Постанова № 7759512, 26.01.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2010 р.                                                                       справа № 2а-20871/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Масло І.В.

при секретарі                                                  Пальчиковій І.Г.

за участю:

представника позивача                                         Новікової І.М.,

представника відповідача           Недомовної Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Донпромсервіс-97» до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій № 676 від 08.10.2009, -

В С Т А Н О В И В:

27.11.2009 ТОВ «Донпромсервіс-97» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій № 676 від 08.10.2009.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 24.09.2009 до нього поштою надійшов акт про неподання (несвоєчасне подання) розрахунку сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством, складений відповідно до п.п. 5 п. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі за текстом – Закон № 1058). Вказаний акт був складений на підставі порушення строків подання позивачем розрахунку суми страхових внесків за листопад 2008 року, який фактично подано 14.01.2009. В цьому розрахунку визначено сума внесків до сплати 82536,05 грн. За актом сума штрафної санкції становить 8253,61 грн.

Позивач із вказаним актом не погодився, оскільки з дня виявлення порушення до дати складання акту минуло 8 місяців, у зв’язку із чим відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України (далі за текстом – ГК України) адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення. Позивач повернув до УПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області два екземпляри акту із супровідним листом за вих. № 393 від 28.09.2009. 12.10.2009 позивач отримав відповідь за вих. № 10667/08 від 09.10.2009 та рішення № 676 від 08.10.2009 про застосування фінансових санкцій за неподання (несвоєчасне подання) розрахунку сум страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством. Це рішення позивач оскаржив до ГУПФУ в Донецькій області, але скарга була залишена без задоволення.

Позивач вважає рішення УПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області № 676 від 08.10.2009 незаконним з огляду на положення ст. 19 Конституції України, ст.ст. 217, 238, 239, 241 ГК України, ст. 106 Закону № 1058. Вказаними нормами не визначено строк, протягом якого можливе застосування фінансової санкції у вигляді недоїмки, пені та штрафів, у зв’язку з чим слід застосовувати строк шість місяців з дня виявлення порушення.

Просив скасувати рішення УПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області № 676 від 08.10.2009 про застосування до ТОВ «Донпромсервіс-97» фінансових санкцій за неподання (несвоєчасне подання) розрахунку сум страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством (а.с. 3-5).

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала з тих підстав, що ГК України не розповсюджується на дані правовідносини. Адміністративно-господарські санкції застосовуються у разі порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності. Фінансові санкції за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування не являються адміністративно-господарськими санкціями.

Підставою для прийняття спірного рішення є акт про встановлене порушення. Порушення строків надання звітності за листопад 2008 року зафіксовано актом № 8 від 19.01.2009, який було направлено ТОВ «Донпромсервіс-97» рекомендованим листом із повідомленням. Про визнання факту несвоєчасності надання звітності позивачем свідчить направлення скарги до ГУ ПФУ в Донецькій області.

Рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області про результати розгляду скарги від 09.02.2009 № 2616/08 відповідача було зобов’язано винести нове рішення про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. На виконання цього рішення відповідач повторно склав акт від 14.09.2009 про несвоєчасне подання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством, який надано для підписання директору ТОВ «Донпромсервіс-97». У зв’язку із відмовою від підписання акту, його було надіслано позивачу рекомендованим листом із повідомленням 16.09.2009, яке було вручено позивачу 24.09.2009.

Враховуючи, що позивачем отримано акт від 14.09.2009, цей акт позивач не оскаржував, факт несвоєчасного подання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за листопад 2008 позивач не заперечував, відповідачем на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 676 від 08.10.2009.

Вважає, що відповідач при прийнятті рішення діяв у відповідності до вимог Закону № 1058 та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі за текстом – Інструкція № 21-1). Просила відмовити у задоволенні позову (а.с. 24-25).

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами у межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Донпромсервіс-97» є юридичною особою, зареєстрованою 18.12.1997 виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області, ідентифікаційний код – 25121615, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 723581, довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 204151 від 04.09.2009 (а.с. 18, 19). Позивач здійснює свою діяльність на підставі Статуту (у новій редакції), затвердженого протоколом загальних зборів учасників підприємства № 7 від 08.08.2006 (а.с. 33-42, 43-44, 45-47).

