № 806/5235/15

категорія 8.3.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панкеєвої В.А.,

секретар судового засідання Бондаренко Д.А.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.11.2015 №0001321700,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області від 12.11.2015 №0001321700 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування: за основним платежем на суму 11626,99 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 3076,74 грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на відсутність порушень положень чинного податкового законодавства з його боку, оскільки висновки акту перевірки №000175/06-01-17/НОМЕР_1 від 30.10.2015 документально не підтверджено, висновки перевіряючих ґрунтуються на припущеннях та носять суб'єктивний характер. Зокрема, позивач зауважує, що є цілком безпідставними висновки відповідача щодо наявності порушення п.п."д" п.п.164.2.17. п.164.2. ст.164 Податкового кодексу України, а саме: не оподаткування отриманого доходу у вигляді додаткового блага, оскільки анулювання (прощення) ПАТ "Уксоцбанк" заборгованості у розмірі 69743,48 грн за додатковою угодою від 25.12.2006 №3 про внесення змін до договору кредиту №288/58-007, не є тотожним отриманому додатковому благу, котре згідно положень Податкового кодексу України має бути оподатковано. Також, позивач наголошує що визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходів фізичних осіб, у тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі. При цьому, відсотки за користування кредитом, нараховані банком відповідно до умов договору та списані за його рішенням, не є доходом платника податків у розумінні Податкового кодексу України, котрий підлягає оподаткуванню в порядку п.п."д" п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначене підготовче засідання у справі на 22.08.2018.

Ухвалою суду від 22.08.2018 заяву представника Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області задоволено. Допущено заміну первинного відповідача - Андрушівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Житомирській області його правонаступником - Бердичівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Житомирській області.

21 вересня 2018 року протокольною ухвалою залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - акціонерне товариство "Укрсоцбанк".

В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи щодо задоволення позову покладався на розсуд суду.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків (ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України).

Судом встановлено, що Андрушівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Житомирській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету ОСОБА_1 за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, про що було складено акт №000175/06-01-17/НОМЕР_1 від 30.10.2015 (а.с.6-12).

За наслідками проведеної перевірки встановлено порушення п.п.49.18.4. п.49.18. ст.49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), за неподання податкової декларації про доходи та майновий стан за 2012 рік; абз. "д" п.п.164.2.17. п.164.2. ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб за період в сумі 11626,99 грн, в тому числі по періодах: 2013 рік - 11626,99 грн.

Підставою для даного висновку стало те що, фізичною особою ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, отримано дохід у вигляді додаткового блага від ПАТ "Укрсоцбанк" в розмірі 69743,48 грн, у вигляді анулювання (прощення) заборгованості.

На підставі акту перевірки №000175/06-01-17/НОМЕР_1 від 30.10.2015 Андрушівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Житомирській області було прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0001321700 від 12.11.2015, про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування: за основним платежем на суму 11626,99 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 3076,74 грн (а.с.13).

Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи спір по суті, суд ураховує, що згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб'єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб'єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Встановлено, що 25.12.2006 між ОСОБА_1 та акціонерно-комерціним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" було укладено Договір кредиту № 288/58-007.

Відповідно до умов пунктів 1.1., 1.2. вказаного Договору позивач отримав у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 38000 доларів США зі сплатою 12,45 % процентів річних, з погашенням кредиту та процентів не пізніше 10 числа кожного місяця та узгодженим порядком погашення суми основної заборгованості, з кінцевим терміном повернення основної заборгованості до 24 грудня 2026 року. Кредит був наданий позивачу для придбання нерухомого майна (а.с.205-210).

Надання кредиту на цілі, визначені п.1.2. цього Договору, проводиться шляхом видачі позичальнику готівкових грошей. Моментом (днем) повернення кредиту вважається день зарахування на відповідні рахунки кредитора суми кредиту, нарахованих процентів та можливих штрафних санкцій, визначених цим Договором, якщо інше не випливає з умов цього Договору. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту в останній робочий день місяця без урахування останнього робочого та послідуючих неробочих днів місяця, проценти нараховуються з розрахунку факт/360. Сплата процентів здійснюється у валюті кредиту на відповідний рахунок в АКБ "Укрсоцбанк" не пізніше десятого числа місяця наступного за тим, в якому нараховані проценти. У випадку, якщо десяте число місяця є неробочим днем, то позичальник зобов'язаний сплатити суму нарахованих процентів згідно з п.2.4. цього Договору у попередній робочий день (п.2.1., 2.3.-2.4.).

В подальшому між позивачем та банком було підписано додаткову угоду № 1 про внесення змін до Договору кредиту №288/58-007 від 22.12.2006 (а.с.211), якою у зв'язку зі зміною умов кредитування за вказаним Договором з 21.10.2008 встановлено проценту ставку за користування кредитом на рівні 13,75 % процентів річних та, відповідно, зазначено по тексту Договору процентну ставку 13,75 % процентів річних.

25 червня 2009 року між між позивачем та банком було підписано додаткову угоду № 2 про внесення змін до Договору кредиту №288/58-007 від 25.12.2006 (а.с.212), якою викладено п.1.1. ст.1 Договору в новій редакції: позивач отримав у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 38000 доларів США зі сплатою 13,75 % процентів річних, з погашенням кредиту та процентів не пізніше 10 числа (включно) кожного місяця та узгодженим порядком погашення суми основної заборгованості, з кінцевим терміном повернення основної заборгованості до 24 грудня 2026 року.

