Ухвала суду № 77594432, 02.11.2018, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/5622/17

Провадження №2-п/219/71/2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2018 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Медінцевої Н.М.

за участю секретаря Волохіної Г.С.

представника заявника ОСОБА_1,

представника заінтересованої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахмут цивільну справу за заявою ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства ОСОБА_4 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Заочним рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 27 вересня 2017 року позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1), на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_4 банк «ПРИВАТБАНК» у рахунок заборгованості за кредитним договором без номеру від 26.10.2012 р.: 2842,12 грн. – заборгованість за кредитом; 16930,25 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. – штраф (фіксована частина), 988,62 грн. – штраф (процентна складова), а всього – 21260 (двадцять одна тисяча двісті шістдесят) грн. 99 коп., а також судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. та витрати, пов’язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача, у сумі 171 (сто сімдесят одна) грн. 40 коп.

В судове засідання відповідач (заявник) не з’явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином: у відповідності до частини 6 статті 128 ЦПК України – шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою її місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Представник заявника ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала заяву про скасування заочного рішення,зазначивши, що відповідач не отримувала ніяких судових повісток з суду, відповідач не знала і ніяким чином не могла знати про час і місце розгляду справи за позовом ПАТ КБ Приватбанк до неї. З матеріалів справи вбачається, що за місцем реєстрації відповідача ніяких судових повісток не відправлялось, тобто не має в матеріалах справи письмових доказів про належне сповіщення відповідача про слухання справи. Тому про поважність неприбуття до суду із-за хвороби вона повідомити не могла, докази щодо стану здоров’я відповідача маються. Вважає, що якби у позивача були б якісь то вимоги до відповідача, то він спочатку повинен був надіслати на адресу відповідача якусь письмову претензію, але ніяких письмових претензій від позивача вона не отримувала, відповідача позивач не викликав на бесіду і не вів з нею бесіди з приводу подальшого надання послуг або припинення надання їй послуг. Позивач не надав суду достовірної розрахункової інформації і документації щодо розміру заборгованості по кредитному договору, заявник навмисно скрив від суду, що між ними є спір про суми боргу. Відповідач категорично не згодна зі стягуваними сумами, які вказані позивачем, оскільки позивач навмисно виждав час і виставив штрафні санкції, навіть не намагався з відповідачем вирішити дане питання в досудовому порядку. Вважає, що є всі підстави для скасування заочного рішення та призначення розгляду справи до судового розгляду.

Представник заінтересованої особи (представник позивача) ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про скасування заочного рішення з тих підстав, що виходячи з матеріалів справи та протоколу судових засідань – відповідач була належним чином повідомлена про те, що в суді на розгляді знаходиться позов банку до неї, але від неї не надійшло жодних клопотань, заперечень чи інших документів щодо розгляду даної справи. Окрім того, відповідач повинен вказати на докази, якими обґрунтовуються заперечення проти вимог позивача. При цьому, заочне рішення підлягає скасуванню, тільки якщо докази, на які посилається відповідач мають істотне значення для правильного вирішення справи. Не може бути підставою для скасування заочного рішення посилання відповідача на докази, які були у справі, оскільки вони вже були оцінені судом при ухваленні заочного рішення. Для скасування заочного рішення потрібно, щоб докази були новими (не досліджувались судом при ухваленні заочного рішення) та мали істотне значення для правильного вирішення справи. Крім слів представника відповідача нічим не підтверджується той факт, що відповідач дуже хворіла і не мала змоги повідомити суд про свою хворобу, навіть зараз при розгляді її заяви про скасування заочного рішення ані відповідачем, ані її представником не надано суду доказів на підтвердження хворобливого стану відповідача, як і інших письмових доказів. Просить відмовити в задоволені заяви відповідача за наведених вище ним підстав.

