Ухвала суду № 77614819, 01.11.2018, Харківський районний суд Харківської області

Справа №635/1354/13-ц

Провадження № 2-а/635/1/2018

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

01 листопада 2018 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючий суддя – Шинкарчук Я.А.,

секретар судового засідання – Желізова О.А.,

за участі представника позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Покотилівка Харківського району Харківської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Комунарської (ОСОБА_4) сільської ради Харківського району Харківської області, про поновлення права користування земельною ділянкою, визнання протиправним та скасування рішення сесії сільської ради, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю, -

в с т а н о в и в:

У лютому 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_5, третя особа – Комунарська сільська рада Харківського району, в якій просив скасувати рішення Комунарської сільської ради Харківського району VІІ сесії V скликання від 20.11.2006 про передачу у приватну власність ОСОБА_5 земельної ділянки, цільове призначення – для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за адресою по вул. 9 п’ятирічки, буд. 10 с. Комунар Харківського району , а також визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №83673, виданий ОСОБА_5

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 14 лютого 2013 року відмовлено у відкритті провадження за адміністративним позовом ОСОБА_2, у зв’язку з тим, що заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2013 року скасовано ухвалу від 14 лютого 2013 року та справу за позовом ОСОБА_2 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Так, ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 04 липня 2013 року відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, третя особа – Комунарська сільська рада Харківського району, про поновлення права користування земельною ділянкою, визнання протиправним та скасування рішення сесії сільської ради, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 17 лютого 2014 року за заявою представника позивача призначено у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 судово будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі до одержання судом результатів судово будівельно-технічної експертизи.

16 травня 2014 року до суду надійшло повідомлення судового експерта про неможливість надання висновку експертизи № 3325 по даній адміністративній справі, в зв’язку з тим, що додаткові матеріали протягом тридцяти календарних днів до інституту не надійшли, оплата за проведення судової експертизи не проведена.

Згідно ухвали Харківського районного суду Харківської області від 19 травня 2014 року відновлено провадження у справі №635/1354/13-ц.

На підставі Харківського районного суду Харківської області від 24 червня 2014 року за заявою представника позивача призначено у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 судово будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі до одержання судом результатів судово будівельно-технічної експертизи.

У жовтня 2014 року повернулися матеріали адміністративної справи з повідомленням судового експерта про неможливість надання висновку експертизи № 7897 по даній адміністративній справі, в зв’язку з тим, що додаткові матеріали протягом тридцяти календарних днів до інституту не надійшли, оплата за проведення судової експертизи не проведена.

Згідно ухвали Харківського районного суду Харківської області від 27 жовтня 2014 року відновлено провадження у справі №635/1354/13-ц.

На підставі Харківського районного суду Харківської області від 23 грудня 2014 року за заявою представника позивача призначено у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 судово будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі до одержання судом результатів судово будівельно-технічної експертизи.

25 березня 2015 року матеріал справи було повернено до суду із повідомлення судового експерта про неможливість надання висновку експерта №757.

Згідно ухвали Харківського районного суду Харківської області від 26 березня 2015 року відновлено провадження у справі №635/1354/13-ц.

На підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 20 травня 2015 року за заявою представника позивача витребувано з Харківської регіональної філії державного підприємства «ЦЕНТР ДЕРЖАВНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ» каталоги координат поворотних точок межі земельної ділянки кад № 6325181201:00:001:0064 у відповідній СК-63, а також результати землевпорядних робіт в електронному вигляді файли обміну *.хml, *in4 (земельної ділянки будинку № 10 по вул. 9 п’ятирічки с.Комунар Харківського району Харківської області, що належить ОСОБА_5 на підставі державного акту, серії ЯГ № 083673 від 13.03.2007 року).