В подальшому між позивачем та банком було підписано додаткову угоду № 3 про внесення змін до Договору кредиту №288/58-007 від 25.12.2006 (а.с.14), якою було внесено зміни до п.2.5. Договору кредиту та викладено його в наступній редакції: у разі наявності простроченої заборгованості за кредитом та несплачених процентів за його використання, встановлено черговість повернення заборгованості.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Підпунктом 14.1.47. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - ПК України) передбачено, що додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Згідно підпункту 14.1.54. пункту 14.1. статті 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді, зокрема, процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України.

Так, відповідно до п.п.14.1.56. п.14.1. ст.14 ПК України доходи це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п.49.1., п.п.49.18.4. п.49.18. ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Пунктом 164.1. статті 164 ПК України передбачено, що базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Підпунктом "д" 164.2.17. пункту 164.2. статті 164 ПК України передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Відповідно до п.164.5. ст.164 ПК України під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за відповідною формулою.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, інші доходи, які згідно з цим Кодексом не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (п.п.165.1.49. п.165.1. ст.165 ПК України).

Згідно ч.1 ст.605 Цивільного кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

З акту перевірки вбачається, що саме вказаною нормою (абз."д" п.п.164.2.17. п.164.2. ст.164 ПК України), фактично було обґрунтоване оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 12.11.2015 №0001321700 (а.с.13).

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 19.06.2018 у даній справі визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є приріст показників фінансового та/або майнового стану платника податку.

Основна сума боргу платника податку анульована (прощена) кредитором за його самостійним рішенням є доходом такого платника.

Проценти нараховані за користування кредитними коштами включаються до оподаткованого доходу, що отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором, оскільки нараховані проценти за користування кредитом, є платою за надану послугу з користування кредитними коштами, а тому анулювання таких (процентів) - звільнення від оплати за таку послугу для позивальника є додатковим благом, при цьому обов'язок сплати таких передбачено умовами кредитного договору як невід'ємної частини домовленостей досягнутих між сторонами та не є засобом забезпечення їх виконання.

При списанні (анулюванні) заборгованості особа одержує економічну вигоду у вигляді збереження активів у силу припинення належного кредитору права вимоги та кореспондуючого цій вимозі обов'язку боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитом включаючи і проценти як плату за отриману послугу з користування наданими коштами.

Доходом платника податку у розумінні норм Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) є основна сума боргу та відсотки за кредитним договором, які були анульовані (прощені) кредитором, натомість анульовані (прощені) пеня, штраф чи підвищені відсотки (за прострочення платежу) не є доходом платника податку, а відповідно і не є об'єктом оподаткування податком з доходу фізичних осіб.

Кредитор має належним чином повідомити платника податку - боржника про анулювання (прощеного) боргу (рекомендованим листом з повідомленням про вручення, шляхом укладення відповідного договору, шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто) та включити суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку.

Боржник (платник податків), який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) суми боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов'язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.

Судом встановлено і не заперечується сторонами, що 12.04.2013 згідно повідомлення ПАТ "Укрсоцбанк" №19.1-02/96-6004 від 07.05.2013, банком було здійснено анулювання заборгованості за Договором кредиту №288/58-007 від 25.12.2006 (що включає заборгованість по нарахованим процентам) в сумі 69743,48 грн. Крім того, банком 07.05.2018 особисто під підпис було повідомлено позивача про необхідність відображення вищевказаної суми в річній податковій декларації та самостійно сплатити суму податку на доходи фізичних осіб відповідно до п.п.164.2.17. "д", 164.2.7. ПК України (а.с.28).

Як свідчить довідка ПАТ "Укрсоцбанк" від 05.10.2018 № 04.22-07/11369 (а.с.220) 12.04.2013 ОСОБА_1 було анульовано заборгованість по відсоткам за користування кредитом в сумі 8725,57 доларів США, що еквівалентно 69743,48 грн за офіційним курсом гривні до іноземної валюти Національного банку України станом на 12.04.2013 (https://bank.gov.ua/control/uk/curmetal/currency/search?formType=searchFormDate&t?ві_step=daily&daПА=12.04.2013&ou ві=table&exe18 №=Виконати). Станом на 13.04.2013 сума заборгованості позивача на кредитом 0,00 дол США, сума заборгованості за відсотками 0,00 дол США (а.с.214-220,223).

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що ПАТ "Укрсоцбанк" (кредитор) належним чином повідомив позивача ОСОБА_1 про анулювання (прощеного) боргу по нарахованим процентам за користування кредитом та необхідність включення суми анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку.

Тобто, ПАТ "Укрсоцбанк" виконало обов'язок визначений п.п. "д" 164.2.17. п.164.2. ст.164 ПК України щодо повідомлення кредитором платника податку - позивача про анулювання боргу.

Враховуючи те, що позивач отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) суми боргу по нарахованим процентам за кредитом та був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, а тому зобов'язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.

Принцип всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що висновки викладені у акті перевірки №000175/06-01-17/НОМЕР_1 від 30.10.2015, на підставі якого винесено спірне податкове повідомлення-рішення є правильними та такими, що знайшли своє підтвердження у ході розгляду справи у зв'язку з чим, податкове повідомлення-рішення від 12.11.2015 №0001321700 є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (вул. Садова, 3, Стара Котельня, Андрушівський район, Житомирська область, 13413, інд. код3125417074) відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Панкеєва

Повне судове рішення складене 06 листопада 2018 року