Постанова № 77621876, 17.09.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/140/18-а

Головуючий у 1-й інстанції: Левицький В.К.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

17 вересня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Матохнюка Д.Б. Совгири Д. І. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Колбасова О.Ф.,

позивача: ОСОБА_2;

представника позивача: ОСОБА_3;

представника відповідача: Гроссу Д.М.;

представника відповідача: Нараєвського С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування висновку, визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

в лютому 2018 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування висновку, визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.04.2018 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

01.08.2018 року позивачем подано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якій останній зазначає, що відповідач, звертаючись до суду з апеляційною скаргою, не навів належних обґрунтувань і доказів своїм доводам щодо незаконності судового рішення від 27.04.2018 року.

У судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги та просили суд її задовольнити.

Позивач та його представник заперечили проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просили залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами адміністративної справи, ОСОБА_2 прийнятий на службу в поліцію з 01.04.2017 року згідно з наказом ГУНП в Чернівецькій області № 59 о/с від 01.04.2017 року на посаду слідчого слідчого відділення Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області.

31.12.2017 року т.в.о. начальника відділу ІОС УКЗ ГУНП в Чернівецькій області Шепенюком В.М. подано на ім'я начальника ГУНП в Чернівецькій області доповідну записку про подію за участю особового складу ГУНП в Чернівецькій області, в якій зазначено, що 30.12.2017 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох працівників поліції, а саме: ОСОБА_7 та ОСОБА_2, з проханням призначити за вказаними фактами службове розслідування.

31.12.2017 року начальником ГУНП в Чернівецькій області видано наказ № 1299 "Про призначення та проведення службового розслідування", яким призначено службове розслідування стосовно ОСОБА_7, який керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Проведення службового розслідування доручено комісії у складі: голови комісії - майора поліції Шепенюка В.М., т.в.о. начальника відділу ІОС УКЗ ГУНП в Чернівецькій області, члени комісії: підполковник поліції ОСОБА_20., старший інспектор відділу ІОС УКЗ ГУНП в Чернівецькій області; підполковник поліції Бешлей О.В., старшого оперуповноваженого Чернівецького управління ДВБ НП України; майора поліції Опайця М.М., інспектора відділу ІОС УКЗ ГУНП в Чернівецькій області; майора поліції Бічера М.М., інспектора відділу ІОС УКЗ ГУНП в Чернівецькій області.

Дослідженням вказаного наказу встановлено, що підставою для проведення службового розслідування стало надходження 30.12.2017 року до ГУНП в Чернівецькій області повідомлення, що по вул. Комарова, 32 "Б", м. Чернівці відбулося зіткнення двох автомобілів. Виїздом на місце події було встановлено, що одним із зазначених автомобілів керував поліцейський ОСОБА_7, який за зовнішніми ознаками перебував в стані алкогольного сп'яніння. У подальшому, поліцейськими УПП в Чернівецькій області ДПП НПУ відносно ОСОБА_7 складено протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Із змісту дослідженого наказу № 1299 від 31.12.2017 року видно, що службове розслідування відносно позивача не призначалося.

За результатами проведеного службового розслідування, створеною комісією 02.01.2018 року складено висновок, який затверджений начальником ГУНП в Чернівецькій області 02.01.2018 року.

У висновку службового розслідування зазначено, що до ГУНП в Чернівецькій області 30.12.2017 року о 21 год. 15 хв. надійшло повідомлення про те, що по вул. Комарова, будинок 30 "Б" в м. Чернівці, відбулося зіткнення двох автомобілів. Вказана подія була зареєстрована відділенням поліції Чернівецького відділу поліції ГУНП за № 28774 від 30.12.2017 року.

Виїздом на місце події встановлено, що 30.12.2017 року близько 21 год. 13 хв., слідчий слідчого відділення Шевченківського відділення поліції Чернівецького відділу поліції ГУНП лейтенант поліції ОСОБА_7, перебуваючи поза службою, керуючи автомобілем "Део-Ланос", державний номерний знак НОМЕР_1, по вул. Комарова, будинок 30 "Б" не вибрав безпечний інтервал та допустив зіткнення з припаркованим автомобілем "Тайота-Кемрі" державний номерний знак НОМЕР_2, який належить ОСОБА_12, після чого намагався залишити місце події, однак, був зупинений свідками даної події.

За даним фактом поліцейськими УПП в Чернівецькій області ДПП НПУ відносно ОСОБА_7 складено протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім цього, у висновку зазначено, що в автомобілі разом з ОСОБА_7 передував ОСОБА_2

Стосовно позивача у висновку службового розслідування вказано, що ОСОБА_2, який вживав алкогольні напої разом із ОСОБА_7, усвідомлюючи, що останній перебуває у стані алкогольного сп'яніння, не вжив заходів щодо запобіганню порушення службової дисципліни з боку ОСОБА_7, а натомість, надав йому дозвіл на керування своїм транспортним засобом та перебував під час цього у салоні автомобіля в якості пасажира.