Згідно ухвали Харківського районного суду Харківської області від 21 жовтня 2015 року за заявою представника позивача витребувано з Управління Держгеокадастру в Харківській області (61003, м.Харків, вул. Короленка, б. 16) документацію у вигляді каталогів координат поворотних точок межі земельної ділянки у відповідній СК-63, а також результати робіт в електронному вигляді файли обміну *.хml. *in4, які були виготовлені при виконанні технічної документації (проект землеустрою) на земельну ділянку № 10 по вул. 9 п’ятирічки с.Комунар Харківського району Харківської області, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 083673 від 13.03.2007 року, виданого на ім’я ОСОБА_5, цільове призначення – для обслуговування житлового будинку, площа 0,1370 га, кад № 6325181201:00:001:0064, виконавець робіт ФОП ОСОБА_6

На підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 10 грудня 2015 року за заявою представника позивача витребувано з Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області (61003, м. Харків, вул. Короленко, б. 16, 8-поверх) документацію у вигляді каталогів координат поворотних точок межі земельної ділянки у відповідній СК-63, а також результати робіт в електронному вигляді файли обміну *.хml. *in4, які були виготовлені при виконанні технічної документації (проект землеустрою) на земельну ділянку № 10 по вул. 9 п’ятирічки с.Комунар Харківського району Харківської області, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 083673 від 13.03.2007 року, виданого на ім’я ОСОБА_5, цільове призначення – для обслуговування житлового будинку, площа 0,1370 га, кад. № 6325181201:00:001:0064, виконавець робіт ФОП ОСОБА_6

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 31 березня 2016 року заявою представника позивача призначено у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 судово будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі до одержання судом результатів судово будівельно-технічної експертизи.

27 червня 2017 року до суду повернулися матеріали справи та висновок експертизи з питань землеустрою.

Згідно ухвали Харківського районного суду Харківської області від 04 липня 2017 року відновлено провадження у справі №635/1354/13-ц.

17 листопада 2017 року позивачем уточнено позовну заяву у даній справі, в якій відповідачами вказані - ОСОБА_5 і Комунарська сільська рада Харківського району, та в остаточній редакції позовних вимог просив суд скасувати рішення Комунарської сільської ради Харківського району VІІ сесії V скликання від 20.11.2006 про передачу у приватну власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,1370 га, цільове призначення – для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за адресою по вул. 9 П’ятирічки, буд. 10 с. Комунар Харківського району, а також визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №83673, виданий ОСОБА_5 15.03.2007 та зареєстрований в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землі за №010770300025 стосовно земельної ділянки площею 0,1370 га, цільове призначення – для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за адресою по вул. 9 П’ятирічки, буд. 10 с. Комунар Харківського району.

21 червня 2018 року до суду з Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Харківському району та місту Люботин Головного територіального управління юстиції у Харківській області надійшла відповідь, з якої стало відомо, що 19 лютого 2018 року померла ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 03 вересня 2018 року витребувано з Першої Державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області (61052, м.Харків, вул. Євгена Котляра, 4) відомості про те, хто звертався до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини чи про відмову у прийнятті спадщини після смерті ОСОБА_5, померлої 19 лютого 2018 року, а у разі наявності спадкоємців - їх прізвище, ім’я, по батькові, адреса місця проживання. Також зупинено провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, Комунарської (ОСОБА_4) сільської ради Харківського району Харківської області, про поновлення права користування земельною ділянкою, визнання протиправним та скасування рішення сесії сільської ради, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю до встановлення правонаступника відповідача – ОСОБА_5.

20 вересня 2018 року до суду з Першої Державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області надійшла відповідь за вих.№2777/02-14 від 14.09.2018, з якої вбачається, що після ОСОБА_5, померлої 19 лютого 2018 року, що на день смерті постійно проживала в ІНФОРМАЦІЯ_2, в шестимісячний строк з дня смерті спадкодавця до держнотаріальної контори звернулися дочка спадкодавця ОСОБА_7 та син спадкодавця ОСОБА_8 із заявами про відмову від спадщини, а також онука спадкодавця – ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини. Інших заяв не надходило. Заведена спадкова справа №683/2018.

Відтак, ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 03 жовтня 2018 року поновлено провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, Комунарської (ОСОБА_4) сільської ради Харківського району Харківської області, про поновлення права користування земельною ділянкою, визнання протиправним та скасування рішення сесії сільської ради, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю, а також залучити до участі у справі у якості правонаступника відповідача ОСОБА_5 - спадкоємця ОСОБА_3.

