Постанова № 77611094, 30.10.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6256/18

Номер справи місцевого суду: 520/10510/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області, у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Гірняк Л.А.,

ОСОБА_2,

за участю:

секретаря Ющак А.Ю.,

представника ПАТ «УкрСиббанк» - адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2018 року у цивільній справі за позовною заявоюЗайцева ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про зняття заборони на відчуження транспортного засобу, треті особи: Київський відділ державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Южненська філія МП «Універсал-ЛТД», Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»,

встановив:

06.09.2017 року позивач ОСОБА_6 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_5 про зняття арешту з майна. Свої позовні вимоги мотивував тим, що 13.07.2017 року позивач придбав у ОСОБА_5, відповідно до договору комісії №5580/17/000478 від 13.07.2017 року, договору купівлі - продажу транспортного засобу №5580/17/000478 від 13.07.2017 року, акту огляду реалізованого транспортного засобу №5580/17/000478 від 13.07.2017 року, автомобіль ОСОБА_7 626. Крім того, договір купівлі-продажу у той же день був зареєстрований у ДП «НІС» про що свідчить фото-витяг із програмного забезпечення.

Разом з тим, 18.07.2017 року через виникнення заборгованості у відповідача перед ПАТ «УкрСиббанк», за заявою останнього на транспортний засіб було накладено арешт Київським ВДВС ГТУЮ в Одеській області. Оскільки, позивач як власник рухомого майна, не може ним вільно розпоряджатися, він змушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою від 20.09.2017 року провадження у справі було відкрито.

В судовому засіданні позивач та його представник повністю підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

В судове засідання відповідач ОСОБА_5, представникитретіх осіб: Київського відділу ДВС м. Одеси, ГТУЮ в Одеській області,Южненської філії МП «Універсал-ЛТД», ПАТ «УкрСиббанк»не з’явились, будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомили,правом надання письмового відзиву проти позову не скористались.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_8 було задоволено.

Знято накладені постановою Київського відділу ДВС м. Одеса ГТУЮ Одеської області за ВП №52594289 арешт та заборону відчуження з рухомого майна – автомобіля марки Mazda 626, що належить ОСОБА_6

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 судовий збір в розмірі 640,00 грн.

В апеляційній скарзі ПАТ «УкрСиббанк» ставить питання про скасування вищевказаного рішення суду та ухвалення нового, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до договору комісії №5580/17/000478 від 13.07.2017 року, договору купівлі - продажу транспортного засобу №5580/17/000478 від 13.07.2017 року, акту огляду реалізованого транспортного засобу №5580/17/000478 від 13.07.2017 року ОСОБА_9 придбав у ОСОБА_5 автомобіль ОСОБА_7 626. д.н. НОМЕР_1».

При цьому, суд зазначив, що ним не встановлено обставин, які б свідчили про незаконність/безпідставність придбання рухомого майна ОСОБА_9 або протиправність реєстрації за останнім.

Однак, з таким висновком суду погодитись не можна, з огляду на наступні обставини.

Так, із матеріалів справи вбачається, що 01 вересня 2017 року ОСОБА_9, рухаючись до сервісного центра МВС, був зупинений на стаціонарному посту поліції у зв’язку з тим, що належний йому транспортний засіб було оголошено у розшук на накладено арешт, на підставі постанови Київського ВДBC м. Одеса ГТУЮ Одеської області за ВП №52594289.

Після цього транспортний засіб було затримано і вилучено, про що свідчить ОСОБА_8 огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 01.09.2017 року (а.с. 15).

Як вбачається із наявної інформації сервісного центру МВС, постанова про накладення арешту на транспортний засіб ОСОБА_7 626, 1992 року випуску № кузова JMZGE14J201226637 та оголошення його в розшук була винесена Київським ВДВС м. Одеса ГТУЮ Одеської області на підставі заборгованості, яка виникла у відповідача 18 липня 2017 року. Тому суд дійшов висновку про те, що арешт і розшук транспортного засобу було здійснено після того як право власності на вищевказаний транспортний засіб перейшло до позивача (а.с.17).

Проте, судом не було враховано наступного.

17.03.2016 року Київським районним судом міста ОСОБА_1 було ухвалено рішення, яким позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» задоволено, та стягнуто солідарно з ОСОБА_5 і ОСОБА_7 заборгованість за кредитним договором№ 11357778000 від 10.06.2008р.і процентам за його користування у загальній сумі 44 841,12 доларів США та 22 877,07 грн. пені та процентів за несвоєчасність погашення кредитної заборгованості та в рівних частках суми судового збору 96-98).

На підставі цього судового рішення 24.05.2016 року Київський районний суд видав виконавчі листи по справі №520/17311/15-ц.

07.10.2016 року постановою Київського ВДВС м. Одеса ГТУЮ Одеської області відкрито виконавче провадження №52594289.

У зв’язку з несплатою боргу за виконавчим листом що перебуває на примусовому виконанні, 13.10.2016 року постановою Київського ВДВС м. Одеса ГТУЮ Одеської області за ВП №52594289, накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_5. Тобто вказаною постановою було накладено арешт у тому числі і на автомобіль НОМЕР_2,1992 р.в., що належить боржнику ОСОБА_5.

Зазначені дії були здійснені державним виконавцем у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до вимог ч.2 ст.18 якого виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі здійснювати виконавчі дії.