На думку комісії, яка проводила службове розслідування, своїми умисними діями позивач порушив вимоги ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ та п. 3 розділу 4 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, а тому, є безумовні і достатні підстави вважати їх такими, що мають явно дискредитуючий характер та несумісні з подальшим проходженням служби в поліції.

У висновку також зазначено, що обставинами, які обтяжують ступінь дисциплінарного проступку є умисні дії порушника, які призвели до дорожньо-транспортної пригоди та могли викликати значний суспільний резонанс. Обставин, що пом'якшують відповідальність не встановлено.

На підставі висновку службового розслідування, 02.01.2018 року начальником ГУНП в Чернівецькій області видано наказ № 4 "Про покарання", пунктом 2 якого наказано за порушення службової дисципліни, слідчого слідчого відділення Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_2, звільнити зі служби в поліції.

Вказаним наказом також наказано за порушення службової дисципліни, слідчого слідчого відділення Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_7, звільнити зі служби в поліції (п. 1 Наказу №4 від 02.01.2018 року).

Встановлено, що з наказом № 4 від 02.01.2018 року позивач не був ознайомлений, що підтверджується довідкою виданою відповідачем від 13.04.2018 року.

11.01.2018 року наказом ГУНП в Чернівецькій області № 4 о/с "По особовому складу", відповідно до ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_2, слідчого слідчого відділення Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області з 11.01.2018 року.

В позовній заяві та в судовому засіданні позивач стверджував, що з оскаржуваним наказом №4 о/с він ознайомився 12.01.2018 року, що не заперечувалося відповідачем в судовому засіданні.

Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що при проведенні службового розслідування відповідачем не повно і не всебічно досліджено всі обставини та матеріали справи про дисциплінарний проступок вчинений позивачем, що призвело до неправильного та передчасного висновку і як наслідок до незаконного звільнення позивача зі служби в поліції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді (ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII).

У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ст. 19 Закону № 580-VIII).

Поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580 -VIII).

Водночас, згідно з п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23.12.2015 №901-VIII до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" на поліцейських поширено дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22.02.2006 № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут).

Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

Статтею 2 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни.

За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (ст. 5 Дисциплінарного статуту).

Згідно ст. 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 №230 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за №541/23073 (далі - Інструкція ).

Згідно п. 2.1 Інструкції, підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України і можуть викликати суспільний резонанс.

Якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення (п. 5.4. Інструкції).

Отже, підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни. Водночас при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість таких, обставини, за яких вони вчинені, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації.

Згідно матеріалів справи, відповідач дійшов до висновку про порушення позивачем вимог ст. 7 "Обов'язки осіб рядового і начальницького складу" Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України та п. 3 розділу 4 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179. Також, відповідач вказував як обставину, що обтяжує ступінь дисциплінарного проступку позивача умисні дії порушника, які призвели до дорожньо-транспортної пригоди та могли викликати значний суспільний інтерес.

Частинами 10 та 15 ст. 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 30.12.2017 року приблизно о 20 год. 59 хв. ОСОБА_7, перебуваючи поза службою, керуючи автомобілем "Део-Ланос", державний номерний знак НОМЕР_1, по вул. Комарова, будинок 30 "Б" не дотримався безпечного інтервалу та допустив зіткнення з припаркованим автомобілем "Toyota Camry" державний номерний знак НОМЕР_2, який належить ОСОБА_12 На той час, в салоні автомобіля "Део-Ланос" перебував позивач.

Зазначений, автомобіль "Део-Ланос" державний номерний знак НОМЕР_1, належить на праві власності батьку позивача ОСОБА_13, що підтверджується копіями свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4.

Як зазначає ОСОБА_7, 30.12.2017 року автомобілем керував він, дозволу ОСОБА_2 на керування транспортним засобом йому не надавав, а всі необхідні документи та ключі знаходились у нього та були передані власником автомобіля ОСОБА_13

За результатами проведеного службового розслідування відповідачем зроблено висновок, що позивач, який вживав алкогольні напої разом із ОСОБА_7, усвідомлюючи, що останній перебуває у стані алкогольного сп'яніння, не вжив заходів щодо запобіганню порушення службової дисципліни з боку ОСОБА_7, а натомість, надав йому дозвіл на керування своїм транспортним засобом та перебував під час цього у салоні автомобіля в якості пасажира. Наведена обставина, на думку відповідача, свідчить, що позивач своїми умисними діями порушив вимоги ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ та п. 3 розділу 4 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, а тому є безумовні і достатні підстави вважати їх такими, що мають явно дискредитуючий характер та несумісні з подальшим проходженням служби в поліції.

Водночас, колегія суддів вважає, що позивач не вчиняв жодних дій по передачі автомобіля чи наданню дозволу на керування ОСОБА_7, оскільки він не мав на такі дії жодних правових підстав. Єдиним власником транспортного засобу "Део-Ланос", державний номер знак НОМЕР_1, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_13

При вчиненні ОСОБА_7 дорожньо-транспортної пригоди позивач перебував транспортному засобі тільки в якості пасажира і не мав права розпоряджатися ним чи передавати його кому-небудь, не будучи його власником.