14.01.2009 ТОВ «Донпромсервіс-97» подало до УПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за листопад 2008 року, в рядку 8 якого визначило загальну суму внесків до сплати 82536,05 грн. (а.с. 8-9, 55-56).

19.01.2009 головним спеціалістом відділу обліку надходження платежів УПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області Зленко К.В. складено акт про несвоєчасне подання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством. Відповідно до цього акту граничний строк подання розрахунку за листопад 2008 року – 22.12.2009 року, фактично розрахунок подано – 14.01.2009, чим порушено встановлені п.п. 4 п. 2 ст. 17 Закону № 1058 строки подання розрахунку (а.с. 53).

Суд вважає дату граничного строку подання розрахунку за листопад 2008 року, визначену у акті (22.12.2009) опискою з огляду на положення пункту 11.11 Інструкції № 21-1 (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), яким передбачено що розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в якому платник зазначає самостійно обчислені суми страхових внесків, подається до органу Пенсійного фонду для реєстрації за базовий звітний період, що дорівнює календарному місяцю, - не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Отже, у даному випадку вірним слід вважати граничний строк подання розрахунку – 22.12.2008.

19.01.2009 начальником УПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області прийнято рішення № 8 про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання розрахунку сум страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством, яким на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 до ТОВ «Донпромсервіс-97» застосовано фінансові санкції у розмірі 8253,61 грн. (а.с. 54). Рішення було направлено позивачу рекомендованим листом із повідомленням, який він отримав 26.01.2009 (а.с. 51).

Позивач оскаржив рішення до ГУ ПФУ в Донецькій області (а.с. 57). Рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області від 19.02.2009 № 2616/08 скаргу ТОВ «Донпромсервіс-97» було задоволено, рішення УПФУ в Гірницькому районі .м Макіївки Донецької області від 19.01.2009 № 8 – скасоване, та УПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області було зобов’язано винести нове рішення про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання розрахунку сум страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством, з урахуванням вимог чинного законодавства (а.с. 59-61).

14.09.2009 головним спеціалістом відділу обліку надходження платежів УПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області Зленко К.В. складено акт про несвоєчасне подання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством. Відповідно до цього акту граничний строк подання розрахунку за листопад 2008 року – 22.12.2009 року, фактично розрахунок подано – 14.01.2009, чим порушено встановлені п.п. 4 п. 2 ст. 17 Закону № 1058 строки подання розрахунку (а.с. 49). Суд вважає дату граничного строку подання розрахунку за листопад 2008 року, визначену у акті (22.12.2009) опискою з огляду на вказані вище положення пункту 11.11 Інструкції № 21-1 (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин). У даному випадку вірним слід вважати граничний строк подання розрахунку – 22.12.2008.

Не погоджуючись із вказаним актом, 28.09.2009 за вих. № 393 ТОВ «Донпромсервіс» надіслало на адресу УПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки лист, в якому зазначили, що з огляду на положення ст. 250 ГК України закінчився строк застосування адміністративно-господарських санкцій (а.с. 11).

08.10.2009 начальником УПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області прийнято рішення № 676 про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання розрахунку сум страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством, яким на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 до ТОВ «Донпромсервіс-97» застосовано фінансові санкції у розмірі 8253,61 грн. (а.с. 50). Вказане рішення було направлено позивачу разом із листом від 09.10.2009 № 10667/08, в якому надана відповідь на лист позивача від 28.09.2009 (а.с. 12-13).

Позивач оскаржив вказане рішення до ГУ ПФУ в Донецькій області (а.с. 15), але скаргу було залишено без задоволення (а.с. 16-17).

27.11.2009 позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом, в якому просить визнати недійсним рішення УПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області № 676 від 08.10.2009 (а.с. 3-5).

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що Управлінням Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області доведена правомірність їх дій при винесенні рішення № 676 від 08.10.2009.

