Рішення № 77591954, 02.11.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/3210/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №1640/3210/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

13 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ у Полтавській області), в якому просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів за період з 03.08.2014 по 01.08.2018 із виплаченої різниці пенсії у розмірі 6662,75 грн та за період з 12.09.2016 по 01.09.2018 із різниці виплаченої пенсії у розмірі 3573,40 грн згідно з ч. 2 ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", визнавши бездіяльність відповідача в частині нездійснення нарахування вказаних сум протиправною.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із несвоєчасною виплатою пенсії на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, оскільки тривале не нарахування пенсії за минулі періоди сталося з вини відповідача.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

19.10.2018 відповідач надав відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що присуджені позивачу кошти були нараховані та виплачені у період менший ніж один місяць, що свідчить про відсутність підстав для виплати компенсації як це передбачено статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".

Позивач правом на подачу відповіді на відзив не скористався.

Суд розглядає дану справу на підставі частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в межах строку, встановленого статтею 263 цього ж Кодексу.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2018 у справі №1640/521/18 позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Полтавській області про визнання відповіді протиправною, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Суд зобов'язав ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 03.08.2014 по 01.06.2015, виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених частиною 3 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум пенсії, починаючи з 12.09.2016. Зобов'язано ГУ ПФУ в Полтавській області згідно частини 2 статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів за період з 01.06.2014 по 31.12.2017 із розміру виплаченої різниці пенсії у сумі 1392,93 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішення суду набрало законної сили 18.06.2018 (а.с. 67-71).

01.08.2018 ГУ ПФУ в Полтавській області було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1:

- за період з 03.08.2014 по 31.05.2015 доплату різниці між фактично виплаченою та нарахованою сумою пенсії в розмірі 6662,75 грн проведено 05.08.2018;

- за період з 12.09.2016 по 31.12.2017 доплату різниці між фактично виплаченою та нарахованою сумою пенсії в розмірі 3573,40 грн проведено 05.09.2018 (а.с. 54-60).

10.09.2018 позивач звернувся до начальника ГУ ПФУ у Полтавській області із заявою, в якій просив на підставі ч. 2 ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" нарахувати та виплатити йому грошову компенсацію за невчасну виплату різниць в сумі 6662,75 грн та 3573,40 грн між фактично виплаченою та нарахованою сумою пенсії з вини пенсійного органу.

Листом від 24.09.2018 за вих.№1453/Б-03 перший заступник начальника ГУ ПФУ в Полтавській області ОСОБА_2 з посиланням на Закон України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та постанову Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати" повідомив позивача, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності Законом згідно з роз'ясненнями наданими Міністерством праці та соціальної політики України. Вказав, що листом Міністерства праці та соціальної політики України від 26.02.2001 №2001/0/14-10/039 нарахування компенсації на суми, що виплачуються за минулий час за рішенням суду не передбачено. Одночасно повідомив, що будь-які документи, які б давали законні підстави для нарахування та виплати компенсації ОСОБА_1 на доплату пенсії за період з 03.08.2014 по 31.05.2016 на суму 6662,75 грн та з 12.09.2016 по 31.12.2017 на суму 3573,40 грн до ГУ ПФУ в Полтавській області не надходили (а.с. 66).

Не погоджуючись з означеною бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII визначено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Як визначено статтями 1, 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (надалі - Закон №2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" Кабінетом Міністрів України 21.02.2001 прийнято постанову №159, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (надалі - Порядок №159).

Згідно з пунктом 1 Порядку №159 дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку про те, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Згідно зі статтею 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Пунктом 2 Порядку №159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

З аналізу норм Закону №2050-ІІІ та Порядку №159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:

1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошового забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;

2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).

3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);

4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців;

5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, наведеного у постанові від 18.11.2014 у справі №21-518а14, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі заробітної плати/грошового забезпечення). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

У постанові від 21.05.2014 у справі №6-43цс14 Верховний Суд України зазначив, що за наявності визначених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" умов у тому самому порядку компенсації підлягає присуджена за рішенням суду сума заробітної плати, якщо ці умови настали у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду.

Тобто, у випадку коли суми нараховуються рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду.

Тож визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та виплати вказаних доходів.

Основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159 є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.

Як вже встановлено судом вище, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2018 у справі №1640/521/18 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково, внаслідок чого зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії, нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів (а.с. 67-71).

При цьому, вищевказаним рішенням суду суми належні ОСОБА_1 до виплати не нараховувалися, питання стягнення конкретно визначених сум не вирішувалися, натомість суд визначив лише зобов'язання здійснити таке нарахування та подальшу виплату.

Матеріалами справи підтверджується та обставина, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2018 у справі №816/521/18 ГУ ПФУ в Полтавській області з 03.08.2014 та з 12.09.2016 було здійснено перерахунок пенсії, про що свідчать витяги з пенсійної справи ОСОБА_1 №1603007462 - МВС (а.с. 54, 56).

Дата проведення перерахунку 01.08.2018 зазначена у рішеннях про перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 (а.с. 54, 56) та розрахунках на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №1603007462.

Так, в розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №1603007462 за дорученням №Д1603007462/3 (а.с. 55) пенсіонеру ОСОБА_1 нараховано за період серпень 2014 року - травень 2015 року суму доплат у загальному розмірі 6662,75 грн.

Нараховану суму виплачено позивачу 06.08.2018, що підтверджується повідомленням до доручення на одноразову виплату пенсії (допомоги) пенсіонеру (а.с. 47-49).

В розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №1603007462 за дорученням №Д1603012003/4 (а.с. 57) пенсіонеру ОСОБА_1 нараховано за період серпень 2016 року - грудень 2017 року суму доплат у загальному розмірі 3573,40 грн.

Нараховану суму виплачено позивачу 05.09.2018, що підтверджується витягом з ПВП ДКГ (а.с. 59).

В той же час, компенсація передбачена у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати громадянам нарахованих доходів (стаття 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати").

В даному випадку нараховані позивачу 01.08.2018 кошти за період серпень 2014 року - травень 2015 року у загальному розмірі 6662,75 грн були виплачені у період менший за один календарний місяць - 06.08.2018.

Тож судом не виявлено підстав для виплати компенсації за порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів за період серпень 2014 року - травень 2015 року.

Суми доплат за серпень 2016 року - грудень 2017 року у загальному розмірі 3573,40 грн, були нараховані 01.08.2018, фактично виплачені у черговий день виплати пенсії - 05.09.2018, про що повідомив відповідач у відзиві на позов.

Оскільки усі нараховані позивачу кошти були виплачені вчасно, то судом не встановлено підстав для виплати компенсації.

З огляду на встановлені обставини справи суд визнає позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставними, у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (квартал 278АДРЕСА_1, м. Кременчук, Полтавська область, 39627, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_3