Статтею 10 Закону визначено заходи примусового виконання рішень, у тому числі і звернення стягнення на майно боржника.

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків та примусовій реалізації(ст.48 Закону).

Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Так, як було зазначено вище, згідно постанови ВП №52594289 у зв’язку з тим, що боржник ОСОБА_5 добровільно не виконав рішення суду, державний виконавець ВДВС здійснював виконання виконавчого листа в примусовому порядку, в результаті чого 13.10.2016р.і була винесена державним виконавцем постанова про арешт майна боржника по ВП №52594289, якою накладено арешт на ТЗ МАЗДА626 ДН ВН6235СО, 1992 р.в.

Таким чином, договір купівлі-продажу даного транспортного засобу від 13.07.2017р. було укладено незаконно, після накладення арешту на цей транспортний засіб.

Такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з того, що відповідно до ст. 34 ЗУ «Про дорожній рух» державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків. Державний облікзареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.

Законодавцем визначений спеціальний порядок відчуження та набуття права власності на транспортні засоби, який невід'ємно пов'язаний з обов'язковою реєстрацією власником придбаного автомобіля у відповідних органах. Продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

Таким чином, враховуючи той факт, що рішення суду на підставі якого видано виконавчий лист Київським районним судом м. Одеси від 24.05.2016р. №520/17311/15-ц про стягнення коштів в сумі 44 841 доларів США 12 центів та 22 877,07 грн. виконано не було, ні в добровільному порядку, ні в примусовому порядку, то доводи представника ПАТ «УкрСиббанк» про те, що державний виконавець Київського ВДВС м. Одеса ГТУЮ Одеської області 13.10.2016р. правомірно виніс постанову про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, в т.ч. і на автомобіль НОМЕР_2, який, на той час, належав ОСОБА_5.

З цих підстав, колегія суддів дійшла висновку про те, що жодних правових підстав для зняття арешту з вищевказаного транспортного засобу у суду першої інстанції не було.

Крім викладеного, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до п. п. 2, 7, 8, 40 «Порядку державної реєстрації ( перереєстрації ), зняття з обліку автомобілів ...» затвердженого постановою КМ України від 07 вересня 1998 року № 1388 - передбачено порядок набуття права власності на транспортні засоби з обов’язковою реєстрацією власником придбаного транспортного засобу на підставі документів, що підтверджують право власності.

При вирішенні даного спору, суд першої інстанції не врахував п. 8 даного порядку, яким передбачено, що документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою: довідка-рахунок, договори та угоди, укладені на товарних біржах, копія рішення суду, довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль або мотоколяску, акт приймання-передачі транспортних засобів, вантажна митна декларація на паперовому носії або електронна вантажна митна декларація, або видане митним органом посвідчення про реєстрацію в підрозділах Державтоінспекції транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, договір фінансового лізингу.

Для державної реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зняті з обліку в підрозділах Державтоінспекції, крім зазначених у цьому пункті документів, що підтверджують правомірність їх придбання, подається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі, з відміткою підрозділу Державтоінспекції про зняття транспортного засобу з обліку. Перед відчуженням, передачею зазначені транспортні засоби повинні бути зняті з обліку в підрозділах Державтоінспекції.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, сторони уклали письмовий договір купівлі-продажу автомобіля, який за відсутності інших необхідних документів, вказаних в п.8 вищевказаного Порядку від 07.09.1998 року №1388 року, не являється документом, що підтверджує правомірність придбання транспортного засобу. Інших дій, що підтверджували б правомірність придбання автомобіля сторони не вчиняли, а саме: ОСОБА_5 вказаний транспортний засіб в установленому законом порядку з обліку в підрозділах Державтоінспекції не знімав.

Таким чином, сторони не досягли згоди з умов, які є необхідними для договорів купівлі-продажу транспортних засобів.

З огляду на викладене, та враховуючи, що дії, які згідно законодавства свідчать про укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу сторона не вчинила, згоди щодо необхідних умов, для договорів такого виду, не досягли, то висновок суду першої інстанції про те, що право власності на даний ТЗ належить ОСОБА_9 - являється помилковим та суперечить обставинам справи та вимогам закону.

Також колегія суддів зазначає, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції суттєво порушуються права ПАТ «УкрСиббанк», який фактично позбавлений можливості виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 24.05.2016р. про стягнення заборгованості з ОСОБА_5, за кредитним договором у сумі 44 841,12 доларів США та 22 877,07грн., що перебуває на примусовому виконанні у Київському відділі ДВС м. Одеса ГТУЮ Одеської області, за рахунок транспортного засобу, який належить ОСОБА_5

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване судове рішення не відповідає зазначеним вимогам, доводи апеляційної скарги його повністю спростовують, оскільки рішення ухвалено не у відповідності до вимог матеріального і процесуального права.

У зв’язку з цим, апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2018 року скасувати і прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовити у повному обсязі.

Колегія суддів також вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_6на користь ПАТ «УкрСиббанк» судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 960 грн., як то передбачено ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст. 376, ст.ст. 381 – 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2018 року скасувати.

Прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовити у повному обсязі.

Стягнути із ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 960 грн. (дев’ятсот шістдесят гривень).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05.11.2018 року.

Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда

ОСОБА_10

ОСОБА_2