Пункт 4 частини 2 статті 17 Закону № 1058 зобов’язує страхувальника подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

У відповідності до пункту 5 частини 9 статті 106 Закону № 1058, абзацу 1 підпункту 9.3.5 Інструкції № 21-1 за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Абзацом 1 частини 13 статті 106 Закону № 1058 визначено, що про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Позивач подав розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за листопад 2008 року, до УПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки 14.01.2009, тобто пізніше, ніж через 20 календарних днів з дня закінчення звітного періоду (22.12.2008), що є порушенням пункту 4 частини 2 статті 17 Закону № 1058 і пункту 11.11 Інструкції № 21-1.

Суд не приймає доводи представника позивача щодо закінчення у даному випадку строку накладення адміністративно-господарських санкцій з наступних підстав.

Частиною 3 статті 217 ГК України передбачено застосування до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності адміністративно-господарських санкцій. Відповідно до частини 4 цієї статті ці санкції застосовуються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 238 цього Кодексу за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Статтею 239 визначені види адміністративно-господарських санкцій, якими є: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Отже, стаття 239 ГК України не містить такий вид адміністративно-господарських санкцій як фінансові санкції за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду. Також, Закон № 1058 та Інструкція № 21-1 окремо не визначають вказані фінансові санкції як вид адміністративно-господарських санкцій.

Позивач наполягає на тому, що вказані фінансові санкції є саме адміністративно-господарським штрафом. Суд вважає таку позицію позивача необґрунтованою, оскільки відповідно до частини 1 статті 241 ГК України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Частиною 2 цієї статті встановлено, що перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Таким чином, фінансові санкції, застосовані рішенням УПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області № 676 від 08.10.2009, не являються адміністративно-господарськими санкціями, а, відтак, строк накладення адміністративно-господарських санкцій, встановлений ст. 250 ГК України, у даному випадку не підлягає застосуванню.

Крім того, у даному випадку оскаржуване рішення приймалося УПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області на виконання рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 19.02.2009 № 2616/08, яким було скасоване рішення УПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області № 8 від 19.01.2009. Рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області від 19.02.2009 № 2616/08 було встановлено, що акт від 19.01.2009 про виявлення правопорушення щодо несвоєчасного подання розрахунку сум страхових внесків неузгоджений з ТОВ «Донпромсервіс-97», що є порушенням п.п. 9.5 п. 9 Інструкції № 21-1, у зв’язку з чим рішення УПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області було скасоване та УПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області було зобов’язано винести нове рішення про застосування фінансових санкцій.

Абзацом 3 підпункту 9.3.5 Інструкції № 21-1 встановлено, що підставою для прийняття відповідного рішення є акт про зазначене порушення, складений у довільній формі.

Однак, у даному випадку УПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області було складено новий акт про виявлення правопорушення щодо несвоєчасного подання розрахунку сум страхових внесків від 14.09.2009, аналогічний за змістом акту від 19.01.2009. При цьому, відповідних вказівок щодо складання нового акту відповідно до пункту 6.3 Порядку розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.01.2004 за № 81/8680, ГУ ПФУ в Донецькій області в своєму рішенні від 19.02.2009 № 2616/08 не надавало. Отже, в УПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області не було законних підстав для складання акту від 14.09.2009.

Разом із тим, суд зазначає, що наявність акту від 14.09.2009 не є підставою для скасування оскаржуваного рішення. Оскільки у судовому засіданні знайшло підтвердження порушення з боку позивача вимог пункту 4 частини 2 статті 17 Закону № 1058 та пункту 11.11 Інструкції № 21-1 у вигляді несвоєчасного подання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством, суд приходить до висновку, що у відповідача малися передбачені законом підстави для застосування штрафу, передбаченого пунктом 5 частини 9 статті 106 Закону № 1058.

Враховуючи викладене, суд відмовляє ТОВ «Донпромсервіс-97» у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Донпромсервіс-97» у задоволенні позовних вимог до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій № 676 від 08.10.2009.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 26 січня 2010 року.

Повний текст постанови складений 29 січня 2010 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Масло І.В.