30 жовтня 2018 року до Харківського районного суду Харківської області від ОСОБА_3 надійшла заява про закриття провадження у справі, оскільки вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. В обґрунтування вимог якої з посиланням на правові позиції Верховного Суду України (постанови від 09.12.2014 у справі №21-308а14, від 11.11.2014 у справі №21-493а14, від 11.11.2014 у справі №21-405а14, від 09.11.2016 у справі №6-1403цс16, від 19.01.2016 у справі № 21-3690а15, від 11.10.2016 у справі №21-1625а15, від 11.10.2016 у справі №21-2158а15, від 29.11.2016 у справі №21-3389а16, від 30.09.2015 у справі №3-553гс15) відповідач просить закрити провадження у зв’язку з тим, що позивачем оспорюється ненормативний акт органу місцевого самоврядування у сфері земельних правовідносин (рішення сільської ради індивідуальної дії), який вичерпав свою дію після його реалізації – після отримання ОСОБА_5 земельної ділянки у власність та Державного акту на неї, за результатами реалізації якого у ОСОБА_5 виникло речове право (право власності на земельну ділянку), вимоги про визнання такого рішення незаконним або про його скасування повинні розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права і повинні пред’являтися в порядку цивільного судочинства, оскільки їх метою є оспорювання права власності на землю.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення клопотання відповідача ОСОБА_3 про закриття провадження у справі.

Представник відповідача ОСОБА_4 сільської ради Харківського району Харківської області в судове засідання не з’явився, про час, дату та місце справи повідомлявся належним чином. В матеріалах справи наявна заява за підписом ОСОБА_4 сільського голови ОСОБА_9, в якій останній просить справу №635/1354/13-ц розглядати у відсутність представника сільської ради.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилась, надала до суду заяву, в якій вказала, що просить розглядати справу у її відсутність.

Суд, дослідивши матеріали справи та вислухавши доводи представника позивача, прийшов до наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. &?р;…&?в; фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття «суду, встановленого законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Стаття 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Пунктом 2 частини першої статті 4 КАС України, визначено, що публічно-правовий спір – це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов’язує надавати такі послуги виключно суб’єкта владних повноважень, і спір виник у зв’язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб’єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв’язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб’єкта владних повноважень або іншої особи.

За правилами частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Разом із тим, як вказано в постанові ОСОБА_10 Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №2а/604/9/13, яка враховується судом з огляду на положення частини п’ятої статті 242 КАС України, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із частиною четвертою статті 11 ЦК України у випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Отже, рішення суб'єктів владних повноважень, до яких належать, зокрема, органи місцевого самоврядування, можуть бути підставами виникнення/припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої).

Згідно із частиною першою статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб'єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.

Однак, ураховуючи наведені вище нормативні положення, не є публічно-правовим спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права - фізичною особою чи юридичною особою, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає в наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів характер, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

З описаних вище обставин справи вбачається, що спір у ній виник між сторонами з приводу неправомірного, на їх думку, набуття один одним права власності на земельну ділянку згідно державного акту виданого на підставі рішення органу місцевого самоврядування.

Тобто оскаржувані ненормативні акти суб'єкта владних повноважень вичерпали свою дію у зв'язку з їх реалізацією. Таким чином, виник спір про цивільне право, і подальше оспорювання права власності на спірне нерухоме майно не могло здійснюватися за правилами адміністративного судочинства, адже адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей встановлювати (визнавати) належність права власності на майно тій чи іншій особі.

Разом з тим, за практикою Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення у справі «Сокуренко і Стригун проти України») суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Враховуючи суть спірних правовідносин у даній справі, яка пов’язана з необхідністю захисту прав у приватноправових відносинах, керуючись приведеними вище нормами та беручи до уваги судову практику, яка змінилась за період перебування справи у провадженні, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, у зв’язку з тим, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Тому відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України провадження в адміністративній справі підлягає закриттю.

Відповідно вимог статті 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз’яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв’язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Керуючись статтями 238, 239, 248, 250, 255, 262 КАС України, суд, -

постановив:

Клопотання відповідача ОСОБА_3 про закриття провадження у справі – задовольнити.

Провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Комунарської (ОСОБА_4) сільської ради Харківського району Харківської області, про поновлення права користування земельною ділянкою, визнання протиправним та скасування рішення сесії сільської ради, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю – закрити, у зв’язку з тим, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Роз’яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Харківський районний суд Харківської області.

Повний текст ухвали складено 05 листопада 2018 року

Суддя – Я.А. Шинкарчук