Постанова № 7760585, 28.01.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.ПолтаваСправа № 2а-47462/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Слободянюк Н.І.,

за участю секретаря –Дрижирук М.І.,

представника позивача - Фисун К.Т.,

представника відповідача - Назаренка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Алерт"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської областіпро визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, скасування акту, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Алерт"звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської областіпро визнання дій щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, зобов'язання повернути свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, скасування акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Приватного підприємства "Алерт" від 17.07.2009 № 117 та зобов’язання включити Приватне підприємство «Алерт» до реєстру платників податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач насамперед зазначив, що акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 17.07.2009 № 117 прийнятий відповідачем в порушення вимог статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість”, оскільки підпункт 9.8 зазначеної статті не передбачає такої підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість як встановлення органом державної податкової служби факту виписки податкових накладних, згідно з якими платником податку не задекларовано (не сплачено) податкові зобов'язання, обсяг яких за оподаткованими операціями перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України “Про податок на додану вартість” /300 000,00 грн/.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з огляду на те, що за результатами автоматизованого співставлення показників податкової звітності позивача та його контрагентів контролюючим органом встановлено ряд підприємств, які задіяні в одній схемі мінімізації податку на додану вартість: ПП “Асіст”, ПП “Арона сервіс”, ПП “Інко”, ПП «Саланг ТМ», яким ПП “Алерт” створює умови для формування податкового кредиту, не маючи при цьому для поставки товарів ні основних фондів, ані трудових ресурсів. Правочини, здійснені між позивачем та його контрагентами відповідач вважає нікчемними, що в свою чергу, на його думку, є підставою для анулювання реєстрації ПП “Алерт” в якості платника податку на додану вартість згідно із підпунктом “в” пункту 9.8 статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість” та Розпорядженням Кабінету Міністрів України “Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)”від 01 липня 2009 року №757-Р.

В судовому засіданні представники позивача і відповідача підтримали доводи і вимоги сторін, інтереси яких вони відповідно представляють.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази та застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що Приватне підприємство "Алерт"було зареєстровано платником податку на додану вартість 17.12.2002, про що свідчить видане цьому товариству свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 23699563.

17.07.2009 комісією Кременчуцької ОДПІ прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Приватного підприємства "Алерт", яке оформлене актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за № 117.

Згідно зазначеного акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість фактичною підставою для прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації ПП «Алерт» в якості платника податку на додану вартість слугував висновок відділу адміністрування податку на додану вартість Кременчуцької ОДПІ від 17.07.2009 № 107, відповідно до якого ПП «Алерт» мало господарські взаємовідносини з підприємствами - ПП “Асіст”, ПП “Арона сервіс”, ПП «Саланг ТМ», ПП “Інко”, що мають ознаки фіктивності, та що у позивача відсутні необхідні умови для досягнення відповідних результатів економічної діяльності в силу відсутності трудових ресурсів та основних засобів, в тому числі складських приміщень та транспортних засобів.

Правовою ж підставою для анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість став припис пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України “Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів)” від 01.07.2009 №757-р, згідно якого у разі встановлення органом державної податкової служби факту виписки податкових накладних, згідно з якими платником податку не задекларовано (не сплачено) податкові зобов'язання, обсяг яких за оподаткованими операціями перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України “Про податок на додану вартість”, реєстрація платників податку на додану вартість анулюється.

Правомірність застосування зазначеного припису розпорядження Кабінету Міністрів України відповідач обґрунтовував посиланням на норму підпункту “в” пункту 9.8 статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість”, якою, на думку податкового органу, передбачена можливість анулювання реєстрації платника податку на додану вартість з будь-яких інших причин, що не встановлені цією нормою.

Так, відповідно до підпункту “в” пункту 9.8 статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість” реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадку, якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб’єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.

Як свідчить аналіз наведеної норми, реєстрація особи в якості платника податку на додану вартість з підстав, визначених цією нормою, анулюється в двох випадках: 1) у випадку реєстрації особи в якості платника єдиного податку; 2) у випадку, якщо така особа стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування.

Таке обумовлено тим, що діюча в Україні спрощена система оподаткування, при переході на яку реєстрація особи в якості платника податку на додану вартість анулюється, залежно від її виду передбачає або особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від встановленого Законом України “Про податок на додану вартість”, або взагалі звільнення особи від сплати податку на додану вартість на підставі рішення суду чи з будь-якої іншої причини.

Таким чином, посилання в підпункті “в” пункту 9.8 статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість” на "будь-яку іншу причину" стосується виключно причин звільнення особи від сплати податку на додану вартість при перебуванні її на спрощеній системі оподаткування.

А відтак, є підстави вважати, що відповідач неправильно застосував вказану норму закону.

Оскільки пункт 9.8 статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлює виключний перелік підстав анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, який в силу пункту 11.4 статті 11 зазначеного Закону не може бути розширений інакше, ніж шляхом внесення змін до цього Закону окремим законом з питань оподаткування податком на додану вартість, суд приходить до висновку про неправомірне застосування відповідачем розпорядження Кабінету Міністрів України “Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів)” від 01.07.2009 №757-р.

Доказів наявності підстав для анулювання реєстрації позивача, як платника ПДВ, передбачених підпунктами “а”- “г”пункту 9.8 статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість”, відповідач суду не надав.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено суду правомірності прийняття акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «Алерт» від 17.07.2009 № 117, у зв'язку з чим позовні вимоги про скасування цього акту та про зобов’язання Кременчуцької ОДПІ поновити ПП «Алерт» в реєстрі платників податку на додану вартість підлягають задоволенню.

Позовні ж вимоги ПП «Алерт» про визнання протиправними дій Кременчуцької ОДПІ щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та зобов’язання повернути свідоцтво платника ПДВ задоволенню не підлягають, оскільки такі дії відповідача не створили для позивача правових наслідків. Юридично значимі наслідки прийняття Кременчуцькою об’єднаною державною податковою інспекцією Полтавської області рішення про анулювання реєстрації Приватного підприємства “Алерт” як платника податку на додану вартість створює акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 17 липня 2009 року №117.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства “Алерт” до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання дій протиправними, зобов'язання повернути свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ і включити до реєстру платників ПДВ та скасування акту про анулювання реєстрації платника ПДВ задовольнити частково.

Скасувати акт Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області від 17 липня 2009 року №117 “Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість”.

Зобов’язати Кременчуцьку об’єднану державну податкову інспекцію в Полтавській області поновити Приватне підприємство “Алерт” (код ЄДРПОУ 32275589, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Сербіченка, 7, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість 23699563, індивідуальний податковий номер 322755816033) в реєстрі платників податку на додану вартість з 17 липня 2009 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору на користь Приватного підприємства "Алерт" (код ЄДРПОУ 32275589, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Сербіченка, 7) в розмірі 1,70 грн.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 02 лютого 2010 року.

          Суддя                                                                                Н.І. Слободянюк