Таким чином, не враховуючи суть значення "передача керування транспортним засобом", яка визначена пунктом 2.2 Правил дорожнього руху, відповідач під час проведення службового розслідування не досліджував питання обставин 30.12.2017 року наявності у водія ОСОБА_7 реєстраційного документу на транспортний засіб, яким він керував, а також обставини передачі йому цього документу.

Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Зокрема, такі відомості повинні бути викладені у висновку службового розслідування.

Проте, ні у висновку службового розслідування, ні у спірних наказах не зазначено яка шкода була заподіяна позивачем внаслідок допущених ним порушень, чим це підтверджується, не вказано, що характеризує проступок позивача саме з найтяжчої сторони, враховуючи те, що звільнення поліцейських зі служби в поліції як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Отже, дотримання вказаних вимог закону не було підтверджено відповідачем в ході розгляду справи, хоча такі обставини є істотними при вирішенні питання про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності та їх неврахування вказує на порушення встановленої процедури накладення стягнення.

Так, перед застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення відповідачем не було повною мірою враховано тяжкість проступку, не наведено яку шкоду було заподіяно позивачем, не зазначено чи враховувалося та досліджувалося відповідачем попередня поведінка позивача та визнання ним своєї вини, його ставлення до виконання службових обов'язків, рівень його кваліфікації. Також матеріали службового розслідування, в порушення вимог Інструкції, не містять відомостей про мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим. В той же час, без дослідження та надання оцінки вказаним обставинам, відповідачем до позивача було застосовано крайню міру дисциплінарної відповідальності - звільнення.

У висновку службового розслідування відсутні належні обґрунтування та докази на їх підтвердження про обізнаність позивача щодо стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_7 У висновку також не відображено та не досліджено законність володіння, користування та керування ОСОБА_7 транспортним засобом.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у висновку службового розслідування відповідач посилається на матеріали зібрані поліцейськими УПП в Чернівецькій області ДПП НП України 30.12.2017 року під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення вчинене водієм ОСОБА_7, зокрема пояснення ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_17 протоколи про адміністративні правопорушення серії БД № 071312, серії БД № 071313 складені відносно ОСОБА_7, висновок КМУ "Чернівецький обласний наркологічний диспансер2 від 30.12.2017 року № 62 про відмову ОСОБА_7 від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу.

Разом з тим, встановлено, що під час проведення службового розслідування відповідачем не опитувалися особи, які обізнані з обставинами, що стали підставою для призначення службового розслідування.

Згідно інформації УПП в Чернівецькій області ДПП НП України від 14.02.2018 року у період часу з 30.12.2017 по 03.01.2018 року УПП в Чернівецькій області ДПП не направляло до ГУНП в Чернівецькій області жодних документів чи копій зі справ, відносно громадянина ОСОБА_7

Як вбачається зі свідчень ОСОБА_20, який займає посаду старшого інспектора відділу ІОС УКЗ ГУНП в Чернівецькій області, 30.12.2017 року він виїжджав на місце події за участю ОСОБА_7, де отримав без офіційного запиту матеріали зібрані поліцейськими УПП в Чернівецькій області ДПП НП України під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_7 та в подальшому долучив до матеріалів службового розслідування.

Відповідно до ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, допустимість як властивість доказів поєднує в собі декілька вимог. Доказ вважається допустимим, якщо він отриманий уповноваженим суб'єктом, з дотриманням належної правової процедури та є закріпленим у відповідному джерелі.

Враховуючи вищевказане, при проведенні службового розслідування відповідачем не повно і не всебічно досліджено всі обставини та матеріали справи про дисциплінарний проступок вчинений позивачем, що призвело до неправильного та передчасного висновку і як наслідок до незаконного звільнення позивача зі служби в поліції.

А тому, обставини, які стали підставою для накладення на позивача дисциплінарного стягнення та його звільнення не знайшли свого обґрунтованого підтвердження та не вказують у достовірний спосіб на протиправну поведінку позивача, яка може мати своїм наслідком звільнення в порядку дисциплінарної відповідальності.

Вірним є також висновок суду першої інстанції, щодо відмови стосовно позовної вимоги про визнання протиправним та скасування висновку службового розслідування комісії ГУНП в Чернівецькій області від 02.01.2018 року в частині пропозиції (рекомендації) звільнення ОСОБА_2 із служби в поліції.

Так, згідно положень п. 8.1 Наказу № 230 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

Тобто висновки, викладені в висновку службового розслідування, є відображенням дій уповноважених осіб і самі по собі не породжують правових наслідків для особи і, відповідно, такий висновок не порушує прав останнього.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів погоджується з висновками суду, що при проведенні службового розслідування відповідачем не повно і не всебічно досліджено всі обставини та матеріали справи про дисциплінарний проступок вчинений позивачем, що призвело до неправильного та передчасного висновку і як наслідок до незаконного звільнення позивача зі служби в поліції.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв обґрунтоване рішення щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог, з'ясував всі обставини справи, які мають значення для її вирішення та не допустив порушення норм матеріального і процесуального права, що вказує на безпідставність доводів апелянта.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 24 вересня 2018 року.

Головуючий Боровицький О. А. Судді Матохнюк Д.Б. Совгира Д. І.