Постанова № 77621877, 19.09.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/80/18-а

Головуючий у 1-й інстанції: Боднарюк О.В.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

19 вересня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Мирошниченко С.О.,

представника відповідача: Нараєвського С.І.,

представник відповідача: Гроссу Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року (ухвалене 24 квітня 2018 року, повний текст рішення складено 02 травня 2018 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області про визнання протиправним і скасування наказу та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в січні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування наказу начальника Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області № 513 від 17.10.2017 р. "Про покарання", про оголошення суворої догани та зняття премії за жовтень 2017 року; зобов'язання Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області здійснити перерахунок належних йому платежів та нарахувати невиплачену премію та інші відповідні платежі.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ начальника Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області № 513 від 17.10.2017 року "Про покарання" про оголошення ОСОБА_4 суворої догани та зняття премії за жовтень 2017 року. В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в чатині та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти доводів апеляційної скарги та зазначив про те, що судом першої інстанції детально проаналізовано матеріали службового розслідування та прийнято законне і обгрунтоване рішення.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Позивач повноважних представників в судове засідання не направив, хоча повідомлявся про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 06.09.2017 року ДОП Кіцманського ВП майором поліції ОСОБА_4 відносно гр. ОСОБА_5 складено протокол про адміністративне правопорушення серія ГП 706333, про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 173 КУпАП за заявою гр. ОСОБА_6 (а.с.150)

19.09.2017 року на адресу ГУНП в Чернівецькій області надійшла скарга ОСОБА_5, датована 14.09.2017 року, про незаконні дії працівника поліції. (а.с.82, 83-88).

21.09.2017 року ГУ НП в Чернівецькій області прийнято наказ №912 про призначення та проведення службового розслідування за скаргою ОСОБА_5 (а.с.77)

03.10.2017 року начальником ГУНП в Чернівецькій області затверджено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни поліцейським Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_4 Відповідно до цього висновку відомості, що стали підставою для проведення службового розслідування, є такими, що підтвердилися; за порушення службової дисципліни, дільничному офіцеру поліції сектору превенції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області майору поліції ОСОБА_4 рекомендовано оголосити сувору догану та зняти премію за жовтень 2017 року.

При цьому підставою для прийняття вказаного вище висновку стала інформація, викладена в скарзі ОСОБА_5, а також пояснення скаржника ОСОБА_5, позивача ОСОБА_4 та працівника поліції ОСОБА_7 (а.с.83-88).

17.10.2017 року ГУНП в Чернівецькій області винесено наказ № 513 "Про покарання", згідно з яким за порушення службової дисципліни дільничному офіцеру поліції сектору превенції Кіцманського відділу поліції ГУ НП в Чернівецькій області майору поліції ОСОБА_4, оголошено сувору догану та знято премію за жовтень 2017 року ( а. с. 74)

Не погодившись з вказаним наказом, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що службове розслідування щодо позивача проведено неналежним чином, поверхнево та односторонньо, без урахування усіх обставин справи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію".

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський (окрім іншого) зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Відповідно до частини 2 статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з пунктом 9 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23.12.2015 року №901 VIII до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" на поліцейських поширено дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22.04.2006року №3460-ІV (із наступними змінами) (далі - Дисциплінарний Статут).

Дисциплінарний Статут визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного Статуту, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до статті 2 Дисциплінарного Статуту, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного Статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного Статуту, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Порядок проведення службових розслідувань визначено Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 № 230 (далі - Інструкція №230).

Відповідно до пункту 5.4 розділу V Інструкції №230, якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.

Вимогами статті 14 Дисциплінарного статуту визначено, що про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Таким чином, притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності можливе за умови проведення службового розслідування та доведення у встановленому законом порядку його вини у вчиненні проступку.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги про наявність підстав для накладення дисциплінарного стягнення на позивача, колегія суддів виходить з наступного.

З висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни поліцейським Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_4 від 03 жовтня 2017 року судом встановлено, що комісією викладено у цьому висновку тільки ті обставини, на які посилався скаржник. При цьому, членами комісії не надано жодної оцінки обставинам, на які посилався позивач, не встановлено, та не опитано інших свідків обставин справи. Зокрема, пояснення працівника поліції ОСОБА_7, яке було відібрано в рамках розслідування, не занесено до висновку.

Судом першої інстанції допитано в якості свідка ОСОБА_7, який пояснив, що він був присутнім під час розгляду заяви щодо притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_5, в службовому кабінеті, де окрім ОСОБА_4 та ОСОБА_5, також була його дружина. ОСОБА_7 повідомив, що він не чув про те, що ОСОБА_5 мав намір написати заяву або усно заявити про вчинення адміністративного правопорушення, він хотів отримати копії матеріалів справи, на що ОСОБА_4 йому роз'яснив, що він може отримати копії в канцелярії.

Представники відповідача в судовому засіданні вказали на те, що пояснення ОСОБА_7 не враховано при прийнятті висновку, оскільки він є колегою позивача і тому є зацікавленою особою.

Водночас, при прийнятті висновку службового розслідування від 03 жовтня 2017 року комісією взято до уваги пояснення ОСОБА_9, яка є дружиною заявника, та відповідно також є зацікавленою особою.

Таким чином, колегія суддів вважає, що під час службового розслідування посадовими особами відповідача не підтверджено факту того, що громадянами ОСОБА_5 та ОСОБА_9 робились усні або письмові заяви з приводу вчиненого відносно них правопорушення, як під час прибуття позивача на виклик за місцем проживання учасників адміністративного правопорушення, так і під час відвідування останніми службового кабінету позивача.

Крім того, доводи відповідача про те, що при документуванні адміністративного правопорушення позивач на вимогу особи не представився, та не пред'явив службового посвідчення; не тактовно себе поводив та зверхньо спілкувався з громадянином ОСОБА_5; порушив право на захист громадянина ОСОБА_5, що виразилось у нероз'ясненні прав та обов'язків, а також невручення копії протоколу про правопорушення, не підтверджені належними доказами.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що службове розслідування проведено неналежним чином, поверхнево та односторонньо, без урахування усіх обставин справи.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для скасування наказу №513 від 17.10.2017 року.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України.

Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Постанова суду складена в повному обсязі та підписана 25 вересня 2018 року.

Головуючий Сапальова Т.В. Судді Курко О. П. Совгира Д. І.