Ухвала суду № 77591512, 05.11.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

05 листопада 2018 року ЛуцькСправа № 140/2167/18

Суддя Волинського окружного адміністративного суду Сорока Ю.Ю., вивчивши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Вест Транс” до виконавчого комітету Луцької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Вест Транс” звернулось з позовом до виконавчого комітету Луцької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про скасування рішення від 07.03.2018 №152-2 про відмову в наданні дозволу на реалізацію майна.

В позовній заяві позивач зазначає, що 07 серпня 2007 між ПАТ “Брокбізнесбанк” та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №486/07, на підставі якого ОСОБА_1 отримала грошові кошти в сумі 225000,00 доларів США. В якості забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору від 07 серпня 2007 між ПАТ “Брокбізнесбанк” та ОСОБА_1 були укладені іпотечний договір та договір задоволення вимог іпотекодержателя на: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами загальною площею 158,8 кв.м. за №13455276 зареєстрованим у реєстрі прав власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Старицького, 9; житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами загальною площею 86,3 кв.м. за №13457168 зареєстрованим у реєстрі прав власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Старицького, 9а; земельну ділянку для обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд загальною площею 0,1025 га по вул. Старицького, 9 в м. Луцьку.

22 березня 2017 між ПАТ “Брокбізнесбанк” та ТОВ “Вест Транс” був укладений договір №148 про відступлення прав вимоги та договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором, відповідно до яких “Вест Транс” стало Іпотекотримачем вище зазначеної земельної ділянки та розташованих на ній житлових будинків.

ОСОБА_1 оскаржила договір про відступлення прав вимоги до Луцького міськрайонного суду рішенням якого від 06.07.2017, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 19.09.2017, в задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено.

Позивач також зазначає, що в провадженні Першого відділу ДВС м. Луцька ГТУЮ у Волинській області перебувало виконавче провадження ВП № 36454602 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ “Брокбізнесбанк” заборгованості за Кредитним договором № 486/07 від 07 серпня 2007 року.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 08 листопада 2017 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 12 грудня 2017 року у вказаному виконавчому проваджені було замінено стягувана: акціонерне товариство “Брокбізнесбанк” на Товариство з обмеженою відповідальністю “Вест-Транс”.

Постановою заступника начальника Першого відділу ДВС міста ОСОБА_3 управління юстиції у Волинській області ОСОБА_4 виконавчий документ ВП № 36454602 від 15.05.2018 був повернутий стягувану - ТОВ “Вест Транс”.

Відповідно до п.3.1. Договору задоволення вимог іпотекодержателя 31.03.2018 державний реєстратор - приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_5 прийняла рішення про реєстрацію за ТОВ "Вест Транс" права власності на житловий будинок по вул. Старицького, 9 в м. Луцьку з сарай-гаражем та огорожею - номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 25523076.

Рішенням Виконавчого комітету Луцької міської ради від 07.03.2018 №152-2, на підставі розгляду листа-клопотання першого відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції у Волинській області про надання дозволу на реалізацію з прилюдних торгів майна (земельна ділянка та житловий будинок за адресою: м. Луцьк, вул. Старицького, 9), яке належить на праві власності боржниці ОСОБА_1, у зв’язку з тим, що право користування житлом за вищевказаною адресою має малолітня ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, враховуючи заяву батька дитини гр. ОСОБА_7 щодо захисту житлових прав його доньки, вирішено відмовити першому відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції у Волинській області у наданні дозволу на реалізацію з прилюдних торгів майна (земельна ділянка та житловий будинок за адресою: м. Луцьк, вул. Старицького, 9), яке належить на праві власності боржниці ОСОБА_1, у зв’язку з тим, що право користування житлом за вищевказаною адресою має малолітня ОСОБА_6 від 27 жовтня 2011 року.

Позивач вважає, що рішення виконавчого комітету Луцької міської ради №152-2 від 07.03.2018 є протиправним та підлягає до скасування, оскільки, порушує конституційне право Товариства з обмеженою відповідальністю “Вест Транс” на безперешкодне користування своєю власністю.

Аналізуючи характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, суддя приходить висновку, що даний позов не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Як передбачено п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2006 року у справі “Сокуренко і Стригун проти України” зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін “встановленим законом” у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом”. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. &?к;…&?а; фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися “судом, встановленим законом” національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття “суду, встановленого законом” зводиться не лише до правової основи самого існування “суду”, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Таким чином не може поширюватись юрисдикція адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

За правилами частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно ч.5 ст.243 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зазначений вище правовий висновок викладений, зокрема, у постанові Великої палати Верховного суду від 21 березня 2018 року у справі №802/1792/17-а, а відтак підлягає врахуванню при застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Як вбачається зі змісту позовної заяви ТОВ “Вест Транс”, спірні правовідносини пов'язані із майновими правами позивача - ТОВ “Вест Транс” та ОСОБА_1, щодо власності, в тому числі, користування майном: земельною ділянкою та житловим будинком за адресою: м. Луцьк, вул. Старицького, 9, а також надання, виконавчим комітетом Луцької міської ради, згоди на реалізацію зазначеного майна суб’єктом.

В даному спорі наявний майновий, особистий інтерес учасників спірних правовідносин, а відтак спір має приватноправовий характер, оскільки такий спір обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, а за таких обставин справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Вест Транс” до виконавчого комітету Луцької міської ради, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про скасування рішення від 07.03.2018 №152-2 про відмову в наданні дозволу на реалізацію майна не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватись за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно п.1 ч.1 та ч.6 ст.171 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо: позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. У разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

З урахуванням наведеного вище, суддя відмовляє у відкритті провадження Товариству з обмеженою відповідальністю “Вест Транс” за позовом до виконавчого комітету Луцької міської ради, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про скасування рішення від 07.03.2018 №152-2 про відмову в наданні дозволу на реалізацію майна.

Роз’яснити заявнику, що даний спір, згідно ст.19 ЦПК України, віднесений до юрисдикції загальних судів і повинен вирішуватись у порядку цивільного судочинства.

Керуючись пунктом 1 частини першої, частиною п’ятою статті 170, статтями 248, 256, 295 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Вест Транс” до виконавчого комітету Луцької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про скасування рішення.

Копію ухвали надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою та доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п’ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя Ю.Ю. Сорока