Суд, заслухавши думку сторін, вивчивши матеріали цивільної справи, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи № 219/5622/17, позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1), на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_4 банк «ПРИВАТБАНК» у рахунок заборгованості за кредитним договором без номеру від 26.10.2012 р.: 2842,12 грн. – заборгованість за кредитом; 16930,25 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. – штраф (фіксована частина), 988,62 грн. – штраф (процентна складова), а всього – 21260 (двадцять одна тисяча двісті шістдесят) грн. 99 коп., а також судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. та витрати, пов’язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача, у сумі 171 (сто сімдесят одна) грн. 40 коп. (а.с.66-67). Відповідно до ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно п. 3 ч. 2ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це.

Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об'єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Водночас, з'ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

У відповідності до ч. 3ст. 287 ЦПК України, суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1ст. 288 ЦПК України,заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Твердження відповідача, викладені в заяві про перегляд заочного рішення, щодо поважності його неявки в судове засідання, через відсутність належного повідомлення про розгляд справи, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, то: згідно копії паспорту громадянина України серії ВК № 812939 (а.с.31) – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, 2 пр. Переїзний, буд. 3.

З листа першого заступника міського голови ОСОБА_5, який надійшов на адресу суду 06 червня 2017 року вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, станом на 02 червня 2017 року зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.39).

Відповідно до матеріалів справи, відповідач ОСОБА_3 про час та місце слухання справи повідомлялась судовими повістками, адреса в яких була зазначена, як: м. Бахмут, 2 пров. Переїзний, буд. № 3 (а.с.43-45, 48-49,54-56, 59), окрім того в матеріалах справи на а.с.59 мається поштове повідомлення на ім’я ОСОБА_3, з якого вбачається, що остання особисто, отримала судове сповіщення про час розгляду справи, 23 серпня 2017 року і вже з цього часу вона знала про те, що є справа в суді відносно неї, але вона нею не цікавилась та не проявляла до неї будь якого інтересу, що суд розцінює як байдужість до самої справи, що не спростовано самим відповідачем, а ні її представником під час розгляду даної заяви про скасування заочно рішення належними та допустимими доказами у відповідності до норм діючого ЦПК України.

З копії газети «Урядовий кур'єр» від 14 вересня 2017 року вбачається, що (а.с.62) відповідач ОСОБА_3 повідомлялась про те, що 27 вересня 2017 року о 09 годині 20 хвилин відбудеться розгляд цивільної справи за позовом ПАТ КБ Приватбанк до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, тому відповідач належним чином у розумінні діючого законодавства України була повідомлена про час та місце слухання цивільної справи за позовом ПАТ КБ Приватбанк до неї про стягнення заборгованості, і тільки із-за своєї байдужості і безвідповідальності не прибула в жодне судове засідання, в наслідок чого судом було ухвалено по справі заочне рішення, тобто такі дії відповідача можна розцінити як спробу зловживання своїми процесуальними правами як сторони по справі та намагання уникнути правової відповідальності у кредитних правовідносинах з позивачем.

Що стосується посилання заявника та її представника, щодо безпідставності позовних вимог позивача, які вказані у заяві про перегляд заочного рішення, то останні були враховані судом при винесенні рішення. Відповідач при поданні заяви про перегляд заочного рішення не надала доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, і не були враховані судом при винесенні спірного заочного рішення від 27 вересня 2017 року.

Крім того, у відповідність до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП],№28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

Крім того, кредитний договір між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 був укладений 26 жовтня 2012 року, тому саме з цього часу заявник повинна була бути обізнаною про наявність свого боргового зобов’язання перед банком.

Так, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод наголошує, що термін «строк на оскарження рішення», що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів та позивачів, які можуть трапитись після прийняття судом рішення (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

У зв’язку з вищенаведеним, суд вважає, що заявник та її представник не навели достатніх та належних доводів про поважність причин пропуску строку для звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення. Суд, також не вбачає посилань відповідача на будь-які докази, які мають істотне значення для справи та не були досліджені судом, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є непогодження з винесеним рішення по суті та обґрунтуванням апеляційної скарги, а тому в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити.

Частиною 4ст. 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 284-288 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства ОСОБА_4 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Н.М. Медінцева