Ухвала суду № 77627795, 06.11.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 листопада 2018 року м. Житомир справа № 240/5125/18

категорія 11.5

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Романченко Є.Ю., розглянувши позовну заяву Житомирського обласного військового комісаріату до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання дій протиправними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору,

встановив:

Житомирський обласний військовий комісаріат звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить:

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області щодо винесення постанов від 04 жовтня 2018 року ВП № 57357195 про відкриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору у розмірі 14982,00 грн з Житомирського обласного військового комісаріату та скасувати зазначені постанови;

- відстрочити сплату судового збору на строк до ухвалення судового рішення у справі;

- стягнути на їх користь судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Перевіряючи, після одержання позовної заяви, чи відповідає вона вимогам, установленим Кодексом адміністративного судочинства України, судом ураховано наступне.

Відповідно п. 2 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду, надалі - КАС України), в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

У розумінні п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець (ч. 3 ст. 287 КАС України).

Пунктом 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року N 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року N 2832/5), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 р. за N 1302/29432, визначено, що органами державної виконавчої служби є:

Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень;

управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління державної виконавчої служби), до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;

районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції (далі - відділи державної виконавчої служби).

Отже, Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області не може бути відповідачем за даним позовом Житомирського обласного військового комісаріату.

Таким чином, суб'єктний склад учасників за даним позовом потребує уточнення із зазначенням необхідних відомостей щодо належного відповідача, згідно зі п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України.

Разом з цим, суд ураховує, що адміністративний позов Житомирського обласного військового комісаріату не містить відомостей, визначених у п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, стосовно представника за довіреністю ОСОБА_1, яким підписано даний позов, чим порушено положення ч. 6 ст. 160 вказаного Кодексу.

Також, ознайомившись із позовною заявою та приєднаними до неї додатками, судом з'ясовано, що копії документів, приєднаних до позовної заяви, не містять дати їх засвідчення представником ОСОБА_1.

Наведене свідчить на користь висновку, що відповідність копій документів, приєднаних до позовної заяви, оригіналам цих документів в порядку, передбаченому ст. 94 КАС України, позивачем не підтверджена. Відтак, позовна заява подана до суду без дотримання вимог ч. 4 ст. 161 КАС України.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За змістом частини другої статті 287 КАС України, якою встановлені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Із обставин наведених у позові та копій постанов головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про відкриття виконавчого провадження від 04.10.2018 та про стягнення виконавчого збору від 04.10.2018 видно, що оспорювані постанови надійшли до Житомирського обласного військового комісаріату 11 жовтня 2018 року.

Отож, поданий до Житомирського окружного адміністративного суду 30.10.2018 позов про визнання неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області щодо винесення постанов від 04 жовтня 2018 року ВП № 57357195 про відкриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору у розмірі 14982,00 грн з Житомирського обласного військового комісаріату та скасування зазначених постанов є таким, що подано до суду після закінчення строків, установлених законом.

У частині шостій статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Позивачем разом із позовом заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду подано не було.

Разом з цим, суд наголошує, що згідно зі ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях наведено у статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (зі змінами та доповненнями, далі - Закон).

Позивачем разом з позовом документу про сплату судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону до суду надано не було.

Натомість у позові Житомирський обласний військовий комісаріат, посилаючись на вимоги ст. 8 Закону та ст. 133 КАС України, просить відстрочити сплату судового збору на строк до ухвалення судового рішення у справі, оскільки Міністерство оборони України утримується за рахунок коштів Державного бюджету і його майновий стан не дає можливості своєчасно сплати судовий збір.

Згідно зі ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною першою статті 8 Закону визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналіз наведених правових норм свідчить на користь висновку, що обмежене фінансування або ж несвоєчасне перерахування коштів з державного бюджету бюджетній установі, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору.

При цьому суд акцентує увагу позивача на тому, що приписами спеціального Закону, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, суду надано повноваження на власний розсуд звільнити від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір) тих осіб, рівень статків яких не дозволяє робити будь-які судові витрати, інакше вони неспроможні будуть забезпечити свої найнеобхідніші життєві потреби.

Беручи до уваги зазначене, суд підстав для відстрочення позивачу сплати судового збору не вбачає, а тому звернення позивача до суду з даним позовом повинно бути оплачено судовим збором, а документ про сплату судового збору у встановленому Законом розмірі - приєднаний до позову.

Частиною першою статті 4 Закону установлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2018 року складає 1762 гривні.

За змістом приписів підпункту першого пункту третього частини 2 статті 4 Закону ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону).

Таким чином, ставка судового збору за подання до суду позову, в якому пред'явлено вимоги щодо скасування двох постанов державного виконавця, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2018 року, складає 3524,00 грн (1762 грн за кожну постанову).

Окремо суд зауважує, що пункти 2 і 3 прохальної частини позову є взаємовиключними.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява Житомирського обласного військового комісаріату не відповідає вимог ст.ст. 123, 160 -161 КАС України.

Частиною першою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 169 КАС України).

З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду:

- нової позовної заяви до належного відповідача, оформленої з урахуванням положень ст.ст. 160-161 КАС України, в 2-х примірниках;

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця від 04.10.2018 (ВП № 57357195) разом із доказами поважності причин його пропуску;

- копій доданих до позовної заяви від 12.10.2018 документів для суду, відповідність яких підтверджена в порядку, передбаченому ст. 94 КАС України, у разі наявності в позивача оригіналів відповідних документів;

- доказу сплати судового збору в розмірі 3524 грн, у разі пред'явлення в позові вимог про скасування двох постанов, із призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8); судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський окружний адміністративний суд.

Реквізити для оплати судового збору: отримувач коштів - УК у м.Житомирі/Житомир/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38035726; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 34310206084009; наявність відомчої ознаки - « 84» Окружні адміністративні суди; найменування коду класифікації доходів бюджету - судовий збір (Державна судова адміністрація України,050); код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Документ на підтвердження сплати судового збору подається в оригіналі.

Керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Позовну заяву Житомирського обласного військового комісаріату залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк і спосіб, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Є.Ю